06/11/2020
2
Ниже некролог написанный коллегами по работе. Присоединяюсь к каждому слову. Николай Петрович был светлым ЧЕЛОВЕКОМ и по настоящему ЗАСЛУЖЕННЫМ ЛЕСОВОДОМ, знающим и любящим лес и свою профессию…
Николай Петрович дружил с семьей Брежневых, Юрий Алексеевичем Колодием, Николаем Савущиком, Юрой Савичем. Эти люди много значат в моей жизни: благодаря им я сначала с ним познакомился, а потом подружился… Много лет ездил с Николай Петровичем и Николаем (тоже Петровичем) по многочисленным объектам Киевской лесной станции… в закладке которых Николай Петрович принимал самое активное участие до последних дней работы…
Выражаю своё соболезнование родным и близким. Скорблю вместе с Вами… Будем помнить… М.Попков
05.11.2020 року пішов з життя КРИКУН Микола Петрович, людина, чий внесок за багаторічну, самовіддану працю у розвиток лісового господарства важко переоцінити.
Смерть Миколи Петровича – це непоправна втрата для його рідних, близьких, друзів, колег. Світла пам’ять про нього назавжди лишиться в наших серцях.
Колектив Державного підприємства «Київська лісова науково-дослідна станція» щиро співчуває рідним та близьким Миколи Петровича з приводу непоправної втрати. Просимо прийняти слова найщирішого співчуття у цей скорботний час. Сумуємо разом з вами.
Проте світлі спогади про тих, хто залишив по собі добрі справи та чесно прожив своє життя, завжди будуть сильніші, ніж смерть. Поділяємо Ваші біль та горе. Вічна і світла пам’ять!
КРИКУН Микола Петрович народився у далекому 1947 році. Трудову діяльність розпочав в рідному селі Катюжанка, що на Київщині, де працював пожежним сторожем Катюжанського лісництва Димерського лісгоспзагу. У 1967 році вступає до Української ордена Трудового Червоного прапора сільськогосподарської академії за спеціальністю «лісове господарство»
Продовживв трудовий шлях в Тетерівському дослідно- виробничому лісгоспзагу на посаді інженера лісових культур.
З 1972 року до завершення трудового шляху працював на посаді лісничого Першотравневого лісництва державного підприємство «Київська лісова науково-дослідна станція».
Внесок Миколи Петровича у систему розвитку лісогосподарського виробництва є неоціненним та для всієї лісівничої родини залишиться гідним прикладом для наслідування і продовження.
2 коментаря
Alla Oborska
Світла пам’ять чудовій людині! Співчуття рідним і близьким!
Приєднуємося щиро до усіх гарних слів, сказаних на адресу Миколи Петровича. Ми з чоловіком у далекому 1988 році потрапили молодими спеціалістами у Першотравневе лісництво Старопетрівської ЛОС, де незмінним лісничим був Микола Петрович, надзвичайно справедлива, добра і людяна людина. Через три роки за сімейними обставинами ми переїхали на Хмельниччину, але ці три роки і життєву науку Миколи Петровича згадуємо все життя. Багато разів поривалися провідати його, та все якось не вдавалося, думалося, що часу ще безмежно багато. Пробачте, Миколо Петровичу, царство небесне!
popkov
Мало кто знает, что Николай Петрович был в своё время единственным лесничим в Киевской области не вступившим в КПСС. Он был искренне верующим человеком. В любую минуту готов был оказать помощь коллеге…Был страстным пчеловодом… Николай Петрович один из немногих лесничих-опытников: любил выходить за рамки инструкций и всегда поддерживал Николая Савущика в его экспериментальных начинаниях. В последние 20 лет в лесах станции много сделано фактически на их энтузиазме…
Такие как он ещё встречаются среди лесничих Украины, но их мало: они на вес золота…
Среди знакомых и друзей Николая Петровича было много людей, которых мы видели только в телевизоре… Среди ныне живущих лесников его лучше всех знают Валерий Цибулько, Николай Савущик и , конечно, Руслан Крикун, – родной человек и коллега, в одном лице… Было бы здорово услышать или прочитать их воспоминания о нем…
Comments are closed.