Тимчасових ліс не тримає

“– Житомирщина – найлісистіший регіон України”…Что тут скажешь: пора уже докторскую защищать или сходить на Закарпатье порядок навести… В целом: феноменальная и необъяснимая карьера, в средневековье   типичная для бастардов высокопоставленных отцов. Какие течения возносят на вершины в нынешние времена остается только гадать. Это не  о Викторе: это один из вопросов сегодняшней коллегии.

Что касается выбранного названия статьи, то оно выглядит то ли издевательским, то ли фарисейским… Уже минимум лет 15 у нас возносят  именно временщиков… Лесам не сладко приходится, но…. “тимчасових ліс  тримає”… более того, некоторые из них становятся “постоянными”…  М.П. 

Інтерв’ю з начальником Житомирського ОУЛМГ Віктором Сахнюком.

Лісова галузь області була і залишається найбільш перспективною і зараз багато в чому визначає економічну стабільність регіону. Тут зосереджені значні природні ресурси, працюють тисячі людей, а бюджети щорічно отримують по декілька сотень мільйонів фінансових надходжень.

Пів року тому обласне управління лісового і мисливського господарства очолив новий керівник – Віктор Сахнюк, який з перших днів роботи взявся енергійно модернізувати всю лісову сферу області.

Нещодавно наш кореспондент зустрівся з новим очільником обласного лісового відомства, обговорили основні напрямки подальшого розвитку лісомисливської галузі, перспективи та першочергові завдання.

– Вікторе Анатолійовичу, в лісовій сфері Ви, як кажуть, не новачок, за два десятки років попрацювали в різних регіонах України: на Півночі й Півдні. Чим здивувала Житомирщина?

– Житомирщина – найлісистіший регіон України. Тут більше мільйона гектарів вкрито лісом, а 796,6 гектара лісових угідь належать державним лісгоспам, тобто державі. Це велике багатопрофільне господарство і мені доводиться працювати по 16 годин на добу, щоб вникнути у назрілі, невідкладні проблеми і прийняти правильні рішення, – зізнається Віктор Сахнюк. – З іншого боку, лісові масиви досить неоднорідні, отож навіть окремі лісгоспи мають несхожу специфіку діяльності. Скажімо, Овруцький спецлісгосп, його угіддя дуже розкидані й віддалені, а деякі взагалі розташовані в зоні радіаційного забруднення. Виникла проблема: лісову охорону потрібно возити автобусом на роботу, а потім – у зворотному напрямку. Довелося організувати службове житло при лісництвах, щоб розмістити людей на час проведення рейдів і чергувань. Закупили також мотоцикли і додаткове оснащення. І таким чином забезпечили цілодобове чергування в лісах.

– Які визначили першочергові напрямки роботи?

– Практика останніх років показала, що найголовніший напрямок – охорона лісів від пожеж і незаконних рубок. Адже будь-які багаторічні досягнення зараз за 2–3 дні може знищити агресивна пожежа.

Цієї весни 43 тисячі гектарів лісових угідь згоріли на півночі області, де по суті стихія знівелювала роботу лісівників за останні 30–50 років. Однак, незважаючи на те, що державна лісова охорона вже декілька років державою не фінансується, ми вирішили посилювати захист лісів від агресивних посягань вогню і людей, шукати й спрямовувати кошти на охоронні заходи. Лісова охорона вже має новий спеціальний одяг, нині працюємо над забезпеченням її відповідним транспортом. Також потрібна нова, сучасніша техніка, тому деякі транспортні засоби закуповуємо у лізинг. Наприклад, Овруцький держлісгосп для своїх працівників закупив нові мотоцикли.

У вихідні та святкові дні удвічі посилюємо патрулювання лісових угідь. Основне тут – швидке виявлення і швидке реагування. Для цього потрібне цілодобове відео­спостереження за всіма лісовими масивами на всіх відстанях, як це зробили у ДП «Коростенське лісомисливське господарство». Вони рівновіддалено встановили 5 відеокамер, охопили всю територію відеонаглядом і вивели інформацію на центральний пульт. Тепер будь-яке, навіть незначне задимлення, відразу видно на екрані. Цьогорічна гірка практика підтвердила, що у Коростенському держлісомисгоспі недаремно потратили кошти, адже нинішньої весни значних пожеж там не було, їх локалізовували ще на початкових стадіях.

Виїзна нарада лісівників

Зараз таке об’ємне відеоспостереження встановлюється у кожному держлісгоспі і, загалом, ми плануємо охопити відеонаглядом усі лісові масиви області та вивести всю відеоінформацію на центральний пульт в обласному управлінні лісового та мисливського господарства. В нас буде також чергувати біля пульта працівник та аналізувати отриману інформацію, й у вихідні дні також.

– Самовільні рубки і лісокрадії, мабуть, несуть не меншу загрозу лісовому ресурсу?

– Це окремий «фронт» протидії лісопорушенням із участю людей. Тут ми тісно співпрацюємо з правоохоронцями. Нині поліцейські перевіряють усі автомобілі, що виїздять із лісу. Якщо є зауваження, то такі авто відразу відправляються на штрафмайданчики для подальшого з’ясування і розслідування. Ми також створили рейдові групи (було окреме доручення керівництва обл­держадміністрації) на базі кожного держлісгоспу, куди увійшли й працівники поліції.

Щодня, о 7-й годині ранку, кожна рейдова група мені звітує про результати проведеного рейду. Але й цього буває недостатньо.

Наприклад, у Лугинському держлісгоспі впродовж березня-серпня цього року майже щотижня фіксувалися крадіжки лісу. Що ми зробили для ефективної протидії? Запровадили нову методику контролю. Відтепер кожен майстер лісу матиме свій GPS термінал і будемо бачити на екрані точне місцезнаходження майстра лісу і траєкторію його руху. Таким чином директор лісгоспу і я будемо бачити, чи був присутній майстер лісу в усіх кварталах, чи достатньо він зробив для протидії лісопорушенням на закріпленій території. Це дуже важливо, а багатьом лісогосподарствам ще й необхідно.

– Сьогодні все цікавішою стає лісова рекреація. Які потенційні можливості в цьому Житомирщини?

– В цьому напрямку серйозна робота тільки починається. А починаємо поки що з малого. Поставлено завдання, щоб кожне лісогосподарство до кінця цього року встановило по одному новому рекреаційному пункту, а всі інші треба відремонтувати. Хочу зазначити, що тепер наші громадяни стали менше ламати лісові центри рекреації, можливо тому, що їх у наших лісах значно побільшало..

– Мисливство і рибальство теж не втрачає актуальності. Як плануєте розвивати цей напрямок активного відпочинку на природі?

– Тут ми також розпочали системну роботу. Вже створена робоча група, яка у вересні-жовтні об’їде всіх користувачів мисливських угідь області для того, щоб побачити ведення мисливського господарства не на папері, а в натурі. Почнемо роботу із себе, тобто із мисливських господарств, адже треба показувати приклад іншим. Будемо, насамперед, свої мисливські дільниці підтягувати до належного рівня. В цю робочу групу входять, окрім наших фахівців мисливської галузі, представники УТМР, приватних мисливських клубів та екологічні інспектори.

Хочу також зазначити, що тепер керівництво і спеціалісти обласного управління лісового і мисливського господарства зосередили свою роботу на місцях і майже всі наради і семінари проводимо виїзні, де на реальних прикладах бачимо результат. Щонайменше, по два виїзди в місяць проводимо в лісі. Ми відвіду­ємо лісництва, розсадники і виробничі цехи, аналізуємо роботу, обмінюємося досвідом. І ця практика буде продовжуватися й надалі.

– Як Ви плануєте налагоджувати співпрацю із місцевою владою, ЗМІ, громадськістю?

– Для нас важливо, як про нас, лісівників, зараз подають інформацію. Часто вона, на жаль, не є правдивою. Отож прагнемо чесних і відкритих стосунків. У свою чергу, ми відкриті для громадського діалогу і свою роботу проводимо все більш відкрито і публічно. Для цього запроваджено окремі онлайн-програми, «Ліс у смартфоні», наприклад. Тепер кожен громадянин, маючи смартфон, може отримати інформацію про будь-яку ділянку лісу, яку він сам вибере. З місцевою владою, депутатами місцевих рад ми також знаходимо порозуміння, беремо активну участь у багатьох соціальних проєктах, підтримуємо дитячий екологічний рух, громадських активістів-природолюбів.

І на завершення хочу сказати, що сучасний лісівник – це більше покликання, ніж просто спеціальність, бо тимчасових людей ліс довго не тримає. Особисто я в лісовій галузі працюю повних 18 років і десь в іншій сфері себе не бачу, адже працював майстром лісу, старшим майстром, лісничим, керівником лісгоспу. Це жива справа! Отож я лісівникам бажаю міцного здоров’я, успіхів, відданості справі, яку ми цінуємо і любимо, яку цінують і підтримують громадяни.