28/10/2020
0АВТОР ФОТО,WWF-УКРАЇНА
Багато гірських річок та струмків в українських Карпатах перегороджені штучними греблями, які не використовуються вже понад пів століття.
Через це там зникає риба, яка для нересту йде вгору по течії – наприклад, форель. Це, в свою чергу, шкодить іншим видам, які харчуються цією рибою: ведмедям, норкам, видрам.
Зараз екоактивісти почали розчищати старі греблі та відновлювати природну течію річок.
Першим “звільненим” став струмок Лостунець у басейні Чорного Черемошу.
У чому проблема
Зводити штучні греблі на карпатських річках почали ще за Австро-Угорської монархії в ХІХ столітті.
Тоді їх називали “клявзами”, від німецького Klause – “ущелина”, “гірський прохід”.
 |
 |
| АВТОР ФОТО,Б.МІНДЕЛЬ, ФОТОАЛЬБОМ “ІВАНО-ФРАНКІВЩИНА” (1978) | АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES |
| Плот проходить через “клявзу”, 1970-і | Колись спустити ліс з гір можна було лише по річках |
Робилося це для того, щоб керувати гірським потоком – вони перегороджували річки та утворювали водосховища зі шлюзами, які спускали за потреби.
Тоді це був єдиний спосіб спускати ліс-кругляк з високогір’я.
Використовувати “клявзи” продовжували і за Радянського Союзу – аж до 1970-х років.
Утім, як кажуть екологи, річки – це “кровоносна система природи”, й греблі на них впливають на весь ландшафт та екосистему.
“Наприклад, у нас є вільнотекуча річка, якою рухаються риби, в якій вниз за течією пересуваються мікроорганізми, спускаються органічні рештки, поживні речовини. Коли ми створюємо штучний бар’єр – змінюємо всю екосистему”, – пояснює Ольга Денищик, керівниця водного напрямку WWF-Україна.
Вода більше не проточна, тому риби, які мігрують, просто зникають.
 |
 |
| АВТОР ФОТО,УНІАН | АВТОР ФОТО,ВАСИЛЬ ДЯЧУК / WWF-УКРАЇНА |
| Струмкова Форель не може проходити через греблі на нерест | Лостунець |
“Таким чином була повністю знищена популяція осетрових у Дніпрі”, – додає вчена.
Так само не спускаються поживні речовини, якими звикли харчуватися тварини, що живуть нижче по течії.
Лостунець – потік, що починається неподалік вершини Лостун у Чивчино-Гринявському масиві Карпат, за кілька кілометрів на південь від села Зелене, куди спускається туристичний маршрут з гори Піп Іван Чорногірський.
Це Верховинський район Івано-Франківщини, українсько-румунське прикордоння та національний природний парк “Верховинський”.
“Клявза” тут була побудована ще 140 років тому, але вже більше пів століття її не використовують.
 |
 |
| АВТОР ФОТО,ВАСИЛЬ ДЯЧУК / WWF-УКРАЇНА | АВТОР ФОТО,ВАСИЛЬ ДЯЧУК / WWF-УКРАЇНА |
| “Клявзу” на Лостунці не використовували вже більше 50 років, але течію вона перегорожувала |
Спочатку вручну розрізали колоди, а далі їх відтягували спецтехнікою. Після цього розчищали від намулу та сміття. |
Через греблю у верхів’ях Лостунця зникла червонокнижна струмкова форель.
Як результат – зменшилася популяція ведмедів, які все ще живуть у цьому регіоні.
Водночас повністю пішли видри та норка європейська.
В рамках програми WWF “Вільні річки України” нещодавно старовинну “клявзу” знесли.
Як кажуть працівники “Верховинського” парку, вже на другий день після відновлення природної течії форель з низів’їв річки пішла вгору по течії на нерест, який якраз триває у жовтні та листопаді.
Тепер очікують на повернення інших тварин.
Звільнення річок
Екоактивісти планують “звільнити” й інші українські річки – “клявза” на Лостунці стала лише першою у проєкті.
Михайло Нечай, директор “Верховинського” парку, каже, що у верхів’ях Чорного та Білого Черемошів є ще залишки п’яти гідротехнічних споруд, які є штучними бар’єрами для міграції риб.
АВТОР ФОТО,ВАСИЛЬ ДЯЧУК / WWF-УКРАЇНА
“Від залишків таких шкідливих гідроспоруд треба звільнити насамперед усі природоохоронні території України. Окремо слід виділити гірські річки, іхтіофауна яких є вразливою до замулення, пов’язаного з греблями”, – наголошує він.
Утім, “звільнення” потрібне не лише гірським річкам.
“Це наш річковий “золотий запас”, поки ще є чиста вода та залишається реальна можливість повернути рідкісні види в локальні екосистеми. Це перший крок до відновлення українських водних екосистем. Річки з вільною течією допоможуть нам пом’якшити вплив зміни клімату та запобігти посусі” – додає вона.
АВТОР ФОТО,УНІАН
Екологи сподіваються, що тепер на Лостунець повернуться видри та норки
Екологи з Всесвітнього фонду природи WWF-Україна вже виявили 12 старих гребель у басейнах обох Черемошів та Питули, які давно не використовуються людиною, але продовжують перешкоджати руху води.
Тому активісти закликають місцеву владу долучатися до “звільнення річок”. Зрештою, у цьому мають бути зацікавлені і самі громади – повернення форелі та іншої мігруючої риби принесе лише зиск.
У Європейському Союзі “звільнення” річок (dam removal) – один з природоохоронних пріоритетів.
До 2030 року там планують відновити вільну течію 25 тис. км рік, щоб гарантувати нормальне водозабезпечення навколишніх регіонів.
АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES
В Україні ж, попри кількарічну посуху та проблеми з водою, розчищенням річок системно не займаються.
Більше того, зводять нові дамби, як наприклад міні-ГЕС, через яку пересихає річка Случ на Житомирщині.
Тому “звільнення” річок залишається завданням екологів та місцевих активістів.
