Заробити на … лісосмугах

Стартувала чергова «школа фермера» від ФАО.

«Полезахисні смуги треба насаджувати. Старше покоління прекрасно знає, чому був голод у 1947 році. Через ерозію ґрунтів та відсутність вологи був неврожай. Але для того, щоб зберегти цю вологу і користь, яку приносять лінійні полезахисні смуги, їх потрібно зберегти», – ділився своїм баченням з учасниками тренінгу від Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Сергій Макій. Він 24 роки займається вирощуванням сільськогосподарських культур, очолює фермерське господарство «Макій» на Херсонщині. Також став учасником чергової «Польової школи фермера» від ФАО, аби зрозуміти та навчитися як не просто створити правильні лісозахисні насадження, а й отримувати від них фінансовий зиск.

Подібні навчання ФАО проводить в Україні не вперше. Так, того року такі тренінги відбувалися на Херсонщині: акцент робили і на практичних моментах, що та як насаджувати, які особливості ґрунтів та клімату враховувати, а також на юридичних аспектах. Тільки цього року Україна почала вирішувати проблему регулювання власності лісосмуг, зокрема, Уряд затвердив правила утримання та збереження полезахисних лісових смуг.

Тепер фермерська школа акцентує увагу її учасників на тому, яка існує система лісосмуг, які критерії їхньої оптимізації та як лісосмуги допоможуть підвищувати врожайність сільськогосподарських культур. Власне, саме це може бути хорошим мотиватором для фермерів брати лісосмуги в оренду чи оформлювати на неї право власності. Адже посадити дерева уздовж полів – це лиш пів справи, за ними потрібен якісний догляд.

«Ефективність лісосмуг проявиться через 5–8 років»

Після теорії на учасників школи чекає перевірка прослуханого на практиці. Нагадаємо, захід проходить у рамках проєкту «Інтегроване управління природними ресурсами на деградованих ландшафтах степової та лісостепової зон України» та реалізується Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), за фінансової підтримки Глобального екологічного фонду (ГЕФ).

Заступник директора державного підприємства «Степовий ім. В.М. Виноградова філіал УкрНДІЛГА» Ігор Тимощук нагадав «школярам» про функцію лісосмуг у степових зонах – це захист від вітру, затримання снігу на полях та зменшення втрати вологи й випаровування. Аби не бути голослівним, науковець навів дані останніх досліджень, над якими працював разом із колегами. Так, дослідники порівнювали урожайність без лісосмуг і з лісосмугами. Наявність біля поля захисної смуги може підвищувати врожаї до 20%.

«Продуктивність пасовищ із лісосмугами може збільшитися на 25%, а виробництво молочної продукції до 12%, – зазначив Ігор Тимощук. – На жаль, вік сучасних лісосмуг у степовій зоні досягнув критичного для багатьох із них рівня, він перевищує 50–60 років. Їхній стан теж незадовільний – потерпають від шкідників, сухі, придатні для займання. Буває так, що ажурність лісосмуг зменшується за рахунок розростання узлісь або через вирубування дерев. Але якщо їх почати відновлювати, ефективність полезахисних смуг проявиться через 5–8 років, коли деревостан стане перешкодою для вітру, а коренева система укріпиться».

Чим корисні лісосмуги для фермерів, переконався на власному досвіді Сергій Макій. За його словами, без полезахисних смуг зменшується волога на полях, сніг узимку просто здуває на дороги, на полі нічого не затримується. «У 2012 і 2013 роках урожаї пропали на 100%. У 2014 році у верхньому шарі ґрунту волога була на глибині 12 см, а на глибині 30–35 см вологи не додалося навіть після оранки. Без всякого сумніву полезахисні смуги треба насаджувати, а поля до 300 га треба ділити, тому що на такій площі є де розгулятися», – додає він.

В УкрНДІЛГА нагадують, нормативи, за якими визначається, скільки має бути лісосмуг на полі певної площі, вже не відповідають сучасним умовам. Згадані паном Сергієм поля на 300 га у степовій зоні, справді, варто ділити на частини та саджати на сегментах поля лісові насадження. Як саме це зробити – якраз і вчать учасників «Польової школи фермера».

Фінансові зиски від полезахисних смуг

Як зауважила заступниця директора з наукових питань Укр­НДІЛГА Наталія Висоцька, нині площі лісосмуг недостатні, щоб створити захисні та нормальні умови для вирощування сільськогосподарських культур. Так, полезахисна лісистість у степу становить усього 1,3%, на Поліссі – 0,5%, а в степовій зоні – 2%. Але жоден регіон не досягає необхідних показників лісистості, щоб забезпечити всі переваги, про які кажуть науковці.

«Щоб виправити ситуацію, треба створити ще 800 тисяч га полезахисних насаджень, у степових областях їх має бути 350 тисяч га, це додатково, тобто крім тих, що вже обліковані незалежно від їхнього стану. А це робота не на один рік, щоб охопити всю країну, – зауважує Наталія Висоцька. – Далі, як відомо кожному фермеру, ріст і розвиток рослин залежить від ґрунтів та клімату, для дерев у лісосмузі діє той же принцип. Поливати лісосмуги – затратно, але в посушливих умовах, коли треба забезпечити не лише зволоження, а й пониження температури ґрунту, щоб рослина пережила спекотне літо, це важливо. Коли ми запроєктуємо лісосмугу та поллємо її, – захистимо регіон від пилових бур, буде стабільне виробництво і максимальні врожаї. Але якщо не дотримаємося цього, то буде те, що зараз у багатьох господарствах. Дерева гинуть і через біологічне старіння, і внаслідок пожеж, але найбільш суттєвий негативний вплив створила рукотворно людина шляхом незаконного вирубування. Щоб донести до людей важливість створення і збереження лісосмуг, і працює проєкт за підтримки ФАО».

Що буває там, де поля незахищені лісовими смугами, навів ще один приклад Ігор Тимощук: «Унаслідок вітрової ерозії в лісосмузі акації білої у дослідному ФГ «Великий клин» на Херсонщині видно висоту різниці між полем та нанесеним ґрунтом. Найвищий горб нанесеного ґрунту становить близько 1,8 м, у середньому висота нанесеного ґрунту склала один метр за рахунок того, що акацієва лісосмуга була повністю випиляна. Десь за років 6–7 цей величезний об’єм ґрунту був перенесений з поля».

Відповідно, насадження не захищають прилеглі поля, а фермери не отримують гарних врожаїв і навіть втрачають прибутки. Науковці Укр­НДІЛГА проаналізували у модельному господарстві «Брилівське», як саме лісосмуги різних видів впливають на урожайність поля. На досліджуваному полі частка незахищеної площі становила 32%. Загальна площа поля – 36 га. Щороку орендар поля втрачає через недотримання урожаю близько 30 тисяч гривень.

Інна ЛИХОВИД,

Газета “Природа і суспільство”