ЧИ ПРИПИНИТЬСЯ РОЗВАЛ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА, або навіщо підкидати у полум’я 100 млн. грн, щоб Україна була у вогні?

В лісовому господарстві  України очевидна системна загальна криза, яка невпинно набирає обертів незважаючи на певне пожвавлення ринку споживання ділової деревини. І це стало проблемою всього суспільства.

Вона посилюється масовим винищенням лісів та знищенням лісосмуг, масовим та системним розкраданням лісових ресурсів і корупцією, які мають червоний рівень небезпеки, що переростає в чорний.

Система профілактики та  боротьби з лісовими пожежами уже виявилась недієздатною. Це очевидно. В Україні полихають лісові пожежі, які вже стали національною  катастрофою. Загроза лісових пожеж постійно наростає і ніхто вже не може втамувати біль і горе людей, які в результаті пожеж лишились своїх рідних, майна і ніякі співчуття уже їм не допоможуть. 

Збитки від кризових явищ  складають мільярди гривень і постійно зростають.

Аналіз ситуації показує, що в 2022-2023 роках криза досягне свого дна, якщо терміново не провести комплекс конкретних антикризових заходів. І в даний час  по незалежних від авторів причинах, проект до обговорення так званої «Державної стратегії…» не передбачав кроків по виходу з кризи. Це був твір ні про що і ні до чого. Жалко праці людей та паперу, на якому вона була написана.

В статті автора «Стратегія в нікуди …» від 03.08.2020 року автор ще до опублікування Стратегії дав її негативну оцінку. Таку ж саму оцінку Стратегії в тій чи іншій формі висловили більшість читачів в своїх коментарях на сайті «Відкритий ліс» і продовжувати її доопрацювання в такому вигляді було недоцільним. По цій причині автору статті не було необхідності повертатись до обговорення Стратегії. Але є одне «но». ­­­­­­­­­­­­­­­­­­

            І перше що хотілось би  сказати, це висловити авторам, які приймали участь у складанні документу, велику вдячність за фантастично великий об’єм роботи, який був виконаний ними при підготовці проєкту «Державної Стратегії,,,,,,,,», і можливість показати на люди свій технічний потенціал.

Шановний мною Михайло Юрійович Попков ввічливо довів  до відома читачів сайту «Відкритий ліс», що  документ («Державна стратегія…») в першому варіанті поки що сирий, потребує доопрацювання і попросив надавати пропозиції щодо його поліпшення, виходячи з позицій доброзичливості. Я повністю підтримую таку позицію, але, як говориться, правда як сонце, її долонею не закриєш.

У своєму коментарі  п. Firman_ua оцінив проєкт Стратегії, як реферат студента третього курсу 70 років минулого століття. І цим було сказано все. Прошу пробачення у шановного Михайла Юрійовича, але я також, виходячи із значимості цього документу, вважав проєкт тухлим продуктом, непридатним для вживання, який був нашвидкуруч «скльопаний» (прошу вибачення у читачів за такий термін) з піар метою засвідчення  бурної діяльності Міністерства та Держлісагенства по поліпшенню становища в лісогосподарському комплексі країни, а особливо захисту лісів від пожеж

Працівники підприємств лісового господарства, враховуючи адміністративний вплив Міністерства, усвідомлюючи  недолугість «Стратегії…» все таки були змушені підтримати проєкт і  активно обговорювати питання, які дієво не впливають на діяльність лісогосподарського комплексу. Була створена видимість  бурного, хоч і без результативного, обговорення  белетристики. Повний постатейний аналіз Стратегії – це невдячна справа і робити його не було доцільності. Прошу пробачення у авторів та читачів, але в мене було дуже мало надій на досягнення позитивних результатів при обговоренні Стратегії – я вважав що це  буде пуста трата часу та показне красномовство.

 Було розуміння, що  думка автора статті, як інженера лісового господарства, не вплине на позицію Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів (далі Міністерство) та авторів Стратегії щодо опублікованого проєкту «Державної стратегії…», але виходячи з громадянської позиції, вважав за необхідне її висловити. І, мабуть, правильно зробив, тому що думка лісівників в певній мірі авторами «Стратегії …» була врахована.

На даний час  Міністерством на розгляд робочої групи запропоновано    кінцевий варіант «Державної Стратегії управління лісами України до 2035 року» і,  можна вважати, що в ЗМІ  закінчилось обговорення проєкту.

І ожила надія що Міністерством і Державним агентством лісових ресурсів    ( далі ДАЛРУ), враховуючи недоліки варіанту Стратегії до обговорення, буде запропоновано щось нове, дійсно дійове, чого так довго чекали і надіялися на краще працівники лісового господарства.

 Необхідно відмітити та позитивно оцінити те, що автори Стратегії здійснили конкретну роботу по поліпшенню змісту Стратегії, частково прислухались до пропозицій читачів. В цілому, запропонований кінцевий варіант Стратегії набагато кращий початкового.

В Стратегії більше приділено уваги на вплив зміни клімату на ведення лісового господарства, передбачається відділення формування лісової політики від здійснення економічної діяльності, суттєво змінений розділ про роль інвазійних видів в процесі ведення лісового господарства. Визначено, що в доповнення до Стратегії  буде розроблено план заходів щодо реалізації Стратегії, який затверджується КМУ з щорічним аналізом його виконання.

Але, незважаючи на всі поліпшення, запропонований проект                               «Державної стратегії….» без затвердженого плану заходів щодо реалізації Стратегії не став державним організаційно-розпорядчим документом, а залишився інформаційно – учбовою довідкою, або рефератом студента уже четвертого курсу 70-их років минулого століття з ознаками виписки інформації з сучасної  Вікіпедії  (прошу п. Firman_ua пробачити за використання його вислову).

Виникає питання – а для кого і для чого потрібна така «Державна стратегія….», яку користь вона принесе для поліпшення ведення лісового господарства?

              І якщо Стратегія загальнодержавна, то в ній   повинно бути конкретне посилання або на  бюджетне фінансування галузі, наприклад,  в розмірі О,2% від ВВП, або в такій-то сумі, або витрати на конкретні види робіт по веденню лісового господарства, на як це було зроблено в «Державній програмі «Ліси України» на 2002-2015 роки» розділ 4. Але такого посилання в Стратегії немає. Крім цього, в програмі «Ліси України» було визначено і порядок фінансування ведення лісового господарства в підвідомчих лісах, чого також немає в «Стратегії….».

            Кабінетом Міністрів України розпорядженням від 18.04.2006-р №208-р «Про схвалення Концепції реформування та розвитку лісового господарства» розділ 5 «Фінансове забезпечення» було передбачено, що «За кошти державного бюджету забезпечити розширене відтворення лісів…, утримання територій та об’єктів природно-заповідного фонду, охорону і захист лісів від пожеж, хвороб  та шкідників, рубки догляду за лісом, інші заходи з поліпшення породного складу і якості лісів, ведення мисливського господарства, лісовпорядкування…». Ясно і конкретно.

            Враховуючи дану Концепцію, КМУ 16 вересня 2009  року на зміну «Державної програми «Ліси України» на 2002-2025 роки» прийняв Постанову №977, якою затвердив «Державну цільову програму «Ліси України» на 2010-2015 роки» і в розділі «Обсяги та джерела фінансування» виділив на ведення лісового господарства з Держбюджету 7,9 млрд. грн на її виконання (1,31 млрд. грн. на рік що в перерахунку  на  даний  час  це  складає  4,5 млрд.  грн., яких  так  не  вистачає Держлісагенству для якісного ведення лісового господарства)

Як зазначалося в статті  автора «Чи може бути лісове господарство самоокупним», уже на 2016 року КМУ  виділив на ведення лісового господарства тільки 8,5% коштів від потреби і щорічно зменшував фінансування. А в даний час пожинаєм наслідки незадовільної організації та відсутності належного фінансування – небачені лісові пожежі, незадовільне відновлення, погіршення породного складу лісів, зниження їх продуктивності та санітарного стану. «Маємо те, що маємо» – так оцінив подібну ситуацію Л.М. Кравчук.

Не виділяють коштів на ведення лісового господарства і відомства, в користуванні яких є землі, покриті лісами. По цій причині в дуже складному фінансовому та правовому становищі знаходяться лісгоспи, які перебувають в сфері управління інших Міністерств та відомств і працюють в форс-мажорних обставинах.    

В Стратегії передбачено створення спеціального фонду фінансування лісового господарства, що є головним завданням на поточний момент, але не розкрита його суть та порядок створення.

По цій причині лісгоспам  необхідно привикати до ситуації, що фінансування з бюджету та інших загальнодержавних джерел не буде. Потрібно жити виключно за кошти, отримані лісгоспами від власної господарської діяльності.

По цій  причині, поки що кінцевий проєкт «Державної стратегії…», який запропонований робочій групі для обговорення та  внесення пропозиції по її затвердженню є відомчим документом Міністерства, який не має зобов’язальних загальнодержавних функцій. І таких Стратегій міністерствами та відомствами України розроблено дуже багато і з ними можна познайомитись в інтернеті.

Для розрядки хочу привести таку ситуацію. В   радянській армії прапорщик зранку думав що вкрасти, а після обіду – як вкрадене винести або вивезти. І все в нього виходило добре, бо вся процедура була продумана та відпрацьована і в часі займала один день. Все здійснювалось за короткостроковою (одноденною) програмою.

А в нашій ситуації директор лісгоспу цілодобово і щоденно думає про одне – де взяти кошти на зарплату, на податки, на пальне, на ведення лісового господарства та ще і на корупційні платежі, що з ким, кому і як продати і при цьому не попастися на незаконній оборудці, що не завжди вдається.

Пробачте мені за такий вислів, але по цій причині, директорів лісгоспів, які є заручниками системи, уже затримують пачками за розкрадання деревини та корупційні дії. Різко зросли суми збитків, які причиняються незаконними рубками і  складають  десятки мільйонів  гривень за один випадок. Є впевненість в тому, що при наявній ситуації  ці суми будуть зростати.

Виникає одне єдине банальне питання – чому Міністерство і ДАЛРУ не бачать, не розуміють, чи не хочуть або не можуть зрозуміти катастрофічної ситуації в лісовому господарстві та екологічному становищі держави і не вживають дієвих заходів по виправленню становища, яке склалося?

Чомусь їхнім гімном стала буддистська мудрість «Три мавпи»:

«Нічого не бачу,

Нічого не чую

І нічого не скажу».

Адже очевидно, що в цій ситуації необхідно прийняти конкретний коротко строковий  план заходів по спасінню потопаючої галузі, а не розказувати потопаючому, так як це зроблено в Стратегії, небилиці про температуру води і повітря та які водорості ростуть на дні водойми, де топиться потопельник?

Що б хто не говорив, які пропозиції би не надавались по поліпшенню ситуації в лісовому господарстві та по боротьбі з корупцією, але  є тільки один єдиний вихід – повна термінова реорганізація системи ведення лісового господарства з врахуванням сучасних виробничих відносин і інтересів всіх учасників лісогосподарського, лісозаготівельного, деревообробного комплексів та трудових колективів лісгоспів. Але поки що ніяких конкретних дій по реформуванню лісогосподарської галузі Міністерством і ДАЛРУ та припиненню кризи не пропонується В кінцевому результаті напрошується висновок – запропонована «Державна стратегія…..» і «бурна» діяльність Міністерства і ДАЛРУ так допомагають лісовому господарству, як мертвому припарки.

Шановні Міністерство і ДАЛРУ – при такому відношенні до роботи ви спалите не тільки ліси, а і Україну!

Візьміть на себе відповідальність і прийміть екстрені міри – бо дальше буде пізно. Всі лісові пожежі повинні не допускатися або гаситися в кабінеті  першого заступника міністра шановного п. Богдана Валентиновича Боруховсьгого. І для цього в нього є великий апарат спеціалістів, який зобов’язаний надавати п. Б. В. Боруховському відповідні пропозиції та шляхи їх вирішення виходячи з наявної ситуації, не очікуючи вказівок.

А то  бездіяльність апарату Міністерства та ДАЛРУ  приносить суттєві матеріальні і моральні збитки для держави та  авторитету органів управління.   Ви принижуєте авторитет Президента України та Прем’єр – Міністра України, які змушені перед народом виправдовуватися за Вашу бездіяльність.

Повторюся, але як можна попередити загоряння лісів, якщо майстри лісу   часто не охороняють ліс 85-90% робочого часу , тому що працюють на півставки,  а решту робочого часу тратять на заготівлю і реалізацію деревини і пошук готівкових грошей – тобто ліс часто-густо залишається без охорони повністю.

І вся проблема не в лісгоспах – а в неспроможності Міністерства та ДАЛРУ  організувати їх роботу.

В той-же час, на утримання Держлісагенства та обласних управлінь держава витрачає близько 100 млн. грн. щорічно  які вона реально викидає у вогонь, тому що ніякої користі по запобіганню пожежам та поліпшення стану ведення лісового господарства  від системи ДАЛРУ немає.

Є певні підстави вважати, що діюча структура ДАЛРУ та ДЕІ сприяє в деяких випадках порушенню чинного законодавства при використанні лісових ресурсів. Наприклад, чи можна вважати порушенням законодавства випадки, коли структури ДАЛРУ надають право використання лісових ресурсів підприємствам, яким землі та ліси ніколи і ніякими повноважними  державними органами у встановленому порядку в користування не надавались, а ДЕІ ці факти прикриває? Так,  Зарічанський лісгосп Житомирського ОУЛМГ використовує ліси на землях оборони, та на землях, які знаходяться в постійному користуванні інших суб’єктів господарської діяльності. В подібній ситуації, за позовом військової прокуратури суд заборонив ведення лісового господарства Житомирському лісгоспу на площі більше 2000 га. Рішення набрало законної сили.

Якщо апеляційним судом, який в даний час розглядає справу про заборону ведення лісового господарства Зарічанським лісгоспом на землях оборони, буде прийнято рішення про незаконність ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів, то цілком закономірним буде подання позову про визнання рубок лісу незаконними та стягнення солідарно з лісгоспу, ЖОУЛМГ, Держліспроекту, ДЕІ, управління природних ресурсів збитків, завданих незаконними рубками Зарічанським лісгоспом в межах терміну позовної давності.

На даний час система взаємовідносин між ОУЛМГ, ДАЛРУ, Міністерством та лісгоспами здійснюється по методу дороги з одностороннім рухом –  тільки лісгоспи мають зобов’язання перед ОУЛМГ, ДАЛРУ. Міністерством і винні у всіх негараздах, а останні  – ніяких зобов’язань та відповідальності по відношенню до лісгоспів  та наявної ситуації не мають. В той же час, лісгоспи це тільки коренева система, яка живить все дерево – лісогосподарський комплекс країни, і вищевказані органи управління несуть солідарну відповідальність за стан лісового господарства, як і всі лісгоспи і зобов’язані як рівноправні суб’єкти приймати конкретну участь у виробничому процесі по вирощуванню лісів. І якщо горять ліси – то відповідальність в першу чергу несуть Міністерство і ДАЛРУ, які не зуміли організувати охорону лісу від пожеж, в рівній мірі  як і відповідальність за невиконання всього комплексу робіт по веденню лісового господарстві, фінансовий стан лісгоспів та корупцію в галузі.

Автор статті вважає, що більшість директорів лісгоспів є кваліфікованими спеціалістами, не заробітчанами, а патріотами лісового господарства, вболівають за стан лісів і розуміють свою відповідальність за стан лісів і долю трудових колективів лісгоспів.

Виходячи з принципу, що коли даєш оцінку негативній ситуації, то запропонуй і вихід з неї, надаю на розгляд читачів, Міністерства та ДАЛРУ наступні пропозиції:

1. Міністерству та ДАЛРУ надати конкретну термінову результативну допомогу лісгоспам у  вирішенні питання реалізації або переробки дров’яної та іншої низько товарної деревини, стати з лісгоспами однією командою, зацікавленою в досягненні позитивних фінансових результатів в діяльності як окремих лісгоспів, так і галузі в цілому.
2. Для підняття іміджу працівників лісового господарства направити наявні кошти в першу чергу, як цього вимагає Закон, на виплату та підвищення зарплати працівникам лісгоспів та сплату ЄСВ і повністю ліквідувати заборгованість по зарплаті та сплаті ЄСВ. Прийняти можливі міри по підвищенню рівня заробітної плати працівникам  шляхом застосування  преміальної системи заохочення.
3. Привести систему оплати праці працівників лісгоспів в єдині нормативи незалежно від лісорослинних умов. Кількісні показники об’ємів трудозатрат в лісовому господарстві повинні оплачуватись однаково. Наприклад, майстер лісу повинен отримувати однакову зарплату в південних регіонах, на Поліссі та на Вінниччині і Черкащині. А то на даний час зарплата різниться в рази і тільки по одній причині – одні лісгоспи жирують на реалізації  деревини цінних порід при тих-же трудозатратах, що і працівники лісгоспів, які працюють в екстремальних умовах. А ДАЛРУ звітує про середню зарплату в галузі по принципу середньої температури у хворих по лікарні.

                Я думаю, що лісівники розуміють подальший хід думок у цьому питанні.

4. ДАЛРУ на підставі відсутності бюджетного фінансування ведення лісового господарства спробувати узгодити з ДФС реструктуризацію або списання наявної податкової заборгованості по лісгоспах на оптимальні для лісгоспів строки і умови та зобов’язати лісгоспи її провести.
5. Продовжити в разі необхідності на 2 роки дію наявних матеріалів базового лісовпорядкування, термін дії яких закінчується, та провести при потребі безперервне лісовпорядкування, яким керуватися 2 наступних роки.
6. Посилити постійний робочий контроль ДЕІ за діяльністю лісгоспів ( не перевірки, а робочий контроль без відволікання від основної роботи керівного складу та головних спеціалістів лісгоспів з організацією урочистих обідів, зустрічей і проводів працівників ДЕІ). Посилити відповідальність працівників ДЕІ за допущення лісгоспами недоліків в роботі лісгоспів в частині дотримання вимог природоохоронного законодавства та попередженню незаконних рубок лісу та їх укривання (що в даний час допускається), наявності та виконанню технологічних карт на розробку лісосік, доведення до суспільства інформації про правомірність діяльності лісгоспів або допущені ними порушення.
7. Міністерству, ДАЛРУ, керівникам лісгоспів, як керівникам правоохоронних органів, налагодити взаємодію з СБУ та правоохоронними органами по запобіганню незаконних рубок та інших правопорушень у     виробничо –

фінансовій діяльності лісгоспів.

8. Встановити порядок відшкодування збитків за порушення вимог технологічних карт на розробку лісосік, неправомірне використання цін при відпуску продукції та незаконні рубки лісу персонально директорами лісгоспів та іншими посадовими особами відповідно до чинного законодавства, для чого ввести відповідні зміни в посадові інструкції та контракти.
9. З метою недопущення «дурних» розмов та неадекватних дій місцевого населення і псевдо активістів щодо діяльності лісгоспів зобов’язати директорів лісгоспів спільно з ОТГ та активістами створити громадські комісії по контролю за якістю відводів лісосічного фонду і відповідності якості лісопродукції, яка реалізується, відпускним цінам та відповідним сортам. Склад комісії затвердити спільним  рішенням директора лісгоспу та Голови ОТГ, Сільради. Від лісгоспів включати до складу комісій лісничих, як базову ланку працівників лісового господарства.

• Вирішити питання про залучення до виконання робіт в лісі тимчасових робітників з оформленням трудових відносин між лісгоспом і робітниками в кінці звітного періоду (місяця), для чого оформити відповідний нормативний документ між ДАЛРУ та Державною службою України з питань праці.
• Заборонити лісгоспам на необхідний період укладання договорів, не пов’язаних безпосередньо з виробничою діяльністю, особливо в разі наявності корупційної складової.
• Терміново скасувати норму про обмеження площі суцільних рубок до 1 га. (Даним обмеженням лісгоспам створили умови діяльності, які рівноцінні перебуванню слона в посудній крамниці).
• По можливості, Міністерству чи ДАЛРУ спробувати вирішити питання про надання лісгоспам банківських кредитів по Державній програмі «Доступні кредити 5-7-9%» виключно для розвитку їх матеріальної бази та створення нових робочих місць.

Доцільність цих пропозицій має належне обгрунтування і підкріплене певним досвідом роботи в лісовому господарстві. Цілком зрозуміло, що у спеціалістів Міністерства та ДАЛРУ, директорів лісгоспів (якщо вони читають статті на сайті ГО «Відкритий ліс») є і інші пропозиції, які необхідно терміново  обговорити і при доцільності прийняти. Але хоч щось робімо, поки не пізно.

Автор впевнений в тому, що при бажанні для вирішення вищевказаних пропозицій необхідно до 5 робочих днів.

З побажаннями читачам успіхів в роботі, доброго здоров’я та щоденного святкового настрою в сім’ях.

 БЕРЕЖІТЬ СЕБЕ, БО ВИ НЕОЦІНИМІ!

                                   З повагою до читачів  та членів ГО «Відкритий ліс»

                                    Михайло Іванович, інженер лісового господарства.

P.S.    

1. Після ознайомлення з проєктом « Державної стратегії…», виникає думка що дану ситуацію в алегоричній формі описав А.П.Чехов в оповіданні «Ванька» в 1886 році. І що символічно, в кінцевому результаті цей опис ситуації і прохання Ваньки було  направлено «на деревню дедушке» (мовою оригіналу). Можливо це необхідно зробити і з проектом «Державної стратегії….» і написати її заново з правильним адресом і відповідним змістом.
2. Прошу авторів Стратегії привернути увагу до словосполучення «управління лісами» в назві та тексті Стратегії. Для спеціаліста воно виглядить дещо  неприйнятним. Поняття «ЛІС» чітко визначено в ст. 1 Лісового Кодексу України. Ліс являється екосистемою. Слово управління тотожне (синонім) слова керувати . Виникає питання – яким чином можна керувати екосистемами та їх компонентами – лісом, річкою Дніпро,  пустелею Сахара, атмосферним повітрям, болотами, озером Світязь (наприклад, на підставі можливостей авторів Стратегії управління лісами, які їм дає назва документу, прошу авторів Стратегії дати вказівку дубу черешчатому, як елементу екосистеми «Ліс» рости в умовах Ао-Аз, Во-Вз або в південних регіонах України і створювати в цих умовах насадження по якісних та кількісних показниках кращі, як в умовах Д2-Д3. Отоді заживемо).  Зможете?

    Можливо доцільно написати простіше і більш об’ємно  – «Державна Стратегія управління лісогосподарським комплексом України…». Але це моя особиста думка, можливо вона і не правильна, і тому  автор просить читачів вибачити за можливо недоречну пропозицію.