18/09/2020
0Дослідники сподіваються на використання супутникових спостережень.
Група дослідників з Об’єднаного дослідницького центру Європейської комісії в Іспрі (Італія), опираючись на отримані з супутників дані, зробила висновок, що потреба європейських країн у деревній біомасі сприяє збільшенню лісозаготівель. Крім того, вчені рекомендують у найближчий час виправити прогалини в даних про європейські ліси, поліпшивши методи їх збору.
Лісова статистика застаріла?
Ліси в ЄС становлять приблизно 38% від загальної площі суші і є важливими поглиначами вуглецю. Саме тому, зусилля щодо їх збереження є життєво важливими для ЄС у контексті досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року. Проте зростаючий попит на лісову продукцію, обумовлений біоекономікою, створює проблеми для сталого лісокористування. Такого висновку дійшла група дослідників Об’єднаного дослідницького центру Європейської комісії (the European Commission’s Joint Research Centre, JRC), проаналізувавши дані супутників за напрацьованими ними методиками.
Так, за їхніми даними, в Європі за період 2016–2018 рр. у порівнянні з 2011–2015 рр. спостерігається збільшення площ вирубаних лісів (49%) і збільшення втрат біомаси (69%). При цьому найбільші втрати були відзначені на Піренейському півострові, а також у країнах Північної Європи і Балтії. Супутникові знімки також показують, що середній розмір вирубаних площ збільшився на 34% по всій Європі, що може вплинути на біорізноманіття, ерозію ґрунту та регулювання водних ресурсів.
На думку дослідників JRC, збільшення обсягів лісозаготівель є результатом недавнього розширення ринків деревини, про що свідчать економетричні показники лісового господарства ЄС, деревної біоенергетики та міжнародної торгівлі. Якщо такі високі темпи лісозаготівель збережуться, то концепція ЄС щодо пом’якшення наслідків зміни клімату на основі лісів після 2020 року може бути ускладнена.
В останні десятиліття офіційні обсяги заготівлі у лісах Європи були істотно нижчі, ніж чистий річний приріст, що призвело до збільшення запасів вуглецю. Втім, на думку дослідників, офіційна щорічна статистика лісозаготівель, зазвичай, представляється в дещо грубому просторовому масштабі (за національними або регіональними адміністративними одиницями), а в деяких випадках вона регулярно не оновлюється або є неповною. На сьогодні існує можливість детальнішого моніторингу лісів за допомогою супутникових даних проєкту Landsat, що дозволяє здійснювати точнішу оцінку приросту і втрати деревного покриву. Обробка отриманих даних дозволяє здійснювати кількісну оцінку лісових площ, яка не залежить від офіційної статистики і певних обмежень, які існують у національних кадастрах. Використовуючи такі потоки даних та інформаційні технології, дослідники з JRC оцінили глобальні зміни лісів ЄС за період з 2011 по 2018 рік.
Вуглець, біоекономіка та Зелена угода
За даними JRC, у період з 2011–2015 по 2016–2018 рр. площа лісів, де вирубуються дерева і на їх місці саджають інші, збільшилася майже на 50% – з 0,76 млн га до 1,13 млн га в 26 оцінюваних країнах-членах. Це має суттєве значення для політики в галузі біорізноманіття і зміни клімату, а також тієї ролі, яку ліси відіграють у зусиллях країн-членів по досягненню нульових чистих викидів. Ліси компенсують близько 10% загальних викидів парникових газів ЄС, діючи як поглиначі вуглецю.
За словами авторів, різке збільшення обсягів лісозаготівель може знизити здатність лісів поглинати вуглець із атмосфери. Одна з причин цього полягає в тому, що при вирубці старих дерев швидко вивільняється велика кількість вуглецю, але потрібно набагато більше часу, щоб така ж його кількість поглиналася молодими деревами, посадженими замість них. Збільшення площі вирубаних лісів частково було викликано попитом на більш екологічні види палива, деякі з яких виробляються з деревної біомаси. Це включає в себе біоенергетику, яка становить близько 60% відновної енергії ЄС. Крім того, зростання продуктів біомаси простежується і в біоекономічній стратегії ЄС – політики, яка сприяла використанню лісових ресурсів для виробництва енергії, в якості сировини для промисловості і для створення робочих місць.
Між тим, стратегія біоекономіки виявилася успішною в одному відношенні: загальний обсяг виробництва лісової галузі ЄС у період з 2012 по 2016 рік виріс на 25%, із 43 млрд євро до 54 млрд євро, а в Польщі та Швеції зростання подвоїлося до 50%. Втім, багато хто вважає, що за економічний успіх Європі довелося заплатити певну екологічну ціну.
Сьогодні немало лідерів країн-членів є прихильниками низки ідей, більш відомих як Зелена європейська угода. Її основні цілі – підтримка зростання економіки, створення робочих місць шляхом сприяння більш екологічному розвитку. Однак ці цілі можуть, у кінцевому підсумку, протидіяти одна одній. Наприклад, у своїй новій Стратегії збереження біорізноманіття, опублікованій у травні, ЄС пропонує посадити 3 млрд дерев. Разом з тим, там пропонується визначити 30% земель (у порівнянні з 26%), включаючи старі ліси, як охоронювані, до 2030 року. Якщо лісозаготівля продовжиться нинішніми темпами, таку амбіцію буде важко реалізувати. ЄС також має на меті подвоїти до 2030 року свою частку низьковуглецевої та відновної енергії до 34%. Європарламент погодився з тим, що спалювання деревини може вважатися досягненням цієї мети. Але якщо б деревина забезпечувала принаймні 40% додаткової енергії, це означало б спалювання всього існуючого врожаю в Європі, що серйозно загрожувало б лісам світу.
Нові дані для Лісової стратегії–2021
Єврокомісія працює над новою Лісовою стратегією, яка очікується у 2021 році, і має доповнити політику збереження біорізноманіття. ЄК поставила завдання JRCстворити постійну обсерваторію ЄС по лісах. Вона повинна спиратися на тип супутникових даних, що використовувалися в зазначеному вище дослідженні, і за їх допомогою здійснювати регулярніший моніторинг вирубки лісів, їх деградації та змін глобального лісового покриву. Такі дані, крім того, мають бути загальнодоступними. Слід зазначити, що свої дослідження фахівці JRC здійснювали з використанням даних спільної серії супутників спостереження Землі NASA/US Geological Survey Landsat і набору даних Global Forest Change. Також було використано Google Earth Engine – сервіс геопросторової обробки даних, який дозволяє використовувати суперкомп’ютери Google для обробки супутникових зображень.
Створення Лісової обсерваторії, на думку ЄК, має стати важливою подією у сфері управління лісовим господарством країн-членів. Як тільки дані стануть доступні, країнам-членам необхідно буде включити їх в офіційну статистику, яку політики використовують для прийняття рішень, наприклад, при плануванні стратегій по досягненню нульових викидів.
Сьогодні дані по лісах багатьох країн, у тому числі ті, які передаються в Євростат, засновані на «ручних» обстеженнях лісів. Такі дослідження важливі, але в деяких випадках вони проводяться з інтервалами в десятиліття, здебільшого, через їх значну вартість. Спеціальна обсерваторія надасть особам, які приймають рішення, своєчасні дані і допоможе їм виявити непередбачені наслідки їх політики – вважають в ЄК.
В кінцевому підсумку, зазначають дослідники з JRC, оновлені дані повинні спонукати до дії. ЄС має вдосконалити методи збору даних про ліси, необхідні для реалізації своїх амбіцій щодо біорізноманіття та зміни клімату.
Олександр КОЗКА,Газета “Природа і суспільство
