Комментарии к стратегии развития лесного хозяйства Украины пользователей сайта “Открытый лес”

Коллеги, чтобы Ваши мысли не терялись, я буду собирать их в этой, постоянно пополняемой записи…М.П.

Igor Aleksiyuk: Прошу при можливості врахувати наступні пропозиції:

 2) Проблеми лісового господарства, для розв’язання яких розроблена Стратегія:

• Відсутність публічної повноцінної інформації про стан лісів і обсяги заготівлі деревини, викликає суспільне занепокоєння. Вирубка лісів проходить досить інтенсивно, є явні побоювання, що одної миті ліс може зникнути. Не зрозумілою є також успішність та заможність окремих керівників у лісовій галузі, що значно обурює на фоні загального зниження благополуччя українців.
• Процедура з «Оцінки впливу на довкілля», яка мала на меті стати майданчиком для пошуку компромісу між населенням та лісокористувачем, щодо спільного лісокористування, перетворена на формальність. Передбачено законом «усі суцільні та поступові рубки головного користування та суцільні санітарні рубки на площі понад 1 гектар; усі суцільні санітарні рубки на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду» потребують публічного обговорення, натомість проходить обговорення загального планування лісогосподарського підприємства без наведених конкретних ділянок, які будуть зрубані. Неможливо прогнозувати на декілька років, який ліс («всохне») потребуватиме суцільної санітарної рубки. Фактично це є підміною понять, що досить часто зустрічається в лісовому господарстві.
• Відсутність чіткості формулювань в законодавстві дозволяє виконувати маніпуляції при яких, будь який працівник може бути притягнутий до відповідальності, адже окремі норми є не чіткими та можуть тлумачитись по різному. Існує також «ручне управління» шляхом надання усних вказівок. Це призводить до деморалізації будь-якої людини, а низьке та не виправдане матеріальне та технічне забезпечення працівників «первинної ланки» (майстер лісу, помічник лісничого, лісничий), призводить до корупційних ризиків та втрати кваліфікованого персоналу.
• Відсутність для прикладу державних актів на право лісокористування призводить до безповоротних втрат лісового покриву, а відсутність контролю за лісом, не лише зменшує їх продуктивність, а призводить до їх зникнення.
• Нажаль лісова наука взагалі не потрібна нашому виробництву. Складно уявити, але через відсутність чіткого законодавства науковці повинні в пів легальний спосіб отримувати дослідний матеріал. Надмірна активність екологічних рухів призводить до парадоксальних речей коли два керівника керують одним лісовим масивом (один без вилучення). Екологи це в першу чергу науковці, які повинні надавати чіткі рекомендації спираючись на реальні дослідження.      
• Розроблені відкриті реєстри діяльності підприємств, утворюють більше питань чим відповідей. Відсутні ключові дані про об’єми деревини на окремій ділянці за різними джерелами (матеріали лісовпорядкування, матеріали відводу та приймання деревини) спонукає до сумнівності, чесності працівників лісової галузі. Наявність технічних проблеми та ряд помилок вказує на небажання даний напрям розвивати.           

III. Стратегічні цілі

• Створення прозорої відкритої системи управління лісовими ресурсами України (ІТ рішень), повинна надати правдиві відповіді на питання: скільки лісів є на даний час, якої вони якості, які обсяги вирубок відбуваються? Чому саме такі? Чи не було махінацій з деревиною при заготівлі та її продажу? Як буде відновлено ліс та чи будуть вчасно проведені відповідні заходи? Головним має стати довіра суспільства до даної інформації, шляхом прозорості, відкритості, аналітиці та деталізації.
• Приведення законодавчої бази до реальності, дозволить кожному працівнику лісової галузі керуватися законодавством, а не почуттями страху. Законодавство повинно врегульовувати окремі технологічні процеси, а не зупиняти виробництво через окремі норми закону із корупційним підтекстом, або бути взагалі відсутнім чи «сумнівно затвердженим».
• Створення системи «соціального ліфта» дозволить відсіяти не чесних на руку керівників, до роботи яких є явні зауваження. Трудові колективи повинні отримати більше повноважень при прийнятті окремих управлінських рішень, адже незрозумілий надмірний успіх родини керівника досить часто залежить від його посади, а колектив зазвичай все розуміє, та не може нічого вдіяти. Що є фактичним обкраданням в першу чергу колективів, їх сімей та інших.

2020/09/08 at 12:08

От Firman_ua 

Зміг прочитати 70 % тексту, далі не вистачило сил. Теоретична робота НУБіП на рівні реферату студента 3 курсу 70-х років. Її автори є або чистими теоретиками, або їх влаштовує ситуація яка склалась в галузі, або рівень підготовки і кваліфікації не дозволяє осягнути рівень проблем і кризи, які панують в лісовому господарстві України.

1. Стратегія має бути загальним планом до дій, містити реальну до виконання кількість пунктів із шляхами і приблизними термінами їх реалізації.

2. Дана стратегія має визнати наявність в системі ДАЛРУ тіньового обігу коштів і реальні кроки для мінімізації таких випадків. Наприклад автор говорить про недофінансування підприємств півдня, а що північ і захід профінансовані в повному обсязі? Подивимось на роботу майстра як основної ланки організації і здійснення виробничих процесів. Йому зараз не виділено ні транспорту (хоча закріплено за ним від 500 до 1500 га насаджень), ні ПММ, ні форменного одягу, ні засобів захисту. Просто в ресурсних областях йому дозволяють це фінансувати: не обліковані надлишки лісопродукції, вальожник, затримані на гарячому порушники і часто густо зрізані на ділянці вибіркової рубки кілька “додаткових” дерев. Зазвичай майстри використовують власний транспорт і їх витрати на виробничу діяльність складають десь 10000 грн в місяць, а ще ж треба щось і заробити, виконати вказівки, побажання, забаганки керівництва, поділитись з ним заробленим, доплатити людям які працюють в лісі з огляду на смішні і не ринкові розцінки на виконання робіт і того обіг тіньових коштів на одну майстерську дільницю явно перевищить 1000$.

3. З огляду на пункт 2, яким чином можна відновити престиж професії лісівника, якщо люди які стикаються з будь-якою діяльністю в лісі бачать значний обсяг робіт, що виконуються завдяки незрозумілим, непрозорим джерелам фінансування, працівники лісової охорони змушені постійно знаходити нелегальні джерела отримання не облікованих готівкових коштів? Чи підуть високопрофесійні, освічені люди працювати в галузь? На сайтах пошуку роботи де є бухгалтери, айтішники, менеджери, лікарі, вчителі на даний немає жодної вакансії лісничого, інженера лісового господарства, начальника складу лісу, директора лісгоспу, що свідчить про повну закритість, корумпованість галузі і небажання потрапляння в це середовище випадкових людей.

4. Щодо монополізації лісогосподарського виробництва, ринку деревини і скупчення лісових земель в одних руках це чиста корупція, яка зумовлена попередніми пунктами. Я прихильник залишення лісів в державній власності, але в світлі відкриття ринку землі, хто заборонить в Україні, великим землевласникам створювати приватні лісові масиви на власних землях, створювати меліоративні насадження на власних землях. Знову ж чому в державних лісах не можуть вести господарство приватні компанії, що явно підвищить конкуренцію і зменшить корупцію.

5. Потрібен реальний ринок деревини, з довгостроковими договорами на постачання масових видів продукції (середньосортні пиловники, баланси, ліс будівельного призначення, дрова) та аукціонами на реалізацію цінних сортиментів. Мораторій на експорт деревини чисто політичне і популістське рішення, яке зменшило прибутковість лісогосподарських підприємств і не підвищило рівень технологічності у переробці деревини. З таким же успіхом можна заборони експорт зерна, наставити по Україні млинів вітряків і радіти збереженому національному багатству.

6. Щодо збільшення кількості мішаних лісів не при створенні нових насаджень, а за рахунок реконструкції існуючих – з огляду на вище перераховані пункти, в Україні ми отримаємо неконтрольоване вирубування цінних порід, зменшення повноти і запасу насаджень та розмноження низькоцінних, а часто інвазивних видів (наприклад при зниженні повноти в дубових деревостанах буде розростатись граб, в’яз, клен ясенелистий; в сосняках в кращому випадку береза і осика, в гіршому акація, дуб червоний, клен ясенелистий).

7. Щодо лісовпорядкування і інвентаризації лісів то з огляду на надзвичайно високу суспільну увагу до питання лісів “Укрдержлісопроект” доцільно було б вивести із підпорядкування ДАЛРУ, надати достатнє фінансування і перетворити на справжнє “око государево”, приєднавши до нього і ЛІАЦ.

В даних умовах для швидких якісних змін в галузі найкраще було б підпорядкувати таке утворення офісу президента до вирівнювання, стабілізації ситуації та підняття авторитету і престижу лісового господарства, як галузі, яка відповідає за суспільно-значущий і середовище утворюючий об’єкт держави.

8. З огляду на накопичені проблеми галузі важко відповісти чи зможе вона бути цілком самоокупною, що як на мене дуже сумнівно. Але зміни і реформування точно життєво необхідні для лісового господарства. Якщо державні діячі в Україні хочуть якісних змін треба скласти план перетворень (можна і в існуючому експертному середовищі навіть за участі всім відомих одіозних, заслужених, почесних “друзів” лісового господарства), швидко провести фінансові розрахунки (однозначно без представників дендрологічної економіки) і зосередитись на практичних кроках, які ми можемо собі дозволити (за участі відносно молодих незаангажованих виконавців).