На засадах сталого розвитку 

Задовольняючи потреби нинішніх поколінь, маємо дбати про майбутні – таке кредо працівників Хмельницького лісомисливського господарства.

В основі сталого розвитку лежать три складові – екологічна, економічна та соціальна. Тривалий екологічний баланс та економічний прогрес можна забезпечити, на думку фахівців, лише тоді, коли використовуватимемо ресурси біосфери без порушення її екологічної стабільності, з урахуванням потреб у ресурсах тих, хто прийде після нас. Таким чином сприятимемо екологічному прогресу без шкоди довкіллю. Про те, як дотримуються цього принципу в Хмельницькому ЛМГ, ми розповідали у статті «Сьогодні у лісі працює цвіт нації» («Природа і суспільство» № 18). Оскільки визначення сталого розвитку включає в себе врахування інтересів людей і регіонів, де плануються різні лісівничі, природоохоронні заходи, зупинимося на соціальному аспекті діяльності подільських лісівників.

«Зв’язуємо села зі світом». Кілька років тому робочий день директора підприємства Ігоря Бурковського нерідко розпочинався з дзвінків обурених селян: «Ваші лісовози розбивають наші дороги». Тепер такі дзвінки майже припинилися. Навпаки: лунають слова подяки, які люди висловлюють по телефону чи при зустрічах.

– Бо ми активно почали займатися дорожнім будівництвом, – розповідає Ігор Миколайович. – З метою поліпшення лісотранспортної мережі вже проклали лісові дороги з твердим покриттям загальною протяжністю понад 11 км. З’явилися добротні траси в урочищах «Переймська дача» та «Волосівецька дача» Пархомівського лісництва, «Дубина» та «Березина» Михайлівського, успішно функціонує лісова дорога в урочищі «Масівці» Червонозірського лісництва і завершується будівництво ще однієї з примиканням до вже існуючої артерії… В підсумку скоротили відстань вивезення деревини з лісосік на нижній склад у середньому на 30 км, значно зменшили витрати на транспортування її. Це стало важливою подією не лише для лісівників, а й для місцевих жителів, оскільки дало змогу скоротити відстань між сусідніми селами Ярославкою та Пархомівцями, Волосківцями та Гнатівцями Летичівського і Хмельницького районів відповідно, також між Загінцями й Грим’ячкою Деражнянського і Волочиського районів. Між деякими населеними пунктами раніше взагалі не було транспортного сполучення, ми в буквальному розумінні з’єднали їх зі світом. І продовжуємо працювати над розвитком дорожньої мережі.

Спільними зусиллями. Серед пріоритетів підприємства – оновлення соціальних об’єктів, спорудження нових. Звернули увагу на покинуті приміщення колишніх лісових кордонів, взялися відновлювати їх – і вже мають 15 таких, що заселені чи майже готові до заселення лісниками, майстрами лісу. На кордони привнесли сучасні умови, вирішили питання з водою, світлом, опаленням – і не знають проблем з кадрами. Спеціалісти в основному молоді, завзяті, всі мешкають у лісі, тож під їхнім контролем постійно перебувають зелені масиви.

Завжди радо зустрічають лісничого Прибузького лісництва Віктора Топольського члени учнівського лісництва Масівецької ЗОШ

Вражають оригінальною архітектурою контори лісництв, впорядкованістю – садиби навколо них. «Усе, що робимо в лісгоспі, має бути красивим», – вважає директор, і такої ж думки дотримується колектив. Підприємство стало піонером в обласному управлінні лісового і мисливського господарства у справі енергозбереження, переходу на альтернативні види палива. У будівлях встановлено котли – як піролізні, так і прямого горіння, утеплено всі виробничі, побутові, допоміжні приміщення. Лісничий Михайлівського лісництва Юрій Луцьков продемонстрував у роботі дробильну установку польського виробництва Скорпіон-250 РГ з маніпулятором, яку з минулого року використовують для подрібнення тонкомірної деревини та відходів на щепу. Агрегат мобільний, чіпляється до трактора Т-150 і переїжджає з лісництва в лісництво. Щепу, яку не спалюють у власних котлах, продають підприємствам «Хмельницьктеплокомуненерго» та «Яблуневий дар», що спеціалізується на виготовленні концентрованих соків. Отже, установка невелика, а користь приносить відчутну. Забезпечує неабияку економію і те, що на всі автомобілі встановили газові балони і тепер вони працюють на скрапленому газі. Зекономлені кошти йдуть на господарські та інші потреби, зокрема, на створення належних, безпечних та здорових умов для праці.

Як і кожна галузь, лісова має свої особливості виробництва, свої ризики та небезпечні фактори. У полі неослабної уваги ЛМГ – захист робітників, зайнятих на небезпечних роботах, передусім, лісорубів. Окрім вальників лісу, у штаті кожного з чотирьох лісництв є група з 5–6 чоловік, яка займається виключно доглядом за молодняками.

– Це важка робота, – розповів головний лісничий Олег Гаврилюк. – Виконують її технічно грамотні спеціалісти, котрі проводять освітлення, прочищення культур кущорізами. Усіх їх забезпечили шоломами захисними з сіткою та навушниками для захисту голови, очей, органів слуху. Водночас разом з виробником продумали дизайн напівкомбінезонів вальника лісу із захистом від порізу. Цей спецодяг захищає тіло від порізів в особливо небезпечних місцях і при цьому забезпечує повну свободу пересування. Підібрали пилостійкий матеріал від фінської компанії, який відповідає європейському стандарту ЕN 381-1 – захист від електро- та бензопили. Від усіх європейських аналогів він відрізняється ще й тим, що абсолютно стійкий до вологи та хімікатів. Високий рівень захисних властивостей досягається завдяки особливому чотиришаровому плетінню полотна, яке протистоїть зубцям пилки. Новими надійними напівкомбінезонами забезпечили всіх лісорубів 6 розряду.

«Буде власне насіння модрини» – ще влітку відзначав лісничий Хмельницького лісництва Вадим Бурковський

Чому так детально розповідаю про цей епізод із життя лісгоспу? Бо він – один з яскравих прикладів того, як дбають тут про безпеку та здоров’я робітників, стараються забезпечити кожного засобами індивідуального захисту, що відповідають вимогам нормативних актів з охорони праці. Та ще й піклуються про гарний дизайн робочого одягу.

Дирекція, профспілковий комітет піклуються і про оздоровлення, активний відпочинок членів колективу. За ініціативи лісничої Пархомівського лісництва Людмили Шевчук на території садиби закладено унікальний дендрологічний парк, а нещодавно ще й відкрито фізкультурно-спортивний комплекс на свіжому повітрі, де охоче займаються різними видами спорту не лише свої працівники, а й місцеві жителі.

Для населення лісництва створюють рекреаційні пункти, заохочують молодих і старших до облагородження навколишньої природи. Особливо опікуються школярами, залучаючи їх до посильної праці в лісі, до мандрівок рідним краєм. Далеко за межами області знане своїми добрими справами учнівське лісництво при Масівецькій ЗОШ І-ІІ ст. Хмельницького району, яке успішно діє завдяки неабияким ентузіастам – директору школи Ігорю Григорову і лісничому Червонозірського лісництва Віктору Топальському. Втім, про «зелені» уроки педагогів і лісівників ми розповімо окремо.

Міцна дружба зав’язалася і між лісгоспом та давніми партнерами з Литви, котрі на подільській землі організували спільне українсько-литовське підприємство «Дубава». Займаючись переробкою місцевої сировини дуба, підприємці на чолі з Юдінасом Даніеліусом упродовж кількох років беруть участь у відтворенні лісу – садять навесні на зрубах ЛМГ сіянці дуба звичайного.

– А ще, – повідомив лісничий Хмельницького лісництва Вадим Бурковський, – налагодили співпрацю з «Дубавою» щодо підтримки чистоти в заказнику «Гринівецький». За кошти підприємців обладнано майданчики для збору сміття, організовано вивезення його на полігон. Смітити в лісі, до речі, хмельничани стали значно менше…

Отак спільними зусиллями українські лісівники та литовські деревообробники культивують екологічну культуру в краї.

Насамкінець надамо слово Ігорю Бурковському, керівнику лісомисливського господарства – одного з кращих підприємств Хмельниччини, яке і за підсумками третього кварталу в числі призерів (посіло 3-є місце серед споріднених лісових колективів області).

Ігор БУРАКОВСЬКИЙ, директор ДП «Хмельницьке лісомисливське господарство»:

– Основне правило сталого розвитку в лісах – зберегти їх у належному стані для наших нащадків. Цього року у ЛМГ відновили ліси на площі 85 га. Щоб підвищити екологічну стабільність насаджень, тримаємо курс на формування лісових культур за зразком природних, корінних лісів, які найліпше пристосовані до умов природного середовища, в якому розвивалися впродовж століть. Загалом у лісгоспі 75% лісового фонду (понад 9 тис. га) – дубові насадження. Поділля здавана славилося дібровами – домінувати їм і в майбутньому.

Приділяємо увагу залісенню яруго-балкових земель – за останнє десятиріччя приборкали яри більш як на 700 га. Чимало тривог викликає ситуація зі шкідниками та хворобами – обстеження насаджень проводимо за участю лісопатологів, екологів, громадськості, запрошуємо науковців. На зміну ялині та сосні, які почали масово всихати, вводимо модрину європейську, дубові культури створюємо за участю горіха чорного.

Багато робиться в лісгоспі для профілактики та попередження лісових пожеж. Ще до настання пожежонебезпечного періоду зазвичай влаштовуються мінералізовані смуги уздовж масивів, створюються та поновлюються межові розриви, перекриваються несанкціоновані в’їзди. З техніки є 2 пожежні модулі (на авто), 4 мотопомпи, 3 цистерни змінної ємкості, 6 тракторів з причепами, плуги лісові, також закуплено вдосталь ранцевих обприскувачів. У сезон постійно ведеться патрулювання лісових масивів працівниками підприємства.

Усі заходи – за власні кошти. Із 50,3 млн грн, отриманих за 9 міс. від реалізації лісопродукції, 19 млн грн спрямували на ведення лісового господарства. Не маємо заборгованості по зарплаті, виконуємо всі пункти колективного договору. Стараємося зберегти колектив. Він хоч невеликий (трудиться 189 чол.), та досвідчений,дружний, йому під силу будь-які завдання. Якщо підсумувати, то вся наша діяльність спрямована на безперервне, невиснажливе, раціональне використання насаджень для задоволення потреб населення в деревині, на охорону та захист лісів. Покращання їхніх водозахисних, кліматорегулювальних, оздоровчих, рекреаційних та інших корисних властивостей і є головним завданням колективу. Виходимо з того, що при забезпеченні сталого розвитку лісового господарства ні в якому разі не маємо піддавати загрозі можливість повноцінного життя майбутніх жителів подільського краю, України, всієї планети.