Головний лісівник країни відвідав Путильщину

Мы пропустили эту заметку: размещаю для коллекции. М.П.

Василь Кузьович став першим головою Державного агентства лісових ресурсів України, яких приступивши до професійних обов’язків, одразу вирушив особисто знайомитися з лісовими господарствами та їхніми колективами. Маючи за плечима практичний досвід роботи та теоретичний, він зумів оцінити реальний стан справ кожного підприємства.

   6 серпня Василь Степанович відвідав на Буковині. За пів дня встиг побувати у Чудейському та Банилівському лісництвах Сторожинецького лісгоспу, де ознайомився зі способами лісовідновлення шляхом збереження природного поновлення, оцінив умови перебування зубрів у вольєрі, поспілкувався з учнями шкільного лісництва.

   Другу половину дня він провів на Путильщині, де у супроводі народного депутата України Максима Заремського, начальника Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства Василя Гончара та голови райдержадміністрації Віктора Бегіна об’їздив проблемні ділянки доріг та оцінив наслідки стихії у районі.

   Під час перебування в деревообробному цеху № 2 ДП «Путильський лісгосп» Василь Кузьович вручив ключі від екскаватора HYUNDAI R140W-9S, який придбали спеціально для цього господарства за кошти, виділені з резервного фонду для ліквідації наслідків стихії. На Путильщині також головного лісівника України запросили оглянути шишкосушарска ДП СЛАП «Карпатський держспецлісгосп» та лісовий розсадник у Дихтинці.

   За підсумками робочого візиту на Буковину після оглядин відбулася пресконференція в адмінприміщенні ДП «Путильський лісгосп» з усіма директорами лісгоспів Чернівецької області. Василь Степанович поділився враженнями від поїздки та Буковини в цілому.

   – Мета мого візиту попередньо була не оцінити наслідки стихії фінансово (ви це зробили і без мене), а побачити, що сталося і що робиться задля ліквідації наслідків, – зауважив він. – За будь-яких катаклізмів життя має здатність відроджуватися, і я щиро радію, що побачив це у вас. Приємно, що буковинці уміють відновлювати ліс тими способами, які відповідають сьогоднішнім вимогам. Приміром, у Сторожинці я побачив, що спосіб природного поновлення і змішані насадження – це модель того, як треба вести господарювання без особливих наслідків для екології. Змінюється час і змінюється наша діяльність в екосистемах. Ми повинні пропонувати інші методи господарювання в гірських умовах.

   Голова Держлісагентства зазначив, що на новій посаді поставив собі за мету – повернути довіру та повагу суспільства до лісівників. А ще привернути увагу громадськості до того, що цінність лісу полягає не в самій деревині (урожай її лісники збирають раз на 80-100 років), а в середовищі, яке він нам створює протягом цього періоду. Це чисте повітря, гриби, ягоди, відпочинок на природі. І хоча екологічна цінність лісу сьогодні не облікується економічною оцінкою, кожен з нас має її усвідомлювати.

   Але щоб це середовище існувало, лісівники мають правильно господарювати у лісі. Адже кожен живий організм, в тому числі і деревина, проходить кілька етапів: народжується, мужніє і старіє. І було б несправедливо стосовно суспільства, якби лісівники на завершальному етапі життя лісу загубили цей цінний ресурс. Тому рубки відповідно мають відбуватися, але слово «вирубка» має звучати як «відновлення». А для цього потрібно застосовувати нові методи і підходи. Так, наприклад, на Донеччині, є спеціальна лісова ділянка, де молоді пари приїжджають і садять своє дерево. Так поступово формується свідоме бережливе ставлення до лісу. Ті, хто пройшов шкільне лісництво, ніколи по-варварськи не вирубуватиме деревину. Своєю працею лісівники мають переконати громадськість, що вони не користуються плодами лісу, а примножують їх. Від насінини – до сіянця, від посадки сіянця до догляду за ним і так рік за роком.

   – Сьогодні деревина – цінний ресурс, завдяки якому створюється велика кількість робочих місць. Заробітна плата одного працівника – це соціальна захищеність для всієї його родини, – наголосив Василь Степанович. – Тому використовувати її треба правильно і раціонально.

   Підводячи підсумки робочих поїздок на Львівщину, Івано-Франківщину та інші області, він  зазначив, що буковинські лісові господарства досить успішні та перспективні. Тож спрямував колег – очільників лісгоспів працювати ефективно та прозоро, а ще цінувати людей, з яких складаються трудові колективи.

   На брифінгу присутні представники ЗМІ мали можливість поспілкуватися з Василем Кузьовичем та отримати відповіді на актуальні запитання. Зокрема, щодо розширення меж національно-природніх парків, то голова Дежлісагентства вважає, що 17 % від усього лісового фонду – це і так досить високий показник. Наприклад, в Німеччині заповідники становлять всього 4 %, а в Австрії – 5 %. Через неможливість вести господарську діяльність у цих лісах на кожному шостому гектарі ліс «вмирає, стоячи». Чи покращиться від цього екологія? Мабуть, ні, розмірковує Василь Степанович. Більше того, шкідники, для яких така ситуація є комфортною для розмноження, поширюються на прилеглі території.

   Що стосується високої ціни на дрова для населення, то головний лісівник країни не обнадіює, що вона зменшиться. Бо каже, що дрова і так – збитковий для лісгоспу матеріал. Але попри це закликає керівників підприємств звертати увагу на соціально вразливі версти населення, особливо літніх людей та допомагати їм готуватися до опалювального сезону.

   Зустріч стала продуктивною для всіх учасників, адже тепер Василь Кузьович на власні очі побачив ситуацію на місцях, а директори лісгоспів знають, як спрямувати роботу задля покращення стану лісового господарства