Стратегія Лиманського лісгоспу

Екостежка, заготівля сіна та насіннєва селекція дозволяють підприємству на Донеччині виживати і розвиватися.

Доки більшість лісгоспів в очікуванні позитивних змін, деякі показують надихаючі приклади вже зараз – за скрутних умов заробляють гроші, міцно тримаються на плаву і навіть стають улюбленцями місцевого населення. Нещодавно кореспондент «Природи і суспільства» відвідував лісгоспи Донецької та Луганської областей. Приємні враження «привіз» і до Києва, зокрема, від державного підприємства «Лиманське лісове господарство». Саме це підприємство можна вважати взірцем для наслідування.

Тут діє незвичайна екологічна стежка, створюється сучасна система відеонагляду, оновлюється технічна база лісгоспу і навіть планується насіннєво-селекційний центр! Зауважмо, лісгосп так само, як і решта в Україні, не має державної підтримки.

Екологічна стежка, що заробляє сама на себе

Про роботу лісгоспу, до речі, можна довідатись із його Фейсбук-сторінки. Це варто відзначити, бо пишуть тут і про ліквідовані пожежі, і про сезон тиші, і про правила поведінки у лісі, і навіть про сезонні знижки на дрова паливні, які підприємство реалізовує для населення.

Звісно ж, запрошує лісгосп через соцмережі відвідати і свою еколого-пізнавальну стежку «Лісове намисто», котра розташована на території Ямпільського лісництва. «Еколого-пізнавальна стежка – це чарівне місце, в якому можна відволіктися від міської метушні, вдихнути свіжого лісового повітря та відчути себе частинкою дивовижної природи, – пише пресслужба ДП «Лиманський лісгосп». – Довжина екскурсійної стежки – 2,1 кілометра, 187 метрів з якої – мости, а 20 метрів – поромна переправа. На кожній з 12 зупинок відвідувачі дендропарку можуть ознайомитися з природними об’єктами виняткової краси і своєрідності, які постійно розвиваються та удосконалюються».

Деревопереробний цех дає додатковий прибуток

Зроблені з екостежки світлини – вражають, важко зрозуміти, чи відвідувачі у зоопарку, чи в дендропарку, чи посеред лісу з мальовничими пейзажами. Річ у тім, що до лісгоспу входить частина земель Національного природного парку «Святі гори», а пізнавальна стежина проходить по території парку.

«Допоміг зі створенням стежки начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Віктор Стороженко, він ініціював її створення, а сама ж стежка створювалася працівниками лісгоспу, – розповідає директор ДП «Лиманський лісгосп» Олексій Приходько. – Перші камені були закладені у 2012 році. Тобто стежка функціонує вже вісім років. Вона постійно розширюється, додаються нові об’єкти та локації, різні інформаційні стенди, сама стежка продовжується, виходить так, що парк складається із дендропарку зі звіринцем, екологічної стежки, яка має протяжність понад три кілометри, та веломаршруту завдовжки сім кілометрів, він був відкритий цього року. Також збудували сучасну вбиральню, яка забезпечує наших відпочиваючих достойними умовами відпочинку. Також встановили цього року 12 альтанок, бо їх не вистачало, і заклали того року новий парк площею 100 гектарів».

Олексій Приходько

І все це винятково силами лісгоспу. Оскільки відвідування «Лісового намиста» платне, виходить, що проєкт сам себе утримує. Приміром, торік екостежка принесла лісгоспу 1,6 млн грн. Усі кошти пішли на розвиток пізнавального маршруту. А він уже припав до смаку родинам, школярам та любителям лісового туризму.

Згодом у лісгоспі планують відкрити ще одну туристичну локацію – музей природи та природокористування на базі старої лісопильні, тут розповідатимуть про природні багатства краю та історію лісового господарства.

Креативний фінансовий підхід

Слухаючи Олексія Борисовича про розвиток просвітницького проєкту, напрошується питання – як вдається не просто триматися на плаву у фінансову плані, а ще й розвиватися? Це при тому, що класичної лісової діяльності тут не має, приміром, рубок суцільного користування. Лісгосп, здебільшого, займається доглядом за лісом, а на цьому, як кажуть, далеко не заїдеш.

«Справді, самим заробити на себе важко, зарплати маленькі, люди розбігаються. Але вдається якось триматися, для того ми і працюємо директорами, щоб утримувати у доброму стані наші ліси та наші підприємства, – каже керівник лісгоспу. – Тому намагаємося заробляти будь на чому. Продаємо сіно, яке скошується на території, вирощуємо садивний декоративний матеріал, проводимо лісозаготівлі деревини, яка отримується внаслідок рубок поліпшення якісного складу лісів, також реалізується споживачам і звідти отримуються кошти. А ще нам важко знайти спеціалістів, тим паче, що у нас не лісова зона. У колективі працює 90 штатних працівників. Та не вистачає фахівців із лісового господарства, бракує справжніх лісників, які мають відповідну спеціалізацію та досвід роботи».

Попри фінансові проблеми, лісгосп переймається розвитком системи відеонагляду, розуміючи, що це необхідна складова збереження лісу, хоч і недешева. Зараз на території лісгоспу працює чотири камери відеоспостереження. Їх придбали за рахунок підприємства. Цього року планується встановлення ще трьох камер за рахунок коштів обласного бюджету – із фонду охорони навколишнього середовища. У планах – створити диспетчерський пункт на території підприємства, де буде збиратися та оброблятися інформація з 10 камер регіону, зокрема, від Слов’янського лісгоспу і від НПП «Святі гори».

«Це необхідно для спостереження і швидкого виявлення та визначення місця лісових пожеж. Камери дозволяють швидко виявити осередок загорання лісу та спрямувати у стислі терміни пожежні автомобілі саме до місця загорання, – додає Олексій Борисович. – Із оновленням технічної бази нам дуже допомагає обласна адміністрація. Торік ми отримали три пожежні модулі, до того теж отримували три автомобілі від ОДА. Тобто у нас тісна взаємодія з обласною адміністрацією, яка нас підтримує фінансово та виділяє кошти на покращення матеріальної бази лісгоспу».

Наостанок директор лісгоспу розкриває карти, як далі планує розвивати підприємство – якщо нічого не завадить, розпочнеться будівництво лісового насіннєво-селекційного центру. Відповідна програма вже готова, консультації з фахівцями УкрНДІЛГА проведені, область виділила на це 38 млн грн. «Це дозволить отримати підприємству садивний матеріал високої якості із покращеними спадковими властивостями. А це дасть змогу відновлювати ліси швидко, з меншими затратами в подальшому, рослини будуть стійкими до зміни клімату», – резюмує директор. Нехай заплановане вдається!