06/08/2020
0Одномышленников с кем? Любым начальством? Хорошо помню, как вместе с несколькими коллегами выходил из зала отчетного заседания этой карманной и хорошо оплачиваемой лесниками организации. Много лет уже прошло… Не вижу никаких причин возвращаться… Хорошая кормушка для пенсионеров и не более.. О Мирошникове…Андрусишине.. Мокагончук… даже и не вспомнили…Впрочем – не удивительно… М.П.
Виповнилось 30 років від дня створення Товариства лісівників України.
Лісівники України проявили ініціативу, створивши свою професійну громадську організацію ще до здобуття нашою державою незалежності. Назва цієї організації – дуже знакова, яка складається із двох важливих понять.
По-перше, – це професійне товариство лісівників. По-друге, слово Товариство походить від слова «товариші» – це друзі за професією, це ті, хто завжди підставляє один одному плече. І дуже хотілося б, щоб ця 30-річна школа, яка стоїть за спиною Товариства, була підтримана не тільки громадськістю, а й управлінськими структурами галузі.
Сторінками історії
Серед інших громадських організацій природничого спрямування у нашій країні Товариство лісівників посідає особливе місце. У його лавах на початок 2020 року налічувалось понад 24 тисячі членів – працівників лісового господарства, науковців, викладачів, ветеранів лісової галузі у складі 315 первинних та 24 обласних організацій.
Товариство лісівників України (ТЛУ) у нинішньому своєму форматі було створене за рішенням установчої конференції делегатів-лісівників із 25 областей України, яка відбулася2 червня 1990 року в м. Боярка.
Першим Головою Товариства було обрано видатного вченого-лісівника, науковця, педагога, письменника, історика лісового господарства України Павла Гавриловича Вакулюка.
На той час в Україні також існувало Українське республіканське науково-технічне товариство лісової промисловості і лісового господарства (НТТЛПЛГ). Згідно з архівними даними, воно функціонувало з 1944 року і з роками трансформувалось у Республіканське лісове науково-технічне товариство України. Враховуючи спільні цілі і завдання в діяльності товариств 29 жовтня 1991 року Республіканським лісовим науково-технічним товариством України і Товариством лісівників України було прийнято рішення провести об’єднавчу конференцію. У конференції взяло участь 97 делегатів із 22 областей і Кримської АРСР. Об’єднавча конференція прийняла рішення про об’єднання з 1 січня 1992 року цих товариств в одну професійну громадську організацію, функціонування якої здійснювати на основі Статуту Товариства лісівників України. Головою об’єднаного Товариства лісівників України було обрано видатного лісівника і організатора лісового господарства Георгія Івановича Бабича.
Відповідно до Статуту Товариства, основні рішення щодо його діяльності приймаються на З’їздах Товариства, яких було 7 із 1990 по 2018 рік.
Головами Товариства за 30 років його діяльності були відомі в Україні та за її межами видатні вчені-лісівники та фахівці лісового господарства:
• Вакулюк Павло Гаврилович – (02.06.1990–20.12.1991)• Бабич Георгій Іванович – (20.12.1991–11.12.1997)• Самоплавський Валерій Іванович – (18.03.2002–28.11.2012)• Яресько Олександр Павлович – (28.11.2012–08.02.2018)• Марчук Юрій Миколайович – (11.12.1997–18.03.2002) та (08.02.2018 – по даний час).
Товариство завжди сприяло впровадженню у виробництво досягнень лісівничої науки і практики, опрацюванню стратегії розвитку лісового господарства, основ лісової політики, способів збереження і примноження лісових ресурсів. З цією метою Товариство проводило масштабні науково-практичні конференції та семінари в різних регіонах країни, до роботи яких були залучені провідні фахівці, науковці та освітяни лісової галузі.
Серед інших значних заходів Товариство лісівників України стало ініціатором і організатором проведення IV з’їзду лісівників України. За всю історію незалежної України з’їзд широкої лісівничої громадськості скликався чотири рази. Це відбувалося в умовах, коли перед лісовою галуззю поставали серйозні проблеми і питання вибору подальших шляхів розвитку. Головною метою скликання IV з’їду лісівників України було опрацювання спільних рішень за участі фахівців лісового господарства, урядовців, закордонних експертів, інвесторів, представників деревообробного сектору стосовно подальшого розвитку та реформування лісового господарства на основі європейських стандартів та досвіду.
IV Республіканський з’їзд НТТЛПЛГ, 1982 р.
Нині надважливо – зберегти самостійність лісового господарства, зберегти той золотий фонд професіоналів, які працюють на всіх етапах – від майстра лісу, лісничих, вальників лісу – до фахівців, які працюють у держлісгоспах та обласних управліннях, в центральному апараті, щоб наша професія набула того належного рівня, на який вона своїм професіоналізмом заслуговує.
Товариство постійно організовує лісівничі заходи, які зараз стали вже традиційними. Це всеукраїнські конкурси на кращого лісничого, кращий лісовий розсадник, кращого вальника лісу, кращу публікацію в пресі з питань примноження лісових багатств України. Власні регіональні заходи проводять також 24 обласні організації Товариства. Це конкурси професійної майстерності, підтримка діяльності учнівських лісництв, участь у створенні музеїв лісу, екологічних стежок, інших лісівничо-просвітницьких об’єктів. Товариство допомагає підвищенню кваліфікації працівників лісового господарства, забезпечуючи підтримку та участь українських представників у міжнародних лісівничих заходах і конкурсах, таких як: Світовий чемпіонат вальників лісу, міжнародний юніорський конкурс «Молодь у лісах Європи» тощо.
З 2018 року експерти Товариства брали активну участь в обговоренні і розробці законопроєктів, які необхідні для нормальної роботи лісового господарства. Серед них – проєкти законів щодо удосконалення механізму фінансового забезпечення лісової галузі, про ринок лісоматеріалів, про основні засади державної політики у сфері лісових відносин, щодо охорони тваринного світу та інші. Розроблені експертами Товариства проєкти законів (наприклад, стосовно національної інвентаризації лісів та лісових пожеж) були враховані Верховною Радою України при прийнятті відповідних Законів України. Товариство також стало одним із ініціаторів розробки проєктів національних стандартів для запровадження в Україні сертифікації лісів по системі PEFC.
Починаючи з 2018 року, на новому організаційному та інформаційному рівні продовжилася робота Товариства щодо фахового об’єктивного інформування суспільства про найважливіші події у лісовій галузі та лісівничій спільноті. Для цього було створено новий веб-сайт Товариства (https://tlu.kiev.ua/golovna.html) та його сторінка у мережі Фейсбук (https://www.facebook.com/TLUkr). За сприяння Товариства видаються численні тематичні часописи, бюлетені, буклети, книги.
Понад 30 років Товариство, забезпечуючи збереження історичної пам’яті, стоїть на сторожі культури та кращих традицій українського лісівництва.
Товариство лісівників України в усі часи працювало на зростання позитивного іміджу лісової галузі й захисту її інтересів
Діяльність ТЛУ – це, перш за все, робота обласних організацій товариства лісівників на місцях, у лісгоспах, лісництвах. Звичайно, всеукраїнські конкурси, змагання, семінари, навчання, обговорення нормативно-правової бази – це спільне, але кожна область по-своєму організовує роботу товариств, розставляє свої акценти, сама вирішує, що на даний момент є важливішим, де і чим громадська організація може допомогти лісівникам і підприємству. Сьогодні ми зібрали кілька розповідей і думок про роль і роботу Товариства лісівників, те, як змінювалися першочергові завдання за 30 років роботи Товариства.
Робота Товариства лісівників не може бути відособленою від тих виробничих завдань, які стоять перед управлінням чи лісгоспом
Анатолій Гетьманчук, голова Товариства лісівників Волині 1999–2010 рр., Заслужений лісівник України, 2005–2007 – заступник начальника, перший заступник начальника Волинського ОУЛМГ, 2007–2010 – перший заступник начальника Волинського ОУЛМГ. Нині канд. с/г наук, доцент кафедри лісового і садово-паркового господарства Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки:
– На Волині Товариство спочатку було структурним підрозділом ТЛУ, юридичною особою ми стали у 2001 році. Тоді я був головним лісничим Волинського об’єднання, потім – першим заступником, різні ініціативи ми вносили разом – і управління лісового господарства, і Товариство лісівників Волині.
Думали над тим, як полегшити і захистити роботу державної лісової охорони і, зокрема, працівників лісової галузі, тобто намагалися зробити те, чого юридично не могло зробити управління, бо це державна структура. А ми могли, бо ми – громадська організація.
У першу чергу, провели інвентаризацію всіх шкільних лісництв при наших державних підприємствах, забезпечили їх необхідними матеріалами, приміщеннями. У нас було близько 25 шкільних лісництв, які створені давним-давно, але не функціонували. Ми бачили перспективу в екологічному вихованні і підготовці майбутніх працівників лісової галузі, щоб з дитинства вони знали, що лісник робить у лісі.
Наступним етапом під егідою Товариства лісівників стали розбудовувати лісові розсадники. Тут треба згадати Зіновія Каритана, з яким їздили до Польщі і в кишенях (бо не було грошей купити) везли якісь черенки декоративних рослин, щоб їх розмножувати у себе. Того часу розвели близько 300 видів такого декоративного різноманіття.
Під егідою Товариства і не без підтримки управління ми купили новітні теплиці, організували тумани і дощування, запровадили щорічні змагання-навчання з гасіння пожеж, залучивши Службу з надзвичайних ситуацій. А це було непросто – техніка стара, по 20–40 років, і перше завдання було до всіх – хоча б ті машини доїхали, бо не всі вони тоді могли навіть виїхати з гаражів. Нам вдалося мобілізувати резерв, який у нас був, відремонтувати, відшліфувати, навчити людей.
Організували єгерське багатоборство, яке проводили восени. Воно було присвячене пам’яті наших загиблих єгерів – Григорія Хомича та Василя Вегерича. У змаганні брали участь всі користувачі мисливських угідь.
Побічне користування. Воно завжди на Волині відрізнялося від усіх інших областей. Під егідою Товариства лісівників Волині в Інституті ботаніки ім. Холодного ми замовили проєкт наявності сировинних запасів Волинської області. Такого, мабуть, не має жодна область. Далі розробили платний порядок використання природних ресурсів, – тоді почали надходити кошти до місцевих і обласних бюджетів.
Першими в Україні – запровадили польську модель ведення лісового господарства – це структуризація лісництв; ввели і розробили програму електронного обліку за сприяння Товариства лісівників; запровадили ринок послуг лісовому господарству; створили спеціалізовані бригади з відводу лісосік головного користування, окремі, які були незалежні від лісгоспу; застосували французьку технологію вирощування дуба – закупили обладнання у Франції і садимо цілий рік сіянці дуба із закритою кореневою системою.
Ми завжди гордилися тим (це пішло від Дмитра Антоновича Телішевського), що можна сказати «вперше – на Волині».
Всеукраїнський конкурс-змагання вальників лісу, Тетерівське лісове господарство, 2007 р.
Звичайно, все, що робилося, мало підтримку керівника лісового господарства Богдана Колісника, який нас не гальмував, а, навпаки, сприяв тому, щоб ми працювали, вносили пропозиції, придумували щось нове, цікаве, креативне і корисне, що могло покращити роботу лісової галузі і фінансовий стан підприємств. Що б ми не придумали, яку б ідею не підкидали, він говорив: «Хлопці, я вам не заважаю. Робіть». Все, що ми робили – робили разом. Не можна відділяти, що щось робило управління, а щось робило Товариство. Діяли разом, єдиною командою. Товариство лісівників – громадська організація, має більше можливостей, аніж державна структура, воно вільніше у прийнятті рішень.
У нас на Волині вперше був створений архів насіння та побудована холодильна камера для зберігання насіння.
Всі йшли єдиним фронтом, всі йшли разом.
Творчий колектив Закарпатського ОУЛМГ – переможець всеукраїнського конкурсу ТЛУ на краще висвітлення лісової тематики у друкованих ЗМІ
Це була команда: Анатолій Гетьманчук, Богдан Колісник, Валерій Мельник, Сергій Шеремета, Сергій Редько, Раїса Дюкарєва (легенда України з побічного користування), Василь Сухопор, Володимир Чіткайло. Треба сказати, що у нас була підтримка і з Києва. Валерій Самоплавський завжди підтримував нові ідеї, а з В.С. Андрусишиним і В.В. Мірошніковим завжди можна було порадитися, адже це два аси, які цю справу багато років рухали.
Я хочу сказати, що одна людина – це ніщо. Головне – команда однодумців. Ми їздили у відрядження без грошей, ночували в автомобілях, їли хліб із салом, горіли бажанням щось зробити корисне для галузі, для підприємства, не бути на узбіччі. Звичайно, у нас не все виходило вдало. Отримували і на горіхи… Все було. Але був і результат…
На відміну від багатьох громадських організацій екологічного профілю, Товариство лісівників об’єднує переважно професійну спільноту, що дає можливість реально оцінювати стан справ у лісовій галузі і впроваджувати форми і методи роботи з професійним обґрунтуванням, аргументовано доводити свою позицію
У Кіровоградському обласному органі управління лісового господарства Валентина Токарчук працювала з вересня 1979 по січень 2011 року, потім ще до жовтня 2016 р. працювала на посаді голови облпрофорганізації працівників лісу. Обласну організацію Товариства лісівників очолювала майже 10 років (з 2004 р. до 1 березня 2013 року):
– Пріоритетом Кіровоградської обласної організації Товариства була і є робота, спрямована на активізацію сил громадськості на примноження кіровоградських лісів, збільшення лісистості до оптимальних показників, на захист зелених насаджень від браконьєрів та пожеж, збереженню біорізноманіття у лісах.
Досвід переконує в тому, що робота зі збільшення лісистості території буде успішною лише тоді, коли нею будуть опікуватись усі разом – лісівники, влада, громадськість регіону і кожний житель зокрема.
Акції, конкурси, аукціони з продажу декоративного садивного матеріалу, тісна співпраця зі ЗМІ різних рівнів (республіканських, обласних, районних), створення сайту Кіровоградського лісового господарства, випуск часопису Кіровоградського лісового господарства «Світ лісу» – ці спільні заходи обласної організації Товариства, його первинних організацій і обласного управління лісового господарства сприяли підняттю рівня роботи з громадськістю.
Обласне Товариство разом із облуправлінням, первинними організаціями товариства спрямовували свої спільні зусилля на забезпечення роботи шкільних лісництв. У 2008 році в області була створена асоціація шкільних лісництв, що сприяло значному підвищенню їх рівня роботи.
Учнівські лісництва, якими опікуються лісівники-члени ТЛУ – це потужна сила у формуванні справжніх природолюбів, дбайливих господарів лісу. Саме в цій зеленій лісовій лабораторії, де діти вчаться досліджувати природу, прививається любов до лісу. Заняття в учнівському лісництві – це не лише цікаві уроки про ліс та лісівництво, екскурсії, це ще й корисна практична діяльність.
Сьогодні на Кіровоградщині активно діє вже 39 шкільних лісництв і це додає і мені професійної гордості за певний особистий внесок у добрі справи для майбутніх поколінь…
Незаперечного авторитету лісівникам в області додають лісові передноворічні ярмарки, які проходять під лозунгом «Купуй Кіровоградське».
Члени Товариства лісівників Кіровоградщини постійно проводять еколого-просвітницьку діяльність, тримають під пильним контролем благоустрій лісового фонду, зокрема, і рекреаційних місць відпочинку вздовж автомобільних доріг, розвивають і пропагують туристичні напрямки за найцікавішими маршрутами області в природно-заповідні лісові об’єкти, такі як: дендропарк «Веселі Боковеньки», заказник «Чорноліський».
За майже 10-літній період моєї роботи на посаді керівника обласної організації Товариства помітно зріс імідж лісової галузі Кіровоградщини, в тому числі, і в спілкуванні з громадськістю. І в цьому, звичайно, є заслуга кожного працівника лісового господарства області, який працював на своєму робочому місці з повною віддачею сил і з професійною відповідальністю.
У цей період змінювались керівники облуправління і всі зміни відбувалися лише на краще. Приємно згадати, що багато ідей неформальних заходів обласного Товариства вдалося втілити в життя лише завдяки підтримці керівництва лісової галузі області та організувати їх спільно з облуправлінням та облпрофорганізацією.
Я завжди мала задоволення від роботи на всіх посадах професійних і на громадській роботі. Сьогодні радує душу те, що багато ініціатив обласного Товариства періоду моєї роботи в ньому продовжують жити в сьогоденні. Змінюються вимоги часу, а потреба у вихованні шанобливого ставлення до збереження зеленого оберегу нашого довкілля і пошани праці лісівників лише зростає.
Та не перестає хвилювати мене, вже ветерана лісової галузі, сьогоднішня кадрова політика держави стосовно лісового господарства.
VII з’їзд ТЛУ, 2018 р.
Моїм глибоким переконанням є те, що лісовою галуззю мають керувати досвідченні спеціалісти, які мають профільну освіту. Вважаю, що серед 50-тисячного колективу лісівників України можна знайти досвідчену високопрофесійну людину з фаховою освітою, яка забезпечить запровадження галузевих реформ із державницьких позицій, виважено підійде до вирішення завдань галузі та забезпечить збереження професійних кадрів. Над вирішенням цієї проблеми має продовжувати працювати нині і ТЛУ.
Помітною є сьогодні робота громадської організації ТЛУ у професійних пропозиціях щодо змін у законодавстві. І тут лише потрібно побажати наснаги, сил, здоров`я і перемог членам Товариства лісівників, які на громадських засадах ведуть боротьбу з непрофесійністю.
Колективи півдня країни позитивно оцінюють результати роботи Товариства
Валентина Лесик, голова Миколаївської обласної організації Товариства лісівників:
– Нині дії будь-якої особи на підтримку лісового господарства є значимими. А існування організації з 30-річним досвідом, діяльність якої спрямована на захист інтересів лісівника, є досить важливою. Ця організація здатна визначати пріоритети своєї роботи відповідно до вимог часу. І нині завдання щодо відновлення лісового господарства галузі та престижу професії лісівника – один із головних напрямків її роботи.
На сучасному етапі колективи півдня країни оцінюють результати роботи Товариства лісівників України в частині законодавчої ініціативи і донесенні до владних інституцій проблем, пов’язаних із припиненням бюджетного фінансування. Адже вважаємо, що вжиття таких заходів допоможе, аби наші трудові колективи змогли повноцінно працювати, доглядаючи, охороняючи, примножуючи лісові масиви регіону. А це, відповідно, створить умови для стабілізації довкілля, зменшуючи водну та вітрову ерозію ґрунтів та деградацію сотень тисяч гектарів сільськогосподарських угідь степової зони країни.
До того ж, слід відзначити організаційну роботу Товариства в проведенні низки заходів, які об’єднують, – це проведення конкурсів, змагань, робота зі шкільними лісництвами, проведення тематичних круглих столів, конференцій. І коли підприємства Миколаївщини, як і всієї південної частини країни, опинилися у фінансовій скруті, неодноразово керівництвом Товариства ухвалювалося рішення щодо виділення коштів для організації забезпечення нашої участі у всеукраїнських заходах (це і змагання вальників лісу, і допомога шкільним лісництвам). Представляючи свої колективи у таких заходах, учасники відчувають себе членами великої родини лісівників.
Щиро вітаючи нашу організацію із нинішнім ювілеєм, зичимо кожному з членів організації та просто небайдужим людям, які долучаються до роботи організації, нових успіхів у служінні своєму професійному, громадянському і моральному обов’язку. І хай здійсняться ваші найсміливіші задуми і плани, тим самим сприяючи розвитку лісової галузі.
