Глобальний лісовий сектор після COVID-19
Рекомендації ФАО як вийти із кризи лісовій галузі світу.
Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) надала прогнози щодо впливу кризи COVID-19 на глобальний лісовий сектор та рекомендації країнам для коригування національних лісових політик з метою виходу на докризові показники діяльності.
Вплив COVID-19
Хоча лісовий сектор традиційно вважається більш стійким (цикли збору врожаю більш тривалі, ніж на інших сировинних ринках), COVID-19, безумовно, вплинув на глобальне лісове господарство, зокрема, виробництво і торгівлю лісопродукцією. Як вважають у ФАО, обмеження, викликані пандемією, торкнулися практично всіх аспектів роботи лісового сектору.
Соціальний захист і безпека працівників. Великі гравці ринку деревини, як правило, схильні виконувати урядові приписи щодо підлаштування їх діяльності до карантинних умов. Малі та середні підприємства галузі становлять понад 50% від загального числа глобального ринку, пов’язаного з лісами, де працює приблизно 40 млн людей, і є найбільш уразливими як в економічному, так і епідеміологічному сенсі. Скорочення виробництва може призвести до збільшення міграції трудових ресурсів, зменшення доходів працівників та виробників. Недотримання необхідних заходів епідеміологічної безпеки може призводити до локальних, чи навіть регіональних спалахів хвороби.
Порушення в міжнародній торгівлі та ланцюжках поставок. Після кризи 2008 року зросла залежність ринків лісоматеріалів від китайського попиту. Пандемія COVID-19 істотно вплинула на глобальну структуру виробництва і споживання лісопродукції, зокрема, призвела до таких наслідків:
• скорочення експорту круглого лісу в Китай, в результаті чого в окремих країнах і регіонах накопичуються запаси експортної продукції;• обмеження попиту на традиційно сильних ринках, таких як Австрія та Німеччина;• експортні ринки Франції, Італії та Іспанії опинилися в стані застою;• зниження експортних доходів у країнах, що розвиваються.
Зокрема найменш розвинені лісопромислові країни можуть суттєво постраждати від різкого падіння обсягів експорту деревини та виробів з неї. Внаслідок цього виникають ризики невиконання торговельних вимог, розроблених для стимулювання легального виробництва та продажу деревини.
Вплив на довкілля. Кризові явища в глобальній економіці і, зокрема, її лісовому секторі після COVID-19, можуть збільшити темпи вирубки лісів, що стане серйозною проблемою і перешкодою для тих заходів, які міжнародна спільнота вже здійснила у напрямку їх збереження. Зниження доходів, як правило, посилюють залежність дрібних лісовласників від лісів та лісових продуктів, включаючи лікарські рослини та диких тварин, що може призвести до надмірного використання лісових ресурсів. Очікується, що після спалаху COVID-19 використання дикорослих та інших рослин для виробництва лікарських засобів у всьому світі буде збільшуватися. Міграція із міст у сільські райони через відсутність зайнятості також, на думку аналітиків ФАО, може спричинити зростання використання лісових ресурсів, наприклад, незаконного виробництва деревного вугілля, перетворення лісів у сільське господарство та іншу незаплановану діяльність.
Низькі ціни на нафту і газ під час кризи COVID-19 також впливають на конкурентоспроможність біоенергетичних продуктів. Цінова перевага невідновних ресурсів (доступних для виробництва при менших витратах і з пропозицією більшою, ніж попит) може уповільнити перехід до стійкої біоекономіки. Між тим, ринки, які втрачаються для поновлюваних джерел енергії, дуже важко відновлюються.
Загалом, зниження доступності державних і приватних інвестицій в економіку може призвести до скорочення зусиль по трансформуванню виробництва і поставити під загрозу зобов’язання державного і приватного секторів у боротьбі зі змінами клімату.
Відхід від глобальних принципів сталого розвитку і раціонального управління лісовим сектором. ФАО прогнозує зміщення фокусу заходів після COVID-19 у бік виживання національних галузей і виробників, подолання викликаних пандемією негативних наслідків для економічного і соціального розвитку країн. У свою чергу, це може мати наслідком відхід від дотримання деяких принципів лісокористування та призвести до збільшення темпів збезлісення чи спалахів хвороб.
Криза, викликана COVID-19, може змусити уряди зосередити більше уваги на безпосередніх економічних наслідках, замість здійснення відповідних дій, направлених проти незаконної заготівлі і продажу деревини. Також у цьому контексті важливо продовжувати роботу правоохоронних та інших органів для забезпечення збільшення легального виробництва і продажу деревини і скорочення незаконної вирубки лісів як на міжнародному, так і на національному рівнях.
Як зменшити вплив пандемії?
ФАО розроблено низку рекомендацій, які можуть бути використані урядами країн та представниками лісового сектору для здійснення заходів у посткризовий період, деякі з яких наведемо нижче:
• провести аналіз впливу пандемії і відповідних заходів на різні лісові продукти, ринки та регіони;
• створити законодавчі умови для недопущення невиправданих вирубок лісів, їх деградації та надмірного використання лісових ресурсів;
• розробити національні та регіональні програми, що поєднують боротьбу з безробіттям та охорону навколишнього середовища, зокрема, зайнятість у лісовідновленні та моніторингу стану лісів тощо;
• налагодити співпрацю з міжнародними галузевими та фінансовими організаціями з метою створення цільових інструментів, що дозволяють збільшити обсяг надання мікрокредитів для відновлення стабільної роботи малих і середніх виробництв без відступлення від вимог природоохоронного законодавства;
• здійснювати підтримку виробництва і попиту на легальну деревину, співпрацю з іншими країнами для забезпечення дотримання узгоджених на міжнародному рівні вимог щодо законної заготівлі і реалізації деревини та виробів з неї. Це є важливим стимулом для розробки і вдосконалення країнами-виробниками деревини національного законодавства, що сприяє сталому лісокористуванню;
• підвищити економічне стимулювання легального та сталого виробництва деревини з метою пом’якшення наслідків зниження цін на цьому товарному ринку, що викликані припливом нелегальної продукції;
• сприяти використанню цифрових інновацій для поліпшення доступу до даних і аналітики для осіб, які приймають рішення, включаючи ринкові обмінні платформи та логістику вздовж ланцюжків створення вартості для легального виробництва продукції з деревини;
• визнати необхідність припинення збезлісення в якості найважливішого елемента протидії зміні клімату;
• забезпечити розробку заходів із переходу до стійкої біоекономіки і досягнення кліматичних цілей Паризької угоди з урахуванням падіння цін на викопні ресурси;
• сприяти проведенню надійної та всеосяжної екологічної політики, спрямованої на вирішення пріоритетних транскордонних проблем, яка може запобігти і пом’якшити майбутнім пандеміям та іншим загрозам.
Таким чином поточна ситуація потребує від країн і урядів знаходити баланс між необхідністю відновлення роботи лісового сектору до докризового рівня і дотримання вимог міжнародного та національного законодавства щодо збереження сталого розвитку і раціонального використання лісових ресурсів.
Олександр КОЗКА,
Газета “Природа і суспільство”
