25/07/2020
0Какой полиетилен? Взгляд невольно притягивает хлопок…М.П.
Торбинки, які є в кожному господарстві, становлят серйозну небезпеку для всього живого.
Ще у травні того року депутати Київміськради підтримали петицію про заборону використання й продажу одноразових поліетиленових пакетів. Однак міська влада не має повноважень запроваджувати мораторій на використання поліетиленових пакетів. Відповідні зміни може затвердити тільки Верховна Рада, але депутати це рішення досі не ухвалили. Ми з’ясовували, чи існує альтернатива одноразовим пакетам і, головне, чи зможуть українці назавжди розпрощатися з поліетиленом?
Плавуча катастрофа
Складається таке враження, що передові держави світу просто заплющили очі на згадану проблему. Як же інакше пояснити той факт, що через пасивність світових лідерів пластикові відходи у Тихому океані щорічно стають причиною загибелі більше мільйона морських птахів і майже 100 тисяч морських ссавців. У шлунках мертвих птахів виявляють шприци, запальнички й зубні щітки – всі ці предмети тварини приймають за їжу.
Нині велика тихоокеанська сміттєва ділянка на 90 відсотків складається із пластику. Його загальна маса вшестеро перевищує масу природного планктону. Вражає й те, що на сьогодні площа всіх сміттєвих плям у Тихому океані перевершує навіть територію США! Схожий острів сміття, до речі, можна зустріти і в Саргасовому морі – це частина знаменитого Бермудського трикутника.
Слід додати, що за даними міжнародної природоохоронної організації Greenpeace, щороку в світі виробляється понад 100 мільйонів тонн пластикових виробів і 10% із них потрапляють у Світовий океан.
В Україні на одну людину припадає 500 використаних одноразових пакетів. Водночас у ЄС цей показник удвічі менший. Чому так? Проблема пов’язана з відсутністю відповідної державної політики і з неправильною культурою поводження українців зі сміттям, адже жовті сортувальні контейнери у столиці з’явилися більше п’яти років тому. Проте люди все одно викидають туди часто все, що заманеться. До речі, маємо добру новину від КП «Київміськвторресурси». Торік підприємство оголосило про початок приймання поліетиленових пакетів у своїх пунктах. Комунальники звертають увагу, що пакети мити не потрібно. Головне – щоб вони не містили залишки їжі. Ціна за кілограм – 1,50 грн.
Вони заборонили одноразові пакети
На сьогодні ООН розробила положення про зменшення використання поліетиленових пакетів у своїй Програмі розвитку. Ініціативу підтримало багато країн світу. Так, у 2013 році у північно-західній африканській державі Мавританії заборонили використання поліетиленових пакетів. На такий рішучий крок влада країни пішла для того, аби вберегти тварин. За даними уряду Мавританії, більше 70% загиблої великої рогатої худоби у столиці країни Нуакшот помирають від того, що з’їдають поліетиленові мішечки та пакети. Замість поліетиленових пакетів у Мавританії запровадили нові пакети, що розкладаються мікроорганізмами. Мало того, влада заборонила будь-яке використання, виробництво або імпорт поліетиленових пакетів. Якщо ж хтось порушує цю норму, то йому загрожує покарання – штраф або навіть ув’язнення на один рік.
Іще в одній африканській державі, Руанді, теж заборонено використання й продаж пластикових пакетів. Це правило законодавчо схвалили у 2007 році. Рік потому контрабандисти намагалися розгорнути мережу з продажу одноразових пакетів усередині країни, однак влада і цього разу вирішила піти радикальним шляхом і запровадила за контрабанду пакетів суворе покарання – позбавлення волі. Ці жорсткі правила дали змогу зробити столицю – місто Кігалі – одним із найзеленіших міст на африканському континенті.
Використання пластикових пакетів у супермаркетах заборонене і в Австралії із 2009 року. Аналогічні правила набули чинності цьогоріч у Франції. Там поліетиленовий пакет ви не зможете купити в жодному супермаркеті чи продуктовій лавці. В Англії ще у 2004 році з’явилися біопакети для хліба, що розкладаються за чотири роки й перетворюються на вуглекислий газ та воду. У Латвії запроваджено спеціальний податок на поліетиленові пакети, аби зменшити їхню популярність, а у Фінляндії в супермаркетах встановлені автомати з прийому вживаних пакетів, які відтак служать сировиною для переробки та виробництва нового пластику. У Данії, наприклад, введено податок на безкоштовні пакети у торговельних закладах. Після його запровадження популярність у покупців на поліетилен зменшилась на 90%. В Ірландії після зростання ціни кількість використаних пакетів зменшилась на 94%. Тепер там використовують багаторазові торби з тканини. В Італії та Франції заборонене використання та виробництво полімерних пакетів, а в Танзанії штрафують на 1000 доларів чи запроторюють до в’язниці на рік за виробництво та продаж пакетів.
Китай теж запровадив мораторій на використання пластикових пакетів, зокрема, у Тибетському автономному районі. Крім того, у КНР не дозволяється виробляти, продавати і використовувати поліетиленові пакети з товщиною плівки менше 0,025 мм. Покарання – штраф або конфіскація товарів. До того ж із 2008 року в магазинах Піднебесної заборонено пропонувати покупцям безкоштовні поліетиленові пакети. Повна заборона поліетиленових пакетів діє також у Бангладеш, Танзанії, Сінгапурі, Тайвані та Киргизії.
Бізнес теж іде назустріч зеленим ідеям. Так, англійська мережа магазинів одягу Marks and Spencer припинила безкоштовну видачу пакетів і тепер виручені гроші від їхнього продажу компанія перераховує на створення нових міських парків і садів. Німецька фірма Adidas цього року остаточно відмовилася від пластикових пакетів і замінила їх паперовими на всіх стадіях виробництва й продажу товару.
На шляху до змін
Торік у жовтні у парламенті зареєстрували Проект закону № 3237 «Про обмеження виробництва, використання, ввезення та розповсюдження полімерних пакетів». Документ передбачає повну заборону використання полімерних пакетів, що розкладаються більше п’яти років. Виняток становлять екологічні полімерні пакети, які мають складатися не менше, ніж на 90% із вторинної сировини.
Народні обранці також пропонують передбачити дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення закону. Якщо порушника піймають вперше, то йому загрожує штраф 1700–3400 грн. За повторне ж порушення штраф зросте до 6800–13 600 грн.
Крім того, парламентарі хочуть, щоб у разі забруднення або псування земель, води чи моря, де полімерний пакет виступав би як причина всіх лих, зловмисника карали відповідно до Кримінального кодексу України.
Додам, не вперше в Україні так активно почали говорити про заборону поліетиленових пакетів. Таке питання порушувалося вже неодноразово. Приміром, уперше цю ідею обговорювали наприкінці 2011 року. Попри те, Верховна Рада не прийняла цей документ з огляду на необхідність заміни пакувальних матеріалів, закриття цілої низки підприємств та скорочення робочих місць.
За і проти
Ми розпитали кількох українців, аби зрозуміти, яке ставлення в людей до заборони використання й продажу одноразових пакетів в Україні. Відповіді виявилися досить цікавими.
«Альтернатив одноразовим пакетам безліч»
42-річна домогосподарка Олена Федорова з міста Києва вважає, що без поліетиленових пакетів можна легко обійтися.
«Існує багацько варіантів – завертати бутерброд у папір або в харчову плівку. І великі пакети є чим замінити. Я от маю сумку, яку придбала в косметичному магазині ще кілька років тому. Торба дуже зручна, адже не займає багато місця – її можна навіть носити у кишені в складеному вигляді. Крім того, вона легко вміщує багато продуктів і виглядає досить оригінально. Утім, я не знаю, що робити зі сміттєвими пакетами – адже без них довелося б мити відра, а комунальникам узагалі прийшлося б усе витягати руками зі сміттєвих баків», – зауважує Федорова.
«Не готовий відмовитися, бо одноразові пакети – зручні»
20-річний студент Андрій Якимчук з Київщини каже, що паперові пакети незручні.
«Вони завеликі і сильно шарудять. Коли хочеш тихенько щось попоїсти, то доводиться шуміти, коли витягаєш бутерброда з сумки. З одноразовими пакетами набагато простіше – поїв та й годі. А щодо довкілля. Я викидаю поліетиленові пакети тільки у сортувальні сміттєві контейнери для пластику, скла й паперу. Я вважаю, якби всі так робили, то питання заборони поліетиленових пакетів ніколи би не порушувалося», – розповів Андрій.
Висновок
Поліетилен розкладається у землі, в середньому, 100–200 років. На сьогодні кожен із нас має поставитися свідомо до майбутнього нашої планети. Не так складно почати сортувати сміття, адже в кожному великому місті чи селищі є пункти з прийому вторсировини. Не так вже складно, погодьтеся, замінити поліетиленові пакети на полотняні торбинки чи паперові мішечки. Тільки від нас, українців, залежить те, якою буде країна завтра. Тож почнімо разом змінювати все довкола, виходячи з зони комфорту і вмикаючи відповідальність. Насправді, це не так вже й важко.
