Зберегти ліс та розвинути ринок: місія здійсненна

Зробити це одночасно можливо за умови комплексного підходу до реформування галузі

Фото: Markus Spiske / Unsplashshare

У лісовій галузі України регулярно виникає чимало проблем, пов”язаних зі шкідливою діяльністю людини — неправомірним використанням природних ресурсів, неефективним законодавством, зміною клімату. Лише за червень ми стали свідками повеней на заході України, нищівних пожеж на Луганщині та міжнародних скандалів довкола використання у виробництві незаконно зрубаної деревини.

Аби вирішити проблеми, а не похапцем ліквідовувати трагічні наслідки, держава повинна розробити стратегію — довгострокову політику в галузі, для реалізації якої запровадити комплексне ефективне регулювання.

Серед стратегічних завдань у лісовій сфері — боротьба з нелегальним обігом деревини, охорона лісу від незаконних рубок, пожеж та шкідників, зміна політики функціонування державних лісогосподарських підприємств, проведення лісовідновлення та лісорозведення, створення інфраструктури лісу, розбудова лісових доріг, публікація даних про лісогосподарську діяльність у форматі відкритих даних.

Крім того, враховуючи беззаперечні переваги електронних аукціонів перед прямими договорами для продажу деревини, дуже важливо проаналізувати результати експерименту з використанням для торгів деревиною платформи “Прозорро.Продажі” та інших електроних систем; дотримання учасниками ринку вимог відповідної постанови КМУ, та за потреби відкорегувати діючу модель. Звісно, для цього необхідне ґрунтовне стратегічне бачення, політична воля законотворців і належне фінансування.

Гроші на ліс

У 2020 році з держбюджету виділено всього 10% від потреби. На сьогодні для підтримки лісової галузі Україна вкладає 0,3 $/га. Для порівняння, Білорусь інвестує 9 $/га, Польща — 17,5 $/га, а Угорщина — 43,6 $/га.

ВСЕ НОВОСТИ

Аби забезпечити потрібне фінансування, необхідно розробити та затвердити державну цільову програму розвитку лісової галузі до 2030 року. Підґрунтя для неї вже є — це постанова КМУ №524, що затвердила державну програму стимулювання економіки для подолання наслідків пандемії. У ній на 2021 рік на лісову галузь передбачено 1,5 мільярда гривень.

Незаконні рубки

У 2019 році було прийнято декілька ключових кроків, які дозволили зменшити незаконні вирубки більш ніж на 45%. Так, вперше за роки незалежності затверджено нормативно-правове підґрунтя для проведення інвентаризації лісів — закон “Про внесення змін до Лісового кодексу України щодо проведення національної інвентаризації лісів”. Завдяки постанові №1142 було запроваджено систему електронного обігу деревини. А постанова №1178 зробила можливим електронні аукціони з продажу необробленої деревини.

Однак, незаконні рубки та нелегальний обіг деревини можна значно скоротити, запровадивши повний комплекс заходів та відповідальності. Експертами Офісу ефективного регулювання разом з Держлісагентством та Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів розроблено законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері лісових відносин”.

Він передбачає розмежування господарських та дозвільних функцій держпідприємств: дозвіл на рубку деревини видаватиме не той, хто її здійснює. Проектом пропонується єдиний уніфікований підхід щодо видачі дозвільних документів — винятково Держлісагентством. Крім того, законопроект запроваджує відповідальність за закупівлю та використання деревини нелегального походження. Завдяки розширенню дії сертифікату про походження деревини буде досягнуто 100% простежуваності лісоматеріалів. Це унеможливить виробництво з нелегальної деревини.

Прибутковість державних підприємств

Податок на лісові землі, що має сплачувати державне лісогосподарське підприємство, у цілому дублює щорічну рентну плату за спеціальне використання лісових ресурсів.

Лише у 2019 році лісогосподарські підприємства сплатили 1 мільярд грн рентної плати до державного бюджету та 135 мільйонів грн податку на землю до місцевих бюджетів. Додамо до них податок на прибуток, загальнообов”язкові податки (ЄСВ на працівників), земельний податок та 80% дивідендів. Виходить, що лісогосподарське підприємство, яке працює легально та сплачує податки до держбюджету, отримує практично мізерний прибуток, а тому шукає можливості працювати “в тіні”. Скасування податку на лісові землі зменшить обтяжливе оподаткування для підприємців.

Крім того, структурні зміни мають відбутися і в функціонуванні державних підприємств. Управління лісовими ресурсами та раціональне їх використання не може бути ефективним, коли держава ставить перед державними підприємствами два взаємовиключних завдання.

З одного боку це — висадка лісу та його охорона від шкідників, пожеж та незаконних рубок. А з іншого — одержання прибутку від реалізації деревини (95 %) та підвищення рентабельності виробництва. Встановлюючи показники ефективності та прибутку, держава своїми законодавчими нормами напряму встановлює правила: рубай ліс та отримуй дохід, інакше твоя діяльність буде оцінена як неефективна.

Вирішити цю проблему можна затвердженням законопроекту “Про особливості управління об’єктами державної власності у сфері лісового господарства”. Він має відмінити сплату дивідендів для лісогосподарських підприємств. Кошти, які отримуватимуть ці підприємства як дохід від реалізації продукції, у відсотковому співвідношенні кожне підприємство зможе розділити на лісогосподарську діяльність: посадку лісу, його охорону та протипожежні заходи. Такий підхід в управлінні використовують в Німеччині, де він має суттєвий позитивний ефект.

Зберегти українські ліси та розвинути ринок деревини одночасно — можливо, однак лише за умови комплексного підходу до реформування галузі. Зафіксувати такий підхід на довгі роки має стратегія розвитку галузі та план до її реалізації. Розробити всеохопний, далекоглядний документ — основний виклик у лісовій галузі перед очільниками Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів та Держлісагентства.