ВИТЯГ З КОНЦЕПЦІЇ РЕОРГАНІЗАЦІЇ ЛІСОГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ.

Коллеги…Мне пришлось довольно долго ремонтировать компьютер. Естественно выпал из жизни сайта и отрасли (частично). Все, что Вы прислали  размещу , но не сегодня…Начну с публикации тезки… М.П.

Якщо перефразувати Гіппократа, то в даний час необхідно лікувати лісогосподарський комплекс України в цілому, а не його хвороби –порушення лісівничих норм при  вирощуванні лісу, недолугі законодавство та кадрову політику, корупцію та розкрадання лісових ресурсів, систему оплати праці в лісовому господарстві, фінансування його ведення та багато інших хвороб.

В статтях, які оприлюднюються на сайті ГО «Відкритий ліс» шановними мною авторами, висвітлюються хвороби лісогосподарського комплексу і вносяться пропозиції по їх лікуванню, але не пропонуються заходи по лікуванню лісогосподарського комплексу в цілому, як пропонує Гіппократ. Подібної позиції дотримуються і урядовці. Я хотів би виправити це упущення  і  надаю на розгляд колег проект реорганізації лісового комплексу, як курс його лікування від  усіх хвороб.

     На протязі останніх 6-7 років різко понизилась якість ведення лісового господарства та показники фінансово-економічної діяльності підприємств лісового господарства всіх відомств.

Це обумовлено невідповідністю системи ведення лісового господарства сучасним умовам та неефективним управлінням галуззю, які побудовані на радянських принципах господарювання, що передбачали бюджетне фінансування даного виду діяльності та інші правові норми. Додатково на незадовільний стан галузі вплинула масова безсистемна вирубка  лісів в Україні в 2011-2015 роках,  всихання та пошкодження лісів в усіх країнах Європи, в т.ч. і в пострадянських республіках. Європейські країни, які краще технічно оснащені і фінансово сильніші, витіснили Україну з європейського та світового  ринку деревини і продукції з неї. Відновити свої втрачені позиції на світовому ринку деревини на протязі найближчих 10 років Україна не зможе. Одночасно знизився попит на вироби з деревини та дрова на внутрішньому ринку. По цій причині заготівля та реалізація  лісопродукції та виробів з неї системно знижуються, що обумовлює зменшення надходження коштів з відповідними наслідками в діяльності підприємств лісової галузі по веденню лісового господарства. Покрити нестачу коштів підприємств за рахунок бюджетних асигнувань вбачається неможливим. Структура управління лісопромисловим комплексом країни на даний час являється застарілою,  шкідливою і спричиняє вчинення порушень чинного законодавства.

В 2019 році Держлісагенством спрямовано на ведення лісового господарства 6,6 млрд. грн. ( 870 грн/га), в той час  як   необхідна сума коштів складає 10,3 млрд. грн. (1350 грн/га). По причині недофінансування лісова охорона в більшості лісгоспів працює  до 84 год в місяць (від 85 до 90% часу ліс залишається без нагляду і охорони). Це призводить до збільшення об’єму  незаконних рубок, лісових пожеж, несвоєчасного та неякісного заліснення вирубок, догляду за лісом і в кінцевому результаті до зміни природних умов в регіоні та виникнення форс-мажорних обставин. Втрати  підприємств та суспільства від незадовільної роботи по причині недофінансування ведення лісового господарства значно перевищують суму коштів, яка необхідна для забезпечення якісного ведення лісового господарства. Загальна потреба коштів на ведення лісового господарства у всіх лісах України на даний час складає орієнтовно 14 млрд. грн.,  з них до 40% буде відшкодовано за рахунок реалізації продукції лісогосподарського виробництва.

Лісогосподарська галузь на прикладі Держлісагенства  має ознаки банкрутства. Так, загальна дебіторська заборгованість підприємств, підпорядкованих Держлісагенству  станом на 01.01. 2020 року складає               642,5 млн. грн., а кредиторська – 2 млрд. 171 млн. грн. (більше від дебіторської в 3,4 рази). З врахуванням всіх складових оборотні активи підприємств в 2,5 -3 рази менші поточних зобов’язань і забезпечення.  Фінансовий стан підприємств і морально-психологічна обстановка в колективах постійно погіршуються, зростає криміналізація підприємств. За оцінками спеціалістів близько 70% підприємств, підпорядкованих Держлісагенству, мають всі ознаки банкрутства, не залісено 80% згарищ та вирубок. Галузь в цілому прямує до системного банкрутства, що може статися на протязі найближчих 2 років. Зміни керівників Держлісагенства при існуючій системі господарювання зупинити процес банкрутства і криміналізацію галузі не зможуть.

Суттєвим недоліком у системі  користування лісовими ресурсами є невизначеність функції обласних державних адміністрацій, як представника власника лісів в державі. Надаючи в користування ліси на території області від імені власника  лісів – Українського народу, ОДА не має юридичних підстав по організації ведення лісового господарства, контролю за станом лісів, але несе відповідальність за стан лісів області.

На даний час функції Держлісагенства  суперечать вимогам Конституції України  по використанню лісів, як власності Українського народу.   Держлісагенство має розпорядчі функції по формуванню політики лісового господарства, як представник власника,  і в той же час являється її виконавцем.

Враховуючи вищевикладене, подаю на розгляд читачів  пропозицію щодо реорганізації системи ведення лісового господарства, яка дозволить:

1. Ліквідувати потребу фінансування ведення лісового господарства з Держбюджету.
2. Привести діючі нормативні документи у відповідність до лісівничих вимог та відновити технологію ведення лісового господарства згідно нових нормативних документів.
3. Узгодити, розділити та привести у відповідність до чинного законодавства функції власника лісів і виконавців робіт по веденню лісового господарства.
4. Визначити конкретний державний орган, який буде здійснювати державний контроль за якістю ведення лісового господарства.
5. Поліпшити протипожежний та санітарний стан лісів.
6. Ліквідувати корупцію в галузі.
7. Поліпшити екологічну ситуацію в країні, зменшити можливість виникнення форс-мажорних явищ (пожеж, повеней, масового пошкодження насаджень).
8. Змінити технологію лісосічних робіт і добитися 100% використання всієї деревної маси, в т.ч. гілок і пнів. Відповідно, в 2-3 рази зменшити затрати на лісозаготівлі.
9. Збільшити частку лісопромислової галузі у ВВП країни з відповідними наслідками.

 Суть пропозиції в наступному:

            Всі розпорядчі функції по розпорядженню лісами, формуванню політики ведення лісового господарства, проведенню лісовпорядкування від імені власника лісів надати його представникам в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів  і обласних державних адміністрацій, обласних рад.

Контроль за дотриманням всіх нормативних документів по веденню лісового господарства від імені власника лісів покласти на Державну екологічну інспекцію.

Для виконання  комплексу робіт по веденню лісового господарства і фінансового самозабезпечення виконавця робіт створити суб’єкти господарської діяльності із замкнутим циклом виробництва – публічні акціонерні товариства (корпорації) з участю держави,  органів місцевого самоврядування, приватних юридичних та фізичних осіб.

 Запропонована реорганізація дозволить залучити до 25 мільярдів гривень коштів приватних юридичних і фізичних осіб на протязі 2-3 років для забезпечення діяльності лісового господарства і розвитку виробничої бази по переробці лісопродукції.

 Першочергово вирішується питання з ринками збуту продукції.

 З метою фінансового самозабезпечення діяльності підприємства і ведення лісового господарства передбачається,  що діяльність ПАТ  (корпорацій) повинна бути багатогалузевою і забезпечувати повну переробку всієї заготовленої лісопродукції на території області. Для цього до складу ПАТ (корпорації) включаються лісгоспи, наявні  державні виробничі потужності по виробництву електричної та теплової енергії з лісопродукції, хімічної переробки деревини, виробництва меблів,  будівельних матеріалів, виробів з деревини та інших видів продукції, будівництва дерев’яних споруд, заготівлі та переробки продукції побічного користування, об’єктів туристично-відпочинкової галузі загальною вартістю 300 млн. грн.  Внески приватних акціонерів в сумі 300 млн. грн. і поворотну фінансову допомогу, отриману від них, планується використати для розвитку матеріальної бази і використання в якості обігових коштів.  Створення корпорації на базі ПАТ дозволить використати наявну матеріальну базу ФОП, інших юридичних та приватних осіб, які в даний час криміналізують заготівлю і переробку деревини. Так, за наявною інформацією в Закарпатській області працюють близько 900 стрічко пильних верстатів, більша частина з яких відповідним чином не зареєстрована.

При впровадженні даної пропозиції передбачається:

1. Реорганізація Держлісагенства в структурний підрозділ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів.
2. Ліквідація обласних управлінь лісового і мисливського господарства і розширення (створення) відділу лісового господарства в Управліннях природних ресурсів ОДА.
3. Створення на території області одного або декількох ПАТ (корпорацій) в залежності від площі лісів. Всього по Україні пропонується створити не більше 65-70 ПАТ (корпорацій).
4. Основною метою діяльності ПАТ (корпорацій) являється ведення лісового господарства на умовах самофінансування та отримання прибутку від діяльності промислових підрозділів.
5. Об’єднання всіх ПАТ (корпорацій) країни   в загальнодержавний холдинг, діяльність якого координується в межах чинного законодавства виконавчим органом держави.
6. Тимчасове збереження лісгоспами статусу юридичних осіб, як постійних лісокористувачів, що обумовлює створення корпорацій ( в складі ПАТ і інших юридичних осіб, як державних, так і приватних). Лісгоспи входять до складу корпорації, яка працює в межах області, і діють відповідно до Статуту корпорації до внесення змін до Земельного та Лісового Кодексів України, якими ПАТ буде надано право постійного земле- та лісокористування.
7. Державна частка в Статутному капіталі ПАТ складає не менше 300 млн. грн. (50% + 1 акція Статутного капіталу). 50%-1 акція Статутного капіталу ПАТ формується за рахунок внесків акціонерів.
8. Включення до складу корпорацій лісистих областей України по 1-2 нерентабельних лісгоспи півдня України з метою забезпечення їх фінансової діяльності.
9. Збільшення частки біоенергетичних лісів в процесі ведення лісового господарства, особливо в південних регіонах України.

• Встановлення для ПАТ (корпорації) мораторію на сплату податку з чистого прибутку, дивідендів та деяких інших податків і платежів на період до 5 років від дати реєстрації ПАТ (корпорації) з послідуючим встановленням пільгового режиму оподаткування.

11. Врахування пропозицією як інтересів держави, так і приватних суб’єктів господарської діяльності в особі юридичних і фізичних осіб, а також населення України.

Використання бюджетних коштів на проведення реорганізації не передбачається.

Пропозиція розроблена на базі діючого законодавства. Введення Концепції в дію може бути здійснено  відповідним нормативним актом Уряду України.

В якості пілотного проекту при прийнятті КМУ позитивного рішення по даному питанню  доцільно розпочати реорганізацію в якості пілотного проекту з  областей –  Івано-Франківської, Закарпатської та Чернівецької.

Всі положення, викладені у приведеному «Витягу з концепції …..»  належним чином  обгрунтовані в Концепції, яка буде викладена в статті «Реформа лісового господарства – необхідність та перспективи».

Ще раз хочу підкреслити – єдиною метою реорганізації є відновлення ведення лісового господарства відповідно до лісівничих вимог з одночасним розвитком галузі по використанню лісової деревної і не деревної продукції. При цьому, ліси залишаються в державній та комунальній власності.

Підстава для пропозиції.

1. Земельний Кодекс України.
2. Лісовий Кодекс України.
3. Закон України «Про державно-приватне партнерство».
4. Закон України «Про акціонерні товариства» :
5. Нормативні документи КМУ, міністерств та відомств.
6. Публічний звіт Держлісагенства за 2019 рік.
7. Рахункова палата «Звіт про результати аудиту ефективності використання бюджетних коштів….» від 25.10.2016 року №22-1
8. Фінансові звіти підприємств.

P.S.  Є впевненість в тому, що раніше чи пізніше вищевикладений план реорганізації лісогосподарського комплексу в тій чи іншій формі буде впроваджений в життя. Чим швидше, тим краще. Це об’єктивно і незалежно від волі окремих осіб обумовлено сучасним суспільним устроєм, виробничими відносинами та фінансовим станом держави.

Одночасно є розуміння того, що даному плану реорганізації є альтернатива – це щорічне фінансування з Державного бюджету на ведення лісового господарства 9-10 мільярдів гривень, втрата 130-140 тис. робочих місць та  збереження сучасних хвороб лісогосподарського комплексу.