За рахунок лісівничої сили

Пройшла у цьому році весняна лісокультурна кампанія.

Плани на цей захід були прораховані фахівцями лісової галузі й затверджені керівництвом заздалегідь – їх виконання – традиція і справа честі для кожного лісівника країни. Адже саме вони, у першу чергу, протистоять тим тривожним і загрозливим кліматичним тенденціям, які знесилюють наші ліси.

Голова Держлісагентства України наголосив на унікальності нашої країни, коли, з огляду на різні кліматичні зони, одні області завершують садіння лісу, інші тільки починають. Відновлення українських лісів – надважлива справа для суспільства – і вона буде виконуватись навіть в умовах карантину.

На початку року Національний проєкт «Книга рекордів України» та найбільший діловий клуб, який об’єднує лідерів українського бізнесу «CEO Club Ukraine» започаткували всеукраїнський проєкт «Озеленення України». Зокрема силами волонтерів, активістів екологічних рухів мали встановити рекорд – посадити за добу 20 березня – один мільйон дерев.

21 березня в Міжнародний день лісів, під егідою Державного агентства лісових ресурсів України мав розпочатися захід із садіння дерев – Акція «Відновлюємо ліси разом». У ньому мали взяти участь члени Уряду на чолі з Прем’єр-міністром України, народні депутати, представники посольств іноземних держав, міжнародних організацій в Україні, керівники (представники) ЦОВВ. Метою Акції було посадити п’ять млн саджанців у лісі по всій Україні впродовж одного дня. Розглядалася можливість зафіксувати рекорд України. Планувалося, що ця акція буде стартом тижневого Марафону садіння дерев до 29 березня і під час якої хотіли посадити 10 млн саджанців.

Але ці акції мусили відтермінувати – пандемія та карантин. Для громадських організацій – це безспірна й вагома причина. Але не для професіоналів лісової галузі. Посадка лісу повинна бути проведена, як то кажуть, за будь-якої погоди та політичної ситуації. Є захист від дощу – плащ, від вірусу – маска та антисептик, від канонади у прифронтових лісгоспах – гострий слух.

Копітка праця лісокультурниць

Активно провели пору лісовідтворення в Карпатах. Так, працівники Брустурянського лісомисливгоспу виконали роботи з викопування, сортування сіянців із власних розсадників – все вручну.

Можна тільки пожалкувати, що Всеукраїнська акція «Відновлюємо ліси разом» (спадкоємиця – «Майбутнє лісу у твоїх руках») призупинилася у зв’язку з обмеженням на організацію масових заходів. Учнівська та студентська молодь, громадська спільнота могла б побачити справжній майстер-клас від лісокультурниць. Коли викопаний садивний матеріал сортують безпосередньо на місці. Далі коріння змочують, складають, прикопують й накривають гілками, зробивши тінь. Підготовлений до садіння садивний матеріал запаковують в ящики, застелені поліетиленовою плівкою для запобігання пересиханню кореневої системи і доставляють на площу для відновлення нових лісів.

Брустурянські лісівники прагнуть збільшити асортимент порід для озеленення – зараз є понад 20 видів та форм. Здійснюється живцювання декоративних порід, а саме: туї західної різних форм, ялівцю козацького, самшиту вічнозеленого тощо. Цього року живцювання проведено в кількості 15 тисяч штук.

Закарпаття

Містянин на якійсь акції висадив сіянці та й поїхав додому. Для лісокультурниць – це ланка у довгій роботі. Просто неба, у дощ і в спеку, треба проводити за посадженим догляд, по кілька разів за сезон виполювати, звільняючи від агресивних бур’янів.

Догляд за молодим лісом – одне із головних завдань для лісівників. Це ручна робота, впродовж 3–4 років. Лише завдяки цьому можна виростити високопродуктивні насадження. Тому, жодне лісництво не обходиться без лісокультурниць, адже саме жіночі руки здатні виконати найтоншу, майже ювелірну роботу: посів лісового насіння в розсадниках, заготівлю й посадку живців, догляд за сіянцями.

Посадки лісу проводяться двічі на рік – навесні і восени. А розсадник вимагає догляду мінімум чотири рази на сезон – навесні, восени і двічі влітку. Основний сенс лісовідтворення – ліс потрібного складу за породами дерев. Для того, щоб ліси були не тільки окрасою, а ще й захистом, їх необхідно змішувати зі шпилькових і листяних. Тільки так ліси будуть стійкими до хвороб, шкідників, пожеж. Всі саджанці для лісовідтворення беруть тільки з лісових розсадників.

Ліси всихають, серце крається, руки роблять

Для фахівців посадка лісу не механічна робота, як для деяких «лісових туристів», це й засіб, попри інше, вирішити глобальніші проблеми. Потрібні знання, досвід, наукові напрацювання. Так, у Карпатах спостерігається всихання шпилькових і листяних порід дерев. До прикладу, коренева система ялини розташована у верхньому шарі ґрунту, тому відсутність дощів упродовж 2–3-х місяців відбивається на кореневій системі і дерева вмирають на очах. А всихання ялинників на території Закарпаття спостерігається останні 20–25 років.

Схожа ситуація у Львівській, Івано-Франківській і Тернопільській областях, у сусідніх Чехії, Польщі та Словаччині. На сьогодні загальна площа уражених лісів становить 19 тисяч гектарів. Із них шкідниками уражені 2 тисячі гектарів, хворобами лісу – 11 тисяч гектарів, вітровалами і буреломами – 6 тисяч гектарів. Ті, хто любить ліс і багато ходить у гори та походи, бачать, як гинуть ліси через всихання. Поступово цей процес перетворився на справжнє лихо: хворі дерева падають від вітру, від короїда, від цього постраждають і здорові дерева.

Розповідає лісничий Турбатського лісництва Дмитро Чуса: «Необхідність регенерування лісів у Закарпатті стоїть гостро, але не з будь-якого лісу, а саме зі змішаного – як найбільш стійкого до хвороб, шкідників, пожеж. Змішані ліси характеризуються високою різноманітністю тварин і рослин, стійкістю до впливу навколишнього середовища, продуктивністю.

Активну участь у садінні лісу в останні роки беруть можновладці всіх рівнів, студенти, учні шкіл та шкільних лісництв, митці, лідери суспільної думки, журналісти. Але цього року посадки по всьому Закарпаттю проходять тільки за рахунок лісівничої сили. Так само і в розсадниках працюють тільки місцеві лісокультурниці».

Під час весняної лісокультурної кампанії у Карпатському регіоні заплановано відновити більше двох тисяч гектарів лісу. На початок травня було висаджено 4,5 млн дерев.

Степова зона: робимо по-граффськи та по графіку

У свій час треба було доводити, що лісорозведення у відкритій степовій місцевості взагалі можливе. Зарубіжних та доморощених скептиків і словом, і ділом присоромив Віктор Єгорович фон Графф. Ліси Волноваські, Великоанадольський (600 видів рослин, 2543 га – найбільший ліс у світі створений людиною), посаджені ним, ростуть і досі. Вшанувавши у листопаді 2019 року 200-ліття лісового патріарха, його фахові нащадки у творчому неспокої продовжують експерименти.

Так, у ДП «Великоанадольський ЛГ» (Донецьке ОУЛМГ) другий рік практикують посів насіння та посадку деревних та чагарникових порід у відкритому ґрунті в передзимовий період. На площі 0,3 га у Великоанадольському лісництві було висаджено культури таких порід як: бузина чорна, глід м’якуватий, магонія падуболиста, клен татарський, свидина криваво-червона, шипшина собача, аморфа кущова, дуб звичайний, гіркокаштан звичайний, біота східна та бірючина звичайна.

Заздалегідь заготовлений високоякісний садивний матеріал для лісорозведення, штучного лісовідновлення використовується у лісокультурних кампаніях 2020 року.

Та й – її величність сосна: ще в березні в Златоустівському лісництві було посаджено 14 тисяч однорічних сіянців сосни звичайної на площі 0,3 га – і так кожне лісництво степової зони прирощує зроблене до загального здобутку, який досяг таких показників: висадили майже 8 млн лісових культур на площі 1582 га.

Вагомий внесок у спільну справу зробили лісогосподарські підприємства Кіровоградщини, де відбулося лісовідновлення на площі 159 га. За час проведення лісокультурної кампанії в області посаджено мільйон штук сіянців лісотвірних порід – дуб, ясен, клен тощо. З урахуванням осінньої кампанії лісівники виконають посадку 1,2 мільйона сіянців. Працівниками лісництв здійснено доповнення лісових культур на площі 395 га.

На Поліссі працювати треба швидко

Полісся прикуло увагу Житомирщиною. Низка кліматичних чинників спричинила значні пожежі. Занесений вітром гар накрив Київ на кілька діб. Проникав крізь шпарини у владні кабінети та вкотре нагадував: брак фінансування лісового господарства призводить до того, що проблеми галузі розростаються до загальнодержавних.

Варто визнати, що лиха додають наші дикуваті земляки, для яких дуже смішно – підпалити аншлаги із гаслами «Не паліть та зберігайте ліс!». Саме це трапилося в ДП «Радомишльське ЛГ» поблизу села Біла Криниця. Або палити суху траву на своїй садибі та з роззявленим ротом спостерігати як вогонь розходиться довкіллям на гектари та утворює містечкове пекло.

Житомирщина

Планова посадка лісу та гасіння пожеж – то вже екстремальний стан. Тож у ДП «Житомирський ЛГ» додали собі клопоту – вирішили відновити пошкоджені вогнем ділянки з лісовими культурами минулих років.

Працювати треба було швидко. Став у нагоді садивний матеріал, вирощений у касетах шведської фірми ВСС, в яких довго зберігається волога і поживні речовини, що надає підвищену приживлюваність у різних типах ґрунтів. У кожну лунку додавали мінеральні добрива.

Керівники усіх лісгоспів Житомирської області в стислі терміни провели додаткове висівання лісового насіння основних лісотвірних порід. За необхідності в підприємствах створюються нові тимчасові лісорозсадники, аби забезпечити вирощування садивного матеріалу в тих обсягах, які потрібні для залісення площ згарищ.

Попри всі негаразди, полісяни, силами Житомирського, Волинського, Рівненського, Чернігівського управлінь посадили більше 71 млн лісових культур на площі 11,45 тис. га. Створено 127 га нових лісів. Відсоток виконання до плану весни – 113,4%, до плану року – 102%. По лісорозведенню план весни виконаний на 128,4%.

Гарна цифра – 1000

Так, гарна, особливо коли знаєш, що це залісені гектари. Саме на такій площі цієї весни на Черкащині у лісах державних лісогосподарських підприємств було створено лісових культур. Зокрема нових лісів, шляхом лісорозведення – на 20 га.

Погода сприяла черкащанам рано почати лісокультурну кампанію (у деяких лісгоспах взялися за меч Колєсова ще наприкінці лютого), а вони посприяли природному поновленню на площі 209 га та здійснили доповнен­ня минулорічних лісових культур площею 2300 га. Було посаджено майже 6,5 млн сіянців. Основні лісотвірні породи для області – сосна звичайна та дуб звичайний. Саджали й інші породи – дуб червоний, ялину, модрину, горіх чорний, акацію, черешню лісову, березу та інші. Для забезпечення максимальної приживлюваності сіянців використовували вологонакопичувачі, саджали сіянці із закритою кореневою системою, використовували гербіциди при підготовці ґрунту.

Також 50 працівників Кам’ян­ського, Смілянського. Лисянського, Звенигородського, Уманського лісгоспів увійшли до загону лісівників України, які прийшли на допомогу житомирським колегам. На Великодні свята гасили лісові пожежі на території Овруцького держлісгоспу.

Черкащина

За 4 місяці поточного року підприємства, установи і організації, що належать до сфери управління Держлісагентства забезпечили виконання завдань із відтворення лісів. Майже 122 млн сіянців і саджанців висадили лісівники. Садіння і висівання виконано на площі 25,3 тис. гектарів, що становить 108,7% до завдання 6-ти місяців і 96,1% до річного завдання, в тому числі, 1,4 тис. га нових лісів або 103,5% до завдання 6-ти місяців і 66,7% до річного завдання.

Нагадуємо більш ширшому, ніж лісова спільнота, загалу: державні лісогосподарські підприємства, що входять до сфери управління Держлісагентства, відновлюють усі суцільні зруби, на яких відбулася заготівля деревини.