07/07/2020
31Експерти ФАО спільно з українськими інституціями напрацювали рекомендації для відновлення полезахисних конструкцій.
Кабінет Міністрів планує розглянути нові правила управління лісосмугами, над якими працювало Мінекономіки. Крок необхідний та важливий. Оскільки лісові полезахисні конструкції багато років практично були бездоглядними та нічийними, Україна зараз повинна пройти весь шлях упорядкування цих земельних ділянок від початку до кінця. До слова, 70% лісосмуг нині без власників.
Тож правила від Уряду – перший етап. Загалом, фахівці виділяють кілька кроків для юридичного та фактичного порятунку лісосмуг – інвентаризація земельних ділянок та, власне, лісових насаджень, визначення форми власності і реалізація плану відродження полезахисної смуги.
Як це все зробити на практиці, однозначної відповіді сьогодні немає. Впродовж багатьох років над питанням збереження лісосмуг працюють науковці у різних інституціях. Нещодавно про результати своїх напрацювань поділилися представники Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), котрі протягом восьми місяців спільно з Українським науково-дослідним інститутом лісового господарства та агролісомеліорації імені Г.М. Висоцького та Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування «Асоціація сільських, селищних рад та об’єднаних громад України» реалізовували проєкт «Інтегроване управління природними ресурсами деградованих ландшафтів лісостепової та степової зони України». Проєкт втілювався за фінансової підтримки Глобального екологічного фонду (ГЕФ).
Три моделі пошуку власника
Координаторка проєкту ГЕФ ФАО в Україні Оксана Девіс зазначила, що для реалізації проєкту обрали південні регіони країни та Київщину. На кількох ділянках із лісосмугами спробували пройти весь етап відновлення полезахисних конструкцій, який в ідеалі має відбутися із кожною такою територією. «Ми взяли існуючі масиви, котрі визнані земельними ділянками під лісосмугу, провели аналіз, зробили документацію з експертами, як проводити насадження, працювали з ОТГ, виявляючи їхні потреби у збереженні лісосмуг. Це дозволило нам вибудувати повний цикл, що необхідно зробити, щоб відновити існуючі масиви лісосмуг, як ними управляти та ефективно використовувати у подальшому», – додала Оксана Девіс.
Детальніше про результати проєкту його ініціатори розповідали вчора, 18 червня, народним депутатам на спеціальному круглому столі, присвяченому проблемам збереження лісосмуг. Із того, що вже відомо широкому загалу, теж є немало корисної інформації. Так, завдяки проєкту було напрацьовано три моделі управління лісосмугами.
«Розробка цих моделей – це наша спільна робота, ми провели низку опитувань та консультацій із органами місцевого самоврядування. Усі ці моделі базувалися на одному принципі – хто у перспективі буде власником лісосмуг, – уточнила виконавча директорка Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація сільських, селищних рад та об’єднаних громад України» Наталія Ключник. – Виявилося, що це може бути орган місцевого самоврядування, друга модель – якщо земельна ділянка вже у фермера, тобто у його власності.
Третя модель – коли власником є державні підприємства. Для них ми готували методичні рекомендації, як долати певні бар’єри. Загалом, для кожної моделі ми напрацювали алгоритми, як збирати документи, як провести інвентаризацію, як оформити власність та як використовувати лісосмуги».
Херсонський досвід
Одна з перших почала апробувати на собі весь шлях від опису лісосмуги до її реконструкції Херсонщина. Голова Херсонської ОДА Юрій Гусєв розповів, що у грудні минулого року на рівні обласної ради було прийнято розпорядження про додаткові заходи щодо збереження полезахисних смуг спільно з проєктом ФАО. Варто зауважити, що в регіоні лісові насадження займають усього 30 тисяч гектарів, за словами пана Гусєва, «робочими» лишається тільки четверта частина насаджень.
Тож зараз в області, у першу чергу, визначають право власності на кожну земельну ділянку з полезахисними насадженнями, надалі планують їхню інвентаризацію та відновлення. До речі, як показав досвід проєкту ФАО, саджати дерева можна й узимку. За словами Наталії Висоцької, заступниці директора Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації імені Г.М. Висоцького, головне – визначити рівень вологи у ґрунті та врахувати прогноз синоптиків на два-чотири тижні, аби коренева система могли «вхопитися» за землю.
«Також ми переконалися, що неважливо, які дерева і де ми садимо, важливо враховувати біоекологічні характеристики рослини, що ми й довели на практиці, – доповнює пані Наталія. – Тепер будемо ширше розповідати про цей досвід. Наша робота дозволила напрацювати проєкт правил утримання лісових смуг. Багато хто хоче бачити у цих правилах весь функціонал, який може бути дотичний до лісосмуг, але правила мають бути чіткими, конкретними та визначати основні позиції».
Потрібна державна підтримка
Як зазначають експерти, крім правових труднощів, під час проєкту зіштовхнулися з тим, що частина суспільства досі не розуміє, навіщо відновлювати лісосмуги. Наведемо кілька цифр. За прогнозами ООН, до 2050 року населення Землі становитиме 10 мільярдів осіб. Тож екологічна політика багатьох держав спрямована на те, аби зменшити розорюваність земель та розвивати більш продуктивні шляхи виробництва. Зараз два мільярди гектарів земель у світі втратили свою продуктивність, 70% природних екосистем змінені, а до 2050 року буде змінено 90% екосистем. «Ми живемо в період змін, Україна живе в епоху цих змін. Київ сьогодні має клімат Одеси чи Херсона, який був 40 років тому в цих регіонах. І від цих змін ми нікуди не дінемося», – зауважує Оксана Девіс.
Відновлення лісосмуг – це ще й збереження біорізноманіття, а також захист ґрунтів від ерозії, прилеглих територій від вітровіїв. А для фермерів – це природний бар’єр для захисту урожаю від стихійних лих. Та, передусім, треба зрозуміти, хто візьме на себе відповідальність за збереження лісосмуг, тобто хто стане власником кожної полезахисної конструкції? Навіть учасники проєкту ФАО визнають, що, по-перше, у нас бракує ресурсів, щоб провести інвентаризацію, а, по-друге, немає комплексного розуміння, що має робити новий власник із таким спадком, як його правильно оформити, реанімувати та ще й отримати з цього зиск?
За словами Наталії Висоцької, доки на рівні країни не буде вирішено питання із власниками лісосмуг, готувати всеукраїнську програму їхнього відновлення буде непросто. Також існує дефіцит розуміння, якому регіону який тип лісосмуг потрібен, з якими насадженнями тощо. У Мінекології досі немає у розробці проєктів, котрі б стосувалися лісосмуг.
Вирішити проблему силами одного проєкту ФАО – неможливо. Потрібна державна підтримка збереження та відновлення лісосмуг. І не лише на папері. Тож напрацювання міжнародних фахівців спільно з вітчизняними – величезний плюс, та це всього вудка, щоб ловити рибу.
1 коментар
Popovich_Pavel
Как оценить? По-разному. Вот несколько примеров оценки и установления ставки рентной платы за долгосрочное временное пользование лесами государственной собственности (использование полезных свойств лесов для культурно-оздоровительных, рекреационных, спортивных, туристических и образовательно-воспитательных целей и проведения научно-исследовательских работ): http://document.ua/pro-vstanovlennja-stavok-zboru-za-vikoristannja-korisnih-vla-doc111895.html Луганская область, https://ror.gov.ua/rishennya-oblasnoyi-radi-7-sklikannya/441-pro-vstanovlennya-stavok-rentnoyi-plati-za-specialne-vik Ровенская, https://kyivlis.gov.ua/wp-content/uploads/2018/01/2017_RISHENNYA_KYYIVOBLRADA_RENTNA_PLATA_POBICHNE_2.pdf Киевская. Луганчане взяли в качестве базы необлагаемый минимум доходов граждан, ровенчане – нормативный показатель в гривнах (возможно тоже рассчитанный на основе НМДГ, киевляне нормативную оценку лесной земельной делянки. Госпожа Светлана! Как видите, органы местного самоуправления оценили и установили ставки рентной платы за долгосрочное временное пользование лесами государственной собственности (использование полезных свойств лесов для культурно-оздоровительных, рекреационных, спортивных, туристических и образовательно-воспитательных целей и проведения научно-исследовательских работ) в соответствии со статьей 43 Закона Украины «О местном самоуправлении в Украине », статьи 11 Закона Украины« Об основах государственной регуляторной политики в сфере хозяйственной деятельности », статьи 66 Бюджетного кодекса Украина, статей 72, 73, 77 Лесного кодекса Украины, пункта 256.10 статьи 256 Налогового кодекса Украины, на основании разных подходов. И закрепили это в нормативных документах не теоретики, а сугубые практики. Данные обстоятельства, вероятно, находятся в сфере Ваших интересов в установлении и защите прав местных громад (сообществ, local communities). Как видите, уже применяются разные подходы.
Почему я не «вываливаю» свои соображения по поводу единиц и системы в т ч организационной измерения защитных свойств леса?
Да потому что – это моя интеллектуальная собственность. «Не продается вдохновенье, Но можно рукопись продать.» А.С. Пушкин. А заканчивается стихотворение словами: «Вот вам моя рукопись. Условимся.» https://rvb.ru/pushkin/01text/01versus/0423_36/1824/0345.htm
Более того, у меня и моих единомышленников есть концептуальные решения, как любой общественный активист с помощью программы в смартфоне может проверить правильность расчета бюджетных платежей, получаемых собственником лесополосы, и налоговик тоже. На этом я прекращаю дозволенные речи.
Но проблема не в единице измерения, а в политических договоренностях. Дело в ЛЕСНОЙ ПОЛИТИКЕ.
Zibtsev
А як оцінити? а головне моніторити здійснення цих функцій
Popovich_Pavel
А-у-у, коллеги, неужели никто не может что либо сказать об основном продукте/товаре украинского лесного хозяйства и надо ли торговать защитными свойствами леса, или выбросить этот ресурс на помойку и как дятлы долбить древесину, извлекая червей наживы?
Isachenko
Ви такий, вибачте, смішний, Павле. Тут авторитети галузі, її сенсеї і експерти (Ірини, Андрії, Остапи, які рвуться і навіть дориваються до керівних галузевих посад) не можуть розібратися в елементарних питаннях власності і користування лісовим ресурсом і навіть в тому, що таке самий лісовий ресурс. А Ви хочете від них розуміння таких високих матерій, як монетизація захисних властивостей лісів.
До речі, Ви також не відповіли на моє питання, за яким показником слід проводити реєстрацію лісосмуг як об,єктів власності? За кубатурою наявних на них дерев чи за кубатурою загального простору, який займає конкретна лісосмуга, чи просто за довжиною її у погонних метрах? А хочете отримати відповідь на питання, що взяти за одиницю виміру захисних якостей лісів, щоб конвертувати цю одиницю у гроші. А справді, що є такою одиницею?
Popovich_Pavel
Як зареєструвати право власності на лісосмугу?
Оскільки ми домовились, що лісосмуга є лісом, то реєструвати право власності на неї потрібно як на ліс. А ось тут починаються заковики, бо лісівники маніакально не бажають «бути як всі», підпорядковуватися загальноукраїнським законам, все видумляють якусь «особинку».
Всі лісові очільники і науковці, які їх обслуговують, в один голос волають, що ліс – це нерухомість, нерухоме майно. Добре. Правовідносини щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», від 1 липня 2004 року № 1952-IV. Згідно цього закону, ст. 1 дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав, Дія цього Закону не поширюється на державну реєстрацію повітряних і морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних та інших об’єктів цивільних прав, на які законом може бути поширено правовий режим нерухомої речі.
Відповідно до ст. 4 Закону державній реєстрації прав підлягають:
1) право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов’язання на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва;
2) речові права на нерухоме майно, похідні від права власності:
право користування (сервітут);
право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки;
інші речові права відповідно до закону.
Тобто теоретично має поширюватися і на лісосмуги. Але далі виникають питання.
Стаття 5. Нерухоме майно, щодо якого проводиться державна реєстрація прав
1. У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.
2. Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.
4. Не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв’язку, залізничні колії.
З одного боку, самі земельні ділянки підлягають реєстрації, + об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення. Ліс явно втратить своє призначення, якщо його відділити від землі. Крім того, переведення лісових культур чи природного поновлення в покриті лісом землі за своєї природою аналогічні прийому в експлуатацію.
Але згідно ч. 4 не підлягають державній реєстрації рослини, а їх сукупність, яка є лісом? Знак питання.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» від 10 липня 2018 року № 2498-VIII внесено зміни до цілої низки законів та підзаконних актів. Від 01 січня 2019 року лісосмуга продовжує вважатися лісом, входить до лісового фонду (ст. 1, 4 ЛК). «До лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара.» Але землі, зайняті лісосмугами не є землями лісогосподарського призначення, а сільськогосподарського ( ст. 5 ЛК) «До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги.» таке саме формулювання норм міститься і в земельному кодексі.
Чи є лісосмуга лісовою ділянкою в розумінні ст. 1 ЛК – «Лісова ділянка – ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього Кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі.»? На мою думку, так. Бо відповідно до ст. 6 ЛК в лісосмузі містяться лісові ресурси і вони активно використовуються споживачами, та хоч та ж таки деревина.
Що ж передбачає закон для власника лісосмуги, які відомості необхідно внести ? відповідно до ст. 13 Закону на кожний об’єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер об’єкту нерухомого майна.
Розділ Державного реєстру прав складається з чотирьох частин, що містять відомості про: 1) нерухоме майно та його ціну (вартість);
2) право власності та суб’єкта (суб’єктів) цього права;
3) інші речові права та суб’єкта (суб’єктів) цих прав, а також ціну (вартість) таких речових прав чи розмір плати за користування чужим нерухомим майном;
4) обтяження речових прав на нерухоме майно та суб’єкта (суб’єктів) цих обтяжень.
Відомостями про земельну ділянку, що вносяться до Державного реєстру прав, є відомості про її кадастровий номер.
Відповідно до ст. 18 Закону державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку.
Відповідно до ст. 20 Закону заява про проведення реєстраційних дій, надання інформації з Державного реєстру прав не приймається в разі відсутності в Державному земельному кадастрі відомостей про земельну ділянку (у разі державної реєстрації прав на земельну ділянку).
Правила реєстрації прав на нерухоме майно, у тому числі на земельну ділянку, визначені, зокрема Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127, яка набрала чинності з 01.01.2016 р. та Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141
Відповідно до Порядку № 1127 для державної реєстрації права власності та права постійного користування на земельну ділянку, права на яку набуваються шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у постійне користування із земель державної або комунальної власності, подається рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи надання у постійне користування або про затвердження документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки та передачу її у власність чи надання у постійне користування.
Отже, для реєстрації лісосмуги земельна ділянка має бути зареєстрована в державному земельному кадастрі та мати кадастровий номер.
Проекти розпаювання земель розроблялися відповідно до: Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 8 серпня 1995 року № 720/95 та спільного Наказу Державного комітет України по земельних ресурсах Міністерства сільського господарства і продовольства України Української академії аграрних наук № 47/172/48 від 04.06.96. «Методичні рекомендації щодо порядку передачі земельної частки (паю) в натурі із земель колективної власності членам колективних сільськогосподарських підприємств і організацій».
Відомості про земельну ділянку визначені п. 23 Постанови КМУ № 1051 від 17 жовтня 2012 р. «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру».
На даний час спостерігається певна неузгодженість між земельним і лісовим кадастрами. І вже зовсім далеко державний реєстр прав власності на нерухоме майно від відомостей лісового кадастру. Виходячи з наявного нормативного регулювання для реєстрації прав власності на нерухомість – лісосмугу необхідно проводити лісовпорядкування. Тому реєстрація прав власності на лісосмугу дорога і марудна операція.
Sensei
Шановний Павле. Ви все вірно і правильно виклали. Не звертайте увагу на недеватну журналістку Ісаченко! Для цієї психічно нездорової особи всі профессіонали і вчені лісової галузі ,разом з головами ОДА- дурні!Я звертав Вашу увагу раніше ,що сперечатися з цією екзальтованою, підстаркуватою “клеопатрою”безглуздо. Просто уважно.ще раз прочитайте її дописи (хоча б за кілька останніх тижнів) і все стане зрозуміло! (Наприклад, не можу не потішитись як вона в крайньому дописі в одному абзаці називає мене і дідом і зеленим аксакалом.) Тут,до всього, накладаеться і глибокий склероз! Як кажуть рукописи не горять( інтернетні тим більше)! Приблизно місяців три тому ,ця особа зробила дуже потішні для фахівців висновки з своєї хворобливої уяви,що заготовлена деревина-товар,продукт і лісовим ресурсом не являється!(навожу не дослівно,а по суті).Шановний Павле! Чим професійніше і детальніше і грунтовніше Ви будете писати -тим більше”верещання”,безглуздого опонування і образ на свою адресу від ціеї “клеопатри” будете отримувати.” Шкода, що Ви не здатні дати елементарну відповідь на елементарне (і дуже важливе) питання щодо лісосмуг як об,єктів власності“Повірте,це тільки поки “квіточки”від Ісаченко. Робіть висновки колего!
Sensei
п Ісаченко сказали;” Кучер учергове продемонстрував своє дике невігластво стосовно діяльності лісогосподарських підприємств, за результати роботи яких відповідає персонально він як розпорядник лісового ресурсу області (Скляров з ХОУЛМГ – це представник користувачів, а отже разом з ними прямий учасник розкрадання слобожанських лісів). До того ж у мене є відповідь Кучера на мій інформаційний запит щодо правових і економічних аспектів використаня лісового ресурсу області в її соціально-економічному розвитку. Це просто жах, як і відповіді решти колег Кучера на такі самі питання. Голови ОДА в силу своєї необізнаності у зазначеному питанні і в силу свого небажання в ньому розібратися по суті не здатні сьогодні виконувати від імені держави функції розпорядника лісового ресурсу і забезпечувати його ефективне і законне користування разом з головами РДА, які також “дуби” в лісокористуванні, хоча за нього відповідають в силу вимог Закону “Про місцеві державні адміністрації”.
Не міг не навести ,цю цитату! Стара пісня,вірніше дурня, від журналістки,яка мудріша від всіх голів ОДА разом взятих і розібралася в питаннях розпорядження лісовим ресурсом!
Що тут сказати? Хіба навести притчу: Сліпому-не покажеш! Глухому- не розкажеш! Дебілу-не докажеш!
Sensei
Шановний Павеле Поповичу! Дуже фахово і детально викладено Вами питання полезахисних лісосмуг,(для професіоналів високого рівня). Все вірно і вичерпно. Я спробував цю,ж інформацію викласти примітивно ,для невігласів в лісовому господарстві типу журналістки Ісаченко. Статус полезахиснних лісосмуг в лісовому кодексі чітко визначений ст 1 ЛК” Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.”
Лісова ділянка – ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього Кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі.
Лісові ділянки можуть бути вкриті лісовою рослинністю, а також постійно або тимчасово не вкриті лісовою рослинністю (внаслідок неоднорідності лісових природних комплексів, лісогосподарської діяльності або стихійного лиха тощо). До не вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок належать лісові ділянки, зайняті незімкнутими лісовими культурами, лісовими розсадниками і плантаціями, а також лісовими шляхами та просіками, лісовими протипожежними розривами, лісовими осушувальними канавами і дренажними системами. ” та ст 4 ЛК” До лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара” Отже полезахисні лісосмуги є лісовим фондом ,тут для спеціалістів все зрозуміло ( журналісти нехай здобудуть фахову освіту- може зрозуміють) Порівняно до недавна існували навіть лісомеліоративні станції,які опікувалися цими насадженнями( створювали,доглядали і т.п.) Однозначно лісозахисні смуги -це лінійні лісові насадження,які мають специфічне призначення. Їх створення (конструювання) ,догляд та використання має свої особливості ,як наприклад застосуванння з ними в комплексі грунтових валів. щитів, заплетнів і т.п. Але ,це лісове насадження,яке має в процесі життя(онтогенезу)ті ж закономірності ,як всі інші лісонасадження -ріст-розвиток -нарощування захисного потенціалу-зниженя цього потенціалу,аж до повної втрати через віковий стан,або фітопатологічні явища.. Щоб це було оптимальним і збалансованим з біологічної та економічної точки зору, людина втручається в цей розвиток.На сьгодні більш дієвого інструменту ,як “сокира”в людини для регулювання цих процессів не має. “Сокира” і відтворює і оптимізує і лікує! При цьому людина отримує певний лісрвий ресурс -деревину ,який має матеріальну цінність.(ст 6 ЛК “Лісовими ресурсами є деревні, технічні, лікарські та інші продукти лісу, що використовуються для задоволення потреб населення і виробництва та відтворюються у процесі формування лісових природних комплексів.)Цитата вкотре, окремо для невігласів типу Ісаченко, які вперто вважають ,що деревина не є лісовим ресусом! Що до цілей і продукту лісового господартва, шановний п.Павле,то відповіді однозначно дає ЛК ст1″Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах”Отже стратегічна ціль ведення лісового господарства -вирощування біологічно стійких, з високими захисними функціями ,високопродуктивних лісів.В цьому циклі, як я вже згадував, є найефективнішим інструментоим у лісівника -“сокира”.В цьому процессі отримується лісовий -матеріальний ресурс- деревина. Біологічне закінчення життя насадження,яке в силу віку втрачає корисні захисні функції, збалансовано з економічною доцільністю є рубка головного користування.
Popovich_Pavel
Шановний Sensei! Ви абсолютно праві. Я лише хотів би лише внести деякі уточнення щодо основного лісового товару. Ієрархія розуміння людиною користування лісом має такий вигляд: благо→ресурс→продукт→товар.
Стаття 6 Лісового кодексу перераховує швидше блага ніж ресурси, сюди ще треба віднести збереження біологічного різноманніття.
Лісовими ресурсами є деревні, технічні, лікарські та інші продукти лісу, що використовуються для задоволення потреб населення і виробництва та відтворюються у процесі формування лісових природних комплексів.
До лісових ресурсів також належать корисні властивості лісів (здатність лісів зменшувати негативні наслідки природних явищ, захищати ґрунти від ерозії, запобігати забрудненню навколишнього природного середовища та очищати його, сприяти регулюванню стоку води, оздоровленню населення та його естетичному вихованню тощо), що використовуються для задоволення суспільних потреб.
Але у порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів:
1) заготівля деревини;
2) заготівля другорядних лісових матеріалів;
3) побічні лісові користування;
4) використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт.
Законодавством України можуть передбачатися й інші види спеціального використання лісових ресурсів.
Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети.
Порядок та умови здійснення спеціального використання лісових ресурсів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Отже, такі ресурси, перелічені в ст. 6, не визнаються використовуваними з лісів України: здатність лісів зменшувати негативні наслідки природних явищ, захищати ґрунти від ерозії, запобігати забрудненню навколишнього природного середовища та очищати його, сприяти регулюванню стоку води.
Тому блага – це все, що приносить користь людям. Ресурс – це відокремлена частина благ, яка може бути кількісно вирахувана і оцінена в грошових одиницях, ресурс завжди обраховується для певної території або власника, виробника, користувача. Але інформація про ресурси не містить інформації про витрати самого власника, виробника, користувача.
Так немає загальновизнаного, затвердженого виміру захисних властивостей лісів ні в фізичних ні в відносних ні в грошових одиницях. Але встановлені ставки збору за використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт
Наприклад: http://document.ua/pro-vstanovlennja-stavok-zboru-za-vikoristannja-korisnih-vla-doc111895.html або https://ror.gov.ua/rishennya-oblasnoyi-radi-7-sklikannya/441-pro-vstanovlennya-stavok-rentnoyi-plati-za-specialne-vik
Продуктом – є вироблена, вилучена, оброблена за допомогою праці конкретного виробника, частина природного ресурсу, яка має фізичний і вартісний вимір та призначена для використання, споживання в конкретних умовах. Так лісові підприємства облаштовують місця відпочинку, рекреаційні пункти. Порахована кількість пунктів, кількість людино/днів чи годин потенційного відпочинку в цих пунктах, затрати підприємства на їх облаштування.
І нарешті ТОВАР. ТОВАР – реалізований оплатно продукт виробництва. Джерело отримання відшкодування на операційну діяльність. Як правило товар реалізується на ринку і придбавається споживачами, формуючи виручку підприємства.
З усіх перелічених в ст. 6 лісових благ і ресурсів лісогосподарські підприємства можуть оплатно реалізовувати лише: 1) заготівлю деревини; 2) заготівлю другорядних лісових матеріалів; 3) побічні лісові користування. Основне джерело надходжень – це виручка від продажу деревини, все інше дрібнота. Лісове господарство України майже банкрут, як справедливо зазначав інженер лісового господарства Михайло Іванович: https://www.openforest.org.ua/144514/.
А це тому, що виручки від суто деревини не вистачає для покриття витрат на ведення лісового господарства.
Відповідно до статті 63 ЛК Ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
На підприємства лісового господарства покладається дуже багато обов’язків, які підприємства просто не можуть виконати.
Стаття 64. Основні вимоги щодо ведення лісового господарства
Підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов’язані:
1) забезпечувати посилення водоохоронних, захисних, кліматорегулюючих, санітарно-гігієнічних, оздоровчих та інших корисних властивостей лісів з метою поліпшення навколишнього природного середовища та охорони здоров’я людей;
2) забезпечувати безперервне, невиснажливе і раціональне використання лісових ресурсів для задоволення потреб виробництва і населення в деревині та іншій лісовій продукції;
3) здійснювати відтворення лісів;
4) забезпечувати підвищення продуктивності, поліпшення якісного складу лісів і збереження біотичного та іншого природного різноманіття в лісах;
5) здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень;
6) раціонально використовувати лісові ділянки.
А джерел надходження коштів на оці всі забаганки законодавця у лісгоспів немає. Тому спостерігається крах лісового господарства України.
«Отже стратегічна ціль ведення лісового господарства -вирощування біологічно стійких, з високими захисними функціями ,високопродуктивних лісів. В цьому процессі отримується лісовий -матеріальний ресурс- деревина. Біологічне закінчення життя насадження, яке в силу віку втрачає корисні захисні функції, збалансовано з економічною доцільністю є рубка головного користування.»
Я недаремне навів таку велику цитату з вашого допису. На мій погляд треба вчитися продавати інші лісові товари крім деревини. Інакше «кінчайте батьку торгувати, бо немає чим здачі давати».
Isachenko
Пане Попович! Шкода, що Ви не здатні дати елементарну відповідь на елементарне (і дуже важливе) питання щодо лісосмуг як об,єктів власності. Не дано. Ви багато розмірковуєте про нематеріальні ресурси лісу, які також потрібно залучати лісокористувачам до отримання прибутку, а не тільки продавати лісоматеріали. Але не здатні сказати основне: що взяти за одиницю виміру корисних властивостей лісу і як ними торгувати. Недарма є така приказка: теоретиків у нас багато – автобусів мало :))
Окремо для сенсея. Діду, ти бреши, але не забріхуйся. Я ніколи не говорила і не могла говорити, що деревина не є лісовим ресурсом. Я стверджувала і стверджую (на відміну від тебе), що деревина не є єдиним лісовим ресурсом і що, у відповідності до чинного законодавства, розпорядником лісового ресурсу в усьому його комплексі є ОДА, а не лісгосп чи ДАЛРУ. Яке ж ти тупе, аксакал зелений, ще й брехливе. І безчесне – програв спір, але виконувати його умови не збирається. Виконаєш, сенсей :)))
Isachenko
Біда всієї галузі у тому, що ті, хто насправді мав би бути її світочем, експертом і авторитетом, роблять свої умовиводи не на основі реального стану речей (реальних законів юридичних і економічних, об,єктивних вимог виробничих взаємин), а на основі свого невігластва, на своєму созєрцанії, чтєнії мислєй і своїх уявах про ті самі закони, ситуації чи навіть якісь побутові історії з життя окремих непересічних “лісових” персонажів. А коли їм вказуєш на конкретні статті того ж Лісового Кодексу, коли просиш хоча б зазирнути у тлумачний словник термінів і не вживати їх помилково, здіймається від тих аксакалів і експертів такий дикий сморід, така агресія, що за них стає просто соромно, ніби вони справді виховувалися десь у лісі. Вони з піною у рота і зі скрежетом зубів захищають свої помилки, не гребуючи навіть відвертими образами на адресу своїх опонентів, замість того, щоб розібратися в проблемах по суті і допомогти галузі стати на шлях реального розвитку.
Хоча сьогодні вже не йдеться про розвиток, а про елементарне виживання лісового господарства України.
От і доводиться з ними, і не тільки з ними, спілкуватися пісенними “отвєтками” :))))
Sensei
Светлана! Я же не выставляю песни друг другу! Не я выношу ” на люди тонкие отношения”Я просто созерцаю,читаю,мыслю и делаю выводы!( вель я Сенсей!)
Isachenko
Ответка :))))
Все совпадения (если такие вдруг кем-то обнаружатся) событий и персонажей песни с реальными событиями и персонажами нашей жизни есть чистой случайностью!
С любовью!
Кстати, дорогой МЮ, с Днем рождения! Всего самого лучшего – радостного и светлого!
https://www.youtube.com/watch?v=qf8EkD7HEeM
popkov
Света…Спасибо… Кстати люблю эту песню … Жаль совпадений мало… а хотелось бы…Роме – привет…
Сегодня -без меня… книжек надарили – буду дочитывать…
Sensei
С одной стороны тонкий,почти “английский” юмор,с другой- неуклюжая , туповатая “ответка” без так сказать “совпадений”. Примитив зашкаливает! Что тут сказать? “Обезъяна льву не товарищ”(старая китайская пословица)
Isachenko
Никто тебя, сенсей, не просил совать свое грязное рыло в тонкие отношения. Вжился, смотрю, и здесь в роль шакала при шерхане. Как и всю свою жизнь, дальше подтявкиваешь и подвываешь, несчастное создание, в надежде получить обглоданную кость.
Sensei
О,да! Шерхан и мартышка! Можно и так! О-О-О-ченнь тонкие отношения! Хотя,Клеопатра мне как-то больше импонировало!
Isachenko
Нет, сенсей, та страшная баба из песни-ответки на клеопатру не тянет никак, даже если пить три дня беспросветно. А на мартышку – да, это точно. Причем умом тоже :))) Песня действительно – про шерхана и мартышку или там про обезьяну и льва с их очень тонкими отношениями. Надо же, додумался, поздравляю. Только зачем ты это вынес на люди? Подлость – твоя вторая натура :)))
Isachenko
Знайшли, Павле, з ким сперичатися. До речі, вітаю Вас з прекрасним святом апостолів Петра і Павла!
Звичайно, лісосмуги як природні комплекси (хай і рукотворні) відносяться до лісів. І Ви тут дуже гарно пояснили, чому саме. Проте дивна Ваша позиція щодо юридичних аспектів лісосмуг. Зрозуміло, що вони є об,єктом речового права. Однозначно не суб,єктом :))). Чому ж Ви їх вважаєте не вповні об,єктом цивільних прав? Гаразд, хай буде так. Уявім собі, що теорія речового права взялася довести до логічного завершення питання з лісосмугами і на практиці надала можливість оформити на них право власності (державної, комунальної чи приватної), а далі при потребі – і право користування. Це взагалі необхідно, буз цього долю лісосмуг просто не вирішити.
Так от у мене до Вас, Павле, питання. А що взяти за основу, який вимір і критерій, при позначенні права власності на лісосіку? Який вимір повинна мати лісосіка не як природний комплекс, а як об,єкт речового права? Дякую за відповідь. Вона важлива.
P.S. Ответка будет :))))
Popovich_Pavel
Світлано! Дякую за поздоровлення. Я відніс ліси-лісосмуги до суб’єктів а не об’єктів прав власності подумки з метою підкреслити особливі властивості лісів, як об’єктів власності. Звичайно ліси – це речі і жодної волі не мають і мати не можуть. Суспільні відносини з приводу цих речей – права власності мають особливості, які обумовлюються властивостями лісів. Зокрема головна особливість – захисні властивості лісосмуги, які є лісовим ресурсом використовуються автоматично, без волі власника лісу. Відсутність свободи договору основна властивість відносин власності і користування лісовим ресурсом – захисними властивостями лісів. І цей ресурс невіддільний від самого лісу, це не деревина, яку можна вилучити, не гриби, ягоди і мисливські тварини. Лише все насадження має захисні властивості.
Відносини власності і користування захисними властивостями лісів не є цивільними. Однак вони не є і вповні публічними, оскільки відсутнє владне підпорядкування власника і споживача захисних властивостей. Тому я і назвав ліси-лісосмуги речами особливого роду.
З приводу чи потрібно розв’язання цього питання для вирішення долі лісосмуг? Так потрібно.
Ми знову натикаємося на маніакальне небажання лісових очільників в т ч і науковців відповідати на просте питання: ЩО Є ОСНОВНОЮ ПРОДУКЦІЄЮ лісового господарства України? Якщо деревина, то всім зрозуміло, що ліси-лісосмуги дають малий ефект у вирощуванні пиловника. Треба закривати лісгоспи південних областей. Якщо захисні властивості то постає питання економіки лісовирощування треба оцінювати виробництво захисних властивостей, а головно їх реалізацію, хто платить і за що. Добре було при Сталіну, всім завідувала держава, а як зараз торгувати захистом полів?
Крім того, допустивши інші основні продукти лісу, треба і лісогосподарські підприємства урізноманітнювати. А це вже підрив устоїв монополії лісгоспів. Штучної монополії. Це атомна електростанція велике підприємство, а здійснювати захист полів, або зберігати біорізноманіття можна й на ділянці невеликої площі.
От і перейшли до питання про параметри лісу. Мене влаштовує визначення лісу з ЛК. Площі 0,1 га тобто, 10 соток. Цієї площі вповні вистачає. Це для ДП лісгоспу 0,1 га мала площа і невигідно мати такі контура, а для приватного власника 0,5 га достатній обсяг для влаштування рекреаційного пункту.
Насправді питання лісосмуг це питання дизайну реформ в лісовому господарстві. Ось бачите, Ви зацікавилися, а більше ніхто, навіть Ваш затятий опонент Sensei по суті нічого не каже.
Popovich_Pavel
Я свои первые детские впечатления от знакомства с природой получил у дедушки с бабушкой в селе южной киевщины, малолесном регионе. Лесополосы и гайки в долинах рек для меня с тех пор и в дальнейшем – лес. Может быть поэтому для меня нет проблем признавать лесополосу лесом. И все таки, Михаил Юрьевич, Основная продукция лесного хозяйства Украины – древесина (деловая) или что?!
popkov
Считаются, потому что так записали в ЛК. Даже дети отличают узкие линейные посадки на полях или вдоль дорог от леса… Максимыч осчастливил Украину назвав лесополосы лесом… Много в своё время ему возражал: не помогло….
popkov
Лесополосы считают лесом только в Украине начиная с 2006 года. Ничего хорошего это им не принесло, также как и полуудавшаяся попытка отделить лес от земли и сделать его самостотельным объектом права. Во всем мире для обозначения полос и иных посадок на землях с.-х. назначения используют термин “другая древесно-кустарниковая растительность” которую учитывают отдельно от леса. Законы выращивания таких посадок изучает отдельная наука Агролесоводство.
Popovich_Pavel
Считаются или являются? То, что считаются это понятно. А, являются или нет? В своей статье, где-то в году 2004-2005, я описал два критерия отнесения насаждений лесных древесных пород к лесу: биологический и юридический. Согласно определения “леса” в Лесном кодексе Украины в лесу сочетаются преимущественно древесная и кустарниковая растительность с соответствующими почвами, травяной растительностью, животным миром, микроорганизмами и другими природными компонентами, которые взаимосвязаны в своем развитии, влияют друг на друга и на окружающую природную среду. То, что в лесополосе сочетаются деревья кустарники травянистая растительность, животный мир в том числе микроорганизмы, грибы и т д никто спорить не будет. Каково влияние друг на друга и окружающую среду? Деревья, произрастая рядом, оказывают затеняющее воздействие на почву и подпологовый покров в т ч и на другие деревья и таким образом воздействуют на окружающую среду – световой режим, что вот эта затененность влияет на сами деревья и вызывает такое явление как очищение ствола от сучьев. Это есть биологический критерий отнесения насаждения к лесу. А очищения ствола от сучьев и есть индикатор взаимного влияния растений преимущественно древесных друг на друга. Началось очищение ствола от сучьев – появился лес. Юридический критерий – это принятые на законодательном уровне конкретные показатели: площадь, высота насаждений, полнота и т д. Что считать лесом это вопросы лесной политики страны. Лесополоса – это лес или нет, регулирует лесное законодательство общественные отношения по поводу лесополосы или нет – это вопросы политического выбора. Я считаю, что на юге страны при низкой общей региональной лесистости лесополосы надо считать лесами. Но тогда возникают вопросы регулирования использования лесных ресурсов – защитных свойств лесополосы, очень непростых вопросов. Если исключить лесополосы и иные защитные насаждения: придорожные, авто и ж/д, руслозащитные и т п из состава лесов, не распространять на них действие лесного законодательства, тогда оставшиеся леса сами собой «предназначатся» для получения древесины, а сохранение биоразнообразия и рекреация будут не главными. Вопрос с лесополосами на самом деле обуславливает ответ на главный вопрос лесного хозяйства Украины – какая основная продукция лесного хозяйства Украины. Для чего лесное хозяйство и что есть приоритетом л/х производства.
Popovich_Pavel
Для всіх. Лісосмуга є лісом і містить у собі всі лісові ресурси, які використовує людина. Основним ресурсами, які отримується з лісосмуги є її «корисні властивості (здатність лісів зменшувати негативні наслідки природних явищ, захищати ґрунти від ерозії, запобігати забрудненню навколишнього природного середовища та очищати його, сприяти регулюванню стоку води), що використовуються для задоволення суспільних потреб», якщо послуговуватися формулюванням ст.6 Лісового Кодексу України.
Саме для переважного виробництва цих ресурсів і створюється насадження-лісосмуга. Лісосмуга містить і інші ресурси: деревні, технічні, лікарські та інші продукти лісу, що використовуються для задоволення потреб населення і виробництва та відтворюються у процесі формування лісових природних комплексів, також можливе використання ресурсів лісосмуги сприяти оздоровленню населення та його естетичному вихованню.
Але основним ресурсом є захисні властивості і насадження має при значення для виробництва і використання саме цього ресурсу. Для досягнення цієї мети насадження-лісосмуга має спеціальну конструкцію: схему посадки та змішування порід, конструкцію, довготно-широтне та по відношенню до ухилу місцевості розташування, належність конкретної лісосмуги до мережі і характеристики самої мережі – довжина та ширина основних та допоміжних (поздовжніх та поперечних) лісосмуг, полезахисної лісистості.
Так от лісосмуга, як будь-який ліс, захищає від несприятливих факторів зовнішнього середовища ту земельну ділянку, на якій сама зростає. Але це не головне. Головне, що лісосмуга захищає прилеглі земельні ділянки, які належать іншим власникам, як правило. Причому робить це автоматично.
Відомо, що вітрозахисний вплив – «вітрова тінь» – зменшення швидкості вітру та перерозподіл опадів – в основному снігу, що утворюється поблизу лісових смуг, досягає, по горизонту в навітряний бік – 5–10 висот (Н) і в завітряний – 20–30 Н. Коливання довжини вітрової тіні залежить від погоди, пори року, висоти, конструкції та ширини лісової смуги. Так само і щодо грунтозахисних властивостей від водної ерозії. Дані можуть різнитися, але принцип зрозумілий.
Така захисна дія лісосмуги призводить до збільшення врожайності с/г культур на захищених полях, порівнюючи з незахищеними. Дані також можуть різнитися, але обережні оцінки становлять 2-5 центнерів за га озимої пшениці, що можна оцінити в грошах. Так само і по інших культурах.
Але власник лісосмуги один, а суміжних земельних ділянок інші. Маємо ситуацію, коли майно одного власника призводить до збільшення благ, (або зменшення втрат, через зменшення ерозії ґрунту), що одне й те саме.
Головне, що це відбувається поза волею обох власників. Ні власник лісу не може заборонити своєму лісу захищати суміжні земель ні ділянки, ні власники суміжних ділянок не може відмовитися від захисної дії чужої лісосмуги.
Не існує основної умови цивільного обороту – СВОБОДИ ДОГОВОРУ. Це не є цивільно-правові відносини, вони носять публічний характер і мають регулюватися у публічний спосіб.
Є в науці цивільного права розділ – теорія речей. Речі – це об’єкти матеріального світу, які призначені задовольняти потреби людиіні і стосовно яких можуть виникати цивільні права та обов’язки. Але щодо лісу, як речі, теорія, наскільки мені відомо, не розроблена. Хоча ліс і лісосмугу можна вважати річчю особливого роду. Яка не вповні об’єкт цивільних прав а, багато в чому проявляє ознаки суб’єкту, хоча це і неможливо в рамках теорії.
Справді, інші речі, на які поширюється право власності так себе не поводять. Наприклад, мій, або ваш, всі автомобілі без волі власника не створюють благ для інших людей (хіба естетичну насолоду). Основне призначення автомобіля – перевезення вантажів та пасажирів, і без власника автомобіль або стоїть в гаражі, або на вулиці. За рішенням, або з дозволу власника автомобіль може здійснювати виконання свого призначення. Керувати автомобілем може сам власник, або інші особи з дозволу власника. Інакше злочин – незаконне заволодіння транспортним засобом – угон по простому.
Але ліс не питаючись ні свого власника ні власників суміжних ділянок захищають ґрунти та посіви на цих ділянках від ерозії та інших несприятливих явищ і зупинити це неможливо, для цього необхідно знищити ліс-лісосмугу.
Також необхідно звернути увагу на технічні аспекти агровиробництва. Розмір: довжина та ширина поздовжніх та поперечних лісосмуг сильно залежить від використовуваної техніки. Одна справа, коли основний обробіток ґрунту здійснювався тракторами «Білорус» та Т-150 і комбайнами Нива СК-5, інша, коли сучасними енергонасиченими тракторами з широкозахватними знаряддями обробітку ґрунту. Площа полів, гони та місця для розвороту мають бути більшими ніж раніше. Те саме стосується і зрошувальної техніки.
Тому віддавати на відкуп власника питання вирішення долі лісосмуг неможливо, не його це компетенція.
Якщо, власник лісосмуги є і власником навколишніх полів, то треба лише нагляд і контроль за дотриманням ним порядку утримання лісосмуг, проведення перевірок та свого роду «технічного огляду» для лісосмуг на землях власника і/або орендаря. Якщо ж власники різні, то необхідне владне регулювання відносин користування лісовими ресурсами.
Лісосмуга при зводить до збільшення урожайності і більшому отриманню доходів тому має відображатися в бухгалтерському обліку.
https://www.youtube.com/watch?v=G2AyBACi0_U
Sensei
Огромное спасибо за песню,уважаемый МЮ! “Очень красивая и очень тупая!”-лейбмотив как нельзя к стати.
Так устроено природой ,или красивая или умная ,хотя бывают исключения,которые подтверждают правило.
Думаю тупость не настолько глубокая ,что-бы понять смысл песни. Спасибо.Мне добавить нечего!
Sensei
Ферштейн п.Ісаченко!Спробую провести,враховуючи Ваші глибокі знання лісівництва і видатні розумові здібності,які останнім часом надзвичайно загострилися, (виконую побажання МЮ-хвалю,льщу і т.п.)примітивний лікбез.
Є така наука-лісова меліорація,один з розділів ,якої вивчає питання проектування,створення,розвиток,функціонування і догляд за полезахисними лісосмугами. Полезахисних смуг в залежності від цільового призначення(снігоутримання,вологоутримання,втрозахисту,пилозахисту і т.п..буває багато типів(продуваємі ,непродуваємі,напівпродуваємі)Породний склад(головна порода,підгін .підлсок)так само різноманітні в залежності від цілі. Смуга за рік -два і навіть десяток не виросте-не буде виконувати цільового призначення. Навіть, якщоі виростити, сама по собі полезахисна смуга нічого особливо нге змінює-тут потрібна просторова схема смуг(черговість,періодичність, протяжнісь ,поєднання типів і т.п.Ця система створювалася дестиляттями(майже століття).Була навіть створена і чітко визначена(при СРСР)система державних полезахисних смуг,яка знаходилася під особливою охороною держави. Зараз ,це знищено,деградовано,залишились окремі залишки-фрагменти,які своє цільове призначення практично втратили.Як цю систему відтворити ,враховуючи масу роздрібнених землевласників,арендаторів,користувачі,пайовиків і т.п земель?Як вони це будуть робити?За які кошти?(До речі в тій же лісові меліорації є наукові розрахунки економічної ефективності,сроків окупності через збільшення продуктивності сільгоспугідь ,захищених системами лісосмуг).
Це Вам п.Ісаченко ” прості” питання ! Прошу пропонуйте ,Ви ж крупний лісовий спеціаліст,економіст,правник!Я навіть пригадую що Ви талановитий математик,культуролог (знаєте багато про Клеопатру)і.т.п.
P/S Шановний МЮ звертаю увагу:льщу,кормлю,стране нужна(а вдруг решит проблему лесополос в стране?)
Sensei
п.Ісаченко ,у нас сенсеїв розум куций, на відміну від Вашого геніального.Ви нас дуже потішили дописами про розпорядника лісових ресурсів,про лісові ресурси,деревина якими не являється за Вашим геніальним доведенням. Дуже прошу не зупиняйтеся ,продовжуйте вражати нас ,як продати в законодавчому полі деревину на корені,як відновити полезахисні лісосмуги ? Колеги чекають,не мовчіть будь ласка!
Isachenko
До недоумків лісових сенсеїв нарешті дійшло, що ліси – це в першу чергу земля і їх правовий статус визначається статусом земельної ділянки. Власник і розпорядник земельної ділянки і є власником і родпорядником лісового ресурсу, на ній розташованого. А лісгосп як постійний лісокористувач є землекористувачем, що закріплено навіть у Лісовому кодесі, який лісові сенсеї просто не знають.
Поступово до них також дійде, що деревина і лісоматеріали – це різні речі. Деревина як частина природного лісового ресурсу (ст.6 ЛК, ст. 13 КУ), зрозуміло, є цим лісовим ресурсом, так само, як набита тріскою голова сенсеїв невіддільна від самих сенсеїв. А от деревина на лісосіці, призначеній у рубку, – це вже продукція лісівництва і товар, а не природний лісовий ресурс. Матеріали лісозаготівлі – також, ясна річ, товар, а не природний ресурс.
Таке враження, що більшість лісівників не мають не тільки елементарних знань з функціонування лісового господарства, але й здатності логічно мислити. Поняття виробничого переділу для них – темний ліс. Нічого, навчаться. Беріть приклад з сенсея, який продовжує за звичкою бризкати старечою жовчю, але вже починає демонструвати проблиски розуму. :))))
popkov
рефлексия
https://www.youtube.com/watch?v=F-k5yZwFeUk
Isachenko
Нарешті до експертів-грантоїдів, і до пані Девіс зокрема, починає доходити те, що ніяк не можуть зрозуміти куцим розумом лісівники-сенсеї. Проблема лісосмуг вирішується найперше з визначення їх власників, а власність на лісосмуги визначається власністю на землю, на якій вони знаходяться. Лісосмуга, як і ліс, – це найперше земельна ділянка, а не завислі в повітрі дерева. Власник земельної ділянки і є власником лісосмуги. Ферштейн, сенсей?
НДІ ім. Висоцького вже давно повинен був це питання вирішити і зняти з порядку денного. Але разом з ФАО вони товчуться на цьому питанні роками. Бо це фінансово вигідно – проект щедро фінансують. Можна погратися в розумників. Але все одно треба мати якесь лице професійної пристойності і не демонструвати своє невігластво і не розповсюджувати брехню, пані Девіс. Бо усі лісосмугі як землі сг призначення насправді мають власників, це визначено законодавством. Їх не треба шукати, вони є. На державних землях – це держгеокадастр, на комунальних – сільські і селищні ради, на приватних – юридичні чи фізичні особи. В чому проблема, експерти?
Але вказати власнику на його обов’язки ы впорядкувати земельну дылянку документально – це ще не вирішення проблеми. Інше важливе питання – хто буде користувачем лісосмуг, тобто хто забезпечить їх належне утримання, охорону, догляд? Ці питання також просте і вирішує його власник земельної ділянки. Він же і фінансує усі заходи з користування лісосмугами. Окрема державна програма для цього абсолютно не потрібна. Ну хіба для розпилу бюджетних коштів і поповнення кишень експертів ще й з цього джерела дармового доходу.
Comments are closed.