КАРАНТИН – НЕ ПЕРЕПОНА РОЗВИТКУ ПРАЦЕОХОРОННОЇ СФЕРИ

Обмеження, спричинені карантинними заходами щодо стабілізації епідемічної ситуації в Україні, а також песимістичні прогнози експертів щодо розвитку економіки у найближчій перспективі, не мають стати критичною перепоною для поступального розвитку працеохоронної сфери.

12 грудня 2018 року схвалено Концепцію реформування системи управління охороною праці в Україні. Реалізація Концепції передбачає впродовж 2019-2020 років формування нової національної системи запобігання виробничим ризикам шляхом впровадження на законодавчому рівні ризикоорієнтованого підходу у сфері безпеки та гігієни праці.

З початку 2020 року розроблено ряд нових проектів документів: закон України «Про безпеку праці та здоров’я працівників», «Положення про функціонування системи державного управління безпекою праці та здоров’я працівників та забезпечення контролю її реалізації», «Методика проведення роботодавцем заходів з безпеки та гігієни праці на основі ризикоорієнтованого підходу» і «Типове положення про систему управління безпекою праці та здоров’я працівників». На основі цих документів в подальшому має розбудовуватися сучасна модель працеохоронного законодавства України. В їх основі – ризикоорієнтоване мислення всіх учасників виробничого процесу. Місія держави – встановити мінімальні прийнятні вимоги безпеки, а саме: зобов’язати роботодавців оцінювати та керувати ризиками небезпек на робочих місцях. Водночас право роботодавців – обирати інструменти і методи, вживати заходів, які дають змогу зробити це максимально результативно й ефективно для запобігання втрат життя та здоров’я працівників.

Ці актуальні питання були обговорені на секторальній зустрічі “Сприяння гідній праці, безпеці та охороні здоров’я в лісовому господарстві” організованій Міжнародною організацією праці в Женеві у травні 2019 року, в якій взяли участь представники лісової галузі України. На ній було розглянуто існуючі міжнародні стандарти праці та інші відповідні інструменти охорони праці в лісовому секторі; вплив глибоких змін, таких як нові технології, демографічні та кліматичні зміни; розвиток навичок та можливостей навчання для покращення системи охорони праці у секторі лісового господарства; наявність достовірних, порівняльних даних щодо безпеки та гігієни праці; заходи, спрямовані на вирішення проблем, пов’язаних з безпекою та гігієною праці у лісовому секторі; тощо.

Відзначено, що у світі більше 540 мільйонів людей працюють в лісовому господарстві, з них 12,7 мільйона на лісозаготівельних роботах, і їх зайнятість росте. Звичайно, в кожній країні є своя проблематика щодо створення гідних умов праці. Проте є й спільні питання, необхідні для вирішення.

По-перше, проблематика роботи з приватними суб’єктами господарювання. Питання врегулювання взаємовідносин між лісогосподарськими підприємствами та іншими суб’єктами господарювання є актуальними і на часі через те, що близько 50% лісосічних робіт у лісовому господарстві проводять суб’єкти підприємницької діяльності і сьогодні відсутня законодавча база з охорони праці щодо їх роботи та взаємодії між різними суб’єктами господарювання.

Дві третини всіх нещасних випадків зі смертельним наслідком впродовж останніх років стаються у приватних суб’єктів господарювання. Попри те, що приватники виконують роботи підвищеної небезпеки, в тому числі й на території державних лісів, підприємства, які належать до сфери управління Держлісагентства контролювати їх законодавством не уповноважено. Державний нагляд (контроль) за безпекою виробництва і праці, додержанням законодавства про працю, згідно зі ст.38 ЗУ «Про охорону праці», здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, тобто Держпраці. Згідно з законодавством, зокрема ст.6 Господарського Кодексу України, втручання в господарські відносини та іншу діяльність приватних підприємств і підприємців з боку органів державної влади, їх посадових осіб не допускається. Можливість впливу на законодавчому рівні державних підприємств на діяльність приватних суб’єктів підприємницької діяльності буде лише за умови внесення змін у національне законодавство і піде на користь усім.

Лісогосподарська галузь, чи не першою з інших галузей економіки України, разом із всеукраїнським науково-виробничим журналом «Охорона праці» розпочала проводити для приватних суб’єктів господарювання семінари і навчальні тренінги з виробничої безпеки, акцентуючи на формуванні ризикоорієнтованого мислення працівників підприємств-підрядників. Для підрядних організацій і державних лісогосподарських підприємств Львівщини такий форум проведено у Львові в листопаді 2019 року відповідно до Концепції реформування системи управління охороною праці в Україні, Директив Європейського Союзу та нових міжнародних стандартів.

По друге: несумісність окремих принципів та критеріїв стандарту FSC з національним законодавством. Справа в тому, що окремі аспекти екологічного напрямку діяльності аудиторів FSC (збереження ґрунтового покриву під час здійснення механізованої заготівлі лісу в Німеччині, залишення небезпечних сухостійних дерев на лісосіці в Україні) виходять на перше місце і питання безпеки праці робітників тут уже не розглядається взагалі.

По третє: важливим викликом для лісового господарства є глибокі зміни клімату. В країнах південної та північної Америки посушливе літо призводить до великих лісових пожеж, під час гасіння яких травмуються та гинуть працівники. В Європі (Німеччина, Бельгія) останні роки раптові штормові вітри та буревії вивертають дерева та травмують працівників. В Чеській Республіці, Україні короїд знищує величезні площі лісів. І під час здійснення лісозаготівельних робіт ризик настання нещасного випадку зростає в рази.

Як бачимо, викликів надзвичайно багато і їх вирішення потребує немалих зусиль.

Водночас ні для кого не є секретом, що лісова галузь – одна з найбільш небезпечних і небезпека може підстерігати лісівників на будь-якому етапі виробничо-технологічного ланцюга. Тому, філософія збереження життя та здоров’я працівників повинна бути пріоритетом у діяльності кожного підприємства. Адже, «хвороби і травми не є неминучими супутниками трудової діяльності, а бідність не може служити виправданням неуваги до безпеки і здоров’я працівників».

Тому, у кожного з нас нині є нагода долучитися до розробки документів працеохоронного законодавства України і зробити їх досконалими й зручними у роботі з урахуванням практичного досвіду країн ЄС та міжнародних практик. Так що давайте працювати і діяти разом, не надіятися на когось.

Відділ лісових ресурсів,

машин та технологій Львівського ОУЛМ