27/06/2020
0Інтенсивні дощі багато днів безперестанку заливали Карпати. Переповнені гірські річки змивали все на своєму шляху і принесли прибережним містам і селам чимало біди.
Природно, що люди шукають причину потужних паводків, які ми щойно пережили. І знайшли її не за фактами, а за емоціями.
Тільки і чути, що до повеней призвела надмірна вирубка лісів. Але ніхто з прибічників такої версії навіть не намагається задуматися над елементарними речами.
От кажуть, що, мовляв, одне дерево в горах здатне утримати кілька десятків тонн води. Називають просто фантастичні цифри.
Звідки ці вигадки і кому вони потрібні? Лісовий грунт і дерева – це ж не губка, вони не можуть вбирати в себе безмірну кількість вологи. Їхня водоутримуюча здатність дуже обмежена. А тим більше при великих затяжних зливах.
Ще одна вигадка – про масштабні рубки. Зовсім не секрет, що за останні роки в Карпатах лісозаготівлю деревини значно скоротили. У тому числі на Буковині.
Приміром, лісогосподарські підприємства області ще не так давно забирали з лісу щороку 976 тисяч кубометрів деревини. Сьогодні обсяги лісозаготівлі становлять трохи більше 300 тисяч кубів.
При цьому, варто підкреслити, немає великих суцільних рубок. Лісівники їх вимушені застосовувати в окремих випадках, наприклад, у суцільних смеречниках, які були штучно насадженні в горах у післявоєнні роки минулого століття. До того ж смерека масово всихає через зміну клімату. Її треба забрати, хочемо ми того чи ні. А на місці всохлих смеречників слід відновлювати карпатські ліси їхніми корінними породами дерев – ялицею, буком, ялиною. Тобто створювати мішані хвойно-листяні ліси, які більш стійки до природних катаклізмів. Тоді ми перейдемо з суцільних рубок до рівномірно-поступових і не будемо давати найменшого приводу говорити про лисі Карпати.
Зауважимо, що усі буковинські лісгоспи пройшли європейську сертифікацію своєї роботи. А також отримали від Мінекології дозвіл на підприємницьку діяльність через оцінку впливу на довкілля. Це означає, що вони ведуть у першу чергу екологічно збалансоване лісове господарство. Тому несправедливо звинувачувати в усіх нинішніх бідах лісівників.
Ще громадськості варто знати про те, що в Чернівецькій області 242 тисячі гектарів лісів належать про природно-заповідного фонду, де обмежена рубка і навіть взагалі заборонена. До експлуатаційних лісів у нас зараховано менше 40% обласного лісфонду.
Тому усі розмови про надмірні рубки є необ’єктивними.
Повені в Карпатах спричинюють природні фактори.
Але справді в лісовому господарстві є проблеми, які потрібно вирішувати.
Приміром, правила лісозаготівлі змушують лісівників залишати на лісосіці порубочні рештки. Це призводить до того, що зливи змивають залишки деревини у потоки і річки. Наслідки – плачевні. Ця деревина, підхоплена паводком, утворює затори, особливо біля мостів, руйнує все на своєму шляху.
Але чому б не дозволити мешканцям гірських сіл і хуторів забирати ці порубочні рештки з лісосік собі на дрова? Усім з того була б тільки вигода.
Таких моментів досить багато.
Звичайно, дуже шкода людей, які постраждали від паводку. Тим більше важливо зараз правильно визначити і проаналізувати усі причини, які призвели до руйнувань домогосподарств, дорожньої інфраструктури.
Так, можна вольовим рішенням заборонити рубки лісу. Але це не вихід. Тоді зупиняться підприємства деревопереробки, які традиційно є основою економіки гірських районів Буковини і загалом високогірних Карпат.
Треба зменшувати обсяги лісозаготівлі і водночас розвивати в гірських районах інші види підприємницької діяльності – туристичну галузь, аграрне виробництво, зокрема тваринництво, побічне лісокористування з використанням таких дарів лісу, як гриби, ягоди, дикоростучі цілющі трави. Бо людям треба дати роботу. Треба наповнювати місцеві бюджети.
А в місцевих бюджетах громад слід обов’язково передбачити формування окремого фонду, кошти з якого можуть бути використані саме для ліквідації наслідків повеней, на допомогу людям, які постраждали від природних стихій.
Паводки для Карпат, ще раз наголошу, – це природне явище. Вони були і будуть. Тому потрібно розумно виявити і усунути усі негативи господарської діяльності не тільки в лісовому секторі і вжити усі заходи, щоб не допустити надалі подібних катастроф.
