Ліс – не дамба (За матеріалами газети “Галицький кореспондент”)07.08.2008 (РЕТРО)

Удивительная оперативность  руководителя Гослесагенства  на  последствия стихии в Прикарпатье заставила покопаться в архивах .  Еще стихия в разгаре а в Агенстве уже посчитали и озвучили количество выпавших осадков. Насторожило только то, что  цифры удивительным образом совпали с данными 12-летней давности.  И не только цифры.  Даже название  статьи созвучно.  Можете убедиться в этом сами . Все расчеты и материалы для статьи   в то время  были подготовлены  Романом Олийныком  на основании материалов метеостанции и Института горного лесоводства  (В.С.Олийнык).  

Потерпілим  від стихійного лиха потрібні не тільки компенсації, а й увага, і підтримка, і добре слово, постійно наголошував Віктор Ющенко. І хто б з цим сперечався. Але, що політики скористаються повінню в Західній Україні як приводом для піару, годі було й сумніватися.

Ясна річ, чалапати по коліна у брудній воді в оточенні камер центральних каналів і особистих фотокорів чи натхненно проповідувати з табуретки, вискочивши на кілька хвилин з гелікоптера, могли дозволити собі лише перші особи. Цінні фото- й відеоматеріали ще знадобляться виборчим штабам у недалекому 2010-му для телероликів і плакатів.

Важче нагадати про себе гравцям другорядним і призабутим.

Варіантів небагато, і найпростіший – призначити винних. Поки всі зайняті ліквідацією наслідків – суворо розібратися з причинами, надути щоки і замалюватися експертом з гідромеханіки, геології і лісівництва . А для переконливості вистачить й засвоєного з шкільного курсу ботаніки «знання» про смереку, яка втримує тонну води.

Призначити винних

Днями в якості обвинувача спробував себе народний депутат Верховної Ради, екс-мер Івано-Франківська Зіновій Шкутяк. “Українська влада не винесла уроків з катастрофічних повеней, які десять років тому пережило Закарпаття. Ця страшна катастрофа засвідчила: якщо й надалі вирубувати ліси такими “ударними” темпами, подібні повені будуть відбуватися регулярно і ставатимуть ще більш загрозливими”. Депутат наголосив, що “‘вже на часі прийняття закону, який би заборонив безсистемну й безконтрольну вирубку лісів у Карпатах”. “Темпи, якими сьогодні зрубують дерева в горах, – неприпустимі. Якщо ми не приймемо відповідного закону, катаклізми в Карпатах стануть звичним явищем” – запевняє Зіновій Васильович, хімік-технолог за освітою. Протипаводковий рецепт нардепа простий – законодавчо заборонити лісозаготівлю, і повеней не стане. Наскільки це відповідає дійсності, газета поцікавилася у фахівців.

Гідрорегулятор

Так, ліс – це губка, яка втягує дощову воду і поступово віддає її рікам чи повертає в атмосферу. Дощ затримується вже кронами, причому смереки збирають опадів більше за буки. Щоправда, лише дрібний дощ може «зависнути» в гіллі – до 5 мм опадів. Ще 7-10 мм прийме лісова підстилка з листя й хвої. Найбільше води здатен стримати грунт – понад 100мм опадів. Внутршшьоґрунтовим стоком ця вода поступово сходитиме в ріки і навіть у посушливу погоду надійно живитиме їх. Але можливості лісу не безмежні: як і звичайна губка, він може всотати лише певну кількість води. Загалом, ліс може втримати й зарегулювати 130-140 мм опадів за умови, якщо до дощів тривалий час погода була сухою і сонячною. На жаль, водоємність карпатських лісів на момент катастрофічних злив 24-26 липня 2008р була вичерпана на 90-95%, а кількість опадів перевищувала можливості лісу втричі. Вода приречена була злетіти схилами, бо ліс – не дамба, не водовідвід і не опірна стінка.

Ліс, дощ і арифметика

Саме у Верховинському районі, де 85% лісових масивів заборонені для промислової заготівлі, випало найбільше опадів – до 400 мм. Лише за одну зливу в суботу впало 66 мм. Не вцілів жоден міст від Букркута до Красника, від Яловичори до Гриняви. Кляузи на Чорному і Білому Черемшах – ще австрійські гідроспоруди для сплаву деревини, які простояли понад сотню років – рознесло вщент.

Арифметика в цій ситуації – річ жорстока, але вперта. В середньому на територію Прикарпаття за два дні випало 200 мм опадів – це 2,8 млрд. кубометрів води. Беремо залісненість області – 42%, що складає 626 тис га. Припустимо навіть, що ніде не було жодної рубки і на 1 га росте 400 зрілих смерек – ідеальний показник. Уявімо собі, що увесь липень дощі не падали, а дані метеостанцій – недолугий жарт. Тобто водоємність лісу – 100% і кожна смерека тримає тонну води, як вірять школярі і депутати. Нескладно підрахувати, що максимум, який міг би стримати ліс – 250 млн. кубометрів. В кращому разі, це 10% від об’єму опадів, які не позначилися б на масштабах повені.

Понад століття американські, польські, швейцарські вчені досліджують водорегулюючі властивості лісів. «Під час кожного дощу, здатного утворити повінь, вплив лісів стає надто слабким для виявлення. Ґрунти швидко насичуються, незважаючи на те, є там ліс чи немає», – з висновків Швейцарського федерального інституту лісових, снігових та ландшафтних досліджень, 2003 рік. Інститут почав дослідження 8 квітня 1903 року. Подібні результати отримані і вченими вітчизняного Інституту гірського лісівництва, який має два стаціонари з вивчення водорегулюючих властивостей лісу – на Закарпатті і на Надвірнянщині. Спеціальні самописці фіксують, як безлісий чи заліснений водозбір реагує на опади. Ці дані підтверджують позитивну роль лісу під час дрібних і помірних дощів, але коли падають інтенсивні зливи, і праліс, і вирубані ділянки – реагують однаково. Жодними рішеннями Кабміну, мораторіями і піар-акціями не можна відмінити дощі чи змусити ліс виконувати протипаводкові програми.

Скільки рубають

Щодо «суцільних рубок» і «ударних темпів». Лисі схили улюблених гір можуть будь-кого перетворити на запеклого ворога держлісгоспів. Пояснення лісників про необхідність заготівлі «зрілої» деревини в межах розрахункової лісосіки – рубати не більше, ніж приростає – ріжуть вухо, наче йдеться про збір картоплі, а не красуні-смереки. Застаріла техніка і нерозвинена мережа лісових доріг не дозволяють рубати, як це роблять в Європі – вибірково, зберігаючи естетику ландшафту. Але навіть при суцільних рубках об’єми лісозаготівлі в Україні далеко не дотягують до «європейських стандартів». Сьогодні, розповідає заступник керівника Івано-Франківського обласного управління Держлісгоспу Роман Олійник, на Прикарпатті рубають не більше 1 млн. кубометрів деревини на рік – до 1,5 куба з 1 га. Це лише 40% від приросту. 54% наших лісів взагалі виключені з користування, там ведуться лише санітарні рубки і догляд. Ніколи лісозаготівля не була такою незначною в Карпатах з 50-их років. Для порівняння: Австрія рубає – 6 кубів з гектара, Франція – 3,8, Польща – 43, Румунія 4,4, Словаччина – 5,1.

«Винесені уроки»

Та навряд чи депутати цікавилися обсягами лісозаготівлі й закономірностями гідрологічного режиму. Не завдали собі клопоту і з вивченням науково-експертних висновків причин паводків у Закарпатті в 1998 році. А там, особливо для члена комітету ВРУ з питань будівництва, містобудування і ЖКГ – стільки пізнавального і повчального! Серед головних причин тодішньої гуманітарної катастрофи, окрім кліматичних, гідрогеологічних і геологічних, вказано численні порушення вимог забудови населених пунктів і відсутність належного захисту на прибережних ділянках (дамб, водовідводів). У 1998 ропі Зіновій Васильович якраз став міським головою. От кому слід було «винести уроки» з закарпатських повеней, скажімо, не роздавати ділянки під житлову забудову на лівому березі Бистриці в Пасічній, а збудувати там дамбу. Тоді б мешканці Пасічної не плавали і не сиділи б без світла і води. А згадали б добрим словом екс-мера, якому не довелося б тепер напружувати уяву, полюючи на відьом з бензопилками в лісосіках.

Андрій СОВА, Газета «Галицький кореспондент», 06.08.2008р.