Плантаційне лісовирощування

Майбутнє лісового господарювання – за швидкоростучими породами. У цьому переконані тернопільські лісівники.

Ще в далеких 1990-х лісівники Тернопілля замислювались над питанням невиснажливого використання лісових багатств нашого краю і водночас забезпечення в повному обсязі народного господарства деревиною. Саме цей період став початком відліку для рішення вводити в лісовий фонд швидкоростучі лісові культури зі скороченим оборотом рубки. Держпідприємства управління створюють швидкоростучі плантації з тополі, дугласії і горіха чорного та інших порід обсягом до 10% лісокультурного фонду щорічно.

Які ж лісові деревні породи називають «швидкими» або ж швидкоростучими лісовими породами зі скороченим оборотом рубки? Це модрина європейська, модрина японська, дугласія, дуб червоний, горіх чорний, тополя канадська, вільха чорна, ялина європейська, які за відносно короткий період часу здатні продукувати значні обсяги деревної маси. З цією метою на території лісового фонду створюються плантаційні лісові культури (ПЛК).

Щоб запровадити систему плантаційного лісовирощування поряд із традиційним лісовирощуванням, встановлюється специфіка ведення плантаційного господарства.

Є два головні аспекти, завдяки яким створення плантаційних лісових культур забезпечує якісне й ефективне лісове господарювання. По-перше, створення лісових культур зі швидким оборотом рубки. Якщо, наприклад, для дозрівання дуба звичайного потрібно 100–120 років, то термін дозрівання швидкоростучого дерева (модрини, дугласії, тополі та ін.) скорочується у 2–2,5 раза і становить 51–60 років. Другим важливим аспектом ефективності створення ПЛК є лісозміна, тобто за один термін дозрівання того самого дуба звичайного лісову ділянку можуть змінити два покоління «швидких» лісових культур, що дає змогу запобігти виснаженню лісового ґрунту. Згодом лісова ділянка після лісозміни стане рідною домівкою для молодих дубків, які стануть високоякісним насадженням із високим відсотком приживлюваності завдяки сприятливому складу ґрунтів.

Щоб розширити асортимент та обсяги вирощування плантацій швидкоростучих порід, у підприємствах облуправління створено маточну та насіннєву базу. Водночас збільшено обсяги заготівлі живців та насіння.

Враховуючи те, що минулий рік був урожайним на дугласію, на відведених насіннєвих ділянках цієї породи протягом літа проведено заходи зі сприяння природного поновлення.

Під час створення плантацій та відведення плюсових дерев і постійних лісонасіннєвих ділянок допущено деякі відхилення від програми з породного складу. Так, сосну звичайну замінено на дугласію. Такий крок технічно обґрунтований, адже для Тернопільського регіону немає потреби відводити 35 плюсових дерев сосни.

Селекційні насіннєві об’єкти створюються із цінних і швидкоростучих порід, тому, забезпечивши підприємства насінням цих порід, ми зможемо поліпшити асортимент порід для створення лісових плантацій зі скороченим оборотом рубки.

Плантації швидкоростучих порід у підприємствах Тернопільського ОУЛМГ створюються вже протягом 20 років. За ними проводиться окремий облік. Плантації складаються переважно з модрини європейської та японської, їх гібридів, тополі, горіха чорного, вільхи чорної, а також дуба червоного в умовах місця зростання Д2-Д3 та ялини звичайної. Ці породи за відносно короткий період часу здатні продукувати значні обсяги деревної маси.

Враховуючи те, що на території підприємств переважають багаті лісорослинні умови, під плантаційне лісовирощування щорічно відводиться в середньому до 10% лісокультурного фонду.

Розширювати асортимент створюваних плантацій у відповідних умовах місцезростання можна і за рахунок тополі.

Так, у Тернопільському лісництві, яке входить до держпідприємства «Тернопільське лісове господарство», створено маточну базу із заготівлі живців, що нараховує 23 сорти тополі. Вирощуються там укорінені живці. Живцями цього виду дерева можна повністю забезпечити всі інші лісові господарства. З найперспективніших сортів для умов Поділля щорічно заготовляють живці і закладають для укорінення в лісові розсадники всіх підприємств. До того ж, крім використання тополі в народногосподарських цілях, її деревину можна використовувати як альтернативне паливо.

Найперспективнішими та найціннішими швидкоростучими породами лісівники вважають дугласію, модрину європейську та японську. В області вже працюють над створенням насіннєвої бази цих порід. Закладено клонову насіннєву плантацію дугласії в державному підприємстві «Бережанське лісомисливське господарство» площею 3 га та тригектарну родинну плантацію дугласії в ДП «Чортківське лісове господарство».

Майже в кожному держпідприємстві існують клонові плантації модрини європейської, модрини японської та їх гібридів, які в найближчі два роки будуть уже повноцінно плодоносити. До речі, саме гібриди модрини – перспективний вид для плантаційного лісовирощування, бо відзначаються високою інтенсивністю росту і досягають 1e-1f класів бонітету. Загальний запас лише стовбурної деревини за період лісовирощування (51–60 років) перевищує 1,4 тис. куб. м/га.

На території двох південних лісгоспів – ДП «Чортківське ЛГ» та ДП «Бучацьке ЛГ» – не менш перспективною швидкоростучою породою є горіх чорний. Там зосереджено значні площі насаджень цієї породи репродуктивного віку.

Завдяки переведенню обмеженої частини лісового фонду (8–10%) під плантаційне лісовирощування можна отримати значні обсяги деревини за порівняно короткий період часу, зменшити обсяги рубок корінних деревостанів, поступово відновити оптимальну структуру вікових насаджень лісів, збільшити лісистість територій державного лісового фонду Тернопільщини та забезпечити сталий розвиток лісового господарства краю.

Марія Сабан,

“Лісовий і мисливський журнал”