17/06/2020
12
Наразі відбулося засадження ділянки в Ігнатпільському лісництві державного підприємства «Овруцьке лісове господарство».
З квітня Житомирщина потерпала від лісових пожеж. За два місяці згоріло понад 40 тисяч га насаджень. Щодня фіксували по 15—20 випадків загорянь, і всі вони були досить масштабні. Серед причин пожеж лісівники називають підпал (умисний чи неумисний — з’ясує слідство), сильний вітер, весняну посуху та безсніжну зиму.
«Лісівники два місяці просто жили в лісі, де боролися зі стихією. Про остаточну суму збитків ми ще не можемо говорити, бо треба повністю зробити інструментальну зйомку. Із цих 40 тис. га не всі насадження загинули, адже є ті, що пошкоджені верховою пожежею або лише низовою. Там, де можна відновити ліс, це вже відбувається. Крім того, ми вирізаємо згорілі дерева, і до цього залучені всі лісогосподарські підприємства області», — розповів перший заступник начальника Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Роман Ільїн.
Наразі відбулося засадження ділянки в Ігнатпільському лісництві державного підприємства «Овруцьке лісове господарство». Саджанці передали з Новоград-Волинського дослідного лісомисливського господарства. Один гектар такої плантації коштує 22 тис. 757 грн.
«До пожежі тут росли сосонки віком дев’ять років, заввишки по півтора-два метри. Ми провели підготовку ґрунту трактором Т-150, схема посадки: десять рядів сосни, з розміщенням три на метр. Посадка йде вручну: одна особа обережно розрізає канцелярським ножем циліндр із плівки, у якому росте сосна, а інша пристроєм для садіння сіянців викопує лунку, куди саджанець опускають, а потім притоптують навколо нього землю. Погодні умови сприяють роботі. Висадили сосну звичайну зі сформованою кореневою системою. Це затратніше, але завдяки такому садивному матеріалу ми можемо створювати ліс протягом усього вегетаційного періоду. Також комбінуємо: сосну посадимо, а береза вже відновлюється природним шляхом», — розповів головний лісничий Овруцького лісництва Володимир Захарчук.
Наслідки пожежі вражають: деякі ділянки лісу вигоріли цілком, на решті залишились лише верхівки сосен зеленого кольору, та всюди повністю відсутні нижні яруси. Найбільше постраждали соснові насадження, особливо молодняк, бо його крона починається майже від землі. Хвоїнки з роками відпадають і утворюють великий шар підстилки, яка висихає і є гарним горючим матеріалом. За словами лісників, загиблих тварин вони не спостерігали.
«Природа допомагає у роботі, адже на пошкоджених ділянках уже почали проростати молоді берези та сосни. Тому сподіваємось на значне відновлення лісу природним шляхом. Також потрібно вчасно прибрати згорілі дерева, бо в них можуть оселитися шкідники, які потім перейдуть на живий ліс. Ми зупинили всі планові порубки на два роки, щоб навести порядок після пожеж. Також уже створено додаткові тимчасові розсадники у кожному лісництві, їх шість в Овруцькому лісгоспі, і в нас буде 3,5 млн сіянців, а цього, думаю, цілком достатньо», — повідомив т. в. о. директора державного підприємства «Овруцьке лісове господарство» Володимир Антонюк.
Лісові пожежі, які навесні вирували на Житомирщині, охопили Овруцький, Олевський, Народицький та Лугинський райони. Незважаючи на карантинні обмеження, які завадили залучити до створення молодих лісів громадськість, у Житомирській області план цього року з висаджування дерев виконали на 110%. Лісники сподіваються, що всі саджанці приживуться, а люди свідомо ставитимуться до поведінки в лісі та дотримуватимуться правил протипожежної безпеки.
Житомирська область.
Фото автора.
12 коментарів
Zibtsev
“Некогда К. А. Тимирязев сказал: « . . . лесовод в значительной мере человек завтрашнего дня. «Сегодня» для лесоводства важно, но «завтра» неизмеримо важнее». Важность завтрашнего дня связана с длительностью жизни леса, с его многообразием и сложностью. В наши дни забота о завтрашнем дне становится вдвойне существенной для лесовода.” П.С. Погребняк. Загальне лісівництво, 1968.
Firman_ua
Тут як завжди з науковцями НУБіП на конкретне запитання отримано набір загальних фраз і чужих цитат. Це раз конкретне запитання звідки на цих згарищах візьметься насіннєве природне поновлення дуба, клена гостролистого, липи, ясена, берези, вільхи, яке забеспечить стале довготермінове існування лісового біогеоценозу. Які заходи ви пропонуєте застосовувати для формування мішаного насадження до віку 40 років, в якому порядку і повторюваності і скільки це буде коштувати на 1 га бажано в доларах. Ато буде як з лісозаготівлею в 2007 році коли під керівництвом Марчука лісозаготівлю відпрвили в тінь (для ухилення від сплати податків державі в основному ЄСВ) 1 куб. м заготівлі коштував 7-10 $, а тепер скотився до 5 $ і менше, в результаті чого лісники мають шось десь знайти щоб заплатити різницю або самі з пилкою замість охорони, вирощування і т.д. займатись лісопромисловою діяльністю.
Zibtsev
Дивна з чієї точки зору? Думаю акад. Погребняк П.С. не назвав би її так. Принагідно запрошую Вас на другу вищу освіту з лісівництва на кафедру лісівнитва НУБіП – буде цікаво!
Після чого я впевнений Ваші коментарі стануть змістовнішими на ВЛ. Також ознайомитись з поняттями тип лісорослинних умов, природнє поновлення лісу, корінні та похідні деревостани, чисті та мішані деревостани, внутрішньо та міжвидова конкуренція, рубки догляду, програми вирощування оптимальних насаджень, економічні аспекти вирощування лісу протягом обороту рубки, . Нічого не хочу сказати поганого – але такі загальні думки звучать часто – проблема у тому що 40% персоналу ЛГ підприємтсв не мають денну лг освіту – тобто розуміють економічні задачі поточного дня і питання виживання підприємтсв та звітності. Задача набагато складніша – щось якісне передати наступним поколінням крім теоретичних міркувань
Firman_ua
Можливо я вас здивую, але в цих термінах і принципах я трохи розбираюсь і думаю покраще ніж теперішні фахівці кафедри лісівництва, тому грошей НУБіП на мені не заробить. І щодо формування насаджень теж трохи поформував, а не просто як ви приїхав руками поводив і раби потім втілюють ваші хотєлкі і фантазії не понятно за які гроші. Цікаво за якою сучасною технологією ви пропонуєте проводити рубки догляду в природніх деревостанах, з використанням якої сучасної техніки, яку заробітну плату будуть отримувати виконавці і яка собівартість буде на 1 га проведення освітлень, прочищень і проріджень.
Zibtsev
Радий це обговорити. Конкретна відповідь на Ваше питання “…. за якою сучасною технологією ви пропонуєте проводити рубки догляду в природніх деревостанах, з використанням якої сучасної техніки, яку заробітну плату будуть отримувати виконавці і яка собівартість буде на 1 га проведення освітлень, прочищень і проріджень.”:
Питання дуже широке – справа не в походженні деревостану, а у цілях вирощування – технологія це інструмент досягнення цілей. Крім цілей – які ставляться на оборот рубки ще є цілі поточного моменту (наприклад компенсувати негативні впливи які насадження зараз переживає), конктретний стан насадження – його видовий склад, просторова структура, її відповідність цільовим параметрам – рубка повинна максимально наблизити фактичні параметри насадження (склад, форму, середній діаметр та висота, запас, кількість дерев) до цільових параметрів. Питання про призначення рубки – залежить чи дозволить вона перевсти насадження на траєкторію росту цільового насадження – якщо ні рубка не повинна призначатись. Мета рубки не полягає у зниженні повноти – а у формуванні структури насадження. Відповідно – пластичність насадження або його здатність очікувано зреагувати на рубку дуже різна в залежності від віку та порід. Це теоретичний базіс. Присилайте характеристики та фото насадження – дамо практичні рекомендації. Можемо навіть приїхати, зробити відвід та провести семінар – але щось нас ніхто не запрошує – бо рубки догляду особливо друге прорідження та прохідна – це часто великий секрет. Відвід – за лісівничими критеріями – з виділенням дерев майбутнього – які вже не молжна буде чіпати. Щодо технології – єдина мождива в наших лісах – рубка з використанням бензопил. Щодо трелювання – є вибір. Проте технологічні карти заповнюються формально – бригади навіть не знають що це таке – еколого-ощадні технології – і їх ніхто не вчить – немає часу – їм копійку треба заробляти. А ліс – ну що – він все стерпить. Сучасні технології – харвестри та форвардери вимагають планування створення культур під цю технологію – в середині періоду вирощування перейти на це складно. Останнє питання – для того щоби оцінити якість ведення лісового господарства у Вас у господарстві назвіть середній запас у віці стиглості, а також вид та ТЛУ та зону – і все буде зрозуміло – як проводяться рубки догляду. Можан ще середній діаметр у віці стиглості. Лісівничих дискусій ведеться мало – головне ринок деревини та контроль – насправді це не задачі лісівників. Лісівник- це про вирощування – а комерсанти хай далі торгуюють. А наша справа студентів вчити, прививати їм принципи лісівнитва які не можна порушувати – навіть якщо за це не накажуть і, звічно, руками махати – ми це і робимо.
Firman_ua
Так от я ж про те й говорю, що планувати склад і просторове розміщення дерев у насадженні портрібно при створенні лісових культур, а не надіятись, що сосну ми посадимо і все інше, що там треба саме наросте. Змішувати породи треба не тільки рядами, а й в ряду, садити не по одній, а групами і т.д. На Поліссі обов’язково необхідно старатись виростити життєздатні якісні дерева дерева цінних листяних порід (дуб, ясен, клен гостролистий чи явір, липа і навіть акація має формувати діловий чи напівділовий стовбур). Обов’язково треба думати про ширину міжрядь і технологічні коридори, бо які б ділки не працювали зараз в галузі, прогрес в Україні загальмований, але неминучий, і дуже важко буде переформатовувати насадження під потреби застосування сучасної техніки.
Zibtsev
Немає заперечень.Єдине що листяні породи в борових та суборових типах умов Полісся навіть посаджені одночасно з сосною (що технологічно зробить тривалівшим посадку культур ) навряд чи зможуть конкурувати з сосною у першому ярусі – а максимум що можуть утворити це другий ярус, а тоді про якість мова навяд чи може йти. Проте у розсаднику це все значно ускалднить. Щодо харверстерів – їх впровадження суттєво обмежуюється непрозорістю – вони видадуть обєм та товаріність сортиментів вже під час валки – які можуть моментально бути передані у необіхдні форми та звіти. А також органфізацію робіт – бо тут треба думати про блочну систему проведення заходів, а також спіпрацю між длг – бо у них висока продуктивність праці – а також планування – не зрозуміло хто може купити харвестери і хто буде обслуговувати – проте в усьому світі це вже вирішено – можке й у нас керівництво вирішить таку стратегію взяти на обзброєння – бо прозорість як мета вже наголошена.
Zibtsev
Насправді при створенні монокультур сосни в культурах завжди є достаньо інших видів, що відновилися природньо – при наявності джерел насіння – отже рубками догляду можна поправити склад – якщо їх вести звісно – рубки догляду у молодняках. Було б бажання.
Firman_ua
Це дивна теорія. Українське Полісся належить до зони мішаних ШИРОКОЛИСТЯНИХ лісів. Так основний ярус тут мають утворювати сосна, дуб, клен гостродистий, липа, насіннева береза, осика, вільха, подекуди ясен. А на цих зрубах природньо відтвориться поросльова береза, осика, вільха відмінно насіється клен ясенелистий, які будуть активно заважати основній породі в молодому віці і якщо чомусь не заглушать її то зникнуть у віці десь 40 років
Andrei Abramchuk
10С монокультура – идеально для короедов, огня и корневой губки! Напрасный труд :(. Такая культура в современных условиях без будущего. Ни для природы ни для экономики.
Петро Тєстов
Андрій, це у вас в Білорусі якесь інше Полісся напевно, бо на нашому вести господарство хоч трохи по іншому ніж вели раніше неможливо на думку лісівників….Хоча в реальності більшість ділянок все рівно піде під природнє поновлення, враховуючи великі площі і обмежені ресурси лісгоспів.
repair les
После того как сгорело в области 70 тыс. га насаждений главлесу управления остаётся только улыбаться. При Ткачуке его бы вы…..ли за такую службу “Родине”, на лет десять забыл бы как улыбаться. И новую должность подискали, возможно пожарным сторожем в лесничестве.
Comments are closed.