14/06/2020
0Мабуть, існує закон природи, згідно з яким чесна людина не може бути гарним рибалкою.
В Україні 63 тисячі великих і малих річок, озер, ставків перебувають під безперервним браконьєрським тиском – це лихо національного масштабу.
З давніх-давен в Україні не бракувало водойм, у котрих водилася риба. Відтак вона завжди була на столі в наших громадян. Зазвичай перевага віддавалася ставковій рибі, тобто карасям, коропам і линам. Коли ж озера й ставки почали використовувати для справжнього рибоводства, тобто розведення й вирощування товарної риби, здавалося, що настав час достатку – адже вирощена в державних або колективних підприємствах риба вільно продавалася в магазинах і на ринках, до того ж за доступними цінами. Щасливими були й рибалки-аматори: для них завжди знаходився якийсь ставочок, де за символічну платню можна було посидіти з вудкою та зловити кілька кілограмів блискучої свіжини.
І ось настали часи, коли наша ставкова риба стали «доганяти» – за ціною – своїх океанічних родичок, привезених за тисячі кілометрів. Учені аргументовано свідчать – рибні ресурси у відкритих водоймах практично вичерпані, а причиною такого ганебного явища є браконьєрство, що набрало катастрофічного розмаху за роки української незалежності. На думку доктора біологічних наук, завідувача відділу Інституту зоології Сергія Межжеріна, саме в цей період сталися незворотні зміни в запасах живності у водоймах. Зокрема у водосховищах Дніпровського каскаду риби стало в 2,5 рази менше, ніж було раніше. Від колишнього достатку залишилися жалюгідні крихти: лящів – 20%, судака – 10%, щуки – 3%, а сома – лише 2%. Вдумайтеся лишень у ці показники: із сотні щук залишилося тільки три, а щука дуже потрібна в річках, адже вона їхній найкращий санітар.
Зрештою, настав час уточнити, що таке, власне, рибальство, а що – браконьєрство. Лов риби – це мінімум чотири види діяльності: аматорська риболовля, спортивна, промислова і… браконьєрство. Перші два види, по суті, хобі, для душі. А ось промисел і браконьєрство мають на меті заробляння грошей. Якщо промислова риболовля є відносно чесним (офіційним) видом господарювання, то браконьєрство, тобто видобуток живих ресурсів у забороненому місці в недозволений час, забороненими снастями – кримінальна діяльність.
Браконьєри нищать рибу насамперед сітками. Наші предки користувалися ними тисячі років, тому що це був практично єдиний спосіб прогодуватися. Проте ситуація змінилася, кількість і склад живого світу катастрофічно зменшуються, тому сітки дозволені тільки промисловикам, які мають закріплені акваторії та чітко визначені терміни лову. Промислові сітки мають певні технічні характеристики-обмеження: матеріал, ширина і довжина, розмір вічка тощо. А браконьєри віддають перевагу дрібновічковим дешевим сіткам, виготовленим у Росії чи в Китаї машинним в’язанням із таких матеріалів, котрі у воді не гниють. Безвідповідальні люди, яким наплювати на майбутнє, розставляють ці тенета на кілометри. Якщо потім не знаходять – з легким серцем залишають у воді. А ще рибу глушать вибухівкою, убивають електрострумом високої напруги і так званими імпульсними вудками, які впливають на бічну лінію риби високочастотним випромінюванням, спричиняючи параліч, та газом.
Цікаво, а що робить влада? Про нинішній склад народних обранців говорити зарано, вони поки що тільки трибуну блокують та чубляться, а нерест має вже починатися, і риба мусить дати життя своєму потомству.
На добре слово заслуговує Микола Томенко, який, виконуючи обов’язки заступника спікера Парламенту, підтримав ініціативу народних депутатів Анатолія Семиноги, Володимира Даниленка та Олександра Горошкевича, керівництва Головрибводу, представників громадських організацій щодо посилення боротьби з браконьєрами.
Щоб наочно довести нардепам, що потрібно негайного припинити сваволю на водоймах, у стінах парламенту було організовано своєрідну виставку варварського спорядження браконьєрів. Ці трофеї активісти Громади рибалок України вилучили в браконьєрів під час природоохоронних рейдів. Виставка сприяла тому, що зміни до Закону України «Про тваринний світ», які стосуються посилення заходів саме по боротьбі з браконьєрством, було прийнято. Згодом ці зміни набули чинності, і тепер згаданий Закон, зокрема, забороняє виготовлення, збут і застосування браконьєрських знарядь (отруйних принад, колючих, давлючих та капканоподібних знарядь лову, електровудок, вибухових речовин, пташиного клею та синтетичних сіток). Крім того, законодавчо закріплено заборону на ввезення в Україну капканів, синтетичних сіток і електровудок, які використовуються виключно з браконьєрською метою. Тоді пройшли рейди, в результаті яких ринки більшості міст очистилися від браконьєрських «інструментів». Запроваджено кримінальну відповідальність за застосування знарядь лову з використанням електроструму і вибухових речовин. Цей злочин карається за статтею 249 штрафом до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів прибутків громадян, або до трьох років позбавлення волі. Таким чином законодавці свою роботу виконали.
З іншого боку, Держводагентство, якому засоби масової інформації неодноразово закидали з приводу бездіяльності в боротьбі з браконьєрами, теж ніби розуміє, що не тільки весняним водопіллям слід перейматися чиновникам, а ще й дбати про створення необхідних умов для нересту риби та збереження її молоді. Зокрема 31 січня 2013 року за участю громадськості відбулося засідання Міжвідомчої комісії по встановленню режимів роботи дніпровських та Дністровського водосховищ на весну 2013 року.
Ніби все зрозуміло: є закони, їх треба виконувати, тоді на воді можна відпочивати без перешкод. Проте необхідно знати й підзаконні документи, одним із яких для рибалок-аматорів є Правила любительського і спортивного рибальства. Цим документом, зокрема, встановлено, що любительський лов риби, інших водних живих ресурсів здійснюється:
♦ на водоймах загального користування – безкоштовно;
♦ на водоймах, наданих громадським об’єднанням для організації любительського рибальства: членам таких об’єднань – за їх членськими квитками; іншим громадянам – за платними відловлювальними картками, які видаються цими об’єднаннями;
♦ на водоймах, де впроваджене платне рибальство, лов з берега, з човнів або з криги – за платними дозволами, що видаються органами рибоохорони.
Правилами також дозволено любительський лов риби, інших водних живих ресурсів, за винятком заборонених видів, у літній період, від скресання криги і до льодоставу (за винятком забороненого нерестового періоду) на водоймах загального користування – з берега або з човна, вудками всіх видів із загальною кількістю гачків не більше п’яти на рибалку та спінінгом.
На водоймах, на яких впроваджене платне рибальство: з берега або з човна вудками всіх видів і спінінгом.
На водоймах, наданих громадським об’єднанням для організації любительського рибальства:
членам громадських об’єднань за їх членськими квитками з берега і з човнів вудками і спінінгом;
іншим особам – забороняється; особи, які ловлять з берега або з човна вудками усіх видів із загальною кількістю гачків не більше десяти на рибалку і спінінгом, мають право на безоплатний лов риби з берега і човна.
Дітям до 16 років самостійний лов риби дозволяється тільки з берега.
В нерестовий заборонний період любительське рибальство може бути дозволено органами рибоохорони на спеціально визначених ділянках водойм однією поплавковою або донною вудкою з одним гачком і спінінгом з берега.
Нагадуємо, що одній особі дозволяється вилов за одну добу перебування на водоймі таких видів у таких кількостях: риби на водоймах загального користування – до 3 кг, а на громадських і платних – до 5 кг; раків на водоймах загального користування – до 30 шт, а на громадських і платних – до 50 шт.
Не намагайтеся накопичувати спіймане, адже вивезення з водойми риби та безхребетних – як у свіжому, так і в обробленому вигляді, – незалежно від терміну перебування на водоймі, дозволяється в розмірі не більше за добову норму, за винятком випадків, коли маса однієї рибини перевищує встановлену норму вилову.
Особи, винні у порушеннях Правил рибальства, несуть відповідальність у встановленому законодавством порядку, причому застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування в повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення Правил рибальства. Зрозуміло, що незаконно виловлені водні живі ресурси підлягають вилученню в установленому законодавством порядку.
Що не кажіть, а зловити рибу і нічого не порушити, особливо в період нересту, вміють не всі, тому мусимо нагадати, що, зокрема, на території Київської області у весняно-літній період забороняється лов риби, добування водних тварин у такі строки:
♦ у Київському водосховищі – з 1 листопада до 30 червня від греблі насосної станції на річці Ірпінь на відстані 3 км в обидва боки і вглиб водосховища;
♦ у всіх інших річках та їх кореневих водах – з 1 квітня по 20 травня, а в придаткових – з 1 квітня по 30 червня;
♦ у всіх водосховищах – з 1 квітня по 10 червня.
Від автора:
Хочеться вірити, що ми дочекаємося того щасливого дня, коли в кожної водойми буде дбайливий господар, а браконьєрам дадуть справжній бій. У цьому переконує діяльність громадських організацій. Одна з них, Громада рибалок України, яку очолює Андрій Неліпа, добре знана завдяки своїм природоохоронним ініціативам та акціям. Про іншу, а саме про Березанське товариство аматорів риболовлі та полювання «Козацькі розваги», очолюване нині Олександром Буряком, знають поки що лише на місцевому рівні. Здобутки цих громадських організацій, зважаючи на їхні масштаби, незрівнянні. Проте є в аматорів спільна позиція: браконьєрів із водойми геть! У цій святій справі вони розраховують на активну допомогу влади, причому навіть не грошима, яких у нашій державі чомусь завжди бракує (хоча мільйонерів хоч греблю гати), а захистом від різного роду злочинних дій і посягань.
