Проект Закону про внесення змін до статей 16 та 30 Закону України “Про природно-заповідний фонд України” щодо загрози припинення об’єктом природно-заповідного фонду виконання природоохоронних, наукових та естетичних функцій

  • Проект вноситься
  • народними депутатами України
  •  
  • Рубльов В.В. (посв. №235)
  • Палиця І.П. (посв. №237)
  • Констанкевич І.М. (посв. №238)
  • Гузь І.В. (посв. №234)
  • Копанчук О.Є (посв. №390)
  • Лаба М.М. (посв. №276)
  • Любота Д.В. (посв. №378)
  • Аліксійчук О.В. (посв. № 355)
  • Стріхарський А.В. (посв. №397)
  •   Мошенець О.В. (посв. №55)
  •  

 

 

З А К О Н  У К Р А Ї Н И

 

Про внесення змін до статей 16 та 30 Закону України “Про природно-заповідний фонд України” щодо загрози припинення об’єктом природно-заповідного фонду виконання природоохоронних, наукових та естетичних функцій

 Верховна Рада України постановляє:

  1. Внести зміни до Закону України “Про природно-заповідний фонд України” (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, №34, ст. 502):

1) доповнити статтю 16 новим абзацом 11 такого змісту :

“За рішенням науково-технічної ради заповідника в порядку проведення протипожежних заходів може проводитись ліквідація захаращеності. У випадку загрози загибелі природного комплексу внаслідок масового поширення осередків шкідників та хвороб, не частіше, як один раз у 3 роки за рішенням науково-технічної ради установи природно-заповідного фонду в природоохоронних цілях дозволяється проведення вибіркових санітарних рубок”.

2) у зв’язку  з цим абзац 11 вважати абзацом 12.

3) статтю 30 викласти у такій редакції:

“ Стаття 30. Основні вимоги щодо режиму заповідних урочищ

На території заповідних урочищ забороняються всі види рубок, у тому числі суцільні санітарні, рубки формування і оздоровлення лісів та будь-яка діяльність, що порушує природні процеси, які відбуваються у природних комплексах, включених до їх складу, відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників.

У випадку загрози загибелі деревостану на території заповідного урочища внаслідок масового поширення осередків шкідників та хвороб лісу, що може призвести до припинення виконання ним природоохоронних, наукових та естетичних функцій, загрози зараження суміжних здорових

деревостанів, в лісових заповідних урочищах не частіше, як один раз у 3 роки за рішенням науково-технічної ради установи природно-заповідного фонду дозволяється проведення вибіркових санітарних рубок.

      Ліквідація захаращеності дозволяється в порядку проведення протипожежних заходів.

Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об’єктів, оголошених заповідними урочищами, беруть на себе зобов’язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.”

ІІ. Прикінцеві положення

  1. Цей Закон набирає чинності з дня наступного за днем його опублікування.
  2. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом нормативно-правові акти України застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
  3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону:

1) забезпечити прийняття нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону;

2) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

3) забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом.

 Голова Верховної Ради України

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України

Про внесення змін до статей 16 та 30 Закону України “Про природно-заповідний фонд України” щодо загрози припинення об’єктом природно-заповідного фонду виконання природоохоронних, наукових та естетичних функцій

 

  1. Необхідність прийняття даного законопроекту

У 2017 році був прийнятий Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат”. Цим Законом було внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України в частині відповідальності за правопорушення у сфері збереження та використання лісів, зміни до Лісового кодексу України в частині забезпечення охорони та збереження пралісів, квазіправлісів, природних лісів, а також до Закону України “Про природно-заповідний фонд України” в частині забезпечення режиму заказників, пам’яток природи, заповідних урочищ.

При цьому, змінами, які були внесені до статті 30 Закону України “Про природно-заповідний фонд України” було заборонено  всі види рубок, у тому числі санітарні, рубки формування і оздоровлення лісів, видалення захаращеності на території заповідних урочищ.

        Відповідно до вимог статті 29 Закону України “Про природно-заповідний фонд України”, заповідними урочищами оголошуються лісові, степові, болотні та інші відокремлені цілісні ландшафти, що мають важливе наукове, природоохоронне і естетичне значення, з метою збереження їх у природному стані.

        Прийняття змін до статті 30 унеможливило виконання заходів із поліпшення санітарного стану лісів, важливих у науковому, природоохоронному та естетичному значенні.

        Внаслідок глобальної зміни клімату на планеті, виникла загроза масового поширення осередків шкідників та хвороб лісу,   масовими стали явища всихання лісів в масштабах України.

        Сьогодні існує загроза втрати об’єктами природно-заповідного фонду такими, як заповідники функцій, які вони виконують згідно свого статусу – природохоронних, наукових, естетичних. Внаслідок заборони проведення санітарних рубок  та ліквідації захаращеності відбувається накопичення в лісових заповідних урочищах сухої маси деревини, яка служить ймовірним місцем виникнення осередків шкідників та хвороб лісу, осередком виникнення лісових пожеж. Навіть у випадку своєчасного виявлення лісових пожеж, питання їх локалізації та ліквідації у захаращених сухостійною деревиною насадженнях, є проблемним. Про це свідчать події квітня-травня місяця, які стосуються лісових пожеж у Житомирській області та у Чорнобильській зоні.

        Заборона на проведення ліквідації захаращеності не дозволяє постійним лісокористувачам у повній мірі здійснювати профілактичні заходи щодо запобігання лісовим пожежам, які передбачені вимогами “Правил пожежної безпеки в лісах України”.

        Нормами, викладеними у статті 16 Закону України “Про природно-заповідний фонд України” для збереження, відтворення та охорони корінних природних комплексів дозволяється здійснення заходів щодо запобігання змінам природних комплексів заповідника, а також здійснення протипожежних заходів. Внесення змін до статті 16 передбачає конкретизацію зазначених правових норм.

 

  1. Цілі та завдання законопроекту

        Цей законопроект спрямований на попередження виникнення загрози припинення об’єктом природно-заповідного фонду виконання природоохоронних, наукових та естетичних функцій, попередження поширення осередків шкідників та хвороб лісу на здорові деревостани, ліквідацію захаращеності під час проведення протипожежних заходів.

Завданням законопроекту є недопущення поширення осередків шкідників та хвороб лісу, попередження виникнення лісових пожеж внаслідок надмірної захаращеності на території лісових деревостанів в межах заповідних урочищ.

 

3.Загальна характеристика та основні положення законопроекту

Законопроект вносить зміни до статті 30 Закону України “Про природно-заповідний фонд”, а саме дозволяє у повній мірі об’єктам та територіям природно-заповідного фонду, що мають статус “лісові заповідні урочища”, виконання природоохоронних, наукових та естетичних функцій.

Законопроект не впливає на природоохоронний статус заповідних урочищ.

 

  1. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання.

Правовідносини у цій сфері врегульовані Законом України «Про природно-заповідний фонд» №2456-XII від 16.06.1992 року.

Реалізація проекту Закону не потребує внесення змін до інших нормативно-правових актів.

 

  1. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація цього Закону не потребує додаткових витрат із Державного бюджету України.

 

  1. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття нормативно-правового акту.

Прийняття Закону України “Про внесення змін до cтатті 30 Закону України “Про природно-заповідний фонд України”  буде сприяти підвищенню законності в галузі ефективного збереження об’єктів екологічної мережі на території України, що мають статус територій природно-заповідного фонду, а також сприятиме попередженню виникнення надзвичайних ситуацій природного та  техногенного характеру.

  • Народні депутати України                                          Рубльов В.В. (посв. №235)
  • Палиця І.П. (посв. №237)
  • Констанкевич І.М. (посв. №238)
  • Гузь І.В. (посв. №234)
  • Копанчук О.Є (посв. №390)
  • Лаба М.М. (посв. №276)
  • Любота Д.В. (посв. №378)
  • Аліксійчук О.В. (посв. № 355)
  • Стріхарський А.В. (посв. №397)
  •       Мошенець О.В. (посв. №55) 

 

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

до проекту Закону України про внесення змін до статей 16 та 30 Закону України “Про природно-заповідний фонд України” щодо загрози припинення об’єктом природно-заповідного фонду виконання природоохоронних, наукових та естетичних функцій

Норми чинного Закону

Пропоновані норми

Закон України «Про природно-заповідний фонд» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, №34, ст. 502)

Стаття 16. Вимоги щодо охорони природних комплексів та об’єктів природних заповідників

На території природних заповідників забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню заповідника, порушує природний розвиток процесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на його природні комплекси та об’єкти, а саме:

будівництво споруд, шляхів, лінійних та інших об’єктів транспорту і зв’язку, не пов’язаних з діяльністю природних заповідників, розведення вогнищ, влаштування місць відпочинку населення, стоянка транспорту, а також проїзд і прохід сторонніх осіб, прогін свійських тварин, пересування механічних транспортних засобів, за винятком шляхів загального користування, лісосплав, проліт літаків та вертольотів нижче 2000 метрів над землею, подолання літаками звукового бар’єру над територією заповідника та інші види штучного шумового впливу, що перевищують установлені нормативи;

геологорозвідувальні роботи, розробка корисних копалин, порушення грунтового покриву та гідрологічного і гідрохімічного режимів, руйнування геологічних відслонень, застосування хімічних засобів, усі види лісокористування, а також заготівля кормових трав, лікарських та інших рослин, квітів, насіння, очерету, випасання худоби, вилов і знищення диких тварин, порушення умов їх оселення, гніздування, інші види користування рослинним і тваринним світом, що призводять до порушення природних комплексів;

мисливство, рибальство, лісокультурні роботи, рубка дуплястих дерев, всі види екскурсій, крім пішохідних, біотехнічні заходи, сінокосіння механізованими засобами, туризм, інтродукція нових видів тварин і рослин, проведення заходів з метою збільшення чисельності окремих видів тварин понад допустиму науково обґрунтовану ємність угідь, збирання колекційних та інших матеріалів, крім матеріалів, необхідних для виконання наукових досліджень.

Для збереження і відтворення корінних природних комплексів, проведення науково-дослідних робіт та виконання інших завдань у природному заповіднику відповідно до проекту організації його території та охорони природних комплексів допускається:

виконання відновлювальних робіт на землях з порушеними корінними природними комплексами, а також здійснення заходів щодо запобігання змінам природних комплексів заповідника внаслідок антропогенного впливу – відновлення гідрологічного режиму, збереження та відновлення рослинних угруповань, що історично склалися, видів рослин і тварин, які зникають, тощо;

здійснення протипожежних заходів та вибіркового діагностичного відстрілу диких тварин для ветеринарно-санітарної експертизи, що не порушують режиму заповідника; спорудження у встановленому порядку будівель та інших об’єктів, необхідних для виконання поставлених перед заповідником завдань; збір колекційних та інших матеріалів, виконання робіт, передбачених планами довгострокових стаціонарних наукових досліджень, проведення екологічної освітньо-виховної роботи.

Проектом організації території природного заповідника та охорони його природних комплексів може бути передбачено виділення земельних ділянок для задоволення господарських потреб заповідника та його працівників у сінокосах, випасах, городах та паливі відповідно до встановлених нормативів.

Проекти організації території природних заповідників та охорони їх природних комплексів розробляються спеціалізованими проектними організаціями і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

В разі термінової необхідності за рішенням науково-технічної ради природного заповідника на території природного заповідника можуть проводитися заходи, спрямовані на охорону природних комплексів, ліквідацію наслідків аварій, стихійного лиха, не передбачені Проектом організації території природного заповідника та охорони його природних комплексів.

Для ліквідації наслідків аварій та стихійного лиха, в результаті яких виникає пряма загроза життю людей чи знищення заповідних природних комплексів, особливо термінові заходи здійснюються за рішенням дирекції природного заповідника.

 

 

 

 

 

Стаття 30. Основні вимоги щодо режиму заповідних урочищ

На території заповідних урочищ забороняються всі види рубок, у тому числі санітарні, рубки формування і оздоровлення лісів, видалення захаращеності та будь-яка діяльність, що порушує природні процеси, які відбуваються у природних комплексах, включених до їх складу, відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників.

Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об’єктів, оголошених заповідними урочищами, беруть на себе зобов’язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

 

Стаття 16. Вимоги щодо охорони природних комплексів та об’єктів природних заповідників

На території природних заповідників забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню заповідника, порушує природний розвиток процесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на його природні комплекси та об’єкти, а саме:

будівництво споруд, шляхів, лінійних та інших об’єктів транспорту і зв’язку, не пов’язаних з діяльністю природних заповідників, розведення вогнищ, влаштування місць відпочинку населення, стоянка транспорту, а також проїзд і прохід сторонніх осіб, прогін свійських тварин, пересування механічних транспортних засобів, за винятком шляхів загального користування, лісосплав, проліт літаків та вертольотів нижче 2000 метрів над землею, подолання літаками звукового бар’єру над територією заповідника та інші види штучного шумового впливу, що перевищують установлені нормативи;

геологорозвідувальні роботи, розробка корисних копалин, порушення грунтового покриву та гідрологічного і гідрохімічного режимів, руйнування геологічних відслонень, застосування хімічних засобів, усі види лісокористування, а також заготівля кормових трав, лікарських та інших рослин, квітів, насіння, очерету, випасання худоби, вилов і знищення диких тварин, порушення умов їх оселення, гніздування, інші види користування рослинним і тваринним світом, що призводять до порушення природних комплексів;

мисливство, рибальство, лісокультурні роботи, рубка дуплястих дерев, всі види екскурсій, крім пішохідних, біотехнічні заходи, сінокосіння механізованими засобами, туризм, інтродукція нових видів тварин і рослин, проведення заходів з метою збільшення чисельності окремих видів тварин понад допустиму науково обґрунтовану ємність угідь, збирання колекційних та інших матеріалів, крім матеріалів, необхідних для виконання наукових досліджень.

Для збереження і відтворення корінних природних комплексів, проведення науково-дослідних робіт та виконання інших завдань у природному заповіднику відповідно до проекту організації його території та охорони природних комплексів допускається:

виконання відновлювальних робіт на землях з порушеними корінними природними комплексами, а також здійснення заходів щодо запобігання змінам природних комплексів заповідника внаслідок антропогенного впливу – відновлення гідрологічного режиму, збереження та відновлення рослинних угруповань, що історично склалися, видів рослин і тварин, які зникають, тощо;

       здійснення протипожежних заходів та вибіркового діагностичного відстрілу диких тварин для ветеринарно-санітарної експертизи, що не порушують режиму заповідника; спорудження у встановленому порядку будівель та інших об’єктів, необхідних для виконання поставлених перед заповідником завдань; збір колекційних та інших матеріалів, виконання робіт, передбачених планами довгострокових стаціонарних наукових досліджень, проведення екологічної освітньо-виховної роботи.

Проектом організації території природного заповідника та охорони його природних комплексів може бути передбачено виділення земельних ділянок для задоволення господарських потреб заповідника та його працівників у сінокосах, випасах, городах та паливі відповідно до встановлених нормативів.

Проекти організації території природних заповідників та охорони їх природних комплексів розробляються спеціалізованими проектними організаціями і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

В разі термінової необхідності за рішенням науково-технічної ради природного заповідника на території природного заповідника можуть проводитися заходи, спрямовані на охорону природних комплексів, ліквідацію наслідків аварій, стихійного лиха, не передбачені Проектом організації території природного заповідника та охорони його природних комплексів.

За рішенням науково-технічної ради заповідника в порядку проведення протипожежних заходів може проводитись ліквідація захаращеності. У випадку загрози загибелі природного комплексу внаслідок масового поширення осередків шкідників та хвороб, не частіше, як один раз у 3 роки за рішенням науково-технічної ради установи природно-заповідного фонду в природоохоронних цілях дозволяється проведення вибіркових санітарних рубок.

Для ліквідації наслідків аварій та стихійного лиха, в результаті яких виникає пряма загроза життю людей чи знищення заповідних природних комплексів, особливо термінові заходи здійснюються за рішенням дирекції природного заповідника.

 

 

Стаття 30. Основні вимоги щодо режиму заповідних урочищ

На території заповідних урочищ забороняються всі види рубок, у тому числі суцільні санітарні, рубки формування і оздоровлення лісів та будь-яка діяльність, що порушує природні процеси, які відбуваються у природних комплексах, включених до їх складу, відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників.

У випадку загрози загибелі деревостану на території заповідного урочища внаслідок масового поширення осередків шкідників та хвороб лісу, що може призвести до припинення виконання ним природоохоронних, наукових та естетичних функцій, загрози зараження суміжних здорових деревостанів, в лісових заповідних урочищах не частіше, як один раз у 3 роки за рішенням науково-технічної ради установи природно-заповідного фонду дозволяється проведення вибіркових санітарних рубок.

      Ліквідація захаращеності дозволяється в порядку проведення протипожежних заходів.

Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об’єктів, оголошених заповідними урочищами, беруть на себе зобов’язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

 

 

5 коментарів

  • Комітет Верховної Ради України
    з питань екологічної політики та природокористування
    Бондаренку О. В.
    Щодо законопроєкту за № 3619 від 09.06.2020
    Регіональний Східноєвропейський центр моніторингу пожеж (далі Центр) розглянув проєкт Закону про внесення змін до статей 16 та 30 Закону України “Про природно-заповідний фонд України” (далі – законопроєкт) щодо загрози припинення об’єктом природно-заповідного фонду виконання природоохоронних, наукових та естетичних функцій, внесений народними депутатами України Рубльовим В.В., Палицею І.П., Констанкевич І.М. та іншими і повідомляє.
    Законопроектом пропонується доповнити статтю 16 абзацом 11, яким дозволяється у природному заповіднику в порядку проведення протипожежних заходів проводити ліквідацію захаращеності та один раз у три роки вибіркові санітарні рубки, а статтю 30 Закону викласти у новій редакції, якою дозволяється проведення не частіше, як один раз у 3 роки за рішенням науково-технічної ради установи природно-заповідного фонду проведення вибіркових санітарних рубок, а також ліквідація захаращеності у порядку проведення протипожежних заходів.
    З нашої точки зору, ліквідація захаращеності та санітарні рубки є важливою частиною протипожежних заходів, зокрема, зниження природної пожежної небезпеки, яка сприяє зменшенню запасів горючих матеріалів, інтенсивності горіння, а отже – підвищує вірогідність швидкого гасіння пожежі. Проте, досвід пожеж у Древлянському природному заповіднику (6000 га, квітень 2020 р.), Поліському природному заповіднику (900 га 2009 р., 500 га 2019 р, 300 га 2020 р.), Рівненському природному заповіднику (більше 1000 га 2015 р.), а також аналіз проведений Центром (https://nubip.edu.ua/sites/default/files/u184/10_zibtsev.pdf) свідчить, що на даний час на територіях ПЗФ відсутнє системне законодавче унормування охорони ландшафтів від пожеж, в тому числі, не визначені пріоритети та обмеження під час проведення протипожежних заходів.
    Вважаємо, що зниження ризиків ландшафтних пожеж на територіях ПЗФ може бути досягнуто внесенням окремої Статті у Закон у наступній редакції:
    Стаття 17. Охорона територій природно-заповідного фонду від ландшафтних пожеж.
    Для територій природно-заповідного фонду, де періодично виникають ландшафтні пожежі, існують джерела вогню та ризик розвитку пожеж особливо великого розміру – надзвичайних ситуацій, які призведуть до істотного впливу на стан екосистем, необхідно проведення зонування пожежних режимів: 1) території, де пожежі недопустимі (заповідна зона, інші) (переважають не стійкі до пожеж рослинні угруповання); 2) території, де пожежі можливі в обмежених та контрольованих масштабах для підтримки певних екосистемних функцій (стійкість тощо) або корінної структури рослинних угруповань (переважають нейтральні до пожеж екосистеми – можуть зберегти свої ключові параметри після слабких пожеж, проте не потребують пожеж); 3) території де контрольовані пожежі слабкої інтенсивності необхідні для збереження тих угруповань або популяцій, відновлення, структура та функціонування яких історично формувались під впливом пожеж і залежить від пожеж (природні соснові насадження, вересові пустини, болота тощо).
    Пожежне зонування територій природно-заповідного фонду проводиться в процесі розробки проекту протипожежного впорядкування, вимоги до змісту та процесу проведення якого регламентуються профільним Міністерством. Проект повинен визначати пріоритети, задачі та шляхи охорони територій від ландшафтних пожеж, а також зміст та особливості реалізації протипожежних заходів, в тому числі, щодо попередження та гасіння пожеж, а також вимоги до безпеки (підготовка, екіпірування) пожежного персоналу та заходи після пожежного відновлення екосистем.
    Пріоритетами при організації охорони територій природно-заповідного фонду від пожеж є: а) створення системи виявлення пожеж мінімум для 70-80% території, в першу чергу, у зоні заповідного режиму; б) забезпечення безперервного моніторингу пожежної небезпеки погоди та відповідного рівня готовності пожежних підрозділів з метою виконання 15-хвилинного нормативу прибуття перших сил після виявлення пожежі; в) наявність відпрацьованого плану взаємодії з пожежними підрозділами сусідніх земле- та лісокористувачів та Державної служби з надзвичайних ситуацій України у випадку розвитку ландшафтної пожежі особливо великого розміру – надзвичайної ситуації.
    Всі вимоги до організації охорони ландшафтів від пожеж викладаються у «Правилах пожежної безпеки на територіях природно-заповідного фонду України», які затверджуються профільним Міністерством.

  • Алексей Чемерис

    Змінювати потрібно не тільки Закон про ПЗФ. а дуже багато законів, правил і т.п.

    Лісове господарство дуже “науково перегружене” ! Раніше було 2 групи лісів ….а зараз: Категорії 4 – (практично    4 групи),  плюс 35 підкатегорій,  а ще виключення -45 ОЗД ( особливо захисні лісові ділянки), і скрізь свої правила.      І весь цей “науковий підхід” дає…………… “багато користі” для лісового господарства!

    В державі тільки ПЗФ 4 % території, а скільки виключено ОЗД даних думаю не має. Так ОЗД де живе Чорний лелека – це виключається 314га де заборонені всі санітарні заходи, а ще ОЗД хижі птахи, тетеруки і багато інших червонокнижних, охоронні частини заказників, ліси що прилягають до забудов, архітектурних памятників і т.п. всього 45 різних виключень, Все це шкідники, хвороби, пожежі – реальна ШКОДА всьому лісовому господарству.

    Я думаю має бути  два положення про ПЗФ:

    – природні заповідники – з абсолютним режимом заповідності, охороною і забороною відвідування, і відсутністю будь якого втручання.

    – всі інші, а їх в цій категорії ще 17, (а ще є 7 категорій рекреаційно оздоровчих лісів) – тут мають  діяти конкретні Правила  що до лісогосподарських заходів, без всяких комісій і обгрунтувань, а не недолугі Санітарні Правила…

    Що до до різних наукових обгрунтувань, виключних дозволів, це давно існує –  і це чисто корупційні схеми.

    Що стосується суцільних рубок – а які поступові рубки,  якщо це соснові монокультури. Для переходу на поступові рубки потрібен час і відповідне (розумне) ведення господарства.

     

  • Закон, як завжди, прописаний дуже загальними речами і неспеціалістами. Має бути науково-обгрунтований список, на який буде посилатися закон, і цей список буде динамічно змінюватись – залежно від викликів сучасності. У цьому списку буде перелік деревних видів, шкідники яких живуть у сухих стоячих деревах, у лежачій мертвій деревині, або там і там.

    Прибирання захаращеності, щоб знизити ризик пожеж у сухих гігротопах, у хвойних насадженнях – розумно і для об’єктів ПЗФ. Вибирати мертву деревину у насадженнях УСІХ ВИДІВ, тільки тому, що у чийсь уяві там живуть лише шкідники – це брєд. Це як лісівники, які рубають уже мертві дерева, у яких мабуть уже й деревина неякісна, пояснюючи це “боротьбою з поширенням короїда”. Коли як проф. Мєшкова давно дослідила, що короїд заселяє живі дерева, а не сухостійні.

    Якщо будуть прибирати за законами мертву деревину повсюди, аргументуючи це не лише пожежними ризиками, а й ризиком поширення шкідників/хвороб будь-якого типу у ПЗФ – це призведе до зменшення екологічної стійкості цих насаджень.

    І я б давно прибрав слова “… і естетичну функцію” із усіх законів про ліси. Естетична функція – то лише для рекреаційних зон. Буде вибиратися захаращеність і мертві дерева направо й наліво, буде в результаті (тимчасово) гарний і чистий ліс, та невдовзі – без пташок, звірят, та менших організмів, яким треба специфічні мікросередовища для існування.

  • Andrei Abramchuk

    Опасные изменения! С учётом уровня коррупции и разгильдяйства в Украине, наверняка найдется “учёный” что легко обоснует рубки в заповедных лесах!

    • Вони вже давно знайшлись. На кожну санітарку в ПЗФ у Волинській області (а автори закону це депутати від цієї області) є наукове обгрунтування за підписами кандидатів-докторів наук. І байдуже який там тип лісу, байдуже яка хвороба, байдуже відпрацьовані там дерева чи ще заражені. Аби платили.

Comments are closed.

Матеріали цього сайту доступні лише членам ГО “Відкритий ліс” або відвідувачам, які зробили благодійний внесок.

Благодійний внесок в розмірі 100 грн. відкриває доступ до всіх матеріалів сайту строком на 1 місяць. Розмір благодійної допомоги не лімітований.

Реквізити для надання благодійної допомоги:
ЄДРПОУ 42561431
р/р UA103052990000026005040109839 в АТ КБ «Приватбанк»,
МФО 321842

Призначення платежу:
Благодійна допомога.
+ ОБОВ`ЯЗКОВО ВКАЗУЙТЕ ВАШУ ЕЛЕКТРОННУ АДРЕСУ 

Після отримання коштів, на вказану вами електронну адресу прийде лист з інструкціями, як користуватись сайтом. Перевіряйте папку “Спам”, іноді туди можуть потрапляти наші листи.