08/05/2020
0Проект постанови КМУ від 28 квітня 2020Про затвердження Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення
Відповідно до абзацу другого частини сьомої статті 371 Земельного кодексу України Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
Затвердити Правила утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, що додаються.
Прем’єр-міністр України Денис ШМИГАЛЬ
проект
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від __________________ № ______
Правила
утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення
1. Ці Правила визначають процедуру утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення.
2. Земельні ділянки під полезахисними лісовими смугами, які обмежують масив земель сільськогосподарського призначення, передаються у постійне користування державним або комунальним спеціалізованим підприємствам або в оренду фізичним та юридичним особам (далі – землекористувачі) з обов’язковим включенням до договору оренди землі умов щодо утримання та збереження таких смуг і забезпечення виконання ними функцій агролісотехнічної меліорації.
3. Землекористувачами проводяться заходи для підвищення меліоративної ефективності, продуктивності та біологічної стійкості полезахисних лісових смуг на основі матеріалів лісовпорядкування з особливостями агролісомеліоративного впорядкування (далі – лісовпорядкування) або обстежень комісією з метою виконання невідкладних заходів у пошкоджених, малоефективних, зріджених, відмираючих насадженнях, які втрачають свої захисні функції.
Комісія утворюється за рішенням землекористувачів. До складу комісії входять представники органу місцевого самоврядування, землекористувача та державного спеціалізованого лісозахисного підприємства. Для обстеження насаджень у межах природно-заповідного фонду до складу комісії включається також представник обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, а на території Автономної Республіки Крим – органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.
Інформацію про утворення такої комісії землекористувачі надають територіальним органам Держекоінспекції.
За результатами обстеження складається акт з визначенням характеристики лісомеліоративного стану насаджень і необхідних заходів відповідно до цих Правил, який затверджується органом місцевого самоврядування.
Для проведення заходів, пов’язаних із заготівлею деревини, землекористувачем видається лісорубний квиток в установленому порядку.
У процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан насаджень загрожує життю, здоров’ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб, видалення насаджень здійснюється негайно з подальшим оформленням акта та лісорубного квитка протягом місяця від початку рубки.
У разі проведення заходів, пов’язаних із заготівлею деревини у насадженнях, не запроектованих лісовпорядкуванням, землекористувачі повідомляють про це орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації.
4. Лісовпорядкування полезахисних лісових смуг забезпечує отримання характеристики лісомеліоративного стану насаджень та розробку комплексу заходів для продовження строку їх експлуатації і проводиться за такими додатковими показниками:
вид;
площа, довжина, ширина, кількість рядів;
головна порода,
конструкція;
віковий період;
лісівничо-меліоративна оцінка.
5. Види полезахисних лісових смуг в залежності від їх розміщення та призначення:
полезахисні (поздовжні і поперечні) по межах полів в рівнинних умовах, найбільш ефективні – продувні, ажурні, ажурно-продувні, з 3-6 рядів, шириною від 7,5 до 15,0 метрів;
стокорегулювальні на схилах більше 30, найбільш ефективні – ажурні, шириною від 12,5 до 15,0 метрів;
прияружні уздовж брівки яру або вище його вершини, найбільш ефективні – щільні, шириною від 12,5 до 21,0 метрів;
прибалкові уздовж брівки балок, найбільш ефективні – щільні, шириною від 12,5 до 21,0 метрів;
придорожні уздовж польових доріг, найбільш ефективні – щільні;
садозахисні по межах садів, розсадників та виноградників, найбільш ефективні – ажурні, продувні, з 2-4 рядів шириною від 3 до 12,5 метрів;
інші лісові смуги у складі кольматуючих, приканальних, затишкових, прифермських, меліоративно-кормових, протиерозійних і донних захисних лісових насаджень, найбільш ефективні – щільні.
6. Ширина лісової смуги у віці до 30 років визначається як сума ширини міжрядь та двох її закрайок, а старшого віку – за проекціями крон узлісних дерев.
7. Головна порода у мішаних насадженнях повинна складати не менше 50 відсотків здорових дерев. До здорових відносяться дерева, які мають в кроні не більше 10 відсотків сухих гілок. Насадження з наявністю здорових дерев 25 і менше відсотків відносяться до загиблих.
8. Конструкція лісових смуг характеризує вітропроникність поздовжнього вертикального профілю насадження та поділяється на:
щільні, з відсутністю просвітів або їх незначній наявності, до 10 відсотків, у всьому поздовжньому вертикальному профілі;
ажурні, з наявністю рівномірно розповсюджених просвітів у всьому поздовжньому вертикальному профілі від 15 до 35 відсотків;
продувні, з наявністю просвітів понад 60 відсотків у нижній і до 10 відсотків у верхній частині поздовжнього-вертикального профілю;
ажурно-продувні, з наявністю просвітів понад 60 відсотків у нижній і від 15 до 35 відсотків у верхній частині поздовжнього-вертикального профілю.
9. Вікові періоди насаджень встановлюються в залежності від переважаючої породи та її віку:
перший (молодняки) – до утворення суцільного намету деревостану;
другий (середньовікові) – період формування необхідної конструкції насаджень;
третій (пристигаючі і стиглі) – період підтримки необхідної конструкції і життєздатності насаджень.
10. Лісівничо-меліоративна оцінка визначається за показниками:
насадження другого і третього вікових періодів відповідного виду, оптимального розміщення і складу деревних і чагарникових порід, біологічно стійкі, не потребують будь-яких господарських заходів – 5;
насадження другого і третього вікових періодів відповідного виду та складу порід, біологічно стійкі, потребують догляду за головною породою, підтримання чи формування конструкції – 4;
насадження другого і третього вікових періодів відповідного виду, невдалого розміщення і складу порід, ослаблені, потребують часткової реконструкції для відновлення протиерозійних та інших меліоративних функцій – 3;
насадження всіх вікових періодів загиблі або ті, що відмирають мають незадовільний склад, стан та розміщення і перестали виконувати протиерозійні та інші меліоративні функції, потребують проведення заходів з лісовідновлення – 2;
насадження першого вікового періоду, які на момент обстеження ще не виконують протиерозійні та інші захисні функції, можуть потребувати агротехнічного догляду і доповнення – 1.
11. За результатами лісівничо-меліоративної оцінки лісових смуг з метою поліпшення їх якісних показників, біологічної стійкості і меліоративної ефективності проводяться заходи:
зріджування в процесі рубок догляду в насадженнях першого, другого та третього вікових періодів;
рубки, пов’язані з реконструкцією;
створення (відновлення), агротехнічний догляд та доповнення;
збереження від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу;
захист від шкідників і хвороб.
12. Рубки догляду в насадженнях першого вікового періоду спрямовані на покращення умов росту головних порід шляхом вилучення з насадження частини супутніх порід або їхніх гілок, що затіняють головні породи. Для формування продувної та ажурної конструкцій смуг обрізають (на висоту до 1 метра, але не більше третини загальної висоти) нижні гілки дерев головних і супутніх порід. За необхідності рубки догляду повторюють через 3-5 років.
13. Рубки догляду в насадженнях другого вікового періоду спрямовані на остаточне формування складу насаджень і створення в них потрібної конструкції. Вилучаються повалені, сухі, усихаючі, пошкоджені і пригнічені дерева, а також супутні породи, які заважають росту головних (в однорідних насадженнях – гірші дерева, які заважають росту кращих) та омолоджують чагарники. У крайніх рядах вирубують нахилені дерева, які збільшують проектну ширину смуги.
Під час формування продувної конструкції на залишених деревах зрізують гілки до висоти 1,5-2 метри, а також вирубують поросль пнів і чагарників. При формуванні ажурної конструкції чагарники залишають лише в узлісних рядах.
Чагарники в насадженнях омолоджують один раз на п’ять років, за один прийом вилучають до 50 відсотків чагарників.
Чергові рубки догляду проводяться за необхідності через 5-7 років.
14. Рубки догляду в насадженнях третього вікового періоду проводять з метою збереження сформованих конструкцій в лісових смугах і підтримки їхньої життєдіяльності і довговічності. Видаляють повалені, сухі, усихаючі, пошкоджені, сильно пригнічені екземпляри супутніх і головних деревних порід, а в крайніх (узлісних) рядах проводять обрізку бокових гілок на висоту 1,5–2 метри, а тих, які збільшують проектну ширину смуги та заважають проведенню сільськогосподарських робіт, на висоту до 4–5 метрів. Крім того, в лісових смугах продувної конструкції вирубують небажану поросль, яка з’явилась після попередніх доглядів. У лісових смугах з наявністю чагарників останні омолоджують в два прийоми.
15. Реконструктивні рубки проводяться з метою заміни малоефективних, зріджених, відмираючих насаджень, які втратили свої захисні функції, а також насаджень, породний склад яких не відповідає умовам місцезростання і рубками догляду не можна сформувати потрібну конструкцію.
Реконструктивні рубки можуть бути суцільні і вибіркові, проводяться наступними методами:
суцільна, поєднуються із здійсненням заходів, пов’язаних з відновленням лісових смуг;
часткова з вилученням крайніх рядів дерев та чагарників з метою введення нових, більш цінних порід, що відповідають умовам місцезростання;
часткова з вилученням крайніх рядів дерев та чагарників з метою зменшення ширини раніше закладених лісових смуг до оптимального розміру;
часткова з вилученням внутрішніх рядів дерев і чагарників з метою розширення міжрядь з відновленням агротехнічного догляду за ґрунтом (у випадках сильного задерніння).
16. Створення (відновлення) полезахисних лісових смуг здійснюють шляхом садіння сіянців, саджанців або висівання насіння деревних порід та чагарників, а також природного поновлення на місці загиблих насаджень після їхнього вирубування.
Нові полезахисні лісові смуги створюються з метою завершення системи захисних лісових насаджень відповідних територій.
17. Заходи збереження від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу проводяться для забезпечення збереженості і підвищення їх меліоративних захисних функцій.
18. Захист полезахисних лісових смуг від шкідників і хвороб забезпечується шляхом систематичного спостереження за станом насаджень, виявлення осередків шкідників і хвороб, їх профілактики, локалізації і ліквідації.
19. На земельних ділянках під лісовими смугами забороняється:
складувати матеріали;
будувати будь-які споруди;
влаштовувати звалища сміття, снігу та льоду;
обладнувати стоянки транспортних засобів;
випалювати суху рослинність, розпалювати багаття;
добувати з дерев сік, смолу, робити надрізи;
знищувати мурашники, ловити птахів і звірів.
_______________________________________
АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення»
І. Визначення проблеми
Площа деградованих та малопродуктивних орних земель в Україні перевищує 6,5 млн га (20 % орних земель). Близько 40 % деградованих ландшафтів в аграрному секторі. Більше 13 млн га землі були пошкоджені водною ерозією та 6 млн га – вітровою ерозією. Особливою проблемою є управління розгалуженою мережею захисних смуг, які були закладені в 1930-х роках для захисту від ерозії чорноземів у лісостеповій та степовій зонах України. Загальна площа полезахисних смуг становить близько 440 тис. га, а вітрозахисних смуг – близько 1,4 %, тобто вдвічі менше за оптимальний показник. Вони захищають близько 13 млн га орних земель і сільськогосподарських ландшафтів.
За даними метеорологів, посушлива зона на території України за останні 10 років значно розширилася. Це небезпечно для сільськогосподарського виробництва та лісів. У лісостеповій та степовій зонах України частіше трапляються пилові бурі.
Найбільш ефективно на формування агроландшафтів впливають захисні смуги. Вони покращують розподіл опадів на полях, зменшують поверхневий стік талих і зливових вод, сприяють зниженню інтенсивності водної ерозії та дефляції. Управління захисними смугами ускладнено тим, що на сьогоднішній день не існує належного законодавства та регулювання з експлуатації та захисту цих агроландшафтів, що продовжує викликати значні негативні наслідки для навколишнього середовища. У контексті боротьби з опустелюванням важливим аспектом є розроблення правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення.
Разом з тим, у полезахисних лісових смугах, які знаходяться на землях запасу, охорона, догляд та відтворення не здійснюються, що призводить до неможливості виконання насадженнями своїх захисних функцій. Внаслідок зрідження насаджень самовільними рубками розвиваються процеси задерніння і ущільнення ґрунтів, поява порослевої і чагарникової рослинності. Часто лісові смуги стають місцем для випасання худоби, звалищ сміття, розсадниками бур’янів, страждають від пожеж під час паління стерні тощо. Відсутність лісівничого догляду призводить до того, що лісові смуги втрачають захисні властивості.
Основною причиною відсутності належного догляду за полезахисними лісовими смугами є те , що процесі реформування земельних відносин, зокрема при паюванні сільськогосподарських земель полезахисні лісові смуги не включалися до земель, що підлягали паюванню. Станом на 01.01.2015 площа полезахисних лісових смуг склала 446,1 тис. га, з яких 356,7 тис. га обліковувалися як землі запасу та фактично належали до земель колективної форми власності.
Законом України від 10.07.2018 № 2498-VIIІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» внесено зміни до Земельного кодексу України та врегульовано питання розпорядження земельними ділянками під полезахисними смугами.
Земельні ділянки під полезахисними лісовими смугами, які обмежують масив земель сільськогосподарського призначення, з 01 січня 2019 року не належать до земель лісогосподарського призначення, стають комунальною власністю і можуть передаватися у постійне користування державним або комунальним спеціалізованим підприємствам або в оренду фізичним та юридичним особам з обов’язковим включенням до договору оренди землі умов щодо утримання та збереження таких смуг і забезпечення виконання ними функцій агролісотехнічної меліорації.
Відповідно до абзацу другого частини сьомої статті 371 Земельного кодексу України правила утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, встановлює Кабінет Міністрів України.
На виконання вищезазначених положень Земельного кодексу України розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України про затвердження правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення.
Передбачені проектом заходи дозволять забезпечити належний стан полезахисних лісових смуг та створити сприятливі умови для підвищення їх стійкості, продуктивності, оздоровлення, посилення захисних та інших корисних функцій.
Основні групи (підгрупи), на які проблема справляє вплив:
|
Групи (підгрупи) |
Так |
Ні |
|
Громадяни |
|
– |
|
Держава |
+ |
|
|
Суб’єкти господарювання, |
+ |
|
|
У тому числі суб’єкти малого підприємництва |
+ |
|
Вважаємо, що врегулювання зазначених проблем не може бути здійснено за допомогою:
ринкових механізмів, оскільки зазначені питання регулюються виключно нормативно-правовими актами;
чинних регуляторних актів, оскільки нормативні документи, що регламентують здійснення лісівничих заходів, захист і збереження лісового фонду не містять нормативних приписів стосовно здійснення заходів з охорони, захисту і утримання полезахисних лісових смуг.
Єдиним способом вирішення проблеми, яку передбачається розв’язати, є прийняття запропонованого регуляторного акта.
ІІ. Цілі державного регулювання
Проектом постанови передбачається затвердження Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення (далі – Правила).
Правилами визначається процедура утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, зокрема встановлюються:
механізм і підстави для проведення заходів;
показники характеристики лісомеліоративного стану насаджень, залежно від виду, конструкції, вікового періоду, лісівничо-меліоративної оцінки;
комплекс заходів поліпшення їх якісних показників, біологічної стійкості і меліоративної ефективності (зріджування в процесі рубок догляду, рубки, пов’язані з реконструкцією, створення (відновлення), агротехнічний догляд та доповнення, збереження від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб);
умови, що негативно впливають на збереження та використання полезахисних лісових смуг.
ІІІ. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей
- Визначення альтернативних способів
|
Вид альтернативи |
Опис альтернативи
|
|
Альтернатива 1 Невтручання і залишення існуючої ситуації |
Альтернатива не дозволить вирішити проблеми, зазначені у розділі І аналізу та досягти цілей державного регулювання. |
|
Альтернатива 2 Прийняття проекту постанови Кабінету Міністрів України. |
Прийняття проекту постанови дозволить врегулювати механізм проведення лісогосподарських заходів, оперативно ліквідувати осередки небезпечних шкідників лісу, оздоровлювати насадження для поліпшення їх якісних показників, біологічної стійкості і меліоративної ефективності та запобігати поширенню деградації деревостанів на значних площах. |
- Оцінка вибраних альтернативних способів досягнення цілей
Оцінка впливу на сферу інтересів держави
|
Вид альтернативи |
Вигоди |
Витрати |
|
Альтернатива 1
Невтручання і залишення існуючої ситуації |
Відсутні |
Може призвезти до безповоротних екологічних наслідків та значних економічних втрат. Непроведення лісогосподарських заходів з поліпшення якісних показників, біологічної стійкості і меліоративної ефективності полезахисних лісових смуг призведе їх зникнення |
|
Альтернатива 2
Прийняття проекту постанови Кабінету Міністрів України. |
Удосконалення механізму призначення та суттєве підвищення якості проведення заходів з поліпшення якісних показників, біологічної стійкості і меліоративної ефективності полезахисних лісових на площі 446,1 тис. га. Це забезпечить стійкість, високу продуктивність деревостанів, збереження біорізноманіття полезахисних лісових смуг, їх оздоровлення, посилення захисних, санітарно-гігієнічних, оздоровчих і інших корисних для суспільства функцій. Зменшення обсягів всихання полезахисних лісових смуг і розповсюдження стовбурових шкідників. |
Не передбачаються |
Оцінка впливу на сферу інтересів громадян
|
Вид альтернативи |
Вигоди |
Витрати |
|
Альтернатива 1 Невтручання і залишення існуючої ситуації |
Відсутні |
Втрата можливості використання полезахисних лісових смуг з метою захисту сільськогосподарських угідь від вітрової та водної ерозії |
|
Альтернатива 2
Прийняття проекту постанови Кабінету Міністрів України.
|
відсутні |
Часові витрати на ознайомлення з затвердженими Правилами утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення |
Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання
Оскільки дотримання Правил поширюватиметься на всіх суб’єктів господарювання, які можуть взяти масив земель сільськогосподарського призначення, то в таблиці взято до уваги всі зареєстровані суб’єкти господарювання в сільському господарстві від «мікро» до «великих» на базі статистичних даних станом на 2015 рік.
|
Показник |
Великі |
Середні |
Малі |
Мікро |
Разом |
|
Кількість суб’єктів господарювання, що підпадають під дію регулювання, одиниць |
196 |
6952 |
11758 |
22469 |
41374 |
|
Питома вага групи у загальній кількості, відсотків |
0,5 |
16,8 |
28,4 |
54,3 |
Х |
|
Вид альтернативи |
Вигоди |
Витрати |
|
|
Альтернатива 1
Невтручання і залишення існуючої ситуації |
Відсутні . |
Непроведення лісівничих заходів з утримання полезахисних лісових смуг призведе до втрат урожайності до 18-20% |
|
|
Альтернатива 2
Прийняття проекту постанови Кабінету Міністрів України.
|
Застосування суб’єктами господарювання регуляторного акта в практичній діяльності створить умови для здійснення профілактичних заходів, які забезпечать збереження стійкості насаджень, запобігання розвитку патологічних процесів у полезахисних лісових смугах, зменшення шкоди, що завдається шкідниками, хворобами, стихійними природними явищами та техногенними впливами, з урахуванням вимог європейського законодавства та дозволяє уникнути конфлікту інтересів з громадськістю. Створення сприятливих умов для приросту понад 0,4 млн га полезахисних лісових смуг, які сприяють збереженню та підвищенню родючості близько 13 млн га ріллі. |
Витрати суб’єкта госпорядування на реалізацію регуляторного акта за перший рік складають 229,93 грн За п’ять років 649,65 грн.
|
|
Витрати, які будуть виникати внаслідок дії регуляторного акта на одного суб’єкта господарювання
Витрати для суб’єктів великого та середнього підприємства аналогічні витратам суб’єктів малого підприємництва. Також у розрахунках вказано витрати для 1 гектара полезахисних лісових смуг, оскільки на даний момент неможливо визначити середню площу земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами, які можуть знаходитись у користуванні чи в оренді у 1 суб’єкта господарювання.
|
Сумарні витрати за альтернативами |
Сума витрат, гривень |
|
Альтернатива 1 – Відсутність регулювання. |
Відсутні
|
|
Альтернатива 2 – Прийняття проекту постанови Кабінету Міністрів України.
|
За перший рік становлять: 229,93 грн,за п’ять років 649,65 грн |
ВИТРАТИ
на одного суб’єкта господарювання,
які виникають внаслідок дії регуляторного акта
|
Порядковий номер |
Витрати |
За перший рік |
За п’ять років |
|
1 |
Витрати на придбання основних фондів, обладнання та приладів, сервісне обслуговування, навчання / підвищення кваліфікації персоналу |
0,00 грн
|
0,00 грн
|
|
2 |
Податки та збори (зміна розміру податків / зборів, виникнення необхідності у сплаті податків / зборів), гривень |
0,00 грн
|
0,00 грн
|
|
3 |
Витрати, пов’язані з веденням обліку, підготовкою та поданням звітності державним органам, гривень |
0,00 грн
|
0,00 грн
|
|
4 |
Витрати, пов’язані з адмініструванням заходів державного нагляду (контролю) (перевірок, штрафних санкцій, виконання рішень / приписів тощо), гривень
|
0,00 грн
|
0,00 грн |
|
5 |
Витрати на отримання адміністративних послуг (дозволів, ліцензій, сертифікатів, атестатів, погоджень, висновків, проведення незалежних / обов’язкових експертиз, сертифікації, атестації тощо) та інших послуг (проведення наукових, інших експертиз, страхування тощо), гривень |
125 грн/га (вартість повного комплексу робіт з лісовпорядкування за оперативними даними ВО «Укрдержліспроект») |
125 грн/га (матеріали з лісовпорядкування розробляються1 раз на 5 років ) |
|
6 |
Витрати на оборотні активи (матеріали, канцелярські товари тощо), гривень:
Копіювання матеріалів для отримання лісорубного квитка, висновку комісії |
20,00 грн |
100,00 грн (припустимо, що необхідність здійснення заходів догляду за ПЗЛС виникає 1 раз на рік) |
|
7 |
Витрати, пов’язані з наймом додаткового персоналу, гривень |
0,00 грн
|
0,00 грн
|
|
8 |
Інше: |
|
|
|
|
Заходи, пов’язані з утворенням та роботою комісії
|
84,93 грн (витрати часу 3 год Х вартість часу 28,31* грн/год (припустимо, що необхідність утворення та робота комісії виникає 1 раз на рік) |
424,65 грн
|
|
9 |
РАЗОМ (сума рядків: 1 + 2 + 3 + 4 + 5 + 6 + 7 + 8), гривень |
229,93 грн |
649,65 грн |
|
10 |
Кількість суб’єктів господарювання великого та середнього підприємництва, на яких буде поширено регулювання, одиниць |
1 |
1 |
|
11 |
Сумарні витрати суб’єктів господарювання великого та середнього підприємництва на виконання регулювання (вартість регулювання) (рядок 9 х рядок 10), гривень |
229,93 грн |
649,65 грн |
* у розрахунку вартості 1 години роботи використано вартість 1 години роботи, яка відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік”, з 1 січня 2020 року становить 28 грн 31 коп.
IV. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей
Враховуючи вищенаведені позитивні та негативні сторони альтернативних способів досягнення мети, доцільно прийняти розроблений проект постанови.
|
Рейтинг результа-тивності (досягнен-ня цілей під час вирішення проблеми) |
Бал результа-тивності (за чотири-бальною системою оцінки) |
Коментарі щодо присвоєння відповідного бала |
|
Альтернатива 1 Невтручання і залишення існуючої ситуації |
1 |
Даний спосіб не дозволяє здійснення невідкладних лісогосподарських заходів у полезахисних лісових смугах, оперативно ліквідувати осередки небезпечних шкідників лісу, оздоровлювати насадження для підвищення їх біологічної стійкості і запобігати поширенню деградації деревостанів на значних площах.
|
|
Альтернатива 2 Прийняття проекту постанови Кабінету Міністрів України.
|
4 |
Удосконалення механізму призначення та суттєве підвищення якості проведення заходів з поліпшення їх якісних показників, біологічної стійкості і меліоративної ефективності на площі 446,1 тис га. Це забезпечить стійкість, високу продуктивність деревостанів, збереження біорізноманіття полезахисних лісових смуг, їх оздоровлення, посилення захисних, санітарно-гігієнічних, оздоровчих і інших корисних для суспільства функцій. Підвищення стійкості лісових екосистем до впливу негативних факторів навколишнього середовища, зростаючого техногенного навантаження, змін клімату. Нарощування ресурсного та екологічного потенціалу лісів. Мінімізування обсягів всихання полезахисних лісових смуг і розповсюдження стовбурових шкідників. |
|
Рейтинг результатив-ності |
Вигоди (підсумок) |
Витрати (підсумок) |
Обґрунтування відповідного місця альтернативи у рейтингу |
|
Альтернатива 2
Прийняття проекту постанови Кабінету Міністрів України. |
Забезпечення належного догляду за станом полезахисних лісових насаджень держави на площі 446,1 тис га, своєчасне реагування на можливі фактори негативного впливу на полезахисні лісові насадження та оперативне і якісне здійснення відповідних господарських заходів для збереження лісів, як стратегічно важливого об’єкта екології та економіки. |
У громадян, витрати, пов’язані із запроваджен-ням наведеної постанови, відсутні. Витрати суб’єкта госпорядування на реалізацію регуляторного акта за перший рік складають За перший рік становлять: 229,93 грн За п’ять років 649,65 грн |
Даний спосіб повністю відповідає нормам Закону та європейським вимогам. Сприяє підвищенню якості проведення заходів з поліпшення санітарного стану полезахисних лісових насаджень. |
|
Альтернатива 1
Невтручання і залишення існуючої ситуації |
Вигоди цього способу відсутні |
У громадян, суб’єктів господарювання та держави витрати відсутні. |
Ситуація, яка існує на сьогодні, не дозволяє забезпечити належний санітарний стан лісів та високу продуктивність деревостанів і повноцінне виконання ними екологічних функій. |
|
Рейтинг |
Аргументи щодо переваги обраної альтернативи/причини відмови від альтернативи |
Оцінка ризику зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта |
|
Альтернатива 2 Прийняття проекту постанови Кабінету Міністрів України.
|
Повністю відповідає нормам Закону та європейським вимогам. Розроблено та узгоджено представниками заінтересованих центральних та місцевих органів виконавчої влади, наукових установ |
Відсутні |
|
Альтернатива 1 Невтручання і залишення існуючої ситуації. |
Вигоди від запропонованого способу відсутні, адже даний механізм не враховує новітні норми міжнародного законодавства і є застарілим. |
Відсутні |
V.Механізми та заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми
Способи розв’язання визначеної проблеми.
Прийняття проекту постанови дасть можливість встановити процедуру утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення. Це єдиний на даний час спосіб розв’язання визначених проблем з поліпшення якісних показників, біологічної стійкості і меліоративної ефективності полезахисних лісових смуг.
Вирішення проблеми правомірного призначення відповідних заходів у полезахисних лісових смугах можливе лише шляхом обстеження цих насаджень спеціальною комісію, за участю представників органу місцевого самоврядування, землекористувача та державного спеціалізованого лісозахисного підприємства. Для обстеження насаджень у межах природно-заповідного фонду до складу комісії включається також представник обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, а на території Автономної Республіки Крим – органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.
За результатами таких обстежень формуються акт з визначенням характеристики лісомеліоративного стану насаджень і необхідних заходів відповідно до цих Правил, який затверджується органом місцевого самоврядування Саме таким способом можна забезпечити збереження біологічного різноманіття екосистем, ефективне використання лісових ресурсів та не допускати масового поширення осередків шкідників і хвороб лісу на великі площі.
Впровадження регуляторного акта дозволить ефективніше реалізувати державні інтереси в частині збереження та утримання полезахисних лісових смуг.
Також механізм інформування про управлінські рішення суб’єктів господарювання сприятиме уникненню конфліктних ситуацій на місцях між власниками лісів, постійними лісокористувачами та громадянами.
Організаційні заходи, які необхідно здійснити для впровадження регуляторного акта – землекористувачам, яким полезахисні лісові смуги надані у користування чи оренду необхідно керуватися нормативними приписами цих Правил.
VI.Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги
Здійснення фінансових витрат на виконання вимог проекту постанови для органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, фізичних осіб не передбачається.
М-Тест не проводився у зв’язку з тим, що дія проекту постанови однаково впливає на всіх суб’єктів господарювання незалежно від форми власності та рівня доходу.
VII. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта
Враховуючи безперервність здійснення заходів з утримання полезахисних лісових смуг, проект постанови доцільно запроваджувати на необмежений термін, його дія буде постійною на термін дії відповідної норми у Земельному кодексу України та залежатиме від змін у законодавстві України.
VIII. Визначення показників результативності дії регуляторного акта
Прогнозними значеннями показників результативності регуляторного акта є:
- Розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов’язаних із дією акта – прямих надходжень до державного бюджету не передбачається.
- Кількість суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюється дія акта відповідає кількості суб’єктів господарювання в сільському господарстві – 41374.
- Рівень поінформованості суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта визначається як середній, оскільки:
- юридичні особи та фізичні особи–підприємці можуть ознайомитися з проектом наказу, який розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (me.gov.ua);
- у разі прийняття наказ буде розміщено на офіційних веб-сайтах Кабінету Міністрів України (kmu.gov.ua) та Верховної Ради України (www.rada.gov.ua).
Статистичні показники результативності проекту постанови є:
- Площа земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами, що надана у користування чи оренду.
IX.Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта
Відстеження результативності дії регуляторного акта буде здійснюватися Мінекономіки шляхом аналізу результатів проведення заходів у полезахисних лісових насадженнях.
Базове відстеження здійснюватиметься до дня набрання чинності проекту постанови шляхом опрацювання пропозицій від фізичних та юридичних осіб, які надходитимуть до зазначеного проекту постанови.
Повторне відстеження здійснюватиметься через рік після набрання чинності постанови, але не пізніше ніж через два роки, на підставі аналізу проведених заходів у полезахисних лісових насадженнях, моніторингу санітарного стану деревостанів.
Періодичне відстеження здійснюватиметься раз на три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження, шляхом порівняння показників із аналогічними показниками, що встановлені під час повторного відстеження.
Метод проведення відстеження результативності – статистичний.
Вид даних, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності – статистичні.
У разі виявлення неврегульованих та проблемних моментів шляхом проведення аналізу показників дії цього акта, шляхом внесенням відповідних змін ці моменти буде виправлено.
Для проведення відстеження у якості цільових груп будуть залучені суб’єкти господарювання, яким полезахисні лісові смуги будуть надані у користування.
Міністр розвитку економіки, торгівлі
та сільського господарства України Ігор ПЕТРАШКО
«___» ___________________ 2020 р.
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту постанови Кабінету Міністрів України
«Про затвердження Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення»
- Резюме
Визначення механізмів, способів утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення.
- Проблема, яка потребує розв’язання
Законом України від 10 липня 2018 р. № 2498-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» внесено низку змін до Земельного кодексу України, зокрема якими регулюються питання надання у постійне користування або в оренду земельні ділянки під полезахисними лісовими смугами, які обмежують масив земель сільськогосподарського призначення, а також визначено правовий статус полезахисних лісових смуг.
Земельні ділянки під полезахисними лісовими смугами, які обмежують масив земель сільськогосподарського призначення, з 01 січня 2019 року не належать до земель лісогосподарського призначення, стають комунальною власністю і можуть передаватися у постійне користування державним або комунальним спеціалізованим підприємствам або в оренду фізичним та юридичним особам з обов’язковим включенням до договору оренди землі умов щодо утримання та збереження таких смуг і забезпечення виконання ними функцій агролісотехнічної меліорації.
Відповідно до абзацу другого частини сьомої статті 371 Земельного кодексу України правила утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, встановлює Кабінет Міністрів України.
Враховуючи невід’ємний зв’язок полезахисних лісосмуг та прилеглих сільськогосподарських угідь, які використовуються для вирощування сільськогосподарської продукції, є необхідність забезпечення використання властивостей захисних насаджень та сільськогосподарських угідь як єдиного комплексу.
Проект акта розроблений саме на врегулювання особливостей під час використання та розпорядження земельними ділянками в масивах земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства та особистого селянського господарства.
- Суть проекту акта
Проектом акта передбачається затвердження Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення (далі – Правила ).
Правилами визначається процедура утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, зокрема встановлюються:
механізм і підстави для проведення заходів;
показники характеристики лісомеліоративного стану насаджень, залежно від виду, конструкції, вікового періоду, лісівничо-меліоративної оцінки;
комплекс заходів поліпшення їх якісних показників, біологічної стійкості і меліоративної ефективності (зріджування в процесі рубок догляду, рубки, пов’язані з реконструкцією, створення (відновлення), агротехнічний догляд та доповнення, збереження від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб);
умови, що негативно впливають на збереження та використання полезахисних лісових смуг.
- Вплив на бюджет
Реалізація проекту акта не потребує фінансування з державного чи місцевого бюджетів.
- Позиція заінтересованих сторін
Консультації з заінтересованими сторонами не проводились.
Проект акта не стосується питань функціонування місцевого самоврядування, прав та інтересів територіальних громад, місцевого та регіонального розвитку, тому не потребує погодження з уповноваженими представниками всеукраїнських профспілок та всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців.
Проект акта не стосується сфери наукової та науково-технічної діяльності, тому не потребує погодження з Науковим комітетом Національної ради з питань розвитку науки і технологій.
Проект акта потребує розміщення на офіційному веб-сайті Мінекономіки для обговорення.
- Прогноз впливу
Проект акта не має безпосереднього впливу на ринкове середовище, розвиток регіонів, ринок праці, рівень зайнятості населення, громадське здоров’я, екологію та навколишнє середовище.
Проект акта матиме безпосередній впив на сферу суспільних відносин, пов’язаних із проведенням суб’єктами господарювання заходів з утримання та збереження полезахисних лісових смуг.
Прогноз впливу додається.
- Позиція заінтересованих органів
Проект постанови потребує погодження з Міністерством енергетики та захисту довкілля України, Міністерством фінансів України, Державним агентством лісових ресурсів України, Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, Державною регуляторною службою України та отримання висновку правової експертизи Міністерства юстиції України.
- Ризики та обмеження
У проекті акта відсутні положення, що містять ризики порушення прав та свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, не впливають на забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, а також не містять ризики вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією, створюють підстави для дискримінації, стосуються інших ризиків та обмежень, які можуть виникнути під час реалізації проекту.
Громадська антикорупційна та громадська антидискримінаційна експертизи не проводились.
- Підстава розроблення проекту акта
Проект акта розроблено на виконання пункту 1 Плану організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України від 10 липня 2018 р. № 2498-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні», схваленого на засіданні Кабінету Міністрів України 19 вересня 2018 року (протокол № 36).
Міністр розвитку
економіки, торгівлі та
сільського господарства України Ігор ПЕТРАШКО
«___» __________2020 р.
ПРОГНОЗ ВПЛИВУ
реалізації проекту постанови Кабінету Міністрів України
«Про затвердження Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення»
- Визначення механізмів, способів утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення.
- Вплив на ключові інтереси усіх заінтересованих сторін зазначається за такою формою:
|
Заінтересована сторона |
Ключовий інтерес |
Очікуваний (позитивний чи негативний) вплив на ключовий інтерес із зазначенням передбачуваної динаміки змін основних показників (у числовому або якісному вимірі) |
Пояснення (чому саме реалізація акта призведе до очікуваного впливу) |
|
|
короткостроковий вплив (до року) |
середньостроковий вплив (більше року) |
|||
|
Орендар земельної ділянки |
Визначення чітких правил роботи. Зменшення витрат та отримання прибутку. |
Негативний
|
Позитивний
|
Негативний (у короткостроковій перспективі): додаткове навантаження на орендаря земельної ділянки в частині самостійного отримання від державних органів та органів місцевого самоврядування погоджень, необхідних для проведення заходів . Позитивний (у середньостроковій перспективі): – оптимізація робочого процесу; – зменшення ризиків зловживань та порушень у роботі; – підвищення врожайності та захист ґрунту від ерозії
|
