Народний депутат Андрій Кіт: «Недолуге керівництво лісовою галуззю може призвести до жахливих наслідків»

Зміна керівництва, яка кілька місяців тому відбулася у Державному лісовому агентстві, замість внесення нових ідей і рішень у галузь, насправді тільки поглибила усі складні та суперечливі процеси, що відбувалися у ній протягом останніх років. Безгосподарність, яка існує в даний час у Держлісагентстві, на думку народного депутата Андрія Кота, уже найближчим часом може призвести до негативних і незворотних наслідків. 

Які причини спонукали вас до таких скептичних прогнозів?

Діяльність, точніше бездіяльність керівництва Держлісагентства уже розбалансувало галузь і в даний час наполегливо штовхає її у прірву. У чому власне небезпека? Ще минулою каденцією Верховної Ради було прийнято бюджетну «Програму ведення лісового та мисливського господарства, охорони і захисту лісів у лісовому фонді». Програма дає можливість здійснювати перерозподіл коштів між лісгоспами, оскільки вони в Україні перебувають в абсолютно різних умовах. Якщо на Заході лісові господарства здебільшого прибуткові, то на Півдні та Сході держави стоїть не питання заробітків, а питання збереження лісу. Завдання програми полягає у збалансуванні ситуації. Аби прибуткові підприємства могли поділитися з дотаційними, потрібен паспорт програми. Але паспорт бюджетної програми на 2020 рік не затверджено по нинішній день. Це означає, що більшість лісгоспів Півдня та Сходу (Донецька, Луганська, Миколаївська, Запорізька, Херсонська, Одеська, Дніпровська області та частково Полтавщина та Кропивниччина) фактично залишилися без фінансування. Як наслідок, вони вже мають приховану заборгованість із заробітної платні та не виконують податкові відрахування у бюджет. Це тягне за собою іншу проблему – масове звільнення професійних і досвідчених працівників. Відтак лісгоспи не можуть навіть забезпечити належне гасіння пожеж, які відбуваються у лісових насадженнях і виконувати програми із висадки лісу.

І як у таких умовах керівники лісгоспів дають собі раду і тримають підприємства на плаву?

А тут ситуація взагалі на межі катастрофи. Річ у тім, що багатьох керівників просто немає на посадах. І це буквально. Із 345 керівників лісгоспів протягом останнього часу звільнено близько півтори сотні. При чому переважна більшість із них звільнена абсолютно безпідставно, без жодних звинувачень чи претензій. 

Можливо, галузь таки потребувала кадрового оновлення керівного складу?

Так не йдеться про кадрове перезавантаження. Річ у тім, що на місце звільнених керівників не призначено нікого. Ви уявляєте! Півтори сотні директорів звільнено і нуль призначено! За таких умов не доводиться говорити про будь-яке ефективне управління, оскільки в добрій половині господарств воно взагалі відсутнє. Часом просто фізично немає кому підписувати документи.

І чим реально загрожує такий стан справ? 

Перші тривожні дзвінки ми маємо вже сьогодні. У час, коли держава відшуковує кошти на соціальну сферу, намагається отримати нові кредити від іноземних партнерів, через безгосподарність однієї структури, бюджет недоотримує більш, ніж вагомі суми. Наведу тільки один приклад. Через неспроможність керівництва Держлісгоспу вирішити технічне питання із залізничниками, банально немає вагонів, аби експортувати зі складів уже заготовлені понад мільйон кубометрів дров. А це сума еквівалентна мільярду гривень. Як, питається, можна так «господарювати»?

Фото: tyachiv.com.ua

Це, справді, виглядає доволі сумно… І, щонайменше, дивно.

Уявіть собі, що в таких умовах, у які через недолуге керівництво потрапила більшість українських лісгоспів, їх ще й вирішили «добити» непродуманою податковою політикою. До Верховної Ради не надходило жодної ініціативи від уряду щодо перегляду оподаткування підприємств лісової галузі. Натомість урядом у листопаді минулого року було прийнято Постанову, яка практично позбавила лісгоспи останніх можливостей для виживання. Точніше кажучи, було прийнято документ, згідно з яким 90 відсотків дивідендів підприємств галузі вирішено забирати у бюджет. Як за таких умов можна вижити?

І що далі? Лісове господарство в Україні збанкротує, помре, чи є більш оптимістичні варіанти розвитку подій?

Мені з колегами-депутатами разом з відповідальними, провідними лісівниками ще за минулої каденції вдалося врятувати галузь так званих реформаторів, які лобіювали безоплатну передачу лісів у приватну власність. Де-факто в наших умовах це б означало банальну крадіжку. То ж і сьогодні я вірю в те, що спільними зусиллями ми не дамо розвалити лісове господарство безвідповідальним керівникам – людям які випадково потрапили на керівні посади у лісогосподарській сфері та продемонстрували свою повну управлінську некомпетентність.

Кирилл Сомов