Де були піщані дюни, нині радують зір бори 

У «зелених» лицарів Слобожанщини.

Пригадую, чотири роки тому в Охтирському лісництві зустрівся зі старшим науковим співробітником Краснотростянецького відділення УкрНДІЛГА В’ячеславом Самодаєм. Дізнався від нього про співпрацю вчених відомої дослідної станції з лісгоспами Слобожанщини – допомагають їм створювати лісонасіннєві плантації, випробні, клонові культури тощо. Того разу науковець під час свого чергового приїзду до господарства обговорював із директором Охтирського лісгоспу Юрієм Римарем і лісничим Віктором Шукаловичем чергові кроки з переведення насінництва сосни звичайної на селекційну основу.

– Це наша теплиця для вирощування клонів, – пояснив Юрій Володимирович. – Біля неї бачите підщепи (саджанці в горщиках), які готуються для щеплення, а в самій теплиці – вже готові прищепи попереднього року. Більшість прижилися і ми їх висадимо на ділянку, де створюється клонова плантація. Поставили за мету мати надійну насінну базу. Дякуючи нашому науковому консультанту, справа просувається. Перша сотня привитих саджанців уже на постійному місці й добре себе почуває.

І ось я знову на підприємстві. Разом з головним лісничим Олександром Бугаєм і лісничим Віктором Шукаловичем їдемо до лісу, аби побачити плід праці лісівників і науковців. Нас зустрічають припорошені снігом (таким бажаним, але рідкісним гостем цьогорічної вкрай скупої на опади зими) вічнозелені красуні. На ділянці площею 1,6 га радують зір деревця, які в минулому я розглядав у теплиці ще у вигляді підщеп. На деяких уже навіть з’явилися перші шишки. Як пояснили господарі, це і є клонова лісонасінна плантація сосни звичайної – у недалекому майбутньому загальну площу доведуть згідно з проєктом до п’яти га. Скоро візьмуться формувати крони – обрізати верхівки, аби дерева росли в ширину і на них можна було легко збирати врожай шишок.

Головний лісничий лісгоспу Олександр Бугай (праворуч) і лісничий Охтирського лісництва Віктор Шукалович оглядають стан сіянців ялини у теплиці

Лісгосп – специфічний на Сумщині. Володіння його розкинулися в Охтирському і Великописарівському районах, частково в Краснопільському та Тростянецькому. Загальна площа лісокористування – 25,6 тис. га. Територію перетинає річка Ворскла, тож права, більша частина її, – то хвилясте плато, розчленоване глибокими ярами і балками, де переважають лісові сірі та темно-сірі ґрунти. Там ростуть дубові ліси. А от лівий берег рівнинний, ґрунти представлені заплавно-лучними, торф’яними, дерново-підзолистими. В заплаві, зрозуміло, домінують хвойні насадження, що займають майже половину Охтирського і Хухрянського лісництв.

Здавна Охтирка потерпала від сипучих пісків, які оточували місто та навколишні села з усіх боків. Боротьбу з ними населення почало ще на початку минулого століття. В 60–70-х роках велися особливо інтенсивні посадки сосни звичайної – таким чином вдалося закріпити піщані дюни. Нині доглядають за борами, створюють нові. Невипадково налагодили міцні зв’язки з ученими, спільними зусиллями заклали надійну базу для переведення насінництва на селекційну основу. Матимуть високоякісний посівний матеріал – нащадкам передадуть чудові бори.

У Хухрянському лісництві ми побували в соснових насадженнях, де під керівництвом лісничого Івана Гашути практикують проведення рубок формування лінійно-селективним методом. Садять сосну у шість рядів за схемою 1,5х0,7 м, через п’ять років вибирають кожен шостий ряд, а також відсталі, сухі дерева в інших рядах. Через 10 років вирізають ще кожен третій ряд. Загалом вибирають майже п’яту частину запасу, тож насадження отримують більше освітлення, мають більшу площу живлення для коріння, крони. Вирубані сосни продають як новорічні. Основний метод догляду за культурами – трактором МТЗ в агрегаті з КЛБ-1,7. За сезон міжряддя обробляють тричі. При підготовці ґрунту для боротьби з бур’янами застосовують гербіциди.

В обох лісництвах особливою увагою оточена не лише сосна звичайна, а й інші хвойні породи, зокрема, модрина європейська, ялина, навіть метасаквойя. Іван Гашута показав прекрасні сіянці модрини в коробах. За словами лісничого, порівняно з розсадником вихід сіянців у них більший, до того ж за сезон вони витягуються на 15–20 см. Вводять модрину європейську в дубові та соснові насадження; супутньою для хвойних, зазвичай, слугує береза повисла, яка збагачує ґрунт, виступає в якості протипожежних бар’єрів. У теплицях, коробах щороку вирощують значну кількість і сіянців новорічних атрибутів: під керівництвом умілих «зелених» архітекторів, помічників лісничих з Хухрі Юрія Невдачіна та Охтирки Максима Тананіко оригінально формують їхні крони, що дуже подобається покупцям – але це вже тема іншої розповіді.

Помічник лісничого Охтирського лісництва Максим Тананіко: «Жолуді дуба звичайного надійно зберігаються в холодильній камері»

Неабиякого досвіду набули в лісгоспі й у створенні культур дуба звичайного, надто в Грунському лісництві, впродовж багатьох років очолюваному Олександром Бабковим. До речі, саме тут раціоналізатори розробили конструкцію агрегату для пониження пеньків, про що недавно розповідала наша газета – публікація зацікавила багатьох читачів. Так от, сюди приїздять колеги повчитися й садити ліс на терасах, горбистих невдобах. «Свого часу, – поінформував лісничий, – наші «аси» зробили, здавалося б, неймовірне: «прописали» дуб на місці осики. На семи гектарах вирубали її і протягом трьох сезонів не випускали з рук меча Колесова. Організували людей з сіл для догляду за дубками, які намагалася заглушити поросль осики. Виполювали її в рядах, викошували в міжряддях… Тепер маємо діброву з прекрасними таксаційними характеристиками, дерева сягають 20 метрів заввишки. Осики наче не було, вже й пеньки зогнили. Є надія, що виростимо високобонітетне насадження».

Починаючи з 2006 року, в господарстві активно займалися лісорозведенням. За п’ять років створили 190 га нових лісів. А відтоді добра справа загальмувалася: припинилося державне фінансування, місцева влада не виділяє під залісення деградовані, непридатні для вирощування сільгоспкультур землі.

– Зате лісовідтворення щороку проводимо на площі в межах 100 га. Не трапляється такого, щоб посадили менше, ніж зрубали, – поділився думками головний лісничий підприємства Олександр Бугай. – При кожному з п’яти лісництв є власні розсадники для вирощування сіянців листяних порід, для отримання високоякісного садивного матеріалу хвойних у двох лісництвах маємо теплиці і короби. Прагнемо заготовляти насіння з добрими спадковими характеристиками – з лісонасінних ділянок, плюсових дерев. В Охтирському лісництві встановили морозильну камеру та побудували шишкосушарку, яка задовольняє потреби всіх лісництв. У полі зору постійно перебувають питання охорони масивів від пожеж, шкідників, хвороб. Щоб зупинити наступ верхівкового короїда, вдалися до біологічних методів. Маємо обнадійливий результат. У двох лісництвах обладнали системи відеоспостереження, охопивши практично всі хвойні насадження. Для боротьби з вогнем є достатньо техніки, пожежного інвентарю. Якщо підсумувати, то робимо все можливе, аби передати наступним поколінням кращі ліси, аніж отримали ми від своїх попередників…

Перш, ніж поставити останню крапку, зауважу: в Охтирському лісгоспі на висоті й мисливське господарство. Мають оптимальну щільність диких тварин, у повному обсязі здійснюють біотехнічні заходи, не допускають браконьєрства. Надбання місцевих лісівників, єгерів варті того, щоб про них знала вся країна, тому цій темі присвятимо окрему статтю в одному з найближчих чисел «Лісового і мисливського журналу».

ПРЯМА МОВА

Юрій РИМАР, директор Охтирського лісгоспу:

– Впровадження прогресивних технологій вирощування лісових культур, залісення крутосхилів та балок шляхом створення терас, повна механізація лісозаготівель, високопродуктивне використання обладнання для розпилу деревини, виробництво паливної тріски з лісосічних відходів, створення належних умов праці на кожному робочому місці – ось головні завдання, над якими працює колектив підприємства. До складу лісгоспу входять п’ять лісництв; цех переробки деревини, нижній склад, базовий лісовий розсадник, машинно-тракторний парк, пожежно-хімічна станція. Створено близько 250 безпечних і високопродуктивних робочих місць. Середньорічний розмір лісокористування з 1 га вкритих лісовою рослинністю ділянок становить 2,6 куб. м, а приростає щорічно на кожному гектарі 3,7 куб. м. Отже, забезпечується невиснажливе лісокористування.

Якщо говорити про підсумки минулого року, то варто відзначити, що обсяг реалізованої продукції становив 98,7 млн грн, на одного працюючого було реалізовано на суму 402,8 тис. грн. У власних цехах переробили 12,2 тис. куб. м деревини, випустили щепи паливної 3,3 тис. т, дров колотих 3,4 тис. куб. м. Забезпечивши потреби місцевих організацій та населення, 2,2 тис. куб. м дров колотих відправили на експорт. Капітальних інвестицій у розвиток підприємства вкладено майже 6 млн грн. Значну увагу приділили енергозбереженню. На фоні підвищення тарифів на енергоносії та паливно-мастильні матеріали замість двох старих котлів «Лана», які працювали ще з початку 90-х, встановили потужний КВМ-800 харківського виробництва. Обійшовся він майже в 1 млн грн, але свідомо пішли на затрати, бо в плані ефективності новинка значно перевищує попередників, обі­гріваючи всі адміністративні та виробничі приміщення центральної садиби.

За звітний період підприємство сплатило податків до всіх рівнів бюджету 44,8 млн грн. Із 1 куб. м заготовленої деревини сплачено 753 грн, з 1 гривні реалізованої лісопродукції – 0,45 грн. На ведення лісового господарства спрямували 40,5 млн грн. Повсякчас дбаємо про соціальний розвиток колективу. Заробітна плата на кінець минулого року становила 13719 грн. Не випускаємо з уваги питання оздоровлення працівників та їхніх дітей. Для праці та відпочинку прагнемо створити якнайкращі умови. Бо розуміємо: як дбатимемо про людину, таку й віддачу матимемо. Наші здобутки, успіхи стали можливими завдяки злагодженій роботі всього колективу, щоденній наполегливій праці кожного трудівника.

Микола ПУГОВИЦЯ,Сумська область,фото автора,Газета “Природа і суспільство”