Вуглець – під контроль

Презентація Дорожньої карти кліматичних цілей для України до 2030 року.

18 лютого у Києві Центр екологічних ініціатив «Екодія» зібрав експертів, журналістів та всіх небайдужих до того, що відбувається з кліматом на планеті, аби обговорити своє бачення перспективних дій країни для зменшення навантаження на клімат планети.

Те, що відбувається з кліматом, важко не помітити. Територія України не є винятком – минулий рік став у нас одним із найтепліших: тривалі теплові хвилі, посухи у Черкаській області, зростає кількість стихійних явищ. Аби обмежити процес потепління, людство має скоротити викиди двоокису вуглецю до 60% до 2030 року, а до 2050 вийти на нульовий баланс.

У ратифікованій Паризькій угоді Україна задекларувала План зі скорочення викидів, який міжнародні експерти оцінили як «вкрай незадовільний». У 2018 році міністр екології оголосив про початок розробки національно-визначеного внеску у цей процес, а вже наприкінці минулого року міністерство заявило про перегляд Енергетичної стратегії на період до 2035 року та початок розробки Національного плану з енергетики та клімату на 2021–2030 роки.

Саме тому, під час перегляду бачення кліматичної політики Уряду, громадські організації та експерти різних напрямків об’єдналися, аби запропонувати Уряду власне бачення того, як забезпечити скорочення викидів парникових газів в усіх секторах економіки.

Дорожня карта розділила цілі на п’ять секторів: виробництво та використання енергії, сектор будівель, транспорт, відходи, сільське та лісове господарство, землекористування. Кожен сектор отримав загальну картину на сьогодні, що саме треба зробити, чому і для чого, і обґрунтування відповідного шляху розвитку.

Тригодинна презентація-дискусія виявилася плідною як для авторів Дорожньої карти, так і для гостей. Обговорювалися практично всі сектори документа, який буде переданий Уряду. Найбільшу зацікавленість викликали питання енергетики та лісового господарства. І ось чому. Зважаючи на те, що використання вугілля найбільше дає викиди СО2, його планується скоротити і до 2030 року видобуток вугілля залишити лише на тих шахтах, які забезпечують паливом залишкові або резервні потужності ТЕС, пріоритет у розвитку надається відновлювальним видам енергії. Представник Біоенергетичної асоціації Юрій Матвєєв висловив зауваження, що з них озвучені лише два види – вітер, як лідер, та сонце. За даними статистики, які він навів, використання біомаси за розрахунковий 2018 рік еквівалентно 4 млрд кубометрів природного газу.

Так, при усіх її певних недоліках, використання біомаси – вагомий чинник енергетики. На жаль, 10-хвилинна презентація енергетичного сектору не могла врахувати всі нюанси, у тому числі, і використання біомаси. До того ж, за трендами, вона, після енергії вітру та сонця, на жаль, залишається все ж дорожчою.

Щодо лісового сектору, то вважається, що ліси утримують вуглець, зазначив на початку презентації цієї частини карти представник «Екодії» Олексій Василюк. «Майже 16 відсотків держави займають ліси, є багато документів, що треба збільшити лісистість, і ми теж вважаємо, що її треба збільшувати десь до 20%, – зазначив він, – але не шляхом засаджування степів, а треба відновлювати ліси саме на Поліссі, у кліматичній зоні, яка дозволить вирости новому лісу».

Окрема ціль у цьому секторі присвячена самозалісенню, оскільки дуже багато на Поліссі покинутих полів, які самі заростають лісом. Саме шляхом залучення цих та деградованих земель до лісового фонду можна підняти лісистість на решту 4%. А це – 2,4 млн га! Також поставлено ціль зменшити площу пожеж у лісах на 50% шляхом забезпечення державного фінансування заходів з охорони лісів від пожеж. Для збільшення поглинання лісами вуглецю є також ціль – підвищити загальну біомасу лісів країни шляхом збільшення площі стиглих та перестиглих деревостанів, та збільшення середніх показників збереження у лісах мертвої деревини шляхом заборони її вилучення, особливо на заповідних територіях.

Окремо було висвітлено питання використання торфовищ, які були осушені ще радянською меліорацією і стали небезпечним чинником ризику не лише для викидів вуглецю, а й виникненню пожеж.

Отже, громадськість рекомендує Уряду врахувати визначені нею цілі при роботі над документами та інтегрувати їх у політику у відповідних секторах. Дорожню карту кліматичних цілей підтримують громадські організації різних напрямків. Це – Українська кліматична мережа, Екодія, Clean Energy Lab, ОПОРА, Ukrainian Nature Conservation Group, Центр Суспільних Комунікацій, ВГО «Асоціація малих міст України», ГО «Плато» та ряд інших.

Повний текст Дорожньої карти виставлено на сайті Центру екологічних ініціатив «Екодія» для подальшого ознайомлення.