Або… заповідали

Коллеги размещаю эту статью с просьбой включиться в обсуждение. Сам я сейчас даже не успеваю её прочитать, хотя по сопроводительному письму понимаю, что статья продолжает обсуждение темы адекватного реагирования на природные процессы, которая актуальна для всей Украины и для лесов любого целевого назначения.  Присоединюсь к Вам  и вникну в детали уже вечером. 

Для автора. Татьяна Федоровна,  фото размещаю произвольно, так как не нашел на них ссылок (может впопыхах) Ссылки есть но они явно на список литературы, который не приведен.  Если важно правильно разместить иллюстрации и привести список – пришлите обновленный вариант  popkovm@ukr.net    С уважением,  М.П.

•  
• Природа єдина. Вона не знає,
• що ми поділили її між науками
• Ч. Дарвін

Заповідне урочище місцевого значення «Шамраєва дача» виділено із складу Бобрівського лісництва Сєвєродонецького ЛГЗ (нині ДП «Сєвєродонецьке ЛМГ») згідно рішення виконкому Попаснянської ради № 313 від 20 вересня 1985 року загальною площею 879,0 гектарів.

Природно-кліматичні умови. Заповідне урочище і прилеглі до нього території мають відносно подібні природні умови, входять в єдиний природно – територіальний комплекс терасових слабо хвилястих піщаних рівнин з дерновими піщаними ґрунтами і розвиваючими пісками під піщаними степами та  дубово-кленовими лісами.

Лісо рослинна зона – північний (байрачний) степ, що характеризується недостатньою кількістю опадів (430 – 500 мм). Середня температура січня – мінус 7 – 8 °С, липня – плюс 21 – 22 °С (мінімальні температури можуть становить до мінус 42 °С, максимальні – до плюс 42 °С). Посушливих днів – 50-60. Часто виникають пилові бурі, суховії.

Характеристика насаджень. По низинах заповідного урочища зростають листяні насадження природного походження: береза повисла, вільха чорна, дуб звичайний низькостовбурний 60-100 років. Більше половини насаджень представлено сосною звичайною 55-80 років штучного походження, що зростають по пагорбах, в улоговинах видування.

Основний лімітуючий чинник росту лісу в Степу є волога, тому основний лісогосподарський захід в лісах Степу – рубки догляду, направлені в першу чергу на збереження та економне використання вологи.

Нормативно-правова база створення і існування заповідного урочища. Відповідно до вимог Закону України «Про природно-заповідний фонд України», 1986 р. (далі «Про ПЗФ України»), під час виділення заповідного урочища встановлено режим для даної ділянки, із захороненням усіх видів лісокористування, крім рубок догляду і санітарно-оздоровчий рубок. Виняток для рубок догляду зроблено на підставі біологічних вимог штучно створених соснових насаджень, досвіду виробництва подібних рубок на даному підприємстві.

В прийнятому у 1992 році Законі України «Про ПЗФ» заборонялись усі види рубок, в тому числі і рубки догляду, проте перегляди статусу ділянки Положення Закону не було проведено. Ділянка зберегла статус заповідного урочища, згідно якому за новим Законом заборонялись усі види рубок, в тому числі і рубки догляду. Таким чином, вирішено майбутнє природного комплексу заповідного урочища.

До того ж, первісно, при присвоєнні ділянці статусу заповідності було порушення щодо вимог Закону «Про ПЗФ», що визначає заповідні урочища, як лісові, степові, болотні і інші окремі цілості ландшафти (наприклад, ліс серед полю), що мають наукове, природоохоронне і естетичне значення з метою збереження їх в природному стані.

Таким чином, ділянка, якої призначено статус заповідного урочища, по  Закону не може бути:

– ділянка ні є окремим цілісним ландшафтом, оскільки це внутрішня частина єдиного лісового масиву Бобрівського лісництва;

– соснові насадження – це культури, а їм не властива саморегуляція і без проведення своєчасних інтенсивних лісогосподарських заходів неможливо їх збереження.

Насадження заповідного урочища не відрізняються унікальністю. Це типчині деревостани у Луганській області як за складом головних порід так і за супутніми і надґрунтовному покриву.

Стійкість заповідних насаджень та їх втрата. В своєї фундаментальної праці «Учення про ліс» (1912) Георгій Федорович Морозов висловив основну ідею лісівництва: «… приймаючи до уваги потребу працювати на великих просторах, оперувати з великою кількістю часу, ми неминуче повинні висунути в якості самої першої, самої головної умови заради здійснення ідеї, деяку життєву та визначену вимогу – це створення і підтримка стійкості насаджень».

Саме те, що заповідали культури сосни звичайної, свідчить про високий рівень щодо ведення лісового господарства у ДП «Сєвєродонецьке ЛМГ» та високу стійкість і тривалість таких насаджень. Згідно Стойко С.М. (1) «…під заповідник територія має бути своєрідним еталоном природних екосистем у регіональному та зонально-географічному планів».

За короткий час після заборони рубок догляду стан заповідних насаджень різко погіршився. Заборона рубок догляду сприяла росту захаращення, виникнення осередків хвороб, шкідливих комах, що могли розповсюджуватися по всій території Бобрівського лісництва. Значна кількість відпаду, сухих дерев на корені сприяло розмноженню вторинних шкідників та створювало надзвичайну пожежонебезпеку. Проведення лише санітарно – оздоровчих заходів було явно недостатньо щодо підтримки стійкості насаджень.

Про незадовільний стан насаджень керівництво ДП «Сєвєродонецьке ЛМГ» повідомляє Управління екології природних ресурсів в Луганській області (№ 367, 2003 р.). Враховуючи, що ділянка для створення заповідного урочища не відповідає щодо вимог Закону «Про ПЗФ», Сєвєродонецьким ДЛМГ як землекористувач і власник, зобов’язаний забезпечувати збереження біорізноманіття лісів (ст..85 Лісового кодексу), режим охорони і збереження природоохоронного об’єкта (охоронне зобов’язання, 1999, яке оновлено у 2019 році), звертається з Клопотанням щодо зняття статусу заповідності з ділянки, що визначено як заповідне урочище.

Клопотання було викликано суперечністю між обов’язками, покладеними на держлісагенство щодо збереження природного комплексу заповідного урочища, та неможливістю їх виконання внаслідок заборони лісогосподарських заходів,за допомогою яких можливо його збереження. Такі заходи згідно Закону України «Про ПЗФ» та «Методичних рекомендацій щодо збереження лісових екосистем на територіях природно-заповідного фонду України різних категорій», 2003 (далі «Методичні рекомендації…., 2003) заборонялись.

Незважаючи на те, що ця заборона в заповідних урочищах стосується природних екосистем, та на начальну деградацію заповідних насаджень, Клопотання було відхилено і дозволено знову проведення лише санітарно – оздоровчих заходів.

Моніторинг (опосередкований) лісової екосистеми заповідного урочища. Саме на моніторингових даних спостережень за станом лісових екосистем в динаміці можливо оцінити вплив на їх стан тих чи інших факторів, спрогнозувати подальший їх стан, прийняти управлінчеські рішення щодо підвищення ї стійкості, а останнім часом здійснювати розробку програм щодо їх адаптації до змін клімату. Моніторинг лісових екосистем (основна частина – деревостан), що здійснювався в лісах Луганської області з 1991 року за програмою узгодженою з загальноєвропейською ICP Forests в заповідному урочищі не проводився перш за все із-за заборони проведення рубок догляду, а в цьому разі і передбаченої деградації заповідних насаджень.

Проте, динаміку моніторингових даних (опосередкованих) про погіршення стану насаджень можливо одержати аналізуючи обґрунтування наукових спеціалістів щодо проведення лісогосподарських заходів в заповідному урочищі, а також звернень і клопотань ДП «Сєвєродонецьке ЛМГ» до Управління екології та природних ресурсів в Луганській області, пов’язаних з проблемами заповідного урочища.

Динаміка обґрунтувань, звернень, клопотань.

2003 рік	звернення, клопотання, що наведено вище. В тому ж 2003 році, значний аналіз стану природного комплексу заповідного урочища та обґрунтування щодо проведення лісогосподарських заходів у ньому, надає член президиума обласної (Луганської) ради охорони природи кандидат с/г наук, член кореспондент лісової академії наук України А.Вербін. Саме, в період його керівництва на Луганській АЛДС (нині ДП «Луганське АЛНДС») УкрНДІЛГА закладено у 1981 році науковий експеримент з вивчення впливу рубок догляду на зимостійкість соснових насаджень в лісах зеленої зони Лисичансько – Рубіжансько – Сєвєродонецької промислової агломерації і одержано дані про їх позитивний вплив.
2005 рік	ДП «Сєвєродонецьке ЛМГ» укладає договір з ДП «Луганська АЛНДС» з питань щодо проведення рубок догляду в заповідному урочищі і одержує один з основних висновків про необхідність проведення комплексу лісогосподарських заходів в заповідному урочищі. В інші роки подібні висновки надавались науковими співробітниками ДП «Луганське АЛНДС».
2018 рік	Згідно висновків, що одержано на підставі даних обстежень санітарного стану заповідних насаджень (акти обстежень від 01.02 та 20.10.2018 р.): 1) про проведення комплексу лісогосподарських заходів в заповідному урочищі; 2) про зняття статусу заповідності з ділянки, що визначено як заповідне урочище місцевого значення «Шамраєва дача», ДП «Сєвєродонецьке ЛМГ» звертається до Управління екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації надати порядок дозволів і лімітів на проведення рубок формування та оздоровлення лісів.

Санітарний стан заповідного урочища у 2018 році.

Обстежені заповідні насадження характеризувалися незадовільним станом внаслідок ураження їх хворобами, шкідливими комахами. Відмічено значні площі соснових насаджень уражених кореневою губкою. За категорією розвитку всихання, осередок кореневої губки класифікується як діючий.

Серед листяних сильніше всихає береза повисла, дуб звичайний, останній дуже пошкоджено кореневою гниллю.

Повнота у межах виділів нерівномірна. Разом з великими галявинами спостерігалися перегущені соснові насадження, де могли усихати дерева I та II класу за Крафтом, в той час як поруч дерева III та IV класу були живі.

Внаслідок зниження ґрунтових вод у посухи, спостерігалось усихання не тільки листяних, а і кращих соснових дерев, що зростали на межі з листяними. Аналіз свіжого сухостою таких дерев на заселеність шкідливими комахами, дозволяє зробити висновок про вирішальну роль останніх в загибелі дерев.

Всихання сосни звичайної відбувалось поодинокими деревами, групами по 5 – 7 дерев і цілими ділянками з наявністю на них до 50 штук і більше свіжого сухостою.

На галявинах з діаметром понад 30 метрів кількість повалених дерев коливалась від 10 до 47 штук.

Відмічено ділянку з поваленими і сухостійними деревами сосни звичайної площею приблизно 3,0 гектарів, так зване «кладовище». На ділянці вже відбувається процес відновлення корінного природного комплексу степового різнотрав’я, замість створеного.

Значна кількість сухих дерев на корені, накопичення відпаду з-за відсутності санітарно-оздоровчих заходів з 2015 року, прискорило масове розмноження вторинних шкідників та катастрофічно збільшило пожежонебезпеку.

Треба звернути увагу, що задовільним станом характеризувались насадження ділянок, що межують з заповідними і де своєчасно проводились лісогосподарські заходи.

Згідно п.2.6 Методичних рекомендацій щодо збереження… (2) природоохоронний статус вважається «сприятливий», якщо: дані щодо динаміки популяції відповідного виду вказують на його довготривале само підтримання як життєздатного компонента властивих йому природних оселищ та природний ареал виду не зменшується і, ймовірно, не буде зменшуватися в передбаченому майбутньому».

За період з лютого по вересень 2018 року площа усихання листяних насаджень заповідного урочища збільшилась на 11%, сосни звичайної – на 38%. Наприкінці вегетації 2018 року площа усихання становить 502,0 гектари при загальної площі заповідного урочища – 879,0 гектарів.

З аналізу стану заповідних насаджень та їх зникнення значними площами, можливо зробити наступний висновок.

Природоохоронний статус заповідного урочища місцевого значення «Шамраєва дача» не є сприятливим для збереження лісових екосистем в даної категорії заповідності.

Деякі уроки із заповідання степових насаджень в заповідному урочищі місцевого значення «Шамраєва дача».

В процесі розвитку вітчизняного лісівництва, що йшлося методом проб і помилок, розроблено цілий комплекс агротехнічних і лісівничих заходів, що дозволяє значно підвищувати стійкість степових насаджень. Цей визначений досвід у ХХ столітті – надбання світової лісової науки. Він широко використовується в багатьох країнах, в тому числі в США.

На підставі тривалих багаторічних дослідів було розроблено методи і способи вирощування степових насаджень за допомогою систематичного проведення рубок догляду та інших лісогосподарських заходів.

Лісогосподарські заходи у степових насадженнях за переліком майже так само, як і для природних лісів. Вони складаються з рубок догляду, лісозахисних заходів, охорони, подолання та профілактика всихань, відновлених рубок, а для нових насаджень – агротехніка створення.

Проте особливості екології, розвитку, структури і відновлення насаджень та інше, вимагає наповнення лісогосподарських заходів змістом, відповідним до цих особливостей степових насаджень. Тому не можна механічно переносити на штучно створені степові лісонасадження лісівничі уявлення і засади для природних лісів (3).

Серед лісогосподарських заходів найважливіші – рубки догляду. Згідно визначення рубок догляду за лісом – це заміна природного зріджування (диференціація) штучним, при цьому вирубуються небажані дерева і створюються сприятливі умови рослинам, що залишаються на корені. Рубки догляду розглядаються як метод проведення штучного відбору для генетичного покращення лісів. Рубками догляду покращується стан насаджень, підвищується їх стійкість до несприятливих факторів навколишнього середовища.

Екологічне завдання рубок догляду – це покращення вологою ґрунтів.

Розглянемо деякі питання в насадженнях заповідного урочища відповідно до наведеної характеристики рубок догляду.

Диференціація. Згідно професора Е.С. Мігунової з УкрНДІЛГА «Процес відмирання з віком відсталих за ростом екземплярів характерне для здорових насаджень, в штучних посадках, створених на сухих нелісових землях, самозріджування не йде, що є однією з головних причин їх передчасного старіння». (4)

На сьогодні в перегущених соснових насадженнях заповідного урочища у віці 70 років кількість дерев на гектарі може становить  1705 штук, що майже у 3 рази більше існуючих норм (5). Диференціація в таких насадженнях не йшла, тобто такі насадження є хворі. З цього приводу доречно привести висновок з п.3.3.3 Методичних рекомендацій…., 2003 «В процесі проведення рубок догляду в лісових екосистемах Степу в першу чергу видаляють сухі, всихаючи та хворі екземпляри хвойних порід…» (Підчеркнуто автором цієї записки).

Навіть при забороні рубок догляду, можливо було б при проведенні санітарно – оздоровчих заходів видаляти такі хворі екземпляри і тим самим зменшувати кількість дерев на одиниці площі, що відповідає п.3.3.1 Методичний рекомендацій…2003 «Основна увага при проведенні рубок догляду у лісових екосистемах природно-заповідного фонду в Степу є спрямування на збереження вологи в ґрунті та її раціональне витрачення. З цією метою рекомендується вирощування зімкнутих насаджень з добре розвинутими кронами, але з можливо меншою кількістю дерев на одиниці площі».

Незалежно від статусу заповідності, вище наведене у пп.3.3.1 та 3.3.3 причетно до усіх степових насаджень, тому що це набутий вітчизняний досвід їх вирощування, який використали спеціалісти при підготовці Методичних рекомендацій… 2003.

Зрозуміло, що при вибиранні хворих екземплярів могла бути суперечність між кількістю вибираємих дерев і відповідними нормами повнот насаджень після їх виборки. В такому разі треба нагадати наступне.

1. Виборка хворих екземплярів розглядається як міра для оздоровлення хворих насаджень і як міра по виправленню негативних наслідків для насаджень у зв’язку з противоправною забороною рубок догляду.
2. Заборона рубок догляду сприяла перегущеності насаджень деревами з низькими площами поперечних перетинів, за допомогою яких і визначається повнота. В даному випадку треба було орієнтуватися не на повноту, а на густоту насаджень.

Селекція. В перегущених насаджених спостерігається, якщо можна так висловитися, «зворотня» селекція, коли кращі дерева усихають, а поруч з ними відсталі за ростом залишаються живі. Останнім для розвитку треба менше вологи і поживних речовин, тому вони більше пристосовані до бідних ґрунтів з низькою вологою в хворих насадженнях. Саме такі дерева можуть виживати у посухи. В цьому разі, з-за нераціонального використання вологи, йде не генетичне покращення, а генетичне погіршення лісів.

Відпад. Деструкція відпаду загальмована. Таке пояснюється типом біоколообігом в цьому регіоні, що характеризується як сильно загальмований, або загальмований (6,7) і лише у вологі роки може покращуватися. Це ще раз підкреслює, що основний лімітуючий чинник росту лісу в Степу є волога.

В середньовіковому сосновому насаджені Сєвєродонецького лісництва  ДП «Сєвєродонецьке ЛМГ» після низової пожежі було залишено декілька з часом повалених дерев. Минуло більше 20 років, а остаточної деструкції деревини не спостерігається. 

Своєчасне використання частини деревини. Ініціатива з питань клімату попереджує, що від глобального потепління потерпають в першу чергу лісове та сільське господарство з-за зміни клімату у бік його посушливості. 1999 рік зареєстровано як самий спекотний рік минулого століття. Вже не роки, а останні десятиріччя все складніше створювати і вирощувати ліс в Степу, де жорстокі природно-кліматичні умови для росту лісу підсилюються впливом на них багатьох шкідників і хвороб, частих лісових пожеж. Ліси     ДП «Сєвєродонецьке ЛМГ» до того ж зазнають високий антропотехногенний вплив. В таких умовах створення і вирощування лісів належним чином потребує значних витрат, яких не покриває обмежене лісокористування підприємства. Тому накопичення відпаду, «очікування» сухостію, коли деревина втрачає свої технічні властивості, свідчить про нераціональне лісокористування, що в малолісному регіоні недопустимо.

Підвищення стійкості насаджень до несприятливих факторів навколишнього середовища. Звісно, вплив посухи відбувається в насадженнях негайно, а головним чином, в наступні роки. Послаблені посухами останніх років заповідні насадження з низькою стійкістю, сильніше зазнавали дію хвороб і шкідливих комах. Останнім, за даними багатьох дослідників і перш за все академіка М.Е. Ткаченко «В сухі роки з підвищеними температурами, напад шкідливих комах на насадження і деревостани, послаблені факторами, незалежними від людини, або спричиненими нераціональними заходами господарства, може привести до загибелі лісу на значних площах» (8)

Зрозуміло, що вплив посух зазнають і насадження ділянок, що межують з заповідними. У посушливому 2018 році їх стан характеризувався як послаблений, в той час як в заповідних він був сильно послаблений і всихаючим.

Автори (9) стверджують: «…усиханням підпадають всякі насадження, але в різній мірі і від різних причин. Не можна все відносити на посуху».

Серед головних причин усихання вони виділяють природні, лісівничі і господарські.  І далі їх висловлювання: «Задовільний і добрий ріст, стійкість і всихання в тих же умовах таких, але перегущених і розладнаних, не залишають сумнівів у тому, що перегущеність насаджень є підготовлюючими або збільшуючими, а в крайніх випадках і прямими причинами їх всихання».

На ділянках, що межують з заповідними, рубки догляду в насадженнях і заходи щодо знищення шкідників лісу, розглядаються як міри, що пом’якшували вплив посух на насадження.

Наявність (що передбачається з вище наведених причин) сухих дерев на корені (саме небезпечний горючий матеріал), можливі суховії, що відбуваються інколи зі швидкістю вітру до 60 м/с, розташування заповідного урочища серед лісового масиву Бобрівського лісництва – це ті умови, які у випадку виникнення лісової пожежі, можуть привести до катастрофічних наслідків не тільки лісу, а і для населених пунктів поблизу.

Як попередження – промова В.В. Докучаєва із приводу небувалої за характером посухи 1891 року на півдні на той час Російської імперії, що спричинила неврожай, а відтак і голод на півдні Росії…. На жаль, наші органи та і в загалі природа людини і дійсна тривалість його життя такі, що в величезнішій більшості випадків ми не помічаємо самих процесів, а дивуємось  тільки результатам, приписуючи їх частіше випадковостям різного роду катаклізмів».

Покращення стану насаджень.

Характеризуючи позитивний вплив рубок догляду на насадження, в основному відмічають покращення їх стану, таксаційних показників, продуктивності. Розглянемо що відбувається у підземної частині насаджень при рубках догляду.

При рубках догляду зменшується корененаселенність і як наслідок, покращення водопостачання і харчування кореневих систем, що залишаються. Поступова мінералізація органічних речовин кореневих систем зрубаних дерев створює додаткові запаси легкозасвоюваних форм харчування. Порушення монолітності ґрунтів в області розміщення напівзгнилих і загнивши коренів, сприяє росту живих коренів, до того ж підсилюється і ріст у горизонтальному напряму. (Примітка. Це явище треба урахувати при проведені рубок, догляду в заповідному урочищі).

Коренева система сосни звичайної до 60 см (10). Чим ближче до поверхні ґрунту, тим більше корененаселеність.

За нашими даними обстежень кореневих систем в сосновому насадженні віком 50 років після низової пожежі в Борівському лісництві ДП «Сєвєродонецьке ЛМГ», що відбулася у 2007 році, виявлено: основна маса поглинаючих молодих коренів з діаметром менше 1,5 мм було розташовано на глибині 1,0 см під шаром підстилки потужністю до 10,0 см (11). За даними А.Ахромейко (12) здатність молодих не вкритих пробкою коренів у багато разів перевищує здатність вкритих пробкою. «Якщо за вагою, пише А.Ахромейко, поглинаючі коріння складають 13,5 % загальної кількості коренів, за величиною своєї поверховості вони рівняються 70,6 % загальної поверховості коренів, а їх поглинаюча здатність становить 88,5 % активності усієї маси коренів».

Наведені дані про позитивний вплив рубок догляду на стан насаджень тільки дещо причетні до заповідних насаджень. Проте вони важливі при визначенні інтенсивності рубок догляду в заповідному урочищі.

На нашу думку, рубки догляду в заповідних насадженнях на цей час треба проводити подеревно, але сильної інтенсивності не за повнотою, а за густою насаджень, з можливо меншою кількістю дерев, що залишаються на одиниці площі і що визначено існуючими нормативами. Останні потребують коректировки згідно регіональним особливостям росту лісу в Степу. В даному випадку головна роль у корегуванні належить лісівникам – практикам даного підприємства.

Основними лімітуючими чинниками щодо виборки дерев при рубках догляду треба розглядати сильні вітри і задерніння.

Висновок

1. В цілях збереження природного комплексу нині заповідного урочища місцевого значення «Шамраєва дача» негайно треба провести заходи щодо знищення осередків шкідників лісу, рубки догляду, створення під наметових культур, а на великих площах усихання пере створення нових культур, тощо.
2. Відповідними органами визнати порушення щодо вимог Закону України «Про ПЗФ» при створенні і подальшому існуванні заповідного урочища місцевого значення «Шамраєва дача» і як наслідок, порушення прав лісівників, що в силу своїх професійних знань і громадської позиції приймають міри щодо зниження кризової ситуації в заповідному урочищі.
3. Існуючий стан заповідних насаджень та їх зникнення значними площами в наслідок всихань свідчить про те, що природоохороний статус заповідного урочища місцевого значення «Шамраєва дача» ні є сприятливим для збереження лісових екосистем даної категорії заповідності.

Перелік скорочень

 

УААН	– Українська академія аграрних наук
УкрНДІЛГА	– Український науково-дослідний інститут лісового       господарства та агролісомеліорації ім. І.М. Висоцького
АЛНДС	– агролісомеліоративна науково-дослідна станція
АЛДС	– агролісомеліоративна дослідна станція

м.Сєвєродонецьк, 2019 р.