09/02/2020
0Як ЄС і Україна протидіють змінам клімату.
ЄС по праву вважається безперечним світовим лідером у здійсненні заходів щодо протидії зміні клімату, зокрема, і з викидами вуглекислого газу. Реалізація відповідних стратегій та програм збереження лісів, як основних поглиначів СО2, є одним із головних пріоритетів екологічної політики співтовариства та інших країн Європи, зокрема, і України.
ЄС: кліматична політика проти СО2
Глобальне потепління дає про себе знати температурними рекордами у різних частинах Європи. Лише у 2018 році там пережили велику посуху, особливо вона зачепила Центральну і Північну Європу. Європейські дослідники кліматичних змін з лабораторії клімату та екологічних наук при інституті П’єра Симона Лапласа (LSCE, Франція) вважають, якщо не вжити негайних заходів для скорочення викидів вуглецю, до середини століття такий тип екстремальної спеки стане в Західній Європі нормою. Кліматологи закликають лідерів європейських країн співпрацювати з науковцями та експертами з питань охорони здоров’я для розробки програм, спрямованих на протидію потеплінню.
Питання запобігання зміні клімату є пріоритетним для ЄС від початку його утворення. Відтак, основні напрямки кліматичної політики ЄС залишаються актуальними і до сьогодні: енергозбереження, розвиток відновних джерел енергії та скорочення викидів парникових газів. Саме останні вважаються одним із головних чинників, що сприяє глобальному потеплінню і пов’язаних з ним катаклізмів. Для лісового сектору це пожежі, посухи, накопичення вуглецю, поява шкідників та інші проблеми. У відповідності з Паризькою кліматичною угодою 2015 року ЄС зобов’язався до 2030 року скоротити викиди парникових газів, як мінімум, на 40%. Слід зазначити, що за даними досліджень, щороку ліси ЄС поглинають близько 10% викидів.
Одним з важливих напрямків кліматичної політики ЄС стало впровадження механізму моніторингу контролю викидів СО2. Слід зазначити, що у Європі реалізується кілька програм оцінки стану лісів. Зокрема Європейська програма ICP Forests є однією з найбільших у світі мереж біомоніторингу. Таким чином отримується інформація про стан лісів, забруднення повітря, зміни клімату і біорізноманіття. ICP Forests сьогодні стала важливим інструментом оцінки змін стану лісових екосистем у національному та європейському масштабі.
Новий Регламент ЄС про включення викидів та абсорбції парникових газів від землекористування, змін у землекористуванні та лісового господарства в кліматичну та енергетичну структуру 2030 року, прийнятий у червні 2018 року, вперше включає лісовий сектор у програми заходів зі скорочення викидів. Цим Регламентом визначаються зобов’язання держав-членів, зокрема, і у лісовому секторі, щодо встановлення правил обліку викидів та абсорбції парникових газів, а також перевірки дотримання вимог Паризької угоди в рамках цільових орієнтирів ЄС на 2030 рік у сфері клімату та енергетики. У цьому контексті цікавим є дослідження Європейського інституту лісу «Нова роль лісів і лісового сектору в кліматичних цілях ЄС на період після 2020 року», яким вводиться концепція кліматичного розумного лісового господарства (Climate Smart Forestry). Вона спрямована на постійне підвищення продуктивності і доходності лісів, їх адаптацію і здійснення заходів для підвищення стійкості до зміни клімату, скорочення викидів парникових газів.
Звичайно, що велике значення для реалізації екологічних заходів має своєчасне та необхідне фінансування. Ватро відзначити, що у рамках реалізації політики підтримки сталого ведення лісового господарства на період 2014–2020 рр. в ЄС було виділено понад 8,2 млрд євро, зокрема, для лісорозведення 2,2 млрд євро, захист лісів від пошкоджень – 1,5 млрд євро, посилення стійкості та екологічної цінності лісових екосистем – 1,5 млрд євро. Окрім того, значні мільярдні суми вкладалися в заходи з адаптації до зміни клімату приватними інвестиційними фондами.
Поки що важко сказати, в яку суму обійдуться ЄС заходи з екологічної безпеки на подальші періоди. В кінці 2019 року новою головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляйєн був представлений пакет заходів «Зелений курс Європи» (European Green Deal), який, за її словами, дозволить Європі до 2050 року стати «кліматично нейтральною територією». Однією з ключових цілей є досягнення до 2050 року «нульових» викидів парникових газів. За попередніми підрахунками, до 2030 року втілення нового курсу може обійтися ЄС не менше 1 трлн євро.
Україна: потрібна державна підтримка
Україна увійшла до числа регіонів світу з найвищим темпом зростання температури. За прогнозами деяких українських науковців, за відсутності належних заходів щодо збереження клімату, кордони кліматичних зон в Україні поступово зміщуватимуться на північ, температура зростатиме, а вологість – знижуватиметься. Потепління може призвести до зростання в лісах пожежної небезпеки, зневоднення, ураження шкідниками та патогенами, деградації лісових екосистем.
Як і в Європі, причиною цього є значні викиди парникових газів. Загалом, ліси України поглинають близько 7% від загальної кількості їх викидів. За деякими даними, в українських лісах накопичено понад 758\760 Тг (млн тонн) вуглецю. Лісове господарство – єдиний сектор економіки держави, який більше поглинає вуглецю, ніж викидає. Обсяги поглинання сягають приблизно 60–65 мільйонів тонн СО2 еквіваленту на рік. Ця обставина має бути вагомим аргументом для надання державної підтримки сталого функціонування лісової галузі.
У зв’язку зі зміною клімату, склалися сприятливі умови для масового розвитку та розмноження небезпечних шкідників лісу, що призводить до швидкої загибелі соснових насаджень на значних площах. Найбільш інтенсивно цей процес проявився у 2017 році, коли загальна площа всихання сосни, ялини та дуба перевищила 330 тис. га. Крім розмноження шкідників та всихання, зміна клімату проявляється на лісових територіях зсувом меж розповсюдження лісів, заміною зональних типів рослинності, зміною співвідношення лісових формацій та типів лісу. В подальшому це може призвести до зміни циклів репродуктивності лісових порід, динаміки сукцесій, зміни екологічної та соціальної функцій лісів.
Між тим, з початком 2016 року закінчила свою дію державна програма «Ліси України 2015». Це означає, що лісовий моніторинг, лісовпорядні роботи не отримують належного для їх проведення фінансування, що серйозно впливає на можливість здійснення сталого лісоуправління.
Експерти та фахівці галузі наголошують на необхідності формування та втілення виваженої державної політики адаптації українських лісів до зміни клімату. Враховуючи особливості України, зокрема, незбалансованість структури землекористування, надмірну розораність території, а також низький рівень лісистості (15,9% проти 37% у ЄС), пріоритетними напрямками запобігання зміни клімату можуть бути:
– збільшення площі лісів, лісосмуг, інших зелених насаджень, оптимізація структури лісокористування;– застосування кращих європейських практик ведення лісогосподарської діяльності на основі кліматично орієнтованих методів (наприклад, Climate Smart Forestry);– розробка і реалізація національної програми пріоритетного розвитку лісового господарства з урахуванням зміни клімату.
На сьогодні в лісовій галузі України все ще відсутні як міжнародні, так і державні фінансові механізми, які могли б підтримувати кліматоохоронні функції лісів. Україна не входить до країн, для яких передбачена можливість отримання міжнародної кліматоохоронної фінансової підтримки. Разом з тим, щоб долучитися до переліку таких країн та мати змогу отримувати фінансування екосистемних функцій лісів з депонування (поглинання) вуглецю, необхідно, перш за все, вдосконалити відповідну національну нормативну базу.
Кліматично нейтральний статус
Презентація нової концепції розвитку енергетичної галузі країни відбулася в Міністерстві енергетики та захисту довкілля України.
Документ, представлений 21 січня, передбачає повну відмову від вугілля, частково від атомної енергетики і досягнення кліматично нейтрального статусу.
Затвердити таку концепцію у відомстві планують до кінця першого кварталу цього року.
«Це нова логіка двох важливих питань в Україні – екологія, яку я ставлю тут на перше місце, і українська енергетика, – заявив очільник міністерства Олексій Оржель на початку презентації. – Останнім часом цей тренд є світовим. Дійсно, енергетика дуже часто долучається до інших, часто й екологічних міністерств у світі. Останній приклад – це Міністерство клімату у Польщі. Там пріоритетом передбачається боротьба зі змінами клімату, екологізація енергетики. А також важливим елементом є те, що ми маємо побачити новий зміст і нову логіку розвитку енергетики із пріоритетом екології».
Олексій Оржель зазначив, що у розробці проєкту Концепції «зеленого» енергетичного переходу України до 2050 року застосовані найпрогресивніші підходи, які беруться за основу під час створення стратегічних документів в енергетиці у провідних міжнародних організаціях, зокрема, у Міжнародному енергетичному агентстві (МЕА).
«Для наших європейських партнерів є новий пріоритет – Green Deal – і якщо ми не відповідатимемо цій логіці, нам буде важче говорити з ними, оскільки європейці обрали інший шлях», – пояснив міністр.
Європейські підходи, узяті на озброєння новоствореним міністерством, передбачають багатофакторне економіко-математичне моделювання. Головні індикатори, які Мінекоенерго ставить до виконання відповідно до Концепції, полягають у кількох взаємопов’язаних сферах, а саме – енергоефективність, збільшення частки відновлювальних джерел енергії (ВДЕ), зменшення частки добувних галузей, перехід до циклічної економіки та зменшення відходів, зменшення атомної генерації зі сталим збереженням гідроенергетики, відкриті сучасні енергетичні ринки та інтеграція енергетичних ринків України з європейськими.
Як наслідок впровадження Концепції у життя, Україна може повністю відмовитися від вугільної генерації вже до 2050 року, а частка ВДЕ сягне 70%.
«У нас є оцінки, різні графіки і сценарії реалізації цієї цифри, але найголовнішим є те, що цей розвиток має бути економічно обґрунтованим, – пояснив Оржель, маючи на увазі ВДЕ, і додав: – у мене є сподівання, і я впевнений, що це станеться раніше, з урахуванням тих викликів і проблем, які нині несе цей напрямок». За його словами, у міністерстві прогнозують, що рівень атомної електроенергії до 2050 року становитиме 20–25% унаслідок розвитку ВДЕ. Натомість нові атомні потужності можуть будуватися за технологією малих ядерних реакторів.
У Концепції також не планується збільшення обсягів генерації електроенергії. Згідно з нею, саме за рахунок впровадження енергоефективності постачання первинної енергії має знизитись на 44% у порівнянні з 2015 роком.
«Згідно з Концепцією, головним індикатором ми ставимо енергоефективність. Найкраща одиниця енергії – це та, котра не була вироблена, вона найекологічніша. Кожна гривня, вкладена в енергоефективність, це розвиток малого та середнього бізнесу, це другий пріоритет після інфраструктурних проєктів діючого Уряду, який закладений у програму»,– зазначив міністр.
За розрахунками його відомства, також для переходу України до кліматично-нейтральної економіки (тобто досягнення нульового рівня викидів парникових газів) до 2070 року необхідно щорічно забезпечувати залучення інвестицій у середньому до 5% ВВП.
«Ми говоримо про всі інвестиції, не лише про державне фінансування, – пояснив у своєму виступі заступник міністра Сергій Масліченко. – Будуть інвестиції за рахунок приватного сектору, домогосподарства встановлюватимуть панелі, бізнес встановлюватиме генерацію або вкладатиме кошти в енергоефективність. А роль держави – заохочувати такі інвестиції».
Він також зауважив: «У фіналі ми повинні вийти на показник 50% економії. Це також дозволить зменшити імпорт енергоресурсів у три рази, а в перспективі взагалі відмовитися від природного газу».
За словами Сергія Масліченка, важливе соціальне сприйняття цих змін: «Ми переконані, що ці зміни дозволять зменшити енергетичну бідність, створити нові індустрії, робочі місця, все це вплине на зростання доходів, добробут, а головне – здоров’я».
Відповідаючи на запитання під час пресконференції щодо стимулів, котрі спричинять відмову інвесторів від вугільної генерації, Олексій Оржель наголосив, що це мають бути суто ринкові причини. Тобто до 2050 року генерація інших видів електроенергії має стати вигіднішою. За його словами, нині навіть без «зеленого тарифу» інвестиції у ВДЕ вигідніші, ніж у традиційні.
Міністр закликав громадськість та експертне середовище активніше долучатися до обговорення проєкту Концепції та надавати пропозиції. Документ буде постійно змінюватися відповідно до зауважень громадськості та економічних реалій.
Проєкт Концепції опубліковано на веб-сайті міністерства для обговорення та надання пропозицій.
Віталій ГОПКАЛО, Газета “Природа і суспільство”
