Про вирубку лісів, екологію, консерватизм і популізм 

Розмова з депутатом Закарпатської обласної ради, директором підприємства ТОВ «ВГСМ» Іриною Мацепурою.

«Історія лісоексплуатації не знає дуже ощадливих способів»

– Тотальна вирубка лісів в Україні, зокрема в Карпатах, – це міф чи правда?

– Тотальна вирубка лісів – це такий вислів, який був символом інформаційної атаки на галузь і почався приблизно два роки тому. Лише лінивий не поширював апокаліптичних яскравих картинок із вирубок тропічних лісів Суматри, вітровалів Ясної в Словаччині, сельових потоків десь у Кабардино-Балкарії. Все це йшло під гаслом – «держава бариг нищить народне багатство». Це доповнювалося різними лозунгами: «Ліс їде в Європу, а ти?», «Норвегія відмовилася від переробки лісу». І вже ніхто не розбирався, звідки були фото вагонів із лісом, і що Норвегія відмовилася від імпорту і переробки тропічних порід деревини, а насправді, є одним із лідерів лісозаготівлі та переробки в Європі.

Що стосується історії лісоексплуатації, то вона не знає якихось дуже ощадливих способів. З того часу, як виникла можливість рубати ліси, вони рубалися суцільним способом. Чому? Бо суцільне вирубування лісу є економічно вигідним, і для цього існують всі технології, які створювалися довгі роки. Вибіркові рубки вже відображають сучасну філософію природокористування і є набагато дорожчими і витратнішими в часі.

На старих фотографіях ми бачимо тотально знелісені гори. В XIX ст. лісоексплуатація була дуже активною, правда, і велося активне відновлення лісів. Згідно з тогочасним законодавством, зруби вимагали заліснювати впродовж п’яти років. Зустрічається інформація, що станом на 1870 рік хвойні праліси Верхнього Потисся були знищені на 90%. У середині й кінці XIX ст. виникає активна глибока переробка лісу – пилорами, лісохімічні заводи, до 30% жителів Закарпаття працювало в лісовій галузі.

У часи між світовими війнами, коли Закарпаття було у складі Чехословаччини, лісове господарство велося у відповідності до наукових підходів, нормативно було встановлено, що річні обсяги заготівлі не мали перевищувати 1,2–1,3 млн куб. м. Власне, цих норм дотримуються і сьогодні.

Однак, перші роки радянської влади на Закарпатті призвели до того, що в науковій літературі називається перерубами. В 1948–1956 роках рубали не встановлену норму, а в рази більше – 7–8 млн куб. м, ні про яку господарність і ощадливі підходи мова просто не йшла. Лише в 1964 році під тиском урядів Угорщини і Чехословаччини плани з вирубування лісів значно зменшили.

Лише приблизно з 1995 року, і то, через економічну кризу, коли попит на деревину зменшився, рубки знову ввійшли в норму 1,2–1,3 млн куб. м. Зараз, через більш часті вітровали, можуть досягнути 1,5 млн куб. м, але, загалом, залишаються в межах приросту деревини.

Також треба відзначити, що у зв’язку з такою попередньою експлуатацією лісів багато лісгоспів мають одновікову структуру лісів і можуть призначати в рубку ділянки, які недалеко стоять одна від одної, що і створює видимість тотальних рубок. Наприклад, у Рахівському районі щорічно рубається тисяча гектарів зі ста тисяч лісів. З одного боку, наче небагато – 1%, а з другого, тисяча лісосік по 1 га – це вже тисяча прогалин у лісах.

Можна відзначити, що з XVIII ст. у горах садять не аборигенну породу смереку (ялину), а штучно завезену ялицю, яка спочатку дала прекрасний приріст. Потім її знов посадили, приріст був уже менший. А зараз у горах росте деградоване, хворе третє-четверте покоління цих дерев, яке не витримує ні вітровалів, ні хвороб, ні потепління клімату. І це теж є величезною проблемою. Ці ліси всихають, втрачають свою цінність, рубати їх ніхто не хоче, бо треба будувати дорогу до лісосік, а це вже хворий, дешевий ліс, це економічно себе не виправдовує.

Зараз в усій Європі є епідемія короїда. Всі дружно перестали згадувати про стурбовану громадськість і просто рубають ліси, щоб не допустити великого поширення хвороб. Наприклад, німці лише в цьому році суцільними рубками вирізали 170 тисяч га лісів і ще задекларували 76 мільйонів куб. м пошкодженої деревини (приблизно в рік Німеччина заготовляє 40 млн куб. м лісу, Україна – 16 млн куб. м). При цьому вони позиціонують цей ліс як здоровий (бо своєчасно заготовлений), промисловість отримала великий додатковий ресурс, і вони отримують прибутки з переробки. Ми традиційно заховали голову в пісок, бо громадськість волає про вирубки, маємо 400 тисяч га хворих лісів і не збираємось їх рубати, бо ніхто не хоче ярлика «варвар». Це дуже велика хвора тема. Але я не лісівник, щоб фахово це описати, це публіцистичний виклад.

Так що тотальна вирубка лісу – це образний виcлів, у який кожен вкладає те, що захоче.

«ІКЕА декларувала вихід на наш ринок лише двічі»

– Уже впродовж кількох років українці чекають на відкриття офіційного магазину меблевого гіганта ІКЕА. А поки цього не сталося – прихильники скандинавського стилю і мас-маркетових цін вимушені купувати товари для дому в посередників чи привозити меблі шведського бренда із-за кордону. Як відомо, ваше підприємство співпрацює з ІКЕА, себто поставляє готову меблеву продукцію з українського дерева за кордон, яке ми потім масово повертаємо додому. Чи не здається вам ця тенденція парадоксальною? І розкажіть, будь ласка, детальніше про те, як вдалося вийти на співпрацю з брендом, що має світове ім’я.

– ІКЕА можна розглядати у двох аспектах: як величезні меблеві магазини і як виробника товарів для своїх магазинів. Так, справді, їхнього магазину в Україні немає. З одного боку, цей гігант має високі вимоги до підприємницького клімату в країні, де вона відкриває магазин. Внутрішні стандарти ІКЕА забороняють корупцію і всі інші «непрямі» вирішення конфліктів. З другого боку, звичайно, вони «заміряють» обсяг ринку, на який збираються вийти. І за цифрами виходить так, що економіка росте лише тоді, коли в Україні є влада, яка демонструє демократичні переконання. І не дивно, що ІКЕА декларувала вихід на наш ринок лише двічі.

Щодо ІКЕА як підприємства, яке закуповує в Україні товари для своєї мережі, то в нас є десятки, якщо не сотні, підприємств, які постачають свою продукцію для цієї торгівельної марки. Підприємство повинно відповідати всім вимогам щодо виробництва і його культури, соціальних стандартів, вимог охорони праці й природоохоронного законодавства. Це великі додаткові затрати, але і більш гарантований збут. Ми проходимо щорічні аудити, на яких підтверджуємо свою відповідність їхнім стандартам.

Наше підприємство, в різних організаційно-правових формах (тобто були всілякі реорганізації), працює з ІКЕА з 1992 року, і це вже довга співпраця.

Цікаве питання: чому підприємці, які торгують цією торгівельною маркою, все привозять з-за кордону, хоча в Україні багато чого випускається? Справа в тому, що ІКЕА має десятки тисяч постачальників, і все можна купити в одному магазині й не шукати щось тут по підприємствах.

«Ринок землі має бути»

– Ви, як депутат Закарпатської обласної ради, як оцінюєте Закон про ринок землі?

– Ринок землі… Тут я можу сказати не як депутат облради, бо Закарпаття малоземельне, і тут ще всі пам’ятають, кому які землі належали, коли ще була приватна власність до радянської влади. З 1998 по 2008 рр. я працювала в аграрному бізнесі й пройшла шлях від розпаювання колгоспних земель і дуже слабких господарств, які обробляли землі ще радянською технікою, до великих потужних аграрних підприємств і сучасної світової аграрної техніки і технології.

Ринок землі має бути. Будь-хто, бажаючи займатися агробізнесом, повинен мати можливість чесно купити землю. Будь-хто з власників землі повинен мати право чесно продати свою землю. Яку філософію закласти в такій державі, як наша? Фермерство? Тоді треба виставити межу в 200–500 га. І знайти охочих цим займатися. За радянської влади колгоспи були більш соціальним проєктом утримання людей на землі, зараз приблизно так утримують і світове фермерство – великими мільярдними дотаціями.

Хто такий український фермер зараз? Це 50–100 га землі, отриманої в постійне користування, з якої практично не платяться податки, така собі самозайнятість. Ці фермери зараз обробляють 3 млн га земель у державі. До речі, таку ж площу обробляють ті п’ять-шість найбільших аграрних підприємств України, які є і великими платниками податків, і мають немалі соціальні програми в селах, де орендують землі. Ще є сотня підприємств, які обробляють від 150 до 15 тисяч гектарів. Решта, приблизно п’ять тисяч підприємств, обробляють від 15 тисяч до 2 тисяч га. Тож щодо нині лайливого слова «латифундист» – треба ще походити по ринку і приміряти, хто це.

В Україні розпайовано 26 млн га колгоспних земель між 7 мільйонами пайовиків. Добра третина вже відійшла в кращі світи, і цими землями розпоряджаються спадкоємці. Орендна плата за ці паї – кілька десятків мільярдів гривень щорічно лише за те, що ви чи ваші родичі були колгоспниками. Не зустрічала точної цифри орендної плати по державі, але думаю, що це приблизно щорічно 35–40 мільярдів селянам, і 10 мільярдів надходить як податок із доходів власників паїв у місцеві бюджети. І цей ринок ще має потенціал для росту.

Допускати чи не допускати іноземців до ринку? Ну, ми вже раз не допустили при приватизації іноземців, в результаті отримали монополізм і олігархат. За бажання і короткої пам`яті можна ще раз наступити на ці граблі.

Думаю, що більшість людей, які хотіли займатися фермерством, – уже ним займаються. Ринок землі не відкриє чогось нового і не змінить структуру аграрного сектору. Однак переконана, що ринок землі дасть поштовх нішевим виробникам: фрукти, овочі, зеленина, малі ферми.

Чи зможе законодавець поставити запобіжники, щоб землю купували лише для обробітку, а не для спекуляцій? Побачимо.

 

26 коментарів

  • ….а ещё я верю, что нормальные люди перестанут друг с другом собачится … И это моё личное… Когда я перестану верить Вы сразу узнаете… Сайта просто не станет …

  • Уважаемый МЮ “ я безусловно верю, также как некоторым директорам, которых знаю лично, видел их лес и давно отслеживаю их “цифирь”. Думаю ваш тезис безнадежно устарел. Достойных директоров прогнившая  система давно вытолкнула вне себя,часть переломала под себя.Видимо действительно Вы, как писал  форестер 18 давно не были в лесу.

  • Iryna Matsepura

    Форестеру 18: готую зараз відповіді на інтерв’ю в Голос України. З огляду на нашу дискусію (швидше перепалку) закцентувала там на деяких питаннях, які, з моєї точки зору провокують корупцію.  Не треба в адміністративні рішення вертикалі Агентства вставляти “лісників і лісових роботяг”, ОК?

  • forester18

    пане Ірина…з цього місця подетальніше ..Ваше -“вважаю корупцію реакцією галузі на помилки управління”..тобто лісники та лісові роботяги відповіли корупцією на помилки професіоналів -керівників – “рубильника” , “юристки” і вже нового “юриста”..продавця хлорофосу і  парочки спортменів .професійного гоп-стопника?…сильно розчаровуєте???..нема майбутнього в українському суспільстві та лісі очевидно якщо керівники так примітивно думають???вибачте..погоджуюсь з Попковим що тойи хто знаходиться у системі з тнею боротись не може..це аксіома ..я там був і знаю яке там гнусне вариво..гнуснійше я би додав

  • Iryna Matsepura

    Михайло Юрійович, Ваші таблиці для Світового банку, пояснили( чи висвітлили) більшість проблем галузі.  Ще раз повторюсь, що вважаю корупцію реакцією галузі на помилки управління, а не лише злим умислом лісових розбійників. Дякую за підтримку)))

  • Согласен с форестер 18.  Сертификация не гарантирует ведения устойчивого лесного хозяйства в стране, где  сама законодательная база противоречит сертификационным принципам, одновременно являясь стабильным источником конфликтов интересов в лесном хозяйстве. Кроме того,  как минимум многие, а может быть все, фирмы прокладки через которые  государственные лесные предприятия, по негласному указанию руководства Гослесагентства, поставляли в Румынию(и не только) топливные дрова, которые на границе превращались в балансы и существенно дорожали,  имели сертификаты  цепочек поставок.  Украинский центр сертификации, также как ТЛУ и профсоюз,  наука, лесные чиновники ” не замечали” коррупции в системе лесного хозяйства Украины даже в 2011 -2014…/Кавычки, потому что они конечно все видели, понимали и, вероятно, осуждали “в душе”, но боялись возвысить голос “против””/ Не похоже, что с течением времени их “зрение” улучшилось, хотя пока жив буду  надеяться на то, что улучшение наступит… 

    https://www.youtube.com/watch?v=WdmkhOJqNc8

    Пока лесная власть не признает и не осудит коррупционную  практику, пустившую метастазы по всей отрасли, ничего хорошего не будет… Нынешнего лесного вождя активно “зализывают”  многие из тех,  кто не менее активно, хотя подозреваю с намного большим удовольствием, вылизывали Виктора и всех его последователей невзирая на отношение к коррупции, пол и наличие лесного образования. Наряду с его публичными высказываниями о точечных изменениях и “прогибами” перед лесными династиями – это показатель ….Показатель чего? Думайте сами…

    Я куда больше верю личности руководителя, чем наличию сертификата.  Ирине Александровне я безусловно верю, также как некоторым директорам, которых знаю лично, видел их лес и давно отслеживаю их “цифирь”. С другой стороны, согласен с Сэнсыем, к месту вспомнившим присказку о температуре в котле, которую часто повторял ВИ. Никто не может открыто бороться с коррупцией будучи зависим от коррумпированной системы. Я это пробовал делать и вынужден был уволиться. Находясь в СИСТЕМЕ  или будучи от неё зависимым, к примеру в части поставок сырья, любой руководитель должен быть лояльным к ней. Иначе это скажется на его предприятии. Методики воздействия на инакомыслящих и, тем более, публично критикующих давно отработаны…

  • forester18

    для пані Мацепури та зацікавлених..пропоную подивитись на злодійства під сертифікатом FSC…https://www.facebook.com/groups/1063372320361950/permalink/2962231120476051/

     

  • forester18

    наївний Ваш розпорядник!!! на сучасному етапі – fsc -це елементарна фальшивка -яку купляють за гроші і все!!!..вона , ця липова сертифікація не несе ніякої відповідальності, ніякого сенсу , принаймі на Україні, поїдьте та подивіться в ліс, під маркою fsc вирубується та знищується український ліс, за фальшіві гроші садять в тюрму, а за фальшиві сертифікати що робити???

     

  • Iryna Matsepura

    Для Михайла Юрійовича: думаю, Ваші читачі краще за мене знають історію Сведвуда і проблематику, оскільки я працюю тут лише з 2010 року. Арпада Людвиговича не бачила вже декілька років, а так співпрацювали. В колективі є досить багато людей, які пройшли весь шлях від Бруно лтд. Історія чи економіка кожен раз ставить інші задачі. Тому, історію лісопереробки і деревообробки Великого Бичкова починаю розповідати приблизно з 17 ст.))) Ми відійшли лише від плитного виробництва як було колись, основна продукція – стільці. Плита – з залишків. А що стосується корупції)))) в мене висить розпорядження власника – жодного куба деревини без fsc! Тому, і самі не корупціонери, і нікого не спокушаємо. В кінцевому результаті – так спокійніше. Просто обсяги падають.

  • Iryna Matsepura

    Для Форестера: текст мій, від написаного не відмовляюся, так воно і є насправді. Рівень керівництва галуззю не відповідає нинішнім викликам

  • Iryna Matsepura

    Для Sensei:  ви апріорі визначили мене корупціонером, що я можу в цій ситуації зробити?? Поклястися, що ми не косячимо? Смішно. Показати ттн з сортиментами? Думайте, як вам зручно і звично.

  • Согласен на 200%. Часто смотрю на статистику 1990 и сравниваю с нынешней… Смотрю на лесной сектор  РБ и сравниваю с нашим…  Смотрю на людей ответственных за нынешнее положение дел… Они и сегодня готовы всех поучать и хвастать своими успехами, правда все чаще говорят моими словами 20-25 летней давности… Поверьте – тогда я был бы этому безмерно рад, а сегодня противно слушать… Об этом надо писать очевидцам и участникам пока они ещё живы и при памяти… Конечно эти мемуары будут отличаться от тех, что ныне массово издаются за счет лесхозов… Но они нужны…прежде всего следующему поколению…

  • для МЮ .Арпад Вишневский отошел от дел,на пенсии.Я незря просил рассказать г.Ирину о Бруно лтд.Фирмы типа Бруно лтд ,Ено меель,КАИ и т.п. зашли в Закарпатье при становлении лесхозов,которые вышли из состава лесокомбинатов.Очень интересная история становления и   взаимоотношений  в начале и финал в настоящее время.

  • Свед-Вуд это дочерняя компания Икеа, поставляющая в основном полуфабрикаты для изготовления мебели. В Закарпатье ей принадлежали две фирмы – Стен в Межгорье  (специализировался на хвое – заготовка и переработка) и Бруно – В.Бычкове… (бук)  В 1998-2001 они планировали расширяться, но потом  продали свои мощности…  Моим партнером  по украинско-шведскому проекту был Мат Нордберг, до этого представлявший Свед-Вуд в Закарпатье и много работавший в Польше и России… Благодаря ему я встречался со многими представителями системы ИКЕА… Кстати позднее в Киеве был офис ИКЕА, которым руководил Отто Жвагиньш – с которым мы познакомились в 1997 в Латвии (он был начальником лесной госслужбы страны) и много раз встречались в Киеве..

    Согласен с Сэнсэем  – история инвестирования ИКЕА в Украину очень поучительна… До меня не сразу дошло, что ТОВ «ВГСМ» – преемник Бруно ЛТД, Если бы Ирина Александровна согласилась рассказать эту историю было бы очень интересно… Её соавторами могли  бы выступить Арпад Вишневский ??? /Точно перевираю имя и фамилию, но надеюсь простите, поймете,поправите и расскажите где он сейчас ) и Мат Нордберг – с последним мы переписываемся, – он сейчас депутат  Риксдага Швеции… Весь в дебатах: защищает лесников, охотников, фермеров и лесной сектор в целом…
    Мир таки тесен…
    Надеюсь ещё увидимся…

  • Для forester18 до підприємства Свед-Вуд було Бруно лтд-також цікава історія,можливо п.Ірина колись розкаже повну історію -було б дуже цікаво.

  • Для п .Ірини.Не вірю ,Що 50-100 грн на кбм лісозаготівлі Ви перекриваєте основною діяльністю.
    Ви його точно перекриваєте ,як і інші суб’єкти підприємницької діяльності надлишковою сортиментною структурою і “лишніми” кубиками на лісосіці.Тому ви забираете всю деревину з лісосіки,хоча ,я переконаний не всі сортименти Вам потрібні у виробництві,принаймні економічно недоцільні для виробництва(зокрема низьких діаметрів,дрова,і т.п.)Все це робиться
    в тісній” співпраці”з лісгоспами -назвемо так-з елементами корупції.З дрібними підприємцями не треба боротися,Їм теж потрібно виживати,до речі монополізм у нас заборонений.Знаходити з ними співпрацю-це думаж кращий варіант у них територіальність доступу до ресурсу місцева робоча сила -у Вас технології.Але співпраця повинна бути взаємовигідна-диктувати цінову політику користаючись їхнію безвихідністю-це тимчасові вигоди,які ні до чого перспективного не приведуть.До речі дрібні підприємці ,в теперішніх умовах, і виживають лише через корупцію у лісові галузі-занижений сортимент і “лишні” кубики і т.п.

  • forester18

    тут пані Ірина -те що Ви думали про корупцію раніше..а власне те що по причині корупції Ваше підприємство закрилось і 700 чоловік викинули на вулицю????  це Ваше інтерв’ю – “”Наразі лісівники страшенно упираються будь-яким рухам у напрямку чи то роздержавлення, чи то оренди, чи то концесії лісу. І це гальмує розвиток галузі.”

    “Держлісгосп втратив керованість галуззю”

    “Неспроможність Держлісагентства протягом останніх років упорядкувати торги лісом”

    Нам ще треба ментально, ідеологічно і розумово рости до Європи і її ринків. Просто треба дорости… коли ти не розумієш основного – не усвідомлюєш, як воно все побудовано і як усе функціонує – це велика проблема…

    “У 2008 році закінчило своє існування підприємство “Сведвуд Україна” – наш попередник. Причин закриття було кілька, але одна з основних – невідшкодування державою ПДВ. Оскільки IKEA категорично забороняє різні корупційні дії, а для отримання відшкодованого ПДВ потрібно було давати відкат у сумі від 30%, то підприємство припинило своє існування і більше 700 працівників опинилися на вулиці.”!!!!????

  • forester18

    пані Ірина -мені навіть сумно коментувати Ваш примітив…”Може корупція не така страшна”…чому Ви не поясните це Вашому керівництву в IKEA ???..я особисто пам’ятаю як IKEA – дистанціювалась від роботи на Україні власне з-за корупції..вони мали відкривати центр в Києві ..але київська влада просила за землю кешем -200 млн.долл.???..так що Ви вже точно визначіться з ким Ви..з корупціонерами..чи з порядними європейцями -де корупція гріх та злочин.

  • Iryna Matsepura

    Для sensei: з точки зору логіки погоджуюсь.Але: ми декілька років працювали над легалізацією ланцюжка постачальників -вчили постачальників,їх бухгалтерів,відсіювали тих,хто не міг або не хотів. Легше з лісгоспами ,гірше з приватниками. Результату добились.Проблема прямих договорів? Ми рубаємо ліс, це збитково від 50-100 грн на м куб ,перекриваємо основною діяльністю. Звичайно ,я хочу викупити заготовлений мною ж обсяг.Чому це проблема? Я також за послідовне вирішення проблем,але і все для цього роблю. Ті ж аукціони : мені треба 10 тис м куб на квартал і масі мп треба по 100 м куб і ми з усіма повинні боротися.в мене мільйон податків шомісяця,в них три тисясі.Ау,ми дійсно боремося,чи нас просто розривають на кусочки? За десять років ми зменшили обсяг переробки з 50 до 30 тис м куб. Щось не бачу,щоб наші суми податків і працівників хтось замістив. Може корупція не така страшна ,як головотяпство і популізм?

  • Шановна п.Ірина. Ухилятися від скажімо так,протиправних дій,в роботі підприемства.як Ви кажете -неможливо.Якщо в казані кипить ,то не може бути ділянки з холодною водою.Ви добре знаете, наприклад, систему аукціонів і прямих договорів на покупку сировини в Закарпатті,взаемодії в цих питаннях з директорами лісгоспів,лісничими,які безпосередньо формують сортиментну структуру в відпускних документах.Ви добре знаете скажімо так ,відносну законність походження пиломатеріалів від ваших постачальників.Ви добре знаете,що наприклад ланцюжок поставок FSC непрослідкований і перерваний по факту І т.д.і т.п.Колись відома фірма
    ЄНО меблі лтд розсилала всім контрагентам листи де декларувала свое несприйняття незаконних дій і закликала приєднуватися,в той же час домовлялася з керівництвом області та ОУЛМГ про пріорітетність забезпечення сировиною,здешевлення сировини незаконними методами і т.п.
    Просто давайте бути чесними самі з собою,що тут проблеми є і потрібно їх разом спокійно,послідовно вирішувати.

  • Ирина Александровна, мне всегда казалось, что Вы настоящий лесной  экономист (не дендрологический). С Вами я полностью согласен и много писал о том, о чем Вы сказали в комментарии. Все свои работы, отчеты различных международных проектов … и много другого я потихоньку размещаю на нашем втором сайте… Пришлось сделать его платным:  с экономической поддержкой можно сделать намного больше…

    Я ещё вчера попросил коллег ответить Вам и всем остальным по поводу оплаты.  Вообще-то с этим всё просто и мы видим неудачные попытки заплатить, но в последнее время их вроде не было… Нам очень важно знать в чем проблема?

    Завтра добавлю на тот сайт и вышлю Вам на почту  работы по Закарпатью… Если хотите…их можно повторить… Получится нечто вроде “20 лет спустя”…

    Что касается коррупции, то мы единомышленники… Мой враг СИСТЕМА в которую коррупция “зашита” изначально…То, что она развивается – вполне естественно… Человек становится перед выбором: или соблюдай правила коррумпированной системы или уходи… В наших условиях и при очень привлекательных зарплатах, очень немногие могут уйти… Большинство, в принципе состоящее из хороших людей, приспосабливается и прикрывает глаза… Только определенные должности занимают люди “понимающие”… Все они одновременно “много знающие” и крепко повязанные круговой порукой.

    Сегодня я уже заканчиваю работать с сайтом… 2-3 материала и всё…

    Хорошего вечера М.П.

  • Iryna Matsepura

    Михайло Юрійович, коли мова йде про корупцію,я віддаю перевагу обговоренню її причин,а не ажіотажних наслідків. З моєї точки зору ці причини є задавненими проблемами галузі плюс відсутністю їх регулювання на глибинному рівні. Плюс ажіотажний попит на деревину минулих років і т д. Плюс позиція підприємства ухилялися від протиправної діяльності. Читала давню Вашу статтю про закарпатські проблеми, жаль,не зберегла. Ну,і на точку зору впливає той факт, що я не лісівник,а волею випадку деревообробник, які мусили стати лісорозробниками, що неправильно.

  • Ирина Александровна,  не комментирую форестера18 и отвечаю только за себя. Вашу статью с сайта “Экоинформ”, появившуюся вчера,  я сразу разместил в разделе “статьи”, а потом начал читать и понял что она уже была и я её читал, причем в значительно более полном и интересном варианте… В конечном итоге, перенес в новости и механически согласился с форестером в том, что “нечто изменилось”.

    Всем советую читать  первоисточник:

    «Може, не в Греті справа?» Ірина МАЦЕПУРА — про вирубку лісів, екологію, консерватизм і популізм

    В нем несколько интересных и важных  разделов, которые не вошли в вариант газеты “Природа и Общество”. Никаких упреков “Экоинформ”: я понимаю, что часто приходится сокращать, заимствованные тексты приспосабливаясь к доступному печатному пространству… Это нормально… Именно это я , возможно неудачно, назвал “аранжировкой”. На самом деле авторский текст сохранен полностью, просто сокращен приблизительно на 40-50%.

    Извините, что за то, что без проверки допустил правоту форестера и позволил себя высказать предположение по поводу возможных причин этого:
    -“аранжировка” – изменение статьи при перепечатке
    -“место сидения” – статус депутата обязывает
    – реальные улучшения – всегда считал лесной сектор Серебрянной земли одним из самых коррумпированных, но давно молчу об этом, так как забросил региональную аналитику и не имею проверенных фактов (помимо статистики правоохранителей и СМИ). Вполне допускаю что за последние годы многое изменилось к лучшему.

    Какую Вашу публикацию запомнил Форестер18 я не знаю… То, что Вы в своих выступлениях и статьях всегда профессиональны, конструктивны и тактичны – подтверждаю.

  • Iryna Matsepura

    Важко сказати, на що саме посилаються колеги, коли говорять про мою непослідовність. Колись я сказала, приблизно, що управління галуззю знаходиться в розслабленому соціалістичному стані, то це я готова і зараз підтвердити. Про тотальну корупцію в галузі не писала ніколи. Наше підприємство, в силу іноземного власника і експортної орієнтованості просто не приймає участі в чомусь незаконному. Якби зрозуміти текст про який згадують, то було б зрозуміло.

  • Есть такое, но … Возможно тут сказывается аранжировка или  новое “место сидения”, а возможно действительно стало лучше. Статью, – эту или очень похожую, я уже публиковал….Если не ошибаюсь, она  была написана для газеты День и иначе называлась… Конечно были и многие другие статьи и выступления… Не помню детали, но впечатление осталось очень хорошее…

  • forester18

    дивно ..я колись читав замітку пані – в якій вона жалілась на тотальну корупцію -яка знищила господарство, про тотальний дефіцит деревини, про непрозорі схеми , про ментальний “дебілізм”  чиновників , а тут щось все добре.

Comments are closed.

Матеріали цього сайту доступні лише членам ГО “Відкритий ліс” або відвідувачам, які зробили благодійний внесок.

Благодійний внесок в розмірі 100 грн. відкриває доступ до всіх матеріалів сайту строком на 1 місяць. Розмір благодійної допомоги не лімітований.

Реквізити для надання благодійної допомоги:
ЄДРПОУ 42561431
р/р UA103052990000026005040109839 в АТ КБ «Приватбанк»,
МФО 321842

Призначення платежу:
Благодійна допомога.
+ ОБОВ`ЯЗКОВО ВКАЗУЙТЕ ВАШУ ЕЛЕКТРОННУ АДРЕСУ 

Після отримання коштів, на вказану вами електронну адресу прийде лист з інструкціями, як користуватись сайтом. Перевіряйте папку “Спам”, іноді туди можуть потрапляти наші листи.