09/01/2020
0Американський учений Фредерік Мюссо (Frederic Mousseau), директор з питань політики Оклендського інституту, Каліфорнія, про ринок землі в Україні.
З цікавою доповіддю «Щодо захисту прав селян на землю в Україні» учений виступив на Громадському форумі «Право селян на землю: чи убезпечить земельна реформа селянсько-фермерське господарювання в Україні» 26 листопада 2019 року.
За словами Ф. Мюссо, процеси, що зараз відбуваються під тиском США та інших західних держав з метою вплинути на рішення щодо вашої землі, матимуть визначальний вплив як на події в Україні у найближчому майбутньому, так і на життя наступних поколінь.
Фредерік Мюссо
Ці рішення також мають велике значення і для всього іншого світу. Те, що така країна, як Україна, змушена під тиском іноземних інтересів продавати свою землю, є просто безпрецедентним явищем у сучасній історії. Неймовірно спостерігати таку єдність у зусиллях закордонних урядів та міжнародних установ, включаючи Світовий банк, МВФ та Європейський банк реконструкції та розвитку, які разом забезпечили понад 20 млрд дол. фінансової допомоги в рамках програм структурної перебудови, програм і допомоги, що передбачають відміну мораторію. Навіть Європейський суд з прав людини приєднався до цієї міжнародної кампанії, заявивши, що мораторій є порушенням прав людини. У листопаді країни Великої сімки зробили заяву, спрямовану на підтримку і заохочення скасування мораторію. Минулого тижня Світовий банк опублікував серію статей, якими додав деяких наукових аргументів до цього тиску.
То ж що це за аргументи? Основним є аргумент про те, що відкриття ринку землі «допоможе залучити інвестиції та приведе до додаткового економічного зростання – від 0,5 до 1,5 відсотка».
За прогнозами Світового банку, таке додаткове зростання матиме місце завдяки зростанню врожайності у сільському господарстві, внаслідок вилучення із сектору «менш ефективних фермерів», а також концентрації земель та фінансів у «більш ефективних фермерів». З метою максимального економічного зростання Світовий банк також наполягає на необхідності повної лібералізації, яка не передбачає жодних обмежень чи гарантій на ринку землі. Слід нагадати, що саме Світовий банк та Європейський банк реконструкції й розвитку (ЄБРР) впродовж останніх 5-ти років готують ґрунт для проведення масштабної земельної приватизації та розширення індустріального аграрного виробництва в Україні. Зокрема ЄБРР влив мільйони доларів у агропромислові холдинги, змушуючи уряд проводити земельну реформу – для залучення іноземних інвестицій. У серпні 2019 року Світовий банк «несподівано» схвалив кредит Україні в сумі 200 млн дол. США, «на реструктуризацію сільськогосподарського ринку та проведення земельних аукціонів». Під цю «новину» Зеленського змусили дати обіцянку щонайскоріше скасувати мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення.
Навіть Європейський суд із прав людини (ЄСПЛ) постановив, що наш мораторій «порушує право громадян на захист власності». Краще б цей суд, який у Європі ніхто не бере до уваги, зайнявся долями тих українських фермерів, яких знищує рейдерство!
Спостерігається очевидний парадокс: чим більше влада України йде на поступки закордонним лихварям, тим сильнішим стає їхній тиск. Натомість команда Президента Зеленського слугує західним інтересам, свідченням чому є фактичний дозвіл на захоплення власного аграрного сектору. Так, у липні 2019 року «слуги народу» оголосили, що залучили дві позики від Cargill Financial Services International на суму 100 млн євро. У серпні 2019 року компанія Bayer виграла позов у Антимонопольному комітеті України. Компаній багато…
Хоча умови надання західної допомоги є звичайними для світової практики, спосіб примусу України до форсування продажу власних земель є безпрецедентним у сучасній історії. Вона, до речі, недвозначно попереджає, що проведення реформ подібним чином посилить зовнішній корпоративний контроль над економікою України, водночас загострюючи бідність та нерівність населення і викликаючи справедливий спротив.
Фредерік Мюссо визначив 4 причини, щоб бути дуже занепокоєним із цього приводу:
1. Це не та реформа політики і ті зміни, які можна потім повернути назад; мова йде про продаж курки, яка несе золоті яйця, без можливості зворотних змін.
2. Це серйозна атака на суверенітет країни, тобто на рішення не в інтересах України, а в закордонних інтересах, і це таке рішення, яке приймається після років «викручування рук».
3. Щодо аргументу ефективності – заслуговує на критику теза, що завдяки ринковим законам «менш ефективні фермери» будуть відсторонені від сільського господарства. Ця теза базується на дуже вузькому розумінні ефективності, що не бере до уваги важливі соціальні та екологічні аспекти і проблеми.
4. Нарешті, як визнано в усьому світі, немає гарантії, що населення в цілому отримає якісь вигоди від економічного зростання; такі вигоди, якщо вони будуть, цілком можуть бути розділеними між кількома приватними суб’єктами, внутрішнього та зарубіжного походження. Ті ж установи (що заявляють про ефект від економічного зростання) чітко висловили свою стурбованість щодо корупції та поганого управління, тож не дуже зрозуміло, чому вони розраховують, що масштабний продаж землі може бути здійснений у спосіб, котрий реально відповідає інтересам населення?
Таким чином тиск від західних «партнерів» уряд України ледь витримує. Якщо до нього додати, а цього не варто виключати, ще сильніший тиск з боку власного народу, то на Печерських пагорбах буде неймовірно складна ситуація.
То чому ж має місце такий поспіх щодо початку продажу землі? Адже у багатьох європейських країнах фермери фактично, здебільшого, орендують землю, на якій працюють. Як ми вже аргументували у кількох попередніх публікаціях, майже немає сумнівів, що мова йде про обслуговування інтересів Західного агробізнесу та інвестиційних фондів, які вважають відкриття ринку землі потенційно вигідним.
Центральним аргументом, висунутим Світовим банком, є ефективність. Але що є визначальним для ефективності у сільському господарстві та виробництві продовольства? Багато тих країн, які підштовхують Україну до більш ефективного виробництва продовольства, сьогодні платять свою ціну за шалену інтенсифікацію виробництва в останні десятиліття, що значною мірою зводилась до досягнення більших врожаїв завдяки значному використанню агрохімікатів.
Як у США, так і в Європі ефективність великих сільськогосподарських підприємств часто забезпечується за рахунок експлуатації найманих працівників цих господарств, які живуть і працюють у жалюгідних умовах. Високоінтенсивне використання пестицидів та хімічних добрив повселюдно впливає на якість води. У французькій Бретані доступ до пляжів повинен бути закритий через поширення зелених водоростей, викликане нітратами, які шкодять людям і дикій природі. Монсанто програє у судових справах, ініційованих людьми, які захворіли на рак через гліфосат. Всюди зростає попит споживачів на продукцію, вироблену у сталий спосіб, безпечний для людей та навколишнього середовища. Громадяни вимагають життєздатної сільської місцевості, незабрудненого навколишнього середовища, а не сільськогосподарських підприємств індустріального типу, які руйнують як наш сільський спосіб життя, так і негативно впливають на біорізноманіття.
Наостанок американський учений наголосив: «Якщо метою західних інституцій справді є підтримка українців, то існують політичні способи допомогти національному уряду. Очевидним першим кроком була б допомога Україні у розробленні та впровадженні комплексної політики у сфері продовольства та сільського господарства, з акцентом на збереження довкілля, підтримку фермерів та сільських громад, які могли б забезпечити поживним та здоровим продовольством споживачів і сировиною – місцеві галузі переробки. Оскільки чужі голоси стають все голоснішими у закликах до продажу української землі, я сподіваюся, що українці, стануть разом на захист свого найважливішого надбання і зможуть домогтися того, що їхній голос буде почутий».
