19/12/2019
0Снимок к лесному образованию отношения не имеет. Тема важная, но раскрыта… мягко говоря ….чтобы полосу заполнить… М.П.
Як готують спеціалістів в Україні та ЄС.
За роки незалежності в Україні склалась та діє багаторівнева система підготовки та перепідготовки лісових фахівців – від робочих спеціальностей у лісових коледжах до фахівців вищої категорії в університетах. Попри наявність низки проблем, лісівнича освіта розвивається, використовуючи кращий досвід провідних лісових країн ЄС.
Україна: є де вчитися і перевчитися
Сьогодні професійна підготовка кадрів лісового господарства різних ланок охоплює кілька циклів. Велику надію лісівники завжди покладали на молоде покоління, зокрема, учнів шкільних лісництв. Саме тому, залучення учнів загальноосвітніх шкіл до робіт із відтворення та вирощування лісів у рамках діяльності шкільних лісництв є головним шляхом профорієнтаційної роботи. При лісових підприємствах та мисливських господарствах по всій території України функціонують понад 500 шкільних лісництв, до роботи в яких періодично залучаються учні старших класів.
Заклади лісівничої освіти розташовані по всій території України і, в більшості випадків, здійснюють підготовку майбутніх фахівців для роботи у лісовому господарстві у регіоні розташування закладу. Отримати такі лісівничі спеціальності як лісоруб, лісник, єгер, верстатник, озеленювач випускники 9 класів загальноосвітніх шкіл можуть у семи лісових коледжах, розташованих у Карпатському регіоні, Поліссі та Лісостепу. Термін навчання за робітничими лісогосподарськими спеціальностями коливається в межах 1–3 років.
Потребу у фахівцях середньої ланки для лісогосподарського виробництва в Україні забезпечують 17 вищих навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації (освітньо-кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст). Ці навчальні заклади здійснюють підготовку молодших спеціалістів за спеціальностями: «Лісове господарство», «Мисливське господарство», «Експлуатація та ремонт обладнання лісового комплексу», «Лісозаготівля та первинна обробка деревини», «Обробка деревини» та ін. Спеціалістів та магістрів для лісогосподарської галузі сьогодні готує низка ВНЗ ІІІ–ІV рівнів акредитації, серед яких Національний університет біоресурсів і природокористування України (м. Київ), Національний лісотехнічний університет України (м. Львів), Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, Житомирський національний агроекологічний університет та інші.
Час не стоїть на місці, і в лісовій справі також з’являється багато нових напрацювань, технологій те методів ведення лісового господарства, то ж лісівники періодично мають здійснювати перепідготовку та підвищення кваліфікації. Це завдання покладено на Український центр підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів лісового господарства (Укрцентркадриліс), який у підпорядкуванні Держлісагентства.
Незважаючи на здавалося б сталий розвиток лісівничої освіти, фахівці відзначають низку проблем, які мають місце при підготовці кадрів для галузі. Загалом, на сьогодні головними проблемами лісівничої освіти є:
– диспропорції у підготовці кадрів (дефіцит кадрів нижчої і середньої ланки та надлишок фахівців із вищою освітою);
– недостатня розробленість державних стандартів для всіх рівнів підготовки, які б визначали структуру і зміст освітніх програм відповідно до європейських стандартів;
– диспропорції і дублювання навчального матеріалу в процесі професійної підготовки фахівців лісогосподарського профілю на різних рівнях системи освіти;
– перевантаженість навчальних планів і програм соціально-гуманітарними, загальноосвітніми дисциплінами;
– нераціональне співвідношення теоретичного і практичного компонентів у процесі розвитку професійної компетентності фахівців лісової галузі.
Суттєвим недоліком є і недостатня практична підготовка студентів. Нерідко виробничі практики проходять формально, що не сприяє належній підготовці майбутніх лісівників до реальної роботи в лісі.
Європа: упор на нижню ланку
Відмінністю європейської системи підготовки лісових кадрів слід назвати підготовку спеціалістів та кваліфікованих робітників, які є затребуваними на ринку праці, та пов’язані з сучасними проблемами природокористування та екологічної безпеки. Причому, як правило, упор робиться на підготовку більшої кількості саме робітників нижчої ланки, які працюють безпосередньо в лісі, аніж фахівців з вищою освітою.
Фінляндія. Прості професії лісових робітників можна отримати на навчальних курсах при лісопромисловому підприємстві. Нижньою ланкою підготовки кадрів для галузі є професійні училища, які готують операторів багатофункціональних машин для заготівлі лісу, водіїв лісовозів, механіків, а також працівників, зайнятих ручною працею і підтримкою лісової екосистеми. Важливим чинником є те, що значна частина часу відводиться практичному навчанню в тих компаніях, в яких потім будуть працювати випускники. Фах інженера лісового господарства можна отримати за 3,5–4 роки у вищій професійній школі. Нині вищу освіту за лісовими спеціальностями дають університети міст Хельсінкі і Йоенсуу, а також деякі факультети природознавства інших ВНЗ. Цікаво, що близько двох третіх європейських інженерів паперової промисловості здобували освіту у Фінляндії.
Швеція. Близько 20 спеціалізованих коледжів готують фахівців різних профілів для державного і приватного лісового сектору. Після закінчення лісівничих закладів студенти, як правило, йдуть працювати до тих роботодавців, у яких вони проходили практику. Таким чином всі випускники школи після її закінчення забезпечені роботою.
На території Швеції організовано близько 130 модельних фермерських лісових господарств, що фінансуються з держбюджету, на базі яких здійснюється навчання та демонстрація практичних прийомів сучасного лісівництва. Вищу лісівничу освіту можна здобути в низці ВНЗ, серед найпрестижніших – Лісовий інститут у Стокгольмі та Шведський сільськогосподарський університет. До речі, за підсумками 2018 року останній посів перше місце у світовому рейтингу кращих університетів у галузі лісового господарства (CWRU).
Австрія. Специфіка організації і побудови австрійської системи лісогосподарської освіти зумовлена особливостями структури і складу кадрового забезпечення лісового комплексу країни. Кадрове забезпечення лісгоспу Австрії охоплює дві основні категорії працівників:
– кваліфікованих робітників, що виконують практичні лісогосподарські роботи з вирощування, охорони, експлуатації лісів та лісозаготівлі;
– фахівців, що розв’язують інженерно-технологічні, екологічні та інші питання лісокористування і лісогосподарювання.
Це зумовила необхідність різнорівневої системи професійної лісогосподарської освіти, яка забезпечує високий рівень підготовки кадрів усіх ланок – від робітників до керівників. Підготовка фахівців лісового господарства, адміністративно-управлінського персоналу галузі покладається державою на середні лісогосподарські школи. Паралельно відбувається і безперервне удосконалення професійної підготовки фахівців лісового господарства у системі вищої освіти. Найбільш відомими австрійськими ВНЗ, які готують фахівців для лісової галузі є – Віденська вища аграрна школа та Віденський університет природних ресурсів і прикладних наук.
Німеччина. Спеціальну середню профосвіту випускники шкіл отримують у лісових школах. Вони можуть отримати професію лісового робітника: водія-оператора лісової техніки, вальщика лісу тощо. При чому, попередній відбір учнів відбувається в лісгосппідприємствах, які направляють претендентів на навчання та оплачують його. Слід відзначити, що у царині вищої лісової освіти Німеччини, яка раніше вважалася чи не основною «кузнею» лісових кадрів усього світу, сьогодні відбулися значні зміни. За даними німецьких ЗМІ, має місце падіння інтересу до класичної лісової освіти, скорочується кількість студентів лісових спеціальностей. Фахівці вважають це результатом заміщення класичних лісових фахівців фахівцями широкого профілю, оскільки лісове господарство поступово інтегрується в систему землекористування, та все більше стикається з різноманітними новими завданнями. Тому сьогодні професія лісничого в Німеччині поступово трансформується в менеджера з управління (природними) ресурсами.
P.S. На закінчення відзначимо, що темою цьогорічного Міжнародного дня лісів була «Ліс та освіта», що підкреслює важливість освіти на всіх рівнях для забезпечення сталого управління лісами.
