Крок до збереження лісів на схилах гір

Обговорили закон, неоднозначно сприйнятий суспільством.

26 листопада в «Укрінформі» відбулася пресконференція стосовно ухваленого Верховною Радою та підписаного Президентом України Закону № 249-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпат».

Новий Закон вдосконалює заходи щодо охорони ялицево-букових лісів на гірських схилах Карпатського регіону від суцільного вирубування як із підприємницькою, так і з оздоровчою метою. Він вносить зміни до Законів «Про природно-заповідний фонд України» та «Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону». Проголосований у другому читанні 30 жовтня Верховною Радою, а 19 листопада підписаний Президентом, він одразу ж спричинив суперечку у суспільстві. Одні стверджували, що «в Карпатах нарешті можуть зупинити вирубку лісів», інші навпаки, що «незважаючи на назву, цей Законопроект дозволяє проведення суцільних рубок у Карпатах, знімає мораторій на проведення рубок головного користування у високогірних лісах».

Одним словом, екоактивісти побоюються, що поправки до закону дозволять вирубки високогірних лісів. Аби прояснити ситуацію широкому загалу представники Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування разом із екоактивістами і вирішили провести цю пресконференцію.

Спершу трохи історії. У 2011 році перестав діяти мораторій на проведення суцільних рубок головного користування у ялицево-букових лісах у Карпатському регіоні, який був введений у 2000 році. Таким чином упродовж 9 років мораторію не було взагалі. Це суттєво погіршило рекреаційний стан лісів, яких стосувався цей мораторій. І Законопроект, що був поданий, спрямований якраз на заборону суцільного вирубування ялицево-букових лісів на гірських схилах Карпат. Ним, зокрема, внесено зміни до Закону «Про природно-заповідний фонд України», який забороняє рубки головного користування у заказниках, господарських зонах національних природних парків та регіональних ландшафтних парків. На цих територіях також заборонено заготівлю ділової деревини шляхом суцільних поступових чи вибіркових рубок. Вводиться і постійна заборона на суцільні рубки у ялицево-букових лісах на крутих схилах. Старим законом заборонялися тільки суцільні рубки головного користування, а новим законом забороняються не лише суцільні рубки головного користування, але й суцільно-санітарні, відповідно заборонена більша кількість рубок. Крім того, відсутність критерію, який би визначав що таке ялицево-буковий деревостан, дозволяла проводити рубки цих лісів, уникаючи відповідальності.

«Таким чином те, що Верховна Рада більшістю підтримала Законопроект, те, що закон підписаний Президентом, пройшов експертизу як у Верховній Раді, так і в Офісі Президента, не викликає сумнівів, що цей Законопроект дійсно врегульовує проблематику, – зазначив Голова Комітету ВР Олег Бондаренко. – Стосовно тих зауважень, що надійшли від екоспільноти і від науковців. Ми прислухалися до них. Розуміємо, що деякі положення нового Закону є суперечливими, контраверсійними. По-перше, ми поспілкувалися з Мінекоенергетики. Бачимо, що можливі зловживання стосовно його застосування. Нас запевнили у тому, що додатково Міністерством буде розроблена інструкція з впорядкування лісового фонду України. Як мені відомо, ця інструкція була відсутня впродовж майже 10 років. По-друге, будуть розроблені правила рубок головного користування у лісах Карпат, санітарні правила, будуть внесені зміни до ряду нормативних актів. І цими змінами, я сподіваюся, врегулюємо ті спірні питання, що були висловлені з боку науковців та екоспільноти».

«Ключовим чинником, ідеєю Законопроекту є максимальне збереження природно-заповідного фонду, – підкреслила під час виступу голова підкомітету з питань лісових ресурсів, об’єктів тваринного та рослинного світу, природних ландшафтів та об’єктів природно-заповідного фонду Юлія Овчинникова. – Фактично у двох областях – Закарпатській та Івано-Франківській – найбільший відсоток фонду, 44 «смарагдових» об’єкти розташовані у цих областях. Проблема номер один у країні – це вирубка лісових ресурсів, і для нас це є головним болем. Цей закон дає чіткий інструментарій не давати можливість рубок на природно-заповідних територіях. Максимальне введення цих норм дасть можливість хоча б для того, аби зберегти рідкісні види, що ростуть там. Звичайно, буде розроблятися грамотна нормативно-правова підзаконна база».

Фахівці теж позитивно оцінюють прийняття згаданого Закону.

«Я сьогодні не побачив ніякої проблеми. Я побачив, що більшість людей, які виступали, різного напрямку фахівці, підтвердили необхідність і доцільність виконання згаданого Закону, що мене дуже вразило, – так прокоментував результати прес­конференції перший заступник директора Українського науково-дослідного інституту гірського лісництва ім. П.С. Пастернака Володимир Коржов. – У презентації, яку я готував до пресконференції, так само написано, що потрібно розробити ряд нормативних документів, які уточнять вимоги Закону. Він дає принциповий напрямок вирішення питання.

Нам потрібно в державі запровадити реальний механізм: якщо ти купляєш природозбережну техніку – маєш певні пільги, певні субсидії для того, щоб ти міг їх купити і використовувати. Але, якщо ми написали «гусеничні заборонено», то навіть гусеничний гарвестер у ліс не маємо пускати. Тільки колісний.

Для мене приємно, що вже немає необдуманих заборон. Але щоб цей Закон виконував функцію збереження природи та екологізації лісозаготівлі, до нього потрібно і нормативні акти, і всі відповідні державні програми, і різні методи стосовно стимулювання використання природозбережної техніки. Ми повинні якимось чином стимулювати тих, хто використовує природозбереження. І другий момент – держава має створити відповідні важелі, аби всі вимоги Закону були втілені в життя».