18/12/2019
0Огромное спасибо автору статьи, который поднимает важный вопрос. Я беру ответственность за все свои комментарии, которых было много больше, но не согласен с выводом: “ніяких змін вносити у Закон про тваринний світ не треба; “. Изменения нужны. Я считаю, что сезон тишины необходимо сохранить (1), ограничить территориально местами массового размножения (2) и усилить (запретив все рубки в местах массового размножения в сезон тишины (3)). К местам размножения я бы отнес: все объекты ПЗФ, водоохранные леса, ОЗУ включая увеличенные на период размножения защитные зон у гнездовий, приспевающие, спелые и перестойные леса естественного происхождения, участки выделенные охотустройством или определенные егерями государственные предприятий и охотхозяйств, лесные полосы и опушки. В принципе это вопрос который обсуждается, но запрещать только санитарные рубки или распространять запрет на все леса – грубая ошибка… Нынешний запрет действительно легко обойти… только толку от этого ни зверям, ни птицам, ни лесоводам…
То что Гослесагентство, вместе со своей наукой и лесозащитными станциями, молчит по поводу своего приказа, сделавшего невозможным оперативную вырубку заселенных короедами деревьев, и при этом “гонит волну” на экологов – показатель моральных и профессиональных качеств тех, кто ныне его представляет…
Ну и кроме того, по данным Гослесагентства нельзя говорить что “всохло 222 000 га соснових лісів”. Правильно: усыхание наблюдается на площади…и далее цифры…В подавляющем большинстве это куртинное усыхание… М.П.
За даними Держлісагентства, в Україні всохло 222 000 га соснових лісів. Тобто 2 200 кв км – одна шоста Закарпатської, найменшої за площею нашої області.
Діаграма з книги “Соснові ліси: сучасний стан, існуючі проблеми та шляхи їх вирішення (Матеріали міжнародної науково-практичної конференції) 12–13 червня 2019 року (м. Київ, Україна)”. – Харків: Планета-прінт, 2019. – 201 с.
Однією з причин погіршення стану сосняків лісоводи називають короїда. Це жук, личинки якого (так, не дорослі особини, а «черв’яки») харчуються корою. Живлення рослин порушується, дерева можуть навіть загинути (всохнути). А можуть і вижити, заливши усі прогризені личинками ходи щедрою порцією своєї живиці (смоли) – якщо дерево сильне і здорове.
Лісівники вважають, що ефективно боротися з короїдом можна лише оперативним вирубуванням заражених дерев. А екологи – що причина такого стану лісів – у поганому догляді за насадженнями та грубими помилками у веденні лісового господарства. І наголошують на необхідності формувати різновікові та різнопородні ліси, що автоматично гасить спалахи масового розмноження комах та поширення хвороб. А не влаштовувати масштабні рубки і вимахувати сокирами.
Дискусія загострилася просто зараз.
ГРУПА ЛОБІСТІВ ЛІСОВОЇ (ЛІСОЗАГОТІВЕЛЬНОЇ?) ГАЛУЗІ ХОЧЕ ПРОВЕСТИ ЗАКОНОПРОЄКТ, ЯКИЙ, ФАКТИЧНО, ДОЗВОЛИТЬ РУБАТИ КОЛИ ЗАВГОДНО І ЯК ЗАВГОДНО. ЗА ІНСАЙДЕРСЬКОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ, ЗАКОНОПРОЄКТ МАЄ ЛИШЕ ОДНУ СТОРІНКУ.
Законопроєкт, який полегшить призначення рубок. Фото Олега Листопада
У пояснювальній записці зазначено:
«2. Цілі і завдання прийняття акта
Проект розроблено з метою зменшення наслідків поширення всихання лісів України як національного багатства нашої держави, що виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах шляхом внесення змін до положень деяких законодавчих актів України».
Екологісти ж кажуть, що головна загроза лісу – не короїди, а безконтрольність і корупція. Хто правий? А сама лісова наука чітко зазначає, що рубки жодним чином не спиняють всихання лісів. Навіть навпаки.
Чи буде тихо в сезон тиші?
Про наміри полегшити отримання дозволів на рубку лобісти заявили на виїзному засіданні Комітету з екологічної політики ВРУ, яке відбулося нещодавно на території Боярської лісодослідної станції.
 |
 |
Під час виїзного засідання Комітету з екологічної політики в Боярській ЛДС. Фото Олега Листопада
Внести правки пропонується до Закону про оцінку впливу на довкілля та Закону про тваринний світ. Зокрема, – ревізувати статтю 39 (Охорона середовища існування, умов розмноження, шляхів міграції тварин). Пропоновані доповнення виділено жирним:
«У період масового розмноження диких тварин, з 1 квітня до 15 червня, забороняється проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою (пальба, проведення вибухових робіт, феєрверків, санітарних рубок лісу (за виключенням санітарних рубок лісу у всихаючих хвойних лісах, уражених короїдом), використання моторних маломірних суден, проведення ралі та інших змагань на транспортних засобах)».
До чого це призведе? Сезон тиші – це період, коли птахи сидять на гніздах, а звірі вирощують малюків у норах та лігвиськах. Рубки в цей період просто не дадуть їм виростити потомство. Як не вірите, то згадайте, чим закінчувалися ваші власні спроби розмножитися, коли сусіди включали дриль або перфоратор.
Лісоруби упевнені, що якраз у період тиші має вилітати нове покоління короїдів. І вирубка заражених ним дерев начебто зупинить поширення комах. Натомість уважне вивчення життєвого циклу короїдів та реагування на них лісу змушує засумніватися у життєвості такої теорії.
Правоту лісівників начебто підтверджують «Тимчасові рекомендації щодо проведення першочергових заходів у соснових лісах, пошкоджених короїдами» розроблені Інститутом лісового господарства ім. Г. Висоцького під керівництвом відомого ентомолога Валентини Мєшкової. Автори зазначають, що «першочерговим заходом запобігання поширенню осередків усихання соснових насаджень є вчасне вилучення свіжозаселених дерев». Тобто: заселився короїд – зразу сосну під бензопилу. Навіть коли птахи вигодовують пташенят: “У разі значних обсягів санітарних рубок і неможливості їх закінчення до початку вегетаційного періоду, слід призначати цей захід в осередках верхівкового короїда і збудників синяви упродовж вегетаційного періоду, у тому числі у “сезон тиші”.
Але у інших своїх роботах, наприклад у статті «Сезон тиші» та санітарно-оздоровчі заходи» д.б.н. Мєшкова пише, що «найбільш ранній виліт молодого покоління жуків великого й малого соснових лубоїдів, шестизубчастого та верхівкового короїдів реєструють у третій декаді червня-на початку липня». Про те, що жуки-соснолюби вилітають вже «після того як» пише і старший викладач кафедри зоології Харківського національного університету Вікторія Терехова.
Для чого ж тоді міняти закон і дозволяти лісорубам косити сосни у сезон тиші?
Валентина Мєшкова вважає, що жуки заселяють у першу чергу ослаблені дерева – там де була пожежа, викид промислових відходів, затоплення, спалах хронічних хвороб. Втім, за 3-6 років кількість жуків знижується. І вогнище зараження затухає. Якщо тільки… не втручаються люди.
“Неодноразово підтверджено, що дерева, які ростуть на межі лісу та вирубки, відразу після рубки відчувають стрес, – пише пані Валентина у статті «Соснові ліси гинуть. Короїд не винен. Що ж робити?» у журналі «Обладнання та інструмент». – Бо змінюються умови освітлення та зволоження. Стволи цих дерев пошкоджуються морозом та сонцем, освітлені крони приваблюють хвоєгризучих комах, а нагріті стовбури – златок та вусачів. Чим більший периметр вирубок, тим більше дерев можуть заселити стовбурові шкідники. Тому, незважаючи на проведення санітарних рубок, всихання соснових лісів ні в Україні, ні в сусідній Білорусі не вдається зупинити”.
ЄДИНА КОРИСТЬ ВІД ЦИХ РУБОК – ОТРИМАННЯ ТОВАРНОЇ ДЕРЕВИНИ. ЩОБ ЗНАТИ, КОЛИ ПОРА ПРОВОДИТИ РУБКУ, ТРЕБА МОНІТОРИТИ ЗАСЕЛЕННЯ ДЕРЕВ КОМАХАМИ. У НАШИХ ЛІСАХ ТАКИЙ МОНІТОРИНГ НЕ ВЕДЕТЬСЯ.
Все, коло замкнулося. Для чого тоді знову говорити про рубки і переливати з пустого в порожнє?
Бережіть ліс від вогню, не труїть його викидами ТЕС і металургійних та хімічних комбінатів, не ставте на річках греблі, які спровокують підтоплення – і буде вам безкороїдне щастя.
Де ви, учні Морозова?
Бачили ліси, що складаються з одновікових, густо посаджених високих і чахлих сосонок? Під Києвом, наприклад, їх повно, поїдьте хоча би у бік Вишгорода. Це перші кандидати на зараження короїдом. Через порушення технології вирощування, дерева у цих лісах вчасно не проріджуються. А отже, не мають вдосталь сонця і ґрунту. Хоча про важливість рубок догляду писав ще сто років тому Георгій Морозов – класик наближеного до природи лісівництва, автор «Вчення про ліс». Його праці, розроблені ним правила вирощування високопродуктивного лісу вивчають у лісотехнічних вишах. Але, мабуть, швидко забувають.
Не допомагають навіть регулярні нагадування. Наприклад, про те, що відсутність догляду є однією з головних причин ослаблення лісів, а відтак – їх всихання та вразливості до короїдів й інших напастей, часто говорить колишній керівник Науково-дослідного центру лісів Михайло Попков. Хоча Попков в принципі не є прихильником обмежень, які накладає сезон тиші, але визнає, що у місцях масового розмноження тварин спокій таки треба забезпечити. Хто, як, коли і за які кошти має ці місця визначати, Михайло Юрійович не уточнює.
Михайло Попков розповідає журналістам-фіналістам конкурсу «Рік лісів – кожен рік» про проблеми зелених легень України. Фото Олега Листопада
У коментарі до однієї з публікацій на редагованому ним порталі «Відкритий ліс», пан Михайло пише: «Немає ніяких законодавчих перешкод для швидкого проведення вибіркових санітарних рубок, за винятком положення про сезон тиші. Однак в сезон тиші можна повним ходом проводити прохідні рубки при яких в першу чергу прибираються ослаблені і всихаючі дерева. Цей вид рубок цілком може замінити вибіркові санітарні. Прохідні будуть навіть більш ефективними: і з лісозахисної, і з економічної точок зору…
Біда не в законодавстві. Біда в наказі, підготовленому “лісовими дятлами” з Шота (штаб-квартира Державного агентства лісових ресурсів розташована на вулиці Шота Руставелі в Києві – О.Л.). Цей наказ вимагає проведення лісопатологічного обстеження перед призначенням вибіркових санітарних рубок і є основною перешкодою для швидкої вибірки уражених дерев. Час між виявленням всихання і фактичної рубкою розтягується на два і більше місяців саме через тупе регулювання з Шота. На цьому тлі мені нудно дивитися на стогони керівництва відомства з приводу того, що лісникам не дають боротися з короїдом. Скасувати наказ можна протягом одного дня, але хто зазіхне на святе? Лісозахисні станції будуть проти: наказ їм дозволяє комфортно заробляти… на підписах…».
Скрін коментаря Михайла Попкова про рубки і сезон тиші
Як на мене, цей коментар чітко показує: 1) ніяких змін вносити у Закон про тваринний світ не треба; 2) успішно вести лісове господарство можна і зараз. Була би політична воля керівництва Держлісагентства.
Тут-тук, це мурахожук!
У короїда є потужний ворог – мурахожук. Про це писала фахівець «ЕкологіяПравоЛюдина» Катерина Норенко.
Фото чоловічої та жіночої особини мурахожука у біологічній лабораторії захисту лісу (зі статті Катерини Норенко)
Про це є стаття у «Лісовому та мисливському журналі», редакція якого розташована у приміщенні Держлісагентства. Невже керівники відомства свій же журнал не читають? “До раціону мурахожука входять жуки-короїди та їх личинки. Вони… швидко бігають у пошуках короїдів, а знайшовши, стрімко кидаються на жертву, хапаючи її передніми лапками, відгризають голову, а потім поїдають і м’які частини тіла жука. Якщо пощастить знайти лялечку під корою, то з’їдають і її, але проникнути в ходи короїдів не в змозі – для цього жуки занадто великі”.
…ЗНАЙШОВШИ, СТРІМКО КИДАЮТЬСЯ НА ЖЕРТВУ, ХАПАЮЧИ ЇЇ ПЕРЕДНІМИ ЛАПКАМИ, ВІДГРИЗАЮТЬ ГОЛОВУ, А ПОТІМ ПОЇДАЮТЬ І М’ЯКІ ЧАСТИНИ ТІЛА…
“Личинки мурахожука добре пристосовані до полювання на личинок короїдів: живуть під корою в ходах короїдів або підгризають під корою і в корі власні тунелі. Крім личинок їдять яйця короїдів, лялечок і молодих жуків, які ще не вийшли на поверхню. Так само як і дорослі мурахожуки, личинки дуже рухливі, активні і ненажерливі: одна за добу може знищити 3–5 личинок короїда, отже, вони знищують величезну кількість шкідників лісу”, – пише Катерина Давиденко. Тут же вона зазначає, що Державне спеціалізоване лісозахисне підприємство «Харківлісозахист» успішно провело випуск мурахожуків в ліси Харківської та Сумської областей. Треба лише кошти, щоб зробити ці випуски масовими.
Отже, управа на короїда є. Але з усіх інструментів лобісти закону пропонують депутатам лише бензопилу. Чи то через неосвіченість, чи то через небажання працювати. А може через щось іще?
http://greenpost.press/2019/12/17/hto-gryze-nashi-lisy-koroyidy-chy-drovoruby/
17.12.2019
