29/11/2019
0Сьогодні більш-менш впевнено почуваються на ринку ті підприємства, які мають власну деревообробку, тобто сучасні лінії із обробки лісосировини. А попит на оброблену деревину, як правило, стабільний, отож й фінансовий результат – позитивний.
Баранівський держлісомисгосп, без сумніву, створив найбільш потужну деревообробну базу із замкненим циклом: на вході круглий ліс, на виході – різні пиломатеріали, дошки, бруси, піддони і навіть тирса з відходами спалюються у власній котельні.
– Перші деревообробні лінії на підприємстві з’явились десятки років тому, – стверджує директор ДП «Баранівське лісомисливське господарство» Анатолій Остудімов. – Однак ми їх регулярно оновлюємо і модернізуємо більш продуктивним обладнанням. За останні 2 роки витратили на модернізацію переробного устаткування більше 10 мільйонів гривень власних коштів. Але результат маємо позитивний, насамперед фінансовий, бо оброблену деревину переважно експортуємо.
Зараз в місяць переробляємо до 5 тисяч кубометрів круглого лісу. Хоча можливості для збільшення обсягів існують. Наприклад, нова напівавтоматична лінія за зміну переробляє 70 – 80 кубометрів круглого лісу, «окуповує» себе за декілька років, а лісгосп має стабільний прибуток. Навіть всохлу деревину, пошкоджену короїдом, ми навчилися переробляти і отримувати додаткові надходження коштів.
– Яку частину зрізаного «кругляка» переробляєте? – уточнюю у Анатолія Олександровича.
– З круглим лісом нам взагалі не вигідно працювати: на внутрішньому ринку ціни на нього впали, а експорт заборонений. Отож, намагаємося частку переробки суттєво збільшити і не лише по кількісних обсягах, а й поліпшуємо якісні показники. Та переробка теж є різною. Ми вже вийшли, як кажуть, на позиції «глибокої» деревообробки, із сухостійної сировини, скажімо, пиляємо обрізні пиломатеріали і відправляємо на експорт. Важливим елементом у цьому процесі є власне сушильне господарство, воно потужне, а котельні працюють на відходах деревини.
Вже навчились випускати не лише заготовки, але й готову продукцію, завдяки італійському чотирьохстругальному верстату. Виготовляємо облицювальну дошку, дошку для підлоги, погонажні вироби і т. п. Зараз цю продукцію охоче купують й наші внутрішні споживачі.
– А що на експорт відправляєте?
– На експорт йдуть переважно заготовки для піддонів і обрізні пиломатеріали різних розмірів. Загалом, більше 80% обробленої деревини ми експортуємо. Це вигідно нам і державі, тому що маємо сталі надходження валюти.
– Для деяких лісгоспів зараз проблемою є дров’яна деревина через проблеми із збутом. Як у вас?
– Більшість так званої дровосировини ми також переробляємо, закупили спеціальний дровокольний верстат ще 5 років тому і колоті дрова теж експортуємо. Круглі ж дрова у нас купляють місцеві споживачі.
– Отож, альтернативи для власної переробки поки що не існує?
– В нинішніх умовах альтернативу знайти важко, хоча лісівники по суті не є деревообробниками, наше основне завдання – ростити, доглядати, охороняти ліс. Та нас зараз так «обставили» податками і різноманітними заборонами, що ми мабуть й меблі скоро станемо виготовляти, – з деякою іронією підсумував сказане Анатолій Остудімов.
