ЗАЯВА.ЗАКОНОДАВСТВО І МАЙБУТНЄ КАРПАТ ТА УКРАЇНСЬКИХ ЛІСІВ

26.11.2019 року відбувся брифінг за участю голови комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олега Бондаренко, голови підкомітету з питань лісових ресурсів, об’єктів тваринного та рослинного світу, природних ландшафтів та об’єктів природно-заповідного фонду Юлії Овчиннікової та члена Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політик Олександра Матусевича присвяченій підписаному Президентом України Закону України «Про внесення змін до деяких законів України (щодо введення заборони на суцільну вирубку ялицево-букових лісів на гірських схилах Карпатського регіону)» щодо якого у ЕПЛ є низка критичних зауважень http://epl.org.ua/announces/vovk-v-ovechij-shkuri-ekologichnyj-zakonoproekt-sproshhuye-rubky-lisu-v-karpatah/

Народні депутати наголосили на важливості збереження лісів Карпат, природно-заповідного фонду та Смарагдової мережі і відмітили позитивні моменти вищезгаданого закону. Також голова комітету Олег Бондаренко наголосив що комітет і він особисто відкритий до співпраці з громадськістю заради збереження лісів України, як шляхом розробки нових змін до законодавства, так і шляхом спільної роботи з Мінекоенерго над підзаконними актами – зокрема “Інструкцією з впорядкування лісового фонду України”, “Правилами рубок головного користування в лісах Карпат” тощо

І хоча це все не відміняє повністю ризики збільшення лісозаготівлі в Карпатах, проте ЕПЛ вітає конструктивну позицію народних депутатів і готове до співпраці! А у випадку державницької позиції Мінеконерго (непогодження матеріалів лісовпорядкування які будуть містити в себе рубки головного користування у лісах вище 1100 метрів та зменшення особливо захисних берегозахисних лісових ділянок тощо) можна буде недопустити нових рубок в лісах Карпат, які на жаль тепер дозволені вищезгаданим законом.

На думку ЕПЛ, ліси України – це не тільки кубометри деревини, які можна вигідно реалізувати на ринку, але насамперед унікальні природні екосистеми, які забезпечують екологічну безпеку України, і які необхідно зберегти для нащадків. Досвід провідних закордонних країн показує, що у випадку належного управління та подолання корупції можна забезпечити збалансоване виконання як екологічних, так і економічних функцій лісів. На думку ЕПЛ, подальше реформування лісової галузі повинно базуватись на наступних засадах :

1) розробки та затвердження окремої стратегії розвитку лісового господарства, яка передбачатиме підтримку та збереження природоохоронних, соціальних та економічних цінностей лісів України в коротко- та довгостроковій перспективі;

2) розділення управлінських, господарських та контролюючих функцій Держлісагентства, забезпечення незалежності лісовпорядних та лісозахисних станцій;

3) впорядкування існуючої нормативно-правової бази із затвердженням комплексних документів, що регулюють ведення лісового господарства, аби знищити «сіру зону» напівлегальних рубок;

4) врахування екосистемних послуг лісів під час прийняття будь-яких управлінських рішень;

5) припинення нелегальних рубок, зокрема і тих, які вчиняють самі лісокористувачі, порушуючи чинне законодавство;

6) забезпечення повної прозорості лісової галузі шляхом оприлюднення у повному обсязі інформації про стані лісів та всі проведені та заплановані лісогосподарські заходи;

7) збереження найбільш унікальних і цінних лісів шляхом розширення природоохоронних територій українського та загальноєвропейського рівнів;

8) недопущення приватизації державних та комунальних лісів.

2 коментаря

  • simple forest

    Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Яким чином Мінекоенерго не погоджуватиме матеріали лісовпорядкування, які будуть містити  рубки головного користування у лісах вище 1100 метрів та у берегозахисних лісових ділянках (після виключення з ОЗЛД), якщо завдяки Закону – все відповідатиме чинному законодавству???
    Не зрозуміло яким чином п. Юлія Овчиннікова думає забезпечувати показники Державної стратегії щодо збільшення заповідності (на виконання угоди про асоціацію з ЄС), якщо приймається все більше обмежень щодо лісокористування в межах ПЗФ, а первинна ідея ЗУ «Про ПЗФ» щодо диференційованого режиму різних категорій практично знівельовані. Тобто, обмеження у заказниках  (свого часу відповідно до загальних вимог) наближаються до обмежень у заповідниках. Ідея заповідності дискредитована у суспільстві з часу вимог встановлення Лімітів та тільки посилюється з кожним кроком додаткових обмежень, адже збільшуються соціальні проблеми, зменшується економічний розвиток. Ситуація коли елементарно не можливо купити дров для опалення, поєднується з вітровалом у заповідному урочищі, асоціюється як тотальна безгосподарність служби охорони ПЗФ або  державної лісової охорони (для загалу – лісників!).
    Пояснення (випрадання) пана Борейка взагалі можна вважати комічними. Адже, більшість обмежень лісокористувань у ПЗФ і нетільки (часто не обгрунтованих) належать саме Заслуженому природоохоронцю. А тут, враження ніби заявили за іншу команду.

    • На мою думку, Мінекоенерго взагалі ВСІ матеріали лісовпорядкування повинно не погоджувати. Бо документ, на основі якого вони розроблені (лісовпорядна інструкція) не затверджений у відповідності до визначного Лісовим Кодексом порядку затвердження НПА в сфері лісового господарства. Також можна згадати, що наприклад згідно того ж ЛК, під час лісовпорядкування повинно проводитись”9) виявлення….типових та унікальних природних комплексів, місць зростання та оселення рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення видів тваринного і рослинного світу і підлягають заповіданню, включенню до екологічної мережі;”, що в принципі не проводиться (ну може крім 1-2 лісгоспів). Тому при бажанні та наявності політичної волі можна спокійно не погоджувати.

      А щодо обмежень в заказниках – то лісівники в першу чергу винні у всіх цих обмеженнях. Бо одна справа оперативна ВСР по короїду чи видалення сухостійних сосен біля населених пунктів чи в місцях рекреації. Інша річ коли лізуть в глиб заказника видалити кривий чи сухостійний дуб, або провести переформування та лісовідновні по буку чи дубу. Пару років тому я теж був противник лімітів, а зараз, після кейсу наприклад по “Савранському лісі” вважаю що інколи це єдиний шанс зберегти заказник від комерційної рубки.

Comments are closed.

Матеріали цього сайту доступні лише членам ГО “Відкритий ліс” або відвідувачам, які зробили благодійний внесок.

Благодійний внесок в розмірі 100 грн. відкриває доступ до всіх матеріалів сайту строком на 1 місяць. Розмір благодійної допомоги не лімітований.

Реквізити для надання благодійної допомоги:
ЄДРПОУ 42561431
р/р UA103052990000026005040109839 в АТ КБ «Приватбанк»,
МФО 321842

Призначення платежу:
Благодійна допомога.
+ ОБОВ`ЯЗКОВО ВКАЗУЙТЕ ВАШУ ЕЛЕКТРОННУ АДРЕСУ 

Після отримання коштів, на вказану вами електронну адресу прийде лист з інструкціями, як користуватись сайтом. Перевіряйте папку “Спам”, іноді туди можуть потрапляти наші листи.