26.11.2019 року відбувся брифінг за участю голови комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олега Бондаренко, голови підкомітету з питань лісових ресурсів, об’єктів тваринного та рослинного світу, природних ландшафтів та об’єктів природно-заповідного фонду Юлії Овчиннікової та члена Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політик Олександра Матусевича присвяченій підписаному Президентом України Закону України «Про внесення змін до деяких законів України (щодо введення заборони на суцільну вирубку ялицево-букових лісів на гірських схилах Карпатського регіону)» щодо якого у ЕПЛ є низка критичних зауважень http://epl.org.ua/announces/vovk-v-ovechij-shkuri-ekologichnyj-zakonoproekt-sproshhuye-rubky-lisu-v-karpatah/
Народні депутати наголосили на важливості збереження лісів Карпат, природно-заповідного фонду та Смарагдової мережі і відмітили позитивні моменти вищезгаданого закону. Також голова комітету Олег Бондаренко наголосив що комітет і він особисто відкритий до співпраці з громадськістю заради збереження лісів України, як шляхом розробки нових змін до законодавства, так і шляхом спільної роботи з Мінекоенерго над підзаконними актами – зокрема “Інструкцією з впорядкування лісового фонду України”, “Правилами рубок головного користування в лісах Карпат” тощо
І хоча це все не відміняє повністю ризики збільшення лісозаготівлі в Карпатах, проте ЕПЛ вітає конструктивну позицію народних депутатів і готове до співпраці! А у випадку державницької позиції Мінеконерго (непогодження матеріалів лісовпорядкування які будуть містити в себе рубки головного користування у лісах вище 1100 метрів та зменшення особливо захисних берегозахисних лісових ділянок тощо) можна буде недопустити нових рубок в лісах Карпат, які на жаль тепер дозволені вищезгаданим законом.
На думку ЕПЛ, ліси України – це не тільки кубометри деревини, які можна вигідно реалізувати на ринку, але насамперед унікальні природні екосистеми, які забезпечують екологічну безпеку України, і які необхідно зберегти для нащадків. Досвід провідних закордонних країн показує, що у випадку належного управління та подолання корупції можна забезпечити збалансоване виконання як екологічних, так і економічних функцій лісів. На думку ЕПЛ, подальше реформування лісової галузі повинно базуватись на наступних засадах :
1) розробки та затвердження окремої стратегії розвитку лісового господарства, яка передбачатиме підтримку та збереження природоохоронних, соціальних та економічних цінностей лісів України в коротко- та довгостроковій перспективі;
2) розділення управлінських, господарських та контролюючих функцій Держлісагентства, забезпечення незалежності лісовпорядних та лісозахисних станцій;
3) впорядкування існуючої нормативно-правової бази із затвердженням комплексних документів, що регулюють ведення лісового господарства, аби знищити «сіру зону» напівлегальних рубок;
4) врахування екосистемних послуг лісів під час прийняття будь-яких управлінських рішень;
5) припинення нелегальних рубок, зокрема і тих, які вчиняють самі лісокористувачі, порушуючи чинне законодавство;
6) забезпечення повної прозорості лісової галузі шляхом оприлюднення у повному обсязі інформації про стані лісів та всі проведені та заплановані лісогосподарські заходи;
7) збереження найбільш унікальних і цінних лісів шляхом розширення природоохоронних територій українського та загальноєвропейського рівнів;
8) недопущення приватизації державних та комунальних лісів.
2 коментаря
simple forest
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Яким чином Мінекоенерго не погоджуватиме матеріали лісовпорядкування, які будуть містити рубки головного користування у лісах вище 1100 метрів та у берегозахисних лісових ділянках (після виключення з ОЗЛД), якщо завдяки Закону – все відповідатиме чинному законодавству???
Не зрозуміло яким чином п. Юлія Овчиннікова думає забезпечувати показники Державної стратегії щодо збільшення заповідності (на виконання угоди про асоціацію з ЄС), якщо приймається все більше обмежень щодо лісокористування в межах ПЗФ, а первинна ідея ЗУ «Про ПЗФ» щодо диференційованого режиму різних категорій практично знівельовані. Тобто, обмеження у заказниках (свого часу відповідно до загальних вимог) наближаються до обмежень у заповідниках. Ідея заповідності дискредитована у суспільстві з часу вимог встановлення Лімітів та тільки посилюється з кожним кроком додаткових обмежень, адже збільшуються соціальні проблеми, зменшується економічний розвиток. Ситуація коли елементарно не можливо купити дров для опалення, поєднується з вітровалом у заповідному урочищі, асоціюється як тотальна безгосподарність служби охорони ПЗФ або державної лісової охорони (для загалу – лісників!).
Пояснення (випрадання) пана Борейка взагалі можна вважати комічними. Адже, більшість обмежень лісокористувань у ПЗФ і нетільки (часто не обгрунтованих) належать саме Заслуженому природоохоронцю. А тут, враження ніби заявили за іншу команду.
Петро Тєстов
На мою думку, Мінекоенерго взагалі ВСІ матеріали лісовпорядкування повинно не погоджувати. Бо документ, на основі якого вони розроблені (лісовпорядна інструкція) не затверджений у відповідності до визначного Лісовим Кодексом порядку затвердження НПА в сфері лісового господарства. Також можна згадати, що наприклад згідно того ж ЛК, під час лісовпорядкування повинно проводитись”9) виявлення….типових та унікальних природних комплексів, місць зростання та оселення рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення видів тваринного і рослинного світу і підлягають заповіданню, включенню до екологічної мережі;”, що в принципі не проводиться (ну може крім 1-2 лісгоспів). Тому при бажанні та наявності політичної волі можна спокійно не погоджувати.
А щодо обмежень в заказниках – то лісівники в першу чергу винні у всіх цих обмеженнях. Бо одна справа оперативна ВСР по короїду чи видалення сухостійних сосен біля населених пунктів чи в місцях рекреації. Інша річ коли лізуть в глиб заказника видалити кривий чи сухостійний дуб, або провести переформування та лісовідновні по буку чи дубу. Пару років тому я теж був противник лімітів, а зараз, після кейсу наприклад по “Савранському лісі” вважаю що інколи це єдиний шанс зберегти заказник від комерційної рубки.
Comments are closed.