22/11/2019
9В этом обращении ПРАВДА и БОЛЬ. Оно заслуживает внимания, обсуждения и поддержки. Очень надеюсь на помощь в этом посетителей сайта. Проблемы рынка в Украине обсуждаются своеобразно: с одной стороны покупатели, прежде всего приглянувшиеся лесным чиновникам, а с другой стороны сами чиновники, которые, – когда их прижимают, начинают верещать о том, что они не имеют права вмешиваться в хозяйственную деятельность покупателей, а также эксперты, часто знакомые с рынком древесины больше по наслышке или, в лучшем случае, по семейному бизнесу. Продавцы древесины из обсуждения исключены, какой то формы агрегации между ними нет, кроме конечно ЛИАЦа, деятельность которого периодически выходит за пределы правового поля, а также ТЛУ и профсоюза, которые все чаще называют карманными. Мне кажется в старом формате, на кафедре дендрологии, нынешние проблемы лесного сектора не решить… Впрочем я могу ошибаться и сейчас не буду навязывать своё мнение: высказывайтесь, если Вам конечно не надо для этого сначала разрешение спросить. М.П.
Минув рік з того часу, як почалося стрімке падіння світового ринку деревини та пиломатеріалів. Почали зупинятися деревообробні підприємства по всій Україні, скорочуючи робочі місця, скорочуючи надходження до всіх бюджетів. Падають доходи лісокористувачів: державних, комунальний і багатьох інших. Як на те зреагувало керівництво лісової галузі, керівництво держави? Та ніяк. Ріст економіки планується в кабінетах, не визираючи у вікно.
Починаючи із лютого-березня наша асоціація стукала у всі владні кабінети, закликаючи: “Робіть щось, бо у деревообробників ситуація критична. Ми є споживачами деревини — вашої продукції, ми ваші партнери, ми такі самі роботодавці і платники податків. Врешті, криза нікого не омине!”
На наші заклики майже ніяких адекватних дій не відбулося. Ми лише чули, що ситуація в лісгоспах під контролем, надходження є, у нас усе добре.
А ситуація кожного дня лише погіршувалася. Деревина у сусідніх європейських країнах значно дешевша, ніж в Україні.
Зауважу, що українські деревообробники завжди платили ціну не меншу ніж та, за якою деревина експортувалася. Але офшорні покупці і експортери-посередники чомусь завжди виставлялися як вигідні партнери, а національний виробник — то другорядне. Тому ми проти відміни мораторію на експорт!
Останньою краплею стала політика на зміцнення курсу гривні. Із січня вона виросла на 14% до долара США та на 20% до Євро. При цьому вартість сировини для деревообробників майже не змінилася!
Статистика красномовна: у 2017-2018 роках на аукціонах було по двісті учасників і викупалося 95-98 % лотів, а на сьогодні маємо десяток учасників і 10-15 % викуплених лотів.
Минуле керівництво Держлісагентства вкотре продемонструвало свою непрофесійність, ігноруючи проблеми лісопромислового комплексу. Є сподівання на нове професійне керівництво. Проте, щось пішло не так. Конкурс розтягнувся на 2 місяці. Два довгих, втрачених місяці.
Але ж є громадська рада при Держлісагентстві, є обласні управління лісового господарства, є (як переконував пан Бондарь) більше трьохсот самостійних і незалежних керівників лісгоспів. Чому вони мовчать? Невже все так добре, нема заборгованості по зарплатах, по платежах? Та де там! Подивіться останню постанову профспілки працівників лісового господарства України про соціально-економічний стан підприємств.
Результат: інвестори закривають свої заводи, згортають інвестиції, також маємо 3200 скорочених робочих місць у переробці лише по нашій області! Три тисячі навчених робітника, які поїхали до Польщі, Чехії, Німеччини, щоб прокормити свої сім’ї. Розвивати чужу економіку. Чи повернемо інвесторів і робітників назад?
Навряд чи повернемо. Бо вже зараз уряди країн (як-то Польщі, Чехії) запровадили антикризові програми підтримки свого виробника. Вони добре розуміють, що криза колись мине. І коли вона мине, їх деревообробка зможе швидко наростити обсяги виробництва і зайняти нові ринки. Ринки, які раніше українські підприємці так важко відвойовували.
Найпершими від падіння цін на продукцію страждають сумлінні підприємці, які купують деревину офіційно і платять усі податки. Керівництво лісової галузі, штучно тримаючи ціни зависокими, автоматично стимулює знищення деревообробки. Кому це вигідно?
Лісогосподарські підприємства, нарощуючи власну “поверхневу переробку” з мінімальною доданою вартістю, сприймають деревообробників, як конкурентів і не зацікавлені у продажі їм необробленої деревини і формуванні ринкової ціни на сировину. Ми вже вкотре наголошуємо, що деревообробні підрозділи лісгоспів повинні отримувати деревину за тими ж цінами, що й приватні переробники. Який сенс брати в переробку ділову деревину по собівартості 1000 грн., купувати обладнання, витрачати електроенергію, вкладати ресурси і отримувати вихід продукції із кубометра деревини 1400 грн., коли той самий необроблений ліс ви виставляєте на аукціон по 1400-1600 грн. без будь-яких додаткових витрат?!
Всі фінансові негаразди у лісівників перекладаються на ціну деревини — тобто на плечі приватного підприємця. Підприємець змушений економити, скорочувати витрати. А чому б те саме не зробити лісокористувачу? Ми просимо: “Понизьте стартові аукціонні ціни. Аукціон сформує справедливу ціну — в тому сенс торгів!”. Резерви пониження є, потрібно добре аналізувати витрати.
Варто подивитися на калькуляцію собівартості заготівлі деревини. Із тих даних, які були надані Львівським управлінням лісового господарства видно, що резерви є. В собівартості, на нашу думку, високий відсоток адміністративних витрат. У вартості лісозаготівлі вже закладено навантаження-розвантаження і перевезення, утримання обладнання (деревообробного?!) та багато незрозумілих витрат, які необхідно аналізувати і розуміти для чого вони.
А подивіться на формування лотів! Деревину купують за певними технічними параметрами під конкретну продукцію. Якщо в одному лоті змішані три-чотири класи якості всіх діаметрів, ефективність переробки такого лоту нульова! Але продавцям вигідні такі лоти, бо є можливість маніпулювати цінами в середині лоту і звинувачувати покупця в тому, що він не може викупити ту “збірну солянку”.
У спілкуванні зі своїми колегами із інших регіонів, із галузевими асоціаціями, я отримую підтвердження, що майже така сама ситуація склалася по всій Україні.
Я вважаю, що лісівники і деревообробники є партнерами. І відносини повинні бути партнерськими. Тому Львівська асоціація лісозаготівельних та деревообробних підприємств завжди ставала на бік лісівників, коли це було необхідно: чи то планують концесію, чи то корпоратизацію, чи то запровадять новий податок і таке інше. Але де відповідь лісівників, коли підприємці-деревообробники просять допомоги?
Залишається надія, що нове, професійне керівництво лісової галузі буде призначено найближчими днями. Сподіваюся, нам вдасться сісти за круглий стіл, розробити план дій і спільно рухатись до нормальних, партнерських відносин у лісопромисловій галузі.
9 коментарів
forest 575
А скажить поважани, хто цини у минули роки на торгах пиднимав. Стрельнули соби в ногу, а тепер плачемось.
oleg1965
Управлінська психологія визначає, що є чотири способи вирішення конфлікту, закострення, уникнення, компроміс та пристосування. На даний період часу виобрали тактику пристосування і це Ваш вибір який ніхто не має право засуджувати.
popkov
Это логика любого бизнеса. Производителям необходимо сырье и они знают его предельную цену. Если совокупные затраты ниже, они готовы на разные варианты оплаты: откаты, работа в два счета, фиктивный маркетинг и иные варианты… Когда-нибудь я расскажу о своих попытках оптимизировать продажи дубовой фризы и мебельной заготовки в начале 3-его тысячелетия. Пока могу сказать одно: самостоятельность начальников ОУЛМГ, и тем более директоров в вопросе выбора покупателей и определения цены – это ФИКЦИЯ…Они держатся на этих должностях только потому, что хорошо знают неписанные ПРАВИЛА СИСТЕМЫ… и тот очень маленький зазор в котором ИНИЦИАТИВА НЕ НАКАЗУЕМА…
По моему опыту, значительный подъем цены новыми покупателями никогда не привлекал внимания продавцов (лесхозов), действующих по принципу, – “но я другому отдана и буду век ему верна”. Правда после достижения разницы действующих и предлагаемых новыми покупателями цен отметки 50 евро за куб и выше (до 100 евро) ситуация становилась предметом тревоги, но не продавцев, а традиционных покупателей- посредников. По этой цене они были готовы поставлять древесину напрямую без участия лесхозов, которым была отведена почетная роль… болванов в старом польском преферансе… Они были согласны: расклад их устраивал… Погоны грели плечи…значки заслуженных предотвращали внеплановое шунтирование…
repair les
Для Олега 1965, мы почти одногодки, хотя я немножко старше. Когда у тебя производство в которое вложены серезные деньги, ты все равно зависиш от источников сырья. Если пойдеш на конфликт с директором базового лесхоза, значить останешся без сыря, значит конец производстству, банкрот. А для руководителей Украины все равно сколько у тебя работников, 100 или 1000. Сказал слово против, подверг опасности деяние всей жизни. Мы не рабы, однако опыт заставляет говорить правду скрывая свое настоящее имя. На майдане погибло много предпринимателей, мы готовы на многое за правое дело, однако мы не хочем ставить под удар своих близких, даже своих сотрудников. Не заставляйте нас бунтовать, это будет страшно для всей Украины.
Victor Logatskiy
100% згідний.
popkov
Отлично. Надо ещё добавить абзац о теневом “частно-государственном” партнерстве и опубликовать список фирм зарегистрированных на родных и близких работников лесного хозяйства и “решал”, которые крутятся рядом с отраслью.
Впрочем, всё это бес толку…
В этой стране ни Президент, ни Премьер, ни профильный Министр , ни потенциальный вождь лесных каманчей не понимают, что в Украине нет ни одной государственной структуры, ни одного государственного чиновника, которые бы защищала государственные интересы в лесном секторе. Если таковые и появляются, то от них избавляются или перевоспитывают: возможности есть,- леса не жалко. Пока кто-нибудь не прозреет изменений не будет.
То что после увольнения Христи, в Украине не нашли специалиста, который способен её заменить, хотя бы на условиях “временно исполняющего” это приговор лесному управлению, лесному образованию и кадровой политике в лесном хозяйстве…а главное СИСТЕМЕ, которая при всех своих бабках, ничего решить не смогла…
repair les
Действительно, на рынке Украины происходит масштабная спекуляция лесом и режесерами этого действия выступают руководители гослесхозов. Сегодня вокруг каждого крупного деревообробатывающего предприятия “крутится” целая армия перекупов. Разница между покупкой древесины в лесхозе и ее перепродажей переработчику оседает в карманах перекупа и обязательно представителя лесхоза. Иначе схема бы не работала в таких масштабах. Кроме того, если в течении одних суток можна совершить две ходки, запускается механизм со снятием и повторной перебивкой бирок для отправки машины “двойника” уже по-черному. Практикой для лесхозов стало выставлять на торги продукцию за ценой на 200-250 грн. дороже, чем ее продажа по прямому договору. Идея простая, если ты глупый и участвуеш в торгах, тогда покупай лес по зарание убыточной цене. Если умный, тогда иди к директору лесхоза и работай по прямому договору где цена меньше. Правда 30-40 грн/м3 нужно отдать за “директорскую милость”. Однако все равно выходит намного дешевле. Очень много теневого оборота, особенно пересортицы, проводится через лесозаготовительные бригады, которые зависят от лесников и с которыми часто расчитываються лесопродукцией. А сколько средств было умышленно потраченно на покупку лесхозами деревоперерабатывающего оборудования заранее зная убыточность даной переработки. А сколько куплено дорогих автомобилей на которых ездят руководители лесхозов и облуправлений. Все ради одного, уменишить прибыль предпреятий и платиь государству меньше соответственного налога. Хотя лес государственный и государство имеет полное право на налогообложение “чистой” прибыли. А расказы лесников, что они с деревообработчиками находятся в “одной лодке”, это лицемерие. Все находятся на одном судне, только это не лодка, а галера. На нижней палубе деревообработчики которые гребут со всех рук, над ними среднее звено лесной охраны, которые работают кнутом, а на верхней палубе руководители лесхозов и отрасли у которых идет пир, и которые между тостами решают какую кость бросить на нижнюю палубу, и что разрешить взять со своего стола представителям среднего звена. Уважаемые лесники, деревообработчики уже не боятся концесии и многие начали агитировать за концесию. На рынке должны действовать рыночные законы, а не своеволие директора лесхоза, который уже давно лесхоз считает своим личным бизнесом и открыто банкротит не только деревообработчика, но и государство ради своей личной выгоды.
oleg1965
Пане repair les, а з чого Ви взяли що на вартість деревини впливає виключно директора, а не покупці, які платять по 30-40 грн/м3. Коли вони платять то не говорять що це свавілля, але розуміють, що вони раби. А рабам рабське життя.
SRB
Поддерживаю двумя руками. Единственно, считаю, что вопрос с ценами надо ставить намного жёстче. Чрезмерные админзатраты – это вершина айсберга. Истина кроется в желании лесников сохранить высокие официальные цены как индикатив при расчетах на неофициальном рынке – в лесу. И выпущенные агентством методички по типу Методики ценообразования – это ширма для беспредела лесной вертикали.
Это уже не крик, а вопль о помощи. Дальше будет бунт.
Comments are closed.