Співбесіда у Президента. Як це було.

Нагадаю, що більше місяця тому Кабмін оголосив конкурс на Голову Держлісагентства. На старті було близько 40 претендентів. Після тестування з англійської мови, знання законодавства, професійних та управлінських навичок, нас залишилось четверо, яких рекомендовано Кабміну на призначення. Після фіналу пройшло близько 10 днів тиші з безліччю чуток, що породжували недовіру до процесу та результату.

Вчора з усіма претендентами зв’язались з офісу Прем’єра та запросили на нараду із Президентом на 12.30. Додатково на 9.00 ранку призначили також зустріч з Міністром енергетики та довкілля.

Зустріч з Міністром та Першим заступником тривала близько 40хв. реальних дискусій, впродовж яких я зміг окреслити візію реформ, розуміння проблем та шляхи їх вирішення.

На 12.30 зібрались усі претенденти в Офісі Президента. Швидко пройшли секюріті, нам запропонували каву/чай. У кімнаті за круглим столом на зустріч очікували також кандидати на Автодор та Держгеокадастр. Були присутні відповідно Міністр інфраструктури, Міністр енергетики та довкілля та Заступниця Мінекономіки.

Разом з Міністром енергетики та довкілля усіх кандидатів на Держлісагентство запросили в кабінет до Президента. У той, що на відомому фото. Там кипіла робота. Трансляція Ради, емоції Президента з контексту яких я зрозумів, що він вболіває за ринок землі.

Розмова з нами тривала близько години. Кожен з кандидатів представив себе, окреслив бачення реформи. Була дискусія з Президентом, Міністром. Заходив Прем’єр. Обговорювали питання обліку деревини, незаконних рубкок, ситуації в Карпатах. В довідкових матеріалах у Президента були відомості про фіналістів, прямо ставились питання про наші біографії та досвід. Подякував, попрощались.

Які враження, плюси та мінуси?

Плюси: – Повага до учасників-фіналістів. Навіть якщо десь хтось щось вирішив, ти всерівно маєш можливість донести думку, бачення та проблематику до перших осіб держави. – Дискусія. Нам не читали лекції. Президент здебільшого слухав та ставив запитання, місцями незручні. – Безпрецедентна увага до сфери. Ліси та проблематика на особистому контролі. Це значить, що при належному тиску громадськості та експертного середовища зміни мають шанс трапитись. – Відкритість. Хоч зустріч і не була анонсована публічно, але не було умов конфіденційності, тому і пишу цей пост. 🙂

Мінуси: – Призначення на всі перелічені посади – це сфера відповідальності Кабінету Міністрів. Хоч формально рішення прийматиме Кабмін, і я розумію, що успіх/неуспіх призначення та реформи це політична відповідальність Президента, але все ж таки – це зміщення повноважень.

Формально це називалось нарадою. Це звісно краще, ніж кулуарні зустрічі з “обраними” та “рєшалово”. Тому однозначно рекомендую усім активним змінотворцям штурмувати високі посади держслужби, доносити свою позицію та робити зміни!

Oleksiy Honcharuk, підхід правильний, краще його комунікуйте та вдосконалюйте.

Олександр Стародубцев (Olexandr Starodubtsev) можу порекомендувати не “ламати” формат відкритості та інтерактиву конкурсів, проте водночас звузити дискреційність фінальної співбесіди, яка дає 60% загальних балів.