12/11/2019
10Тотальна вирубка лісів в Україні – давня проблема, масштаби якої з кожним роком тільки зростають, незважаючи на різні заяви активістів, журналістів і політиків. Певні надії покладалися на прийняття Верховною Радою нового закону, яким встановлюється заборона на суцільну вирубку лісів в Карпатах. Чи врятує дана норма «зелені легені» України, розбиралася Lenta.UA.
Після того, як в 2015 році Верховна Рада ввела мораторій на експорт лісу-кругляка, експерти звертали увагу на дві виникші в зв’язку з цим проблеми. По-перше, це серйозно вдарило по роботі підприємств лісового господарства, яке змушене було скоротити лісозаготівлю. По-друге, дана заборона ніяк не вплинула на несанкціоновані вирубки. Фактично той же ліс-кругляк і далі спокійно йшов до країн Євросоюзу з «тіньових» схем – через корумповану прикордонну і митну служби. З одною лише тільки різницею – ніхто не платив податки, а ліси знищуються варварським методом, без будь-якого контролю з боку держави.
В основному від «чорних лісорубів» страждали унікальні ліси в Карпатах, хоча, за великим рахунком, масовим знищенням дерев у останні роки стали займатися практично по всій країні.
Вже нова Верховна Рада підготувала закон, що забороняє будь-яку вирубку лісу в Карпатах. 30 жовтня Верховна Рада підтримала законопроект №0873 про введення заборони на суцільну вирубку ялицево-букових лісів на гірських схилах Карпатського регіону. За даний документ проголосував 301 народний депутат. Втім, є чимало скептиків, які сумніваються в тому, що даний закон прикриє лавочку з «чорної» вирубки лісу.
Журналіст Lenta.UA поспілкувалася із заступником голови комітету з питань екологічної політики у Верховній Раді Олександром Маріковськім, щоб розібратися в цих питаннях.
За словами народного депутата, цей закон повинен вирішити цілий спектр проблем в регіоні.
«Наш законопроект дозволить, по-перше, зберегти природний ліс, по-друге, захистить від зсувів, повеней, потопів, які можуть відбуватися через вирубку і підтоплювати села. Уряд зараз веде облік деревини, і та, що буде вирубувати незаконно, виявиться під забороною автоматично », – зазначає Мариковський.
У Верховній Раді відзначають: відповідно до законодавчих змін, передбачених цим законопроектом, стане можливим проводити тільки вибіркові рубки головного користування та вибіркові рубки для формування і оздоровлення лісів в ялицево-букових деревостанів на крутих схилах в лісах.
Втім, серед екологів досить стримано ставляться до цього закону. Як зазначає Lenta.UA експерт Центру Разумкова Віктор Логацкій, незважаючи на посилення захисної ролі лісів Українських Карпат, а саме водоохоронну, грунтозахисну і, взагалі, природоохоронну функцію, даний закон не передбачає зміну підходів до поділу лісів регіону з екологічних та соціально-економічним значенням.
«Тобто, площа експлуатаційних лісів регіону і надалі залишатиметься такою, як і була раніше, і не буде зменшена на користь збільшення площ таких категорій лісів, як захисні ліси, рекреаційно-оздоровчі ліси і ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення , до яких пред’являються більш високі природоохоронні вимоги та обмеження ніж до експлуатаційних лісах », – зазначає експерт.
За його словами, введення даним законопроектом обмежень на суцільні рубки лісу буде поширюватися на досить обмежені площі лісів, які повинні відповідати одночасно таким критеріям: 1) за природним складом належати до ялицево-букових деревостанів (але швидше в букових: «букові ліси з домішкою виключно ялиці у складі не менше 25 відсотків »); 2) розміщуватися на похилих або крутих схилах крутизною від 11 до 35 градусів.
Разом з тим, законопроект дозволяє суцільно-лісосічні рубки таких лісів, що називається «за станом»: суцільних вітровалів, буреломів і деревостанів, а також лісів, суцільно уражених шкідниками і хворобами. За словами експерта, дане рішення – досить зважене, однак на практиці потребує посиленого контролю з боку держави за дотриманням цієї норми.
«Позитивним посилом даного законопроекту є спроба стимулювати розвиток мережі лісових доріг з твердим покриттям в регіоні із зазначенням цільового показника 10 кілометрів на 1000 гектарів до 2030 року, що зробить карпатські ліси доступнішими як для сталого ведення лісового господарства, так і для населення регіону», – зазначив він.
А ось встановлення заборони на проведення суцільних рубок в усіх лісах Карпатського регіону, особливо в експлуатаційних цілях, на думку Віктора Логацкого, недоцільно, оскільки нинішні нормативи вирубки є науково обгрунтованими.
«З точки зору дотримання норм і правил лісокористування, можуть і повинні бути забезпечені технології суцільних вирубок лісу, спрямованих на подальше лісовідновлення на вирубках», – зазначив він.
Головна проблема, на думку експерта, полягає не в заборонах або зміни тих чи інших норм, а в контролі з боку компетентних органів за виконанням вже чинного законодавства.
«Повинен бути забезпечений дієвий контроль з боку держави щодо дотримання кращої лісівницької практики, яка б враховувала зазначені норми і правила лісокористування і посилення заходів протидії незаконним рубкам лісу», – зазначає Віктор Логацкій.
«Оскільки цей закон вимагає посилення державного контролю над дотриманням кращої лісівницької і лісоексплуатаційної практики в лісах Карпатського регіону, втім, як і в цілому в лісах України, його імплементація знову піднімає питання подолання монополії системи державних лісгоспів, які не тільки ведуть господарство в лісах, здійснюючи заготівлю та переробку деревини і не допускаючи до цього інших лісокористувачів, а й самі контролюють таку свою діяльність, тобто система сама себе контролює », – резюмує експерт Центру Разумкова.
На даний момент залишаються невирішеними питання щодо забезпечення контролю над незаконним вирубуванням. Вчора, в понеділок, Кабінет міністрів повідомив про запуск проекту «Ліс в смартфоні». На даний момент він почав діяти в шести областях. Онлайн-карта рубок поширюється на Чернігівську, Полтавську, Рівненську, Київську, Волинську, Тернопільську області.
«Кожен може зайти з комп’ютера або телефону на сайт LK.UKRFOREST.COM і ознайомитися з переліком лісорубних квитків на заготівлю деревини або перевірити на мапі законність здійснення рубок», – йдеться в повідомленні.
Чи допоможе дана система побороти незаконну вирубку? Очевидно, що багато чого залежить від діяльності правоохоронних органів і служб, які, на жаль, за останні роки відпустили ситуацію на самоплив …
10 коментарів
forester18
Німеччина це орднунг (порядок) ..у нас Україна це повне шайзе..навіщо дороги??..хто буде вкладувати у них гроші ???Ви знаєте що на дорогах відгрібається до -70-80% вкладеного..Ви бачили хоч одну нормальну дорогу побудовану українськими рукожопими дорожниками..як правило у нас керують всякі Ари та Чебуракяни…найкращі дороги у нас кладуть турки!!!..жаль нема тут можливості -я би Вам виклав які дороги кладуть українці???..порівнювати Німеччину і Україну -це як Мерседес проти підводи ( хоча наші мабуть і вози вже розучились робити). Я взагалі повний песимізму що українець може написати нормальний закон..і я абсолютно впевнений що українецьне здатний тей закон виконати..нинішній наприклад конкурс на голову – то пародія на закон..
Victor Logatskiy
В наведеному аналізі є розподіл між видами доріг. Для порівняння, я навів приклад лише по лісовозним дорогам (22 км на 1000 га), які в Німеччині зазвичай 2/3 є такими, що мають тверде покриття – тобто залишається біля 15 км твердих доріг на 1000 га (для Німеччини зараз). У нас в законопроекті для регіону пропонується досягнути рівня 10 км на 1000 га до 2030р. Я не кажу, що це обов’язково мають бути дороги з виключно асфальто-бетонним покриттям. Було б добре, якби вони хоча б мали гравійну відсипку.
Victor Logatskiy
Ось дані з одного із звітів (https://lesprominform.ru/jarticles.html?id=1948) про дорожню мережу в лісах Німеччини.
Тому, якщо взяти густину лише лісовозних доріг в деяких землях, Німеччини, наприклад 22 м/га, то це буде в перерахунку 22 км на 1000 га: тобто досягнення рівня 10 км на 1000 га лісфонду до 2030р., як зазначено у законопроекті, – хоча й дуже амбітна, але цілком можлива мета.
Лесная дорожная сеть
Таблица 5. Плотность дорожной сети в лесах Германии, м/га
Таблица 5. Плотность дорожной сети в лесах Германии, м/га
Использование лесов для хозяйственных целей, равно как и для культурно-оздоровительных и рекреационных, напрямую связано с густотой дорожной сети в лесах. Созданию оптимальной дорожной сети в лесах руководство лесного хозяйства придает особое значение, связывая это с общей проблемой освоения лесов. Наряду с инвентаризацией лесов проводится и инвентаризация дорожной сети. Результаты инвентаризации лесной дорожной сети представлены в табл. 5.
Из данных таблицы видно, что в Бранденбурге, Мекленбурге − Передней Померании плотность дорожной сети составляет около 68 м/га, в Саксонии, Саксонии − Ангальте и Тюрингии − от 80 до 100 м/га, преимущественно трелевочные волоки.
При инвентаризации дорожной сети учитывались следующие три типа дорог: лесовозные дороги; трелевочные волоки; дороги для активного отдыха населения (пешеходные, для верховой езды и велосипедные).
Общая протяженность лесовозных дорог составляет 512 тыс. км. Половина этих дорог не имеет твердого покрытия, а 2/3 представлены дорогами круглогодичного действия. В частных лесах плотность лесовозных дорог достигает 22 м/га. В новых федеральных землях плотность лесовозных дорог ниже, чем в старых, и составляет 28,6 и 54,4 м/га соответственно. В лесах, расположенных в горной местности, общая плотность дорожной сети снижается.
Трелевочные волока занимают 653 тыс. км. Их плотность выше, чем плотность лесовозных дорог. Практически все лесные предприятия различных форм собственности имеют одинаковую плотность трелевочных волоков − 45 м/га. На трелевке используют не только лесовозные автомобили, но и лошадей, канатные дороги и вертолеты (в горных условиях). Протяженность дорог для активного отдыха населения − 62 тыс. км. Их роль в новых и старых федеральных землях различна. В настоящее время дороги для активного отдыха населения в новых федеральных землях играют незначительную роль, и их плотность составляет 2,6 м/га, в то время как в некоторых старых землях плотность дорожной сети в среднем достигает 7 м/га, а в отдельных землях превышает этот показатель более чем на 40%.
forester18
дякую пане Victor Logatskiy за цікаву та аргументовану відповідь – але як співставити дороги капітальні -з твердим покриттям – та трєльовочні волоки.. це абсолютно різні речі…щоби зробити -1 км дороги -треба реально втратити до 0.2 га лісу чи більше ???..а затрати невиправдаються ніяким лісом …з іншого боку трєльовочні волоки…це не дорога..а місце для тимчасової дороги ..яке може навіть заростати -а коли потрібно -його поновлюють…по роботі я робив десятки км трєльовочних волоків -абсолютна більшість яких заросла..ну і Германія -це країна де густота населення фантастична – у десять разів більше ніж на Україні ..і авто у -20-чи може 50 разів більше ..тому там така густа дорожня інфраструктура..хоча чисто лісогосподарських доріг асфальтованих -я не бачив..або можливо не зрозумів що до чого…і ще дивіться німецька точність -дороги рахують у метрах!!! взагалі дорога – то ворог лісу..чим більше доріг -тим хворобливіший ліс .
Victor Logatskiy
Статью Олейника Романа я читал, – большое спасибо.
popkov
Мне тоже жаль, но пока мы живы всё поправимо… Я тоже надеюсь на Президента и уже писал об этом…
“Пока закон не подписан Зеленским и официально не опубликован, поэтому его нет в базе ВР и я вынужден размещать законопроект ко второму чтению, в который вроде не было поправок… Мне странно то, что никто из лесников не обсуждает этот закон, который вступает в действие сразу после опубликования и влечет за собой очень серьезные последствия…”
Печалит позиция Гослесагентсва, специалисты которого своей бездеятельностью и соглашательством сначала создают проблему, а потом ищут виноватых… а пресс-служба упражняется в пустозвонстве и ПИАРЕ…
Главное на эти грабли мы уже наступали многократно… В СИСТЕМЕ совсем не осталось исторической памяти… Наверное уже завтра, я поищу и размещу для Вас полемику и анализ по этому законопроекту. Может кто-нибудь из лесников почитает, хотя для большинства это “тяжелое и не интересное чтиво”. Статью Романа Олейника, первую в этом цикле я разместил совсем недавно…
https://www.openforest.org.ua/125473/
P.S. Кстати я ссылался на другую статью законопроекта. Пользуясь возможностями редактора я выделили её в тексте закона, приведенном в Вашем комментарии.
forester18
видно що писали несправжні лісоводи …та очевидно із арифметикою слабкувато…10 км твердих доріг означає що через кожний кілометр йде дорога ..я думаю навіть що у гірській Германії чи Австрії нема такого дорожного навантаження -яке звісно приводить до руйнування екосистеми та величезного атропогенного впливу ..така дорожня структура призначена не для збереження лісу..а до його винищення…
Victor Logatskiy
Приветствую, уважаемый господин Попков.
Жаль, что мы все ещё лично не знакомы, – надеюсь познакомимся.
Я писал свой комментарий, исходя из последней доступной для меня официальной редакции законопроекта, размещенного на веб-сайте Верховного Совета Украины.
Вот этот текст:
Проект
(тираж 23.10.2019)
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону
Верховна Рада України постановляє:
I. Внести зміни до таких законів України:
1. У Законі України «Про природно-заповідний фонд України» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 34, ст. 502; 2000 р., №4, ст. 26; 2010 р., № 11, ст. 112; 2017 р., № 37, ст. 379):
1) абзац п’ятий частини першої статті 21 після слів «у її межах» доповнити словами «забороняються рубки головного користування і»;
2) частину першу статті 26 після слова «забороняються» доповнити словами «рубки головного користування».
2. У Законі України «Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., №13, ст. 99; 2013 р., №46, ст.640):
1) назву, преамбулу і статтю 1 викласти в такій редакції:
«Про заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону
Цей Закон встановлює заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових деревостанах, суцільних рубок головного користування та будь-яких інших суцільних рубок у високогірних лісах, у лісах у лавинонебезпечних та селенебезпечних басейнах та в берегозахисних ділянках лісу в Карпатському регіоні України, крім розробки суцільних вітровалів і буреломів, а також пошкоджених хворобами і шкідниками насаджень»;
«Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
берегозахисні ділянки – смуги лісу вздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ, інших водних об’єктів;
вибіркові рубки – рубки, під час яких періодично вирубується частина дерев (при цьому способі рубок ділянка постійно залишається вкритою лісовою рослинністю);
гірські ліси Карпатського регіону – ліси Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей, розташовані в межах гірської системи;
пологі схили – схили стрімкістю до 11 градусів;
поступові (рівномірно-поступові, групово-поступові) рубки – рубки, під час яких передбачається вирубка деревостану за кілька прийомів;
рубки формування та оздоровлення лісів – лісогосподарські заходи, спрямовані на підвищення стійкості та продуктивності деревостанів, їх оздоровлення і посилення захисних, санітарно-гігієнічних, оздоровчих та інших функцій шляхом проведення рубок;
спадисті схили – схили стрімкістю 11-20 градусів;
стрімкі схили – схили стрімкістю 21-30 градусів на південних і 21-35 градусів на північних схилах;
суцільні рубки – рубки, під час яких передбачається вирубка деревостану за один прийом, крім останнього заходу поступової рубки;
ялицево-букові деревостани – букові ліси з домішкою виключно ялиці у складі не менше 25 відсотків»;
2) назву розділу ІІ і назву та абзац перший статті 2 викласти в такій редакції:
«РОЗДІЛ ІІ
ОБМЕЖЕННЯ ДЕЯКИХ СИСТЕМ І ВИДІВ РУБОК ТА КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ ЗАБОРОНИ РУБОК
Стаття 2. Введення заборони на будь-які суцільні рубки головного користування та суцільні рубки формування та оздоровлення лісів
З метою збереження корисних властивостей лісів та забезпечення запобігання проявам згубних наслідків природних явищ у Карпатському регіоні встановлюється заборона на проведення суцільних рубок головного користування та суцільних рубок формування та оздоровлення лісів, крім розробки суцільних вітровалів і буреломів та насаджень, суцільно вражених шкідниками і хворобами»;
3) статті 3 і 4 викласти в такій редакції:
«Стаття 3. Обмеження окремих систем і видів рубок у гірських ялицево-букових деревостанах на стрімких схилах
На стрімких схилах у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону дозволяються лише вибіркові рубки головного користування та вибіркові рубки формування та оздоровлення лісів.
Стаття 4. Обмеження рубок на пологих і спадистих схилах
На пологих і спадистих схилах у гірських ялицево-букових деревостанах проводяться лише поступові і вибіркові рубки»;
4) статтю 5 виключити;
5) у статті 6:
у назві слово «способів» замінити словами «видів і систем»;
частину першу після слів «допускаються лише» доповнити словом «вибіркові»;
у частині другій слово «посадку» замінити словом «залісення»;
6) у статті 7:
у частині першій слова «вирубка лісу повинна здійснюватися» замінити словами «проведення рубок здійснюється»;
доповнити частиною третьою такого змісту:
«Розміщення лісосік повинно проводитися з урахуванням розташування наявних шляхів транспорту та рельєфно-гідрологічних умов території. Уздовж схилу лісосіка розміщується за умови відсутності небезпеки виникнення ерозійних процесів та використання при цьому канатних лісотранспортних установок та систем повітряного транспорту деревини»;
7) назву статті 8 викласти в такій редакції:
«Стаття 8. Контроль за дотриманням заборони на рубки»;
8) текст статті 9 викласти в такій редакції:
«Заготівля ти вивезення деревини в гірських лісах Карпатського регіону проводяться переважно з використанням природозберігаючих систем машин і механізмів та гужового транспорту, що забезпечують допустимий вплив на довкілля, а також із збереженням наявних вузькоколійних лісовозних залізниць та оптимізацією мережі лісових автодоріг.
Розширити до 2030 року мережу лісових автодоріг з твердим покриттям у лісах регіону до 10 кілометрів на 1000 гектарів»;
9) у статті 10 цифри «2005» замінити цифрами «2030».
ІІ. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом нормативно-правові акти України застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону:
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Голова Верховної Ради України
Д.РАЗУМКОВ
Конечо, фразу: “Цей Закон встановлює заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових деревостанах, суцільних рубок головного користування та будь-яких інших суцільних рубок у високогірних лісах, у лісах у лавинонебезпечних та селенебезпечних басейнах та в берегозахисних ділянках лісу в Карпатському регіоні України” можно трактовать как таковую, что запрещает сплошные рубки леса во всех высокогорных лесах региона. Тогда зачем, законодатель обращает внимание исключительно на пихтово-буковые древостои? Несомненно, Закон в редакции от 2000г. давал более четкие формулировки, а в предложенной версии – размытые до безобразия. Однако, это всего лишь только законопроект, который находится на подписи у Президента. Надеюсь, что там в офисе проявят должную инициативу с тем, чтобы убрать формулировки, которые могут неоднозначно трактоваться.
popkov
Для Victor Logatskiy
Уважаемый Виктор,
1. Ваш комментарий больше в тему другого материала на этом сайте.
ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону
Если кто-то проявит интерес к этому вопросу, то я вынесу его в раздел статьи
2. Сравните два варианта основного положения данного закона
2000 год
Стаття 2. Введення мораторію на рубки головного користування
З метою збереження корисних властивостей лісів та забезпечення запобігання проявам згубних наслідків природних явищ
у Карпатському регіоні вводиться мораторій на проведення рубок головного користування:
2019
«РОЗДІЛ ІІ
ОБМЕЖЕННЯ ДЕЯКИХ СИСТЕМ І ВИДІВ РУБОК ТА КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ ЗАБОРОНИ РУБОК
Стаття 2. Введення заборони на будь-які суцільні рубки головного користування та суцільні рубки формування та оздоровлення лісів
З метою збереження корисних властивостей лісів та забезпечення запобігання проявам згубних наслідків природних явищ у Карпатському регіоні встановлюється заборона на проведення суцільних рубок головного користування та суцільних рубок формування та оздоровлення лісів, крім розробки суцільних вітровалів і буреломів та насаджень, суцільно вражених шкідниками і хворобами»;;
Площадь использования обеих законов далеко выходила за площадь пихтово-буковых лесов, которых очень не много в нижнем поясе карпатских гор. Однако вариант 2000 года, четко назвал категории лесов, на которые распространялся запрет главного пользования.
Закон в варианте 2019 фактически распространяет запрет ВСЕХ СПЛОШНЫХ РУБОК НА ВЕСЬ КАРПАТСКИЙ РЕГИОН c оговорками для всплошную вываленных или усохших лесов. Или Вы считаете, что убрав перечень категорий, на которые распространяется запрет, законотворцы разрешили в них главное пользование?
3. Мы все знаем, что название закона может не соответствовать его содержанию. Закон о фермерском хозяйстве, которым был введен налог на лесные земли тому наиболее свежее подтверждение… Тут тоже самое.
Закон 2000 года был глупым, не выполнялся и ничего полезного не принес. Его вновь принятый клон обещает быть куда более вредоносным.
4. В моем архиве много материалов по этим законам. Однако если Гослесагентство, отрасль и Вы, как лесной эксперт, считают, что
“Прийнятий Парламентом Закон щодо заборони суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону відповідає науковим обґрунтуванням” , то флаг Вам в руки .
Я остаюсь при своем мнении.
Р.S. Попробуйте оставить упражнения в трактовке отдельных положений закона и перейдите к его постатейной оценке. Может быть тогда увидите, что в этот винегрет много разного намешали.
Victor Logatskiy
Вітаю спільноту “Відкритого лісу”
Прошу взяти до уваги мій розгорнутий коментар на тему законопроекту «Про внесення змін до деяких законів України щодо введення заборони суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону». По великому рахунку, цей коментар буде цікавий не стільки для широкого загалу, а для фахівців галузі.
Бажаю гарного здоров’я та наснаги на добрі справи !
З повагою
Віктор Логацький
Слід визнати, що законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо введення заборони суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону» (№ 0873) має на меті посилити захисну роль лісів Українських Карпат, а саме водоохоронну, грунтозахисну і, загалом, природоохоронну функцію. Разом з тим, законопроект не передбачає зміну підходів до поділу лісів регіону за екологічним та соціально-економічним значенням, тобто площа експлуатаційних лісів регіону, й надалі залишатиметься такою, як і була раніше, і не буде зменшена на користь збільшення площ таких категорій лісів, як захисні ліси, рекреаційно-оздоровчі ліси та ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення, до яких пред’являються значно вищі природоохоронні вимоги та обмеження ніж до експлуатаційних лісів.
Запровадження даним законопроектом обмежень на суцільні рубки лісу поширюватимуться на досить обмежені площі лісів, які мають відповідати одночасно наступним критеріям: 1) за породним складом належати до ялицево-букових деревостанів (але радше до букових: «букові ліси з домішкою виключно ялиці у складі не менше 25 відсотків»); 2) розміщуватися у на спадистих або стрімких схилах крутизною від 11 до 35 градусів. Разом з тим, законопроект дозволяє суцільно-лісосічні рубки таких лісів, що називається «за станом»: розробка суцільних вітровалів і буреломів та деревостанів, суцільно вражених шкідниками і хворобами лісу, що є досить виваженим рішенням, але яке, на практиці, вимагатиме посиленого контролю з боку держави за дотриманням даної норми.
Така заборона суцільно-лісосічних рубок у регіоні призведе до необхідності перегляду науково-обгрунтованої норми користування лісом – розрахункової лісосіки для лісів Карпатського регіону. Коригування розрахункової лісосіки виникає через необхідність урахування зміни лісогосподарської і лісоексплуатаційної практики у зв’язку з заміною суцільних рубок на вибіркові та поступові рубки, а також через необхідність дотримання положень Інструкції про порядок погодження та затвердження розрахункових лісосік, згідно якої, розрахункова лісосіка встановлюється окремо для суцільних і інших видів рубок, причому для останніх (вибіркових і поступових рубок) розрахункова лісосіка визначається лише за об’ємом деревини.
Позитивним посилом даного законопроекту є намагання стимулювати розвиток мережі лісових доріг з твердим покриттям у регіоні з зазначенням цільового показника 10 кілометрів на 1000 гектарів до 2030 року, що зробить карпатські ліси більш доступними як для сталого ведення лісового господарства, так і для населення регіону.
Встановлення заборони на проведення суцільних рубок у всіх лісах Карпатського регіону, особливо в експлуатаційних, на наш погляд не є доцільним оскільки: 1) обсяг користування у регіоні неухильно проводиться в межах розрахункової лісосіки, яка є науково-обгрунтованою нормою лісокористування; 2) з точки зору дотримання норм і правил лісокористування можуть і мають бути забезпечені технології суцільних рубок лісу, спрямовані на подальше лісовідновлення на зрубах, а саме: збереження життєздатного підросту основних лісоутворюючих порід; використання вузько-суцільнолісосічних рубок; дотримання способів і строків примикання лісосік; залишення на лісосіках насінневих дерев та куртин, механічна обробка грунтового покриву для стимулювання насінневого лісовідновлення; раціональне розміщення лісосічних пасік та трелювальних волоків з урахуванням крутизни та напрямів схилу стосовно сторін горизонту тощо. При цьому має бути забезпечений дієвий контроль з боку держави щодо дотримання кращої лісівничої практики, яка б враховувала зазначені норми та правила лісокористування та посилення заходів протидії незаконним рубкам лісу.
Якщо розглядати регіон Українських Карпат загалом, то його екологічну рівновагу наразі не варто вважати порушеною. І ліси в цьому контексті відіграють чи не найважливішу роль. Тому будь-які зміни у законодавстві, що стосуються регулювання лісових відносин сприймаються громадянами, політиками і засобами масової інформації з підвищеною увагою. На практиці, виникають окремі прояви порушення екологічної рівноваги, які мають локальний характер та є обмеженими у часі, але, нажаль, можуть завдати великої матеріальної шкоди суспільству та окремим громадянам. Такі негативні прояви, зазвичай не пов’язані з порушеннями правил лісокористування. Вони, скоріше за все, є результатом відсутньої або занедбаної дорожньої та водорегулюючої інфраструктури регіону та непоодиноких порушень підприємствами чи населенням містобудівних норм та обмежень, встановлених законами України, коли будівлі та споруди незаконно будуються в межах охоронних зон водойм.
Отже, розглянутий законопроект в цілому спрямований на забезпечення сталого розвитку Карпатського регіону, хоча він і не забезпечує перерозподіл земель лісового фонду на користь збільшення площ захисних, природоохоронних та рекреаційно-оздоровчих лісів Карпат. Законпроектом встановлено заборону на суцільні рубки головного користування лісом для певних деревостанів на гірських схилах, яке прописано проводити з використанням вибіркових та поступових рубок. У лісах, до досягнення віку стиглості, законопроект не забороняє рубки формування та оздоровлення лісів, але визначає, що такі рубки мають бути вибірковими (за виключенням згаданих рубок «за станом»). Отже дозволені лісівничі заходи, спрямовані на вирощування стійких до хвороб і шкідників лісу деревостанів, будуть виконуватися і надалі. Що стосується визначеної у законопроекті цілі розвитку мереж лісових доріг з твердим покриттям, то досягнення такої мети буде сприяти більш рівномірному освоєнню розрахункової лісосіки та запобігати можливим локальним проявам порушення екологічної рівноваги Карпатського регіону. Оскільки даний законопроект вимагатиме посилення державного контролю за дотриманням кращої лісівничої та лісоексплуатаційної практики в лісах Карпатського регіону, втім як і в цілому в лісах України, його імплементація підіймає ще раз питання подолання монополії системи державних лісгоспів, які не тільки господарюють у лісах здійснюючи заготівлю та переробку деревини та не допускаючи до цього інших лісокористувачів, але й самі контролюють таку свою діяльність, тобто система сама себе контролює.
Comments are closed.