18/10/2019
6Самосевный лес на с.-х. угодьях – в большинстве случаев временно-случайное образование, которое как лес в земельном кадастре не учитывается. Его уничтожение собственниками или пользователями с.-х. земель вполне нормальное явление. М.П,
Мало хто знає, але в Україні теж замість відновлюваного користування лісами відбувається класичний deforestation – знеліснення. Як у країнах третього світу.
Про це пише еколог Петро Тєстов.
Deforestation за зразком третього світу – це коли ліси суцільно вирубуються, пні корчуються, потім все переорюється і на місці лісу з’являються рядочки сільгоспкультур.
На фото – зрубані самосійні ліси та посадка соняшнику в піску на місці колишньного самосійного лісу, Чернігівщина:
І відбувається це нібито цілком на законних підставах – бо самосійні ліси на закинутих після розвалу совка малопродуктивних полях досі обліковуються як “сільськогосподарські землі”.
А щоб узаконити ці ліси, необхідно поміняти цільове призначення земельної ділянки і компенсувати втрати сільськогосподарського виробництва – а це великі кошти, яких у комунальних та державних лісгоспів немає.
Та й бажання зберігати самосійні ліси немає ані у місцевої влади, ані у чиновників Держгеокадастру – бо аграрій заплатить гроші відразу, а з лісу прибуток треба буде чекати багато років.
Виходить якась ідіотська ситуація.
З одного боку, керівництво держави декларує сталий розвиток, боротьбу зі зміною клімату, вкладає великі кошти в розвиток ВДЄ, підписує міжнародні кліматичні угоди.
З іншого боку, величезні площі самосійних молодих лісів (переважно на державних землях (!)), які активно поглинають вуглець – вирубуються і переоорюються.
І якщо ринок землі буде відкритий без врахування питання самосійних лісів – то найближчим часом їх не залишиться взагалі.
Колеги пропонують низку рішень, які дозволять вирішити проблему.
Це дозволить, з одного боку, значно збільшити площу лісів України за рахунок самозаліснених земель без витрат коштів на створення нових лісів.
З іншого боку, стимулюватиме формування відповідальних приватних власників лісів на базі існуючих самозаліснених земель.
У результаті держава лише виграє, підвищить свій імідж на міжнародній арені та внесе значний внесок у виконання Паризької Угоди та інших міжнародних кліматичних домовленостей.
6 коментарів
OLEG Lystopad
а десь є офіційна цифра або притомні оцінки площ цих самосійних лісів?
popkov
“бо сосна на пісках або на тих же пісках кукурудза чи соняшник”…Ну если так, то конечно….Боже спаси Украину…
А Светлана – умница… Только в последнем предложении её комментария надо говорить не о собственности, а о распоряжении… Мысль изначально правильная, но так точнее…
Isachenko
Шановний пан Тєстов! Однозначно це не Ваша царська справа і загалом не справа екологів чи лісівників вирішувати питання використання земельних ділянок, залучених у агровиробництво (нагадаю Вам, про всяк випадок, що лісівництво також відноситься до агровиробництва). І вже точно неможливо вирішувати це питання гамузом, розписуючись за усі самозаліснені землі чи то з точки зору “лісоцентризму” (супер термін!), чи першості сільгосптериторій. Що робити з самосівними лісами і як далі використовувати цю землю – має вирішувати власник кожної окремої ділянки. Буде там кукурудза, соняшник, лохина, ліс чи рекреаційно-заповідний комплекс – це його, власника, справа. І він буде вирішувати питання з точки зору економічно-підприємницької доцільності, вимагаючи від користувача ділянки дотримання, зрозуміло, усіх екологічних обмежень і вимог агрономії. Економічна доцільність, до слова, має визначатися інтересами конкретної територіальної громади, в адмінмежах якої знаходиться земельна ділянка.
Ще одне суттєве зауваження щодо системної помилки в земельних питаннях. Держлісагентство ніколи не було, не є і не може бути власником лісових земель. Так само воно не є власником лісгоспів, ані лісосік і продукції лісозаготівлі. Це просто управлінська надбудова, останнім часом активно паразитуюча.
popkov
Петр, посмотрите на Зону Отчуждения, где 20-25 летний лес растет на футбольных полях в бывших детских лагерях, школах и городе Припять… Посмотрите на разваленные коровники, которые густо рассыпаны по всем областям Полесья… Самосевный лес и мертвые или умирающие села это две стороны одной медали… Конечно, если мы знаем, что земля будет 20-60 лет непригодна для ведения сельского хозяйства, то лес – лучшая альтернатива её временного использования, но если нет… Почему Вы против пересмотра зонирования и возрождения сельского хозяйства в Полесье. Импортная картошка и порошковое молоко – вкуснее?
Кроме того, подход “или – или” во многих случаях наиболее примитивен… И во времена Киевской Руси и сейчас во многих странах мира, древесные посадки (леса) и с.х. угодья сменяют друг друга во времени или дополняют друг друга на одной и той же территории…
Я не против перевода самосевных посадок в лесной фонд, я против “единственно правильных решений”, построенных на идеологии “лесоцентризма”.
Петро Тєстов
На жаль, мова не йде про заміну лісу на сінокоси чи пасовище. І то і то природні території, а контрольований випас з точки зору збереження біорізноманіття дуже навіть ок. Переважно на Поліссі питання стоїть так – або сосна на пісках або на тих же пісках кукурудза чи соняшник.
Петро Тєстов
От оригінальна стаття колег про самосійки – uncg.org.ua/samosijni-lisy/
Особисто я не бачу тут нічого нормального, коли 20-25 річний самосійний ліс на державних чи комунальних землях замість того аби передати в державні чи комунальні лісгоспи в користування – віддають приватникам під оранку. Звісно з економічної точки зору це вигідно, але якщо держава у нас постійно декларує боротьбу з зміною клімату і збільшення лісистості – то от простий варіант як досягти прогресу в цих напрямках.
Comments are closed.