Ліс і Правила +

Ещё вчера хотел ответить уважаемому автору, но отключение Интернет во время вечерней грозы этому помешало… Итак вопрос: “Мені все ж цікаво знати, хто створив такий шедевр і для чого?”

Исчерпывающий ответ на него дан в публичном отчете Гослесагентства за 2016 год. Ниже текст  из этого документа, касающийся Санитарных правил:

“Розуміючи, з одного боку, занепокоєння суспільства щодо можливих зловживань під час проведення суцільних санітарних рубок, а з другого боку, гостру необхідність у здійснені санітарно-оздоровчих заходів у лісах, Держлісагентство розробило нові Санітарні правила у лісах України.

Нова редакція Санітарних правил у лісах України була прийнята 26 жовтня 2016 року на засіданні Уряду.

Ними передбачено заборонену проведення всіх санітарно-оздоровчих заходів навколо місць гніздування рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, хижих та інших птахів.

Окрім того, заборонені суцільні санітарні рубки у:

1. Заповідних зонах біосферних заповідників, національних природних і регіональних ландшафтних парках, природних заповідниках, пам’ятках природи, заповідних урочищах;
2. Зонах регульованої та стаціонарної рекреації національних природних парків, буферних зонах біосферних заповідників, загальнозоологічних, ботанічних, лісових та орнітологічних заказниках.
3. Лісах у період масового розмноження диких тварин (з 1 квітня по 15 червня).

В інший період загалом у лісах буде обмежено проведення суцільних санітарних рубок виключно моментами крайньої необхідності (пошкодження насаджень пожежами, шкідниками і хворобами лісу, стихійними явищами і техногенними впливами до ступеня їх загибелі) з обов’язковим відновленням нових стійких і високопродуктивних лісів на цих вирубках.

Вимоги до здійснення суцільних санітарних рубок стали більш жорсткішими. Важливо наголосити на тому, що розширюватиметься склад спеціальної комісії, яка визначає доцільність призначення суцільної санітарної рубки. До її складу в обов’язковому порядку залучатимуться представники органів місцевого самоврядування.

Наміри проведення санітарно-оздоровчих заходів (їх перелік) власники лісів повинні погоджувати зі спеціалізованою службою лісозахисту, терорганами Держлісагентства, на територіях природно-заповідного фонду – з облдержадміністраціями та обов’язково оприлюднювати на своїх веб-сайтах.

Усі власники лісів інформують Мінприроди про лісові ділянки, що потребують рубок деревини. Ця інформація також оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінприроди.

Кожен територіальний орган Держлісагентства повинен протягом одного робочого дня надсилати до облдержадміністрацій, органів місцевого самоврядування та оприлюднювати на своєму веб-сайті висновок про необхідність проведення суцільної санітарної рубки.

Таким чином, кожен громадянин може бачити, де планується провести суцільну санітарну рубку дерев з обґрунтуванням її доцільності. Це унеможливить зловживання.

Потрібно розуміти, що повністю відмовитися від здійснення санітарно- оздоровчих заходів ми не можемо. Адже, наприклад, шкідники з одного дерева можуть швидко поширюватися на здорові дерева, сухі дерева можуть завдати шкоди людям, які відпочиватимуть у лісі та багато іншого.

Тому передбачено перехід від суцільних санітарних рубок до вибіркових, тобто з насаджень будуть вилучатися лише пошкоджені дерева, які неможливо вилікувати.

Вибіркові рубки також чітко регламентовані. Важливим є те, що при відведенні дерев у вибіркову санітарну рубку проводиться нумерація дерев, що підлягають вирубуванню. Складається нумераційна відомість із зазначенням породи, категорії технічної придатності деревини і підстави для відбору їх у рубку. Дерева з дуплами залишатимуться з метою забезпечення лісової фауни природним укриттям.

Також підлягатимуть збереженню окремі повалені сухостійні дерева, які слугують середовищем існування та захисту інших об’єктів живої природи. Про це робитися відмітка у матеріалах відводу та лісорубному квитку.

Для середовища існування також при проведенні робіт з ліквідації захаращеності в лісах на територіях природно-заповідного фонду (крім хвойних молодняків за межами природних заповідників, заповідних зон і заповідних урочищ) існує вимога передбачення залишків неліквідної деревини обсягом не менше 30 куб. метрів на один гектар.

Прийняті нові Санітарні правила дозволять суттєво підвищити якість проведення санітарно-оздоровчих заходів у лісах з урахуванням норм європейського законодавства стосовно забезпечення оптимального середовища існування рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення видів рослинного і тваринного світу, мінімізації негативного впливу діяльності людини на території і об’єкти природно-заповідного фонду України.”

Я давно согласен со всеми  оценками уважаемого Олега… В 2016 году о дебильности новой редакции Санитарных правил на этом сайте много писали,  в том числе и я. Не буду повторяться, но для полноты картины добавлю несколько важных штрихов:

1. Пора уже осознать, что проблему массового ослабления и распада  хвойных лесов породила украинская лесная наука, причем не столько в 50-70-х годах, когда, в основном, на послевоенных вырубках и горельниках создавались монокультуры, а в 90-х, когда были приняты правила минимизирующие рубки ухода за ними и отодвинувшие лесничих от планирования этой работы.  Более 20 лет отсутствия нормальных уходов  в молодняках и средневозрастных, –  до 40-50  лет, кардинально ослабили насаждения, ухудшили их качество и как следствие принесли стране  многомиллиардный ущерб, который будет расти ещё на  протяжении нескольких десятилетий…  К сожалению, в своем большинстве,  наши лесные ученые, цена коим, по моим оценкам,  – 5 (пять) копеек за пучок, могут только кивать начальству и важно надувать щеки. Состояние украинских  сосняков и ельников, да и отрасли в целом, – прямое следствие их беспринципности и малограмотности.
2. Новая редакция Санитарных правил разрабатывалась в зале коллегий Гослесагентста. То что имеем – это компромисс лесных чиновников и лесных ученых с экологическими активистами, среди которых не было людей с лесным образованием.  Полученный дебильный документ, – результат их сотрудничества и зеркало их примерно одинакового профессионализма..
3. Надо сказать, что новая редакция Санитарных правил не хуже старой, которая тоже была малограмотной и вредоносной для леса. Более того, с новыми правилами вполне можно было эффективно противостоять короедному усыханию, путем своевременного проведение выборочных санитарных  рубок. Однако вмешалось Гослесагентство, издавшее всеми завизированный приказ, обязующий лесхозы перед их назначением проводить  лесопатологическое обследование силами лесозащитных предприятий и только на его основе согласовывать любые санитарные рубки (пункт 2.2 приказа, который я размещаю ниже). Все лесоводы- прекрасно знают этот документ. Благодаря ему был поставлен крест на оперативности в борьбе с короедами…. Попутно лесхозы очередной раз  хорошо “подоили”… Тем не менее, фарисеи с Шота уже год не могут остановиться и при любом удобном случае  “на голубом глазу” сетуют о том, что с неба упавшие Санитарные правила и другие ограничения  не дают лесникам своевременно назначать рубки в усыхающих леса…  Вот только, кто уже три года не дает им возможности отменить собственный дебильный приказ?

Если бы Вы знали, как мне опротивела это полуграмотная, а часто ещё  лживая и  бессовестная свита прохффесионалов и прохфессионалок, “играющая роль королей” в эпоху варягов…По мне, они хуже пришельцев…. Сказал бы больше, но врачи  запретили  волноваться…хотя бы временно… Впрочем, очень надеюсь, что кто-либо посмелее на меня обидится и возразит по существу… Наука в принципе может проявить принципиальность: правда только по заказу или после  согласования с чиновниками и консультантами из Киева… М.П.

Правила, які завдають шкоди лісовому господарству більше, ніж шкідники і хвороби.

Мені, як громадянину України, людині, яка все життя пов’язала з лісом, дуже цікаво знати, хто автор «Санітарних правил в лісах України» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 р., № 756).

Я багато бачив різних постанов, правил, але такої кількості дурниць в одному документі читати не доводилось. Розумію, говорити такі речі про документ, затверджений Кабінетом Міністрів України, це, мабуть, занадто, але я висловлю свою особисту думку, спробуйте переконати, що це не так. Вважаю, що ті, хто написали ці «Санітарні правила в лісах України» (далі Правила), не мають елементарних технічних знань про ліс. Дивує, куди дивились профільні відомства, установи, інститути, інспекції, яких в Україні достатньо, коли ухвалювались ці Правила.

А тепер все по черзі: Зверніть увагу на пункт 6 Правил. «Санітарні рубки призначаються в насадженнях, ушкоджених пожежами, шкідниками, хворобами лісу, внаслідок аварій та стихійного лиха, що викликають деградацію лісових деревостанів». Отже, в насадженнях.

Пункт 27. «Суцільні санітарні рубки проводяться шляхом вирубування сухостійних, відмираючих і дуже ослаблених дерев, пошкоджених пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха, лише у деревостанах, в яких проведення вибіркових санітарних рубок призведе до зменшення повноти насаджень нижче 0,1».

Виходить, автор чи автори, не знають, що насаджень з повнотою 0,1–0,3 (а молодняки навіть 0,4) не буває – це РІДКОЛІССЯ, яке відноситься до не вкритих лісовою рослинністю ділянок, так само як зруби та галявини. І ще, повнота насадження визначається без урахування сухостою.

Давайте ці недолугі Правила спробуємо виконати.

Заходимо у виділ, визначаємо повноту – повнота 0,2.

Отже, це вже не насадження (адже насаджень з повнотою 0,2 не буває) – воно загибле і тоді логічним є суцільна санітарна рубка, але згідно з Правилами суцільну рубку ми провести не можемо, повнота не менша 0,1, отже, призначаємо вибіркову і залишаємо рідколісся – не вкриту лісом ділянку.

І ще п. 28. «Обсяги ліквідної деревини, яка заготовляється під час проведення суцільних санітарних рубок у пристиглих, стиглих та перестійних насадженнях у категоріях лісів, де дозволено проведення рубок головного користування, зараховуються до обсягів використання розрахункової лісосіки та обсягів фактично заготовленої в порядку рубок головного користування деревини».

Питання? Якщо дозволено головне користування і насадження стигле, навіть перестійне, то до чого тут взагалі санітарні рубки. Тобто завдяки цим Правилам ми можемо залишити рідколісся непросто з деревами, а з стадійно старими деревами, а при повноті 0,3 – це 120–180 м куб./га, з яких можна було отримати цінні сортименти, пиловник, натомість за рік-два вони стануть дровами і просто пропадають. І скільки гектарів таких лісових ділянок по Україні?

Це що, потрібно було 80–100 років вирощувати дерева, щоб одними Правилами перевести їх у дрова? Це ж просто злочин!

А от залишити сотні гектарів рідколісь нам не дозволяє Лісовий кодекс.

Адже згідно статті 83. Лісового кодексу «З метою підвищення продуктивності лісів їх власники та постійні лісокористувачі здійснюють заходи щодо зменшення площі земель, зайнятих чагарниками, рідколіссям, низькоповнотними і нестійкими деревостанами».

А це означає, що після проведення однієї рубки, маємо здійснювати другий захід, рубку рідколісь, і якийсь із методів лісовідновлення.

Адже згідно п. 11 Правил «Після проведення санітарних рубок власники лісів, постійні лісокористувачі на основі актів огляду місць рубок проектують заходи з відновлення лісів на відповідних ділянках і забезпечують створення високопродуктивних деревостанів з високими захисними властивостями відповідно до Правил відтворення лісів».

І до чого ми прийшли? Просто замість однієї рубки проведемо дві, при цьому втратимо якість деревини, час на лісовідновлення, і дамо шанс шкідникам.

Усе це завдяки таким «Правилам».

І знову питання до Правил. Згідно п. 5. «Заходи з поліпшення санітарного стану лісів здійснюються незалежно від віку насаджень у лісах усіх категорій».

Якщо так, то що це: «У зонах регульованої і стаціонарної рекреації національних природних парків, буферних зонах біосферних заповідників, загальнозоологічних, ботанічних, лісових, орнітологічних та ландшафтних заказниках забороняється проведення суцільних санітарних рубок». Це що, не категорії?

Якщо це стосується заповідників – це логічно, а в зонах регульованої і стаціонарної рекреації національних природних парків, де логіка?

Нагадаю, рекреація – це активний відпочинок (лат. recreatio – відпочинок) …на лоні природи, з відвіданням національних парків. Автори вважають, що вид сухостою надихає відпочиваючих? Чи будемо чекати, поки сухе дерево впаде комусь на голову, і хто тоді буде відповідати?

Ще один шедевр, мабуть, з інших Правил: «Забороняється здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів навколо місць гніздування хижих птахів, занесених до Червоної книги України (радіусом 500 метрів), та чорного лелеки (радіусом 1000 метрів), токовищ глухарів, тетеруків (радіусом 300 метрів)».

Забороняється здійснення заходів…, навіть не суцільні рубки, а всі заходи! А який сенс? Я ще можу зрозуміти заборону в період гніздування. А так лелека в серпні вилетів, а 314 гектарів лісу в повному володінні шкідників і хвороб. Ура! І навіщо лелеці скільки лісу, він не олень і не кабан, він навіть не харчується в лісі, а гніздиться, як правило, біля озер чи боліт, от їх і зберігайте.

Як ви думаєте, якщо загинуть ці 314 га або лелека змінить місце гніздування, і знову що?… Не буду повторюватись.

А що, як у лісгоспі не один лелека та ще й хижі птахи – ми ж створимо розсадник для шкідників та хвороб.

Може, потрібно визначитись із пріоритетами: буде ліс – будуть і хижі птахи, і лелеки, а не навпаки.

І знову п. 3. Правил «Види, обсяги, строки, місце та особливості здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів визначаються державними спеціалізованими лісозахисними підприємствами».

Ще один пережиток! Виходить так, що ні лісничий, ні головний лісничий не знають ні обсягів, ні місць і навіть визначити сухе це дерево чи ні – не компетентні (їм просто не довіряють), а ось спеціаліст зі спеціалізованого лісозахисного підприємства, – так!

Я розумію так, – з’явилася незрозуміла хвороба чи шкідники і незрозумілі подальші наслідки – тоді потрібен спеціаліст, а яка його необхідність, коли вже сухостій, для чого його дозвіл? Це формальність і поки все узгоджується – втрачається час, втрачається якість деревини і це знову тільки на користь шкідникам та хворобам.

Лісівники в цьому році відвели всю ділянку в суцільну санітарну рубку, але лісопатолог заборонив рубку на полосі 10 метрів завширшки і 70 метрів завдовжки, на якій два десятки дерев, близько 1 куб. м кожне. Був першосортний пиловник, а вже за два місяці хвоя пожовкла, отже, буде свіжий сухостій. А з обох боків цієї полоси лісові культури. І що далі? Де логіка? І ніхто не відповідає за збитки.

Чомусь у суспільстві переважає думка, що лісівники тільки й думають як би все зрубати, а це не так! Потрібно дати можливість лісівникам працювати і відповідати за свою роботу, а не посилатись на недолугу інструкцію, де не потрібно думати, вирішувати питання і відповідати за правильність їх вирішення. Сьогодні головне виконати букву Правил, а ті, хто їх створив, затвердив, ні за що не відповідають.

А такі «Правила» завдають шкоди лісовому господарству більше, ніж шкідники і хвороби.

Мені все ж цікаво знати, хто створив такий шедевр і для чого?