27/12/2011
6В Краснолиманском районе незаконно рубят сосны. Ущерб, нанесенный лесному хозяйству превышает 500 тысяч гривен, причем подобная ситуация существует не первый год. Но власти не спешат разбираться со злоумышленниками. Незаконная вырубка чем-то напоминает умышленное убийство – дерево рубят, а следы преступления – то есть оставшиеся пеньки – прячут. Браконьеры-лесорубы раскапывают песок и хвою вокруг дерева, бензопилой спиливают дерево чуть ниже уровня земли, а пенёк закапывают. Как будто и не росло дерево на этом месте В каждом дереве – приблизительно кубометр ценной древесины. Пока специалисты управления охраны окружающей среды выявили 630 кубометров незаконно срубленных деревьев, но по их словам, это только верхушка айсберга, зарытого в песках Красного Лимана. Ведь эти данные основаны лишь на количестве раскопанных пеньков. На самом деле, отмечают специалисты, нанесенный ущерб измеряется тысячами кубометров древесины. Материальный ущерб от незаконной вырубки превышает 500 тысяч гривен. К слову, незаконная вырубка лесов продолжается в Донецкой области уже не первый год. Например, в прошлом году проверка выявила около 150 кубометров самовольной вырубки, и на тот момент этот показатель был самым высоким в Украине. Специалисты управления охраны окружающей среды подозревают, что подобная ситуация возможна, поскольку может быть выгодна тем, кто по долгу службы обязан принимать меры. По мнению экспертов, это делается для того, чтобы почти законным путем освободить территорию от растений, например, под строительство. Государственная экологическая инспекция в Донецкой области предлагает провести повторную детальную проверку предприятий лесного хозяйства в связи угрозой полной остановки деятельности лесхоза. Это может произойти из-за возможного запрещения проведения всех санитарно – оздоровительных и других лесохозяйственных мероприятий в лесных насаждениях. По словам специалистов управления охраны окружающей среды, сложившаяся ситуация требует вмешательства правоохранительных органов. Последние, по мнению специалистов, смогут дать объективную оценку деятельности местной лесной охраны, которая умышленно сводит на нет усилия лесоводов Украины по стабилизации лесной отрасли и сохранению экосистем в Донецкой области.
6 коментарів
lesnikforest
В продолжение темы об уничтожении лесов в Краснолиманском районе, хочется успокоить всех, кто неравнодушен к природе. Совместная проверка экологической инспекции с Донецким управлением лесного и охотничьего хозяйства выявила ряд недостатков в работе лесной охраны Краснолиманского лесхоза. И, несмотря на то, что большинство самовольно спиленных деревьев оказалось у родного племянника главного специалиста Донецкого областного управления экологии Неклесы А.И., который проводил проверку, дядю не остановили родственные чувства – долг службы взял верх.
Хотя, будучи ранее директором Краснолиманского лесхоза, нынешнему инспектору экологии Неклесе А.И. есть сейчас чем «похвастаться»: сколько при нем сгорело лесов, сколько было спилено леса за его период правление (всплошную вырубались лесные коридоры), а сажалось леса – почти ничего. Тогда не хватало денежных средств даже на зарплату, не то, чтобы на посадку леса. Убытки лесхоза доходили до миллиона. Да и когда же было сажать лес, если столько надо было построить… для себя! Кафе, магазины, гостиница, СТО, пилорамы, дома, квартиры, (не вспоминая, сколько приобретено техники за счет лесхоза)!И это всё вокруг территории Краснолиманского лесхоза. Но ведь бревна в своем глазу не видно!
Не трудно догадаться куда пошел ныне обнаруженный незаконно спиленный лес, если учесть, что и дядя, и племянник имеют свои пилорамы. Этот факт подтвердили в своих объяснительных работники лесхоза.
По факту обнаружения поставок незаконно спиленного леса на пилорамы Неклесы А.И. и его племянника, лесной охраной Краснолиманского лесхоза были приняты меры по прекращению существования такой незаконной схемы. В отместку, пользуясь служебным положением, Неклеса А.И. инициировал необходимость дополнительного согласования лимитов на использование природных ресурсов с целью налаживание поставки незаконно спиленного леса на собственные пилорамы в обмен на своё согласование.
Ещё один факт на который хотелось бы обратить внимание. В начале 2011 года в Великоанадольском лесхозе при проходной рубке на 17га дубовых насаждений возрастом около 70 лет заготовлено только дрова топливные(около 1200 м.куб) ни деловой ни полуделовой древесины на рубке не оказалось, что позволило поставить высококачественную лесопродукцию за бесценок через подставных людей на семейные пилорамы Неклесы. Почему так получилось? Да потому что директором лесхоза был сын Неклесы А.И. который сделал заниженный отвод этой лесосеки, а отец согласовывал эту рубку. Вот она, сплошная коррупция!!!!! А сейчас сын Неклесы А.И. депутат Краснолиманского районного совета.
Но рано или поздно всему приходит конец. Уволен с должности директора Великоанадольского лесхоза сын Неклесы А.И.. Приказом Гос.предприятия «Краснолиманское лесное хозяйство» были освобождены от занимаемых должностей мастера леса, у которых выявлены самовольно срубленные деревья, а материалы переданы в прокуратуру и в органы внутренних дел.
dforestt
В останній час, в засобах масової інформації з’являється інформація про неефективність дій лісівників та нанесення багатоміліонних збитків державі, але чи є ця інформація об’єктивною?
Контролюючими органами, в тому числі і Державною екологічною інспекцією в Донецькій області, було нараховане понад 18 мільйонів збитків нанесених лісогосподарськими підприємствами за незаконне використання лісових ресурсів. Однак, фактично ця цифра є «бюрократичною помилкою».
Так, лісгоспи щорічно погоджують план проведення санітарно-оздоровчих заходів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду з територіальними органами Мінприроди. В той же час, Мінприроди листом від 12.08.2011 року №15015/09/10-11-мп додатково вимагає до погоджених санітарно-оздоровчих заходів забезпечити оформлення матеріалів щодо проведення рубок формування та оздоровлення лісів в межах територій та об’єктів ПЗФ загальнодержавного значення, як ліміт на використання природних ресурсів. В свою чергу Державне агентство лісових ресурсів України звернулось до Мінприроди листом від 29.09.2011 №02-01/5626-11 де зазначено, що вимоги щодо наявності або встановлення лімітів на заготівлю деревини під час проведення рубок з поліпшення якісного складу лісів є неправомірним.
Наявність затверджених санітарно-оздоровчих заходів і відсутність лімітів на ці ж самі заходи це є збитки? Ні, це є наслідки «дерев’яного законодавства», коли один «папір» треба завірити іншим.
Ще одним порушенням є виявлення незаконних рубок деревини. Так, під час спільної перевірки спеціалістами Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства та фахівцями державної екологічної інспекції в Донецькій області були виявлені ряд незаконно спиляних дерев в державному підприємстві «Краснолиманське лісове господарство». Виявлено більше чотирьохсот пеньків загальною масою спиляної деревини 637,8 куб.м, збитки становлять 508,528 тис.грн. Найбільше незаконних пеньків було знайдено у лісових обходах Кухти О.В, Бондарева І.В., Сезоненко О.А. За всіма виявленими незаконними рубками матеріали передані до правоохоронних органів, на цей час порушено десять кримінальних справ, ведеться слідство.
Нажаль, слідство та порушені кримінальні справи не зможуть повернути до життя незаконно зрубані лісові красуні, але чому так трапляється?
Однією із головних причин є наявність незаконних приватних пилорам. Так, лише навколо ДП «Краснолиманський лісгосп» вони розташовані у Торському, Кіровському, Ямполі, Красному Лимані, Рубцях, Яцьківці та в інших населених пунктах. З метою збільшення рентабельності виробництва, власники цих пилорам всіма силами намагаються поставляти деревину незаконними методами, в тому числі використовують своє службове становище. Наприклад, деякі лісівники, в яких було знайдено незаконні рубки, дали пояснення що незаконну деревину вони направляли на пилорами які входять до сфери інтересів посадової особи управління охорони навколишнього природного середовища.
Відсутність належного законодавчого поля щодо регулювання функціонування приватних пилорам, а також наявність «лісових оборотнів» (працівники державної лісової охорони, які вчиняють протиправні дії) призводе до незаконних рубок.
Однак, негативних тенденцій в лісах державних лісогосподарських підприємств набагато менше ніж показників сталого розвитку лісового господарства регіону.
Лісовий фонд Донеччини складають ліси природного та штучного походження з суттєвим переважанням останніх. Значна частина лісокультурного фонду, на якому створюються нові ліси, – невгіддя, еродовані, порушені землі тощо, характеризується недостатньою лісопридатністю, що зумовлює необхідність додаткових витрат на лісокультурні роботи. Охорона лісів області ускладнена незначними розмірами масивів, високим ступенем їх фрагментарності і розосередження, нерівномірним розташуванням та віддаленістю лісових урочищ від садиб лісництв.
З основних лісокористувачів лише лісогосподарські структури, підпорядковані Донецькому обласному управлінню лісового та мисливського господарства, НПП "Святі гори", та ДВП "Укрпромводчермет" ведуть планову лісогосподарську діяльність на базі матеріалів лісовпорядкування. У інших лісокористувачів ліси не впорядковані і відсутні необхідні спеціалізовані лісогосподарські підрозділи і служби. Значну частину лісового фонду – 59,3 тис.га захисних лісових насаджень на землях сільськогосподарського призначення – не закріплено за землекористувачами. Зазнаючи численних пошкоджень, ці ліси деградують і втрачаються. В цих насадженнях догляд не виконувався протягом кількох десятиліть, а в останні роки тут набули масового характеру самовільні рубки та пошкодження пожежами під час випалювання сільгоспугідь.
На сьогоднішній день лісистість Донецької області складає 7%, що значно нижче науково обґрунтованого показника для регіону (12%).Для досягнення оптимального рівня лісистості необхідно створити понад 130,0 тис. га нових лісів. Останні роки на території області значно збільшено обсяги лісорозведення, переважно за рахунок земель, які вийшли з сільгоспкористування і деградованих земель.
Якщо протягом 1998-2005 років щорічно створювались в середньому 0,3-0,5 тис. га лісових культур, то вже у 2006-2008 роках нові ліси створювались на площі в середньому 1,0 тис.га. Починаючи з 2009 року, в перше за всю історію Незалежної України, лісівниками області щорічно створюється понад 2,0 тис.га лісових культур.
З тією матеріально-технічною базою яка була в державних лісогосподарських підприємствах області до 2007 року таких показників навряд чи можливо було досягнути. На збільшення обсягів лісорозведення вплинуло те, що з 2007 року обласною радою, за сприянням облдержадміністрації і Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області, з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища державним лісогосподарським підприємствам системи Держлісагентства України виділялись кошти на ліквідацію негативних наслідків техногенного впливу на лісові насадження та проведення заходів щодо їх охорони і відтворення.
Так, для боротьби з лісовими пожежами вже придбано і активно використовуються 20 одиниць малих лісопатрульних комплексів (на базі автомобіля УАЗ) та 11 одиниць спеціальних автомобілів. Придбано 19 тракторів та спеціальне навісне обладнання, що дозволило вчасно здійснити низку невідкладних протипожежних заходів.
В наслідок цих позитивних змін, пожежна ситуація в лісах області за останні п`ять років значно покращилась, а кількість пожеж та їх площа значно зменшилась. Якщо у 2006 році виникло 268 випадків на площі 422 га то у 2011 році виникло 151 випадків лісових пожеж на площі 15,32 га.
Донецька область перша в Україні запровадила практику надання значної фінансової допомоги підприємствам системи Держлісагентства України і стала прикладом у цьому для інших областей.
За участю Маріупольської лісової науково-дослідної станції, яка не підпорядкована Донецькому ОУЛМГ, проводяться значні роботи по моніторингу лісів. Співпраця з науковими установами стала системою сучасного лісогосподарювання.
Необхідно відмітити, що при плануванні призначення рубок догляду за лісом і санітарних рубок, створення лісових культур та інших лісогосподарських заходів приймають участь декілька наукових і управлінських організацій: Маріупольська лісова науково-дослідна станція, Державне спеціалізоване лісозахисне об’єднання «Східлісозахист» (м.Харків), ВО «Укрдержліспроект» (м. Київ), Держуправління охорони навколишнього природного середовища, заклади природно-заповідного фонду області. Тобто, державні лісогосподарські підприємства області, є фактичним виконавцем рекомендацій цих установ, а не приймають одностайно рішення.
В наслідок техногенного впливу, стихійних явищ і звичайного біологічного віку лісових насаджень в області щороку проводяться суцільні санітарні рубки. Але ж вони здійснюються лише після комісійного обстеження та погодження вище перелічених установ. В той же час, на площах які вивільнились від лісу, одразу проводиться лісовідновлення шляхом створення лісових культур.
Із загальної площі земель лісогосподарського призначення, які надані у постійне користування підвідомчим підприємствам, 33 % земель перебувають під об’єктами і територіями природно-заповідного фонду. Цей показник заповідання лісів є одним з найбільших по Україні.
Завдяки структурним змінам, а також переходу на нові методи роботи за останні 6 років вдалося значно покращити фінансово-економічні показники. Якщо на протязі 1999-2003 рр лісогосподарські підприємства працювали збитково, то починаючи з 2004р поступово збільшувався чистий прибуток. Це вдалося досягти за рахунок переорієнтації виробництва у вигляді збільшення надання послуг стороннім організаціям та підприємствам (здійснення рекультивації, послуги з розкорчовки старих фруктових насаджень, розчистка автомобільних доріг), а також налагодження рекреаційної діяльності.
kverkur
Грамотно написано і все вірно. Пресслужба управління лісового господарства на висоті. Молодці. Правда є один сумнів у наведених даних "у 2011 році виникло 151 випадків лісових пожеж на площі 15,32 га " Але якщо це достовірно, то необхідно віддати належне лісовій охороні, постільки знаючи ці ліси (в свій час 30 років тому проходив практику у Краснолиманському лісгоспі Святогірське лісництво) ще тоді серйозною проблемою тут були лісові пожежі. Лише на території даного лісництва знаходилося більше 70 піонерських лагерів та баз відпочинку, а це в основному хвойні ліси в умовах А0-В2.
Проте вимагає обговорення і питання діяльності приватних пилорам і пов"язані з цим самовільні рубки. На власному досвіді скажу, що самостійно без правоохоронних органів вони ну аж ніяк не існують. Закрити їх або поставити їх діяльність в законні рамки не є проблематичним для правоохороних органів. Проте ніхто не хоче як говориться "різати дійну корову" Ось вся справа у чому. Про діяльність цих пилорам вказвні органи знають все, а по іншому і бути не може. Нажаль така дійсність нашого життя. І мало в чому допоможе і чіпування деревини. Та й без участі самих працівників лісової охорони масову крадіжки лісу провести неможливо.
admin
Заходите и пишите чаще. Только вместе лесники могут, что-либо изменить к лучшему. Надо спешить пока лесоводов в лесном хозяйстве полностью не заменили ветеринары и педагоги и т.п.
Kuzma
Краснолиманщина помнит 1994 год, когда были самые большие пожары, больше 3 тыс.га. А директором лесхоза был Неклеса А.И. Когда пожары специально не тушились, а лес продавался за копейки. Зато выросли дома Неклесы А.И. и его "прихвостней". Выросли кафе и магазины под названием "Лесовичок", гостиница и шиномнтажка – всё вотчина Неклесы и его родственников.
Где его совесть? Так её у него давно нет – только доляры перед глазами.
Нам старым лесоводам стыдно, что такие как Неклеса А.И. ещё "защищают" природу путём распиловки ворованного леса на своих пилорамах.
С ув.Кузьма
semen
Люди! Вспомните, что есть НПП "Святые горы", где никому ни до чего нет дела. Только Семенчук М.Г. руководит незаконными рубками, а его дочь распиловкой. А покрывает всё это безобразие работник обласной экологии Александ Иванович Неклеса за определенную плату.
На НПП все должны равняться, а у нас наоборот – бардак. Сами работники охраны парка создают пожары, чтобы потом было что пилить Семенчуку с Неклесой.
Министерство экологии на нас не обращают никакого внимания.
Но ведь должно же это когда нибудь прекратиться????
Леса Донеччины нуждаются в защите, а природно-заповедные леса НПП "Святые Горы" в особенной усиленной защите, но почему-то работниками обласной экологии этот факт игнорируется.
Comments are closed.