Для початку реформ потрібно визначити Національну лісову політику України. Необхідні законодавчі зміни вже розроблені, давайте обговорювати, – Володимир Бондар
У Національному університеті біоресурсів та природокористування відбувається круглий стіл «Лісова політика України: першочергові завдання».
Захід організовано Держлісагентством за сприяння німецько-українського агрополітичного діалогу та Товариства лісівників України. У рамках заходу обговорюються законодавчі проблем лісового та мисливського господарства, які потребують термінового вирішення.
«В Україні до цього часу не має документу лісової політики як Закону України, який би визначав бачення держави щодо основоположних, пов’язаних з лісом питань, зокрема, розподілу власності на ліси, ролі держави у збалансованому лісоуправлінні, напрямків та цілей розвитку лісового господарства як на національному, так і на регіональному рівнях. Такий документ дійсно потрібен, але його розробка повинна здійснюватись із залученням всіх зацікавлених сторін, а сам документ вимагає громадського обговорення. І тільки визначившись з цими питаннями можна переходити до системної реформи як організаційної структури державного лісового господарства, так і саме системи ведення лісового господарства з огляду на врахування принципів адаптації лісового господарства до змін клімату та ширшого застосування природоохоронних технологій», – наголосив заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар.
Також він окреслив необхідні кроки для розділення функцій управління.
«Пропозиція реформування державної лісової охорони стосується передачі функцій державної лісової охорони від державних лісогосподарських підприємств на рівень територіальних органів Держлісагентства. Тобто введення поняття лісових інспекторів відповідно до європейської практики із відповідним внесенням змін до положення про державну лісову охорону та затвердження положення про лісову охорону постійних лісокористувачів. Ми говоримо про здійснення контролю проти незаконних дій від сторонніх осіб», – зазначив Володимир Бондар.
Він також звернув увагу на те, що відповідно до чинного законодавства обмежені повноваження Держлісагентства щодо реалізації державної лісової політики всіма постійними лісокористувачами та власниками лісів. Розширення повноважень допоможе якісно підвищити рівень ведення лісового господарства в лісах інших постійних лісокористувачів.
Ще одним важливим та болючим питанням, за словами Володимира Бондаря, залишається відсутність державного фінансування лісової галузі. «Ті незначні кошти, які були виділені цього року зі спецфонду держбюджету, не можуть покрити необхідні витрати для ведення лісового господарства на півдні та сході країни. Лише пряме і повноцінне програмне бюджетне фінансування та створення Фонду розвитку лісового господарства зможе допомогти цим областям», – підкреслив заступник Голови відомства.
Одним із вкрай необхідних елементів є законодавче врегулювання питання національної інвентаризації лісів. «Держлісагентство за допомоги Уряду Німеччини у минулому році завершило процедуру підготовки до запровадження НІЛ, але нам дуже необхідне прийняття відповідних змін до Лісового кодексу, які вже більше року не схвалювались Верховною Радою попереднього скликання. Крім того, було заблоковане фінансування проведення робіт», – сказав він.
Окрім того, заступник Голови Держлісагентства наголосив на необхідності прийняття закону про ринок деревини.
«Проект закону вже давно підготовлений і обговорений з усіма зацікавленими сторонами. Звичайно, це рамковий законопроект, і потім потрібно буде ухвалити низку підзаконних актів для функціонування ринку деревини за європейськими стандартами», – зазначив Володимир Бондар.
Зокрема, на складах лісогосподарських підприємств, які належать до сфери управління Держлісагентства, постійно знаходиться близько 1,2 млн куб. м деревини, у тому числі 800 тис. куб. м дров’яної, яка не має збуту, оскільки внутрішній ринок не спроможний її переробити.
Також Володимир Бондар звернув увагу на діючі законодавчі акти, які не сприяють ефективній роботі лісового господарства. Так наприклад, закон про оцінку впливу на довкілля (ОВД) в частині регулювання лісових правовідносин суперечить засадам сталого ведення лісового господарства, не узгоджується із чинним лісовим законодавством, підвищує рівень конфліктів із громадськістю, створює необґрунтовані перешкоди для розвитку лісорозведення в країні, спричинить матеріальні збитки для економіки країни та створить низку інших похідних не прогнозованих ризиків.
«Наприклад, масове всихання лісів внаслідок широкомасштабного пошкодження лісів шкідниками та хворобами, буреломами, вітровалами та пожежами – це надзвичайна ситуація, яка не підпадає під визначення планованої діяльності, тому проведення санітарних рубок не має підлягати оцінці впливу на довкілля, а має проводитися як ліквідація наслідків надзвичайної ситуації», – зазначив Володимир Бондар. У зв’язку з цим було вчергове наголошено на необхідності змін Санітарних правил у лісах України.
За його словами, зважаючи на довготерміновий характер виробничого циклу в лісовому господарстві, який охоплює століття, для лісогосподарських підприємства необхідно встановити термін чинності висновку про оцінку впливу на довкілля на період до десяти років з дати його видачі. Зважаючи, що половина лісогосподарських підприємств сертифіковані за міжнародно визнаними добровільними схемами лісової сертифікації, доцільно у Критеріях визначення планованої діяльності визнати планову діяльність лісогосподарських підприємств такою, що не спричиняє значного впливу на довкілля.
У заході беруть участь представники Держлісагентства, народні депутаті України, представники Уряду, провідні міжнародні та вітчизняні експерти лісової і мисливської галузей України.
Частина законопроектів опрацьована експертами Товариства лісівників України та Всеукраїнської асоціації мисливців та користувачів мисливських угідь і у новій редакції запропонована для обговорення.
Особлива увага приділяється:
– проектам законів про фонд розвитку і фінансування лісового господарства (зміни до Бюджетного та Лісового кодексів України https://bit.ly/2lGy8FE).
– проектам законів України щодо посилення охорони лісів та негайного подолання кризової ситуації, що склалася у зв’язку із лісовими пожежами https://bit.ly/2lJIZik
– проектам законів України щодо проведення національної інвентаризації лісів та звільнення від оподаткування дров, що відпускаються населенню для побутових потреб https://bit.ly/2lKe98Y
– проектам законів України щодо негайного подолання кризової ситуації, що склалась у зв’язку із незаконним полюванням та щодо охорони тваринного світу https://bit.ly/2lLyTgx
– проекту Концепції розвитку мисливського господарства на 2020-2021 роки https://bit.ly/2lE9mWS
– законопроекту про ринок деревини https://bit.ly/2lDHjqz
– законопроекту про Національну лісову політику https://bit.ly/2lKeKYg (група науковців Національного лісотехнічного університету України (м. Львів) та Національного університету біоресурсів і природокористування України (м. Київ) розробили концепцію проекту Закону, який враховує окремі пропозиції Україно-Шведського проекту, Програми FLEG та аналізу програм країн ЄС).
Прес-служба Держлісагентства
5 коментарів
OLEG Lystopad
Цей складу керівних органів лг 5 років тільки говорив про реформи, хоча і Світовий банк, і українські притомні експерти надавали кожні півроку пачку толкових рекомендацій. Тому поки дівок не замінять, міняти ліжка сенсу немає
teren
Для dev93/ Саме для того щоб ніхто нікому не задавав незручних запитань і було сформовано коло учасників круглого столу.
Дуже цікаво було б ознайомитись з списком експертів Товариства лісівників, що приймали участь в розробці, запропонованих на круглий стіл законопроектів. А то ми всюди чуємо та читаємо про них, але персонально ніхто не озвучує їх прізвищ. Щоб не получилось як з авторами концепції єдиного підприємства, яку теж розробляли міфічні експерти і яка призвела до припинення виділення коштів держбюджету на фінансування лісового господарства.
І ще виникає запитання до організаторів. Чому, використавши окремі пропозиції Україно-шведського проекут та програми FLEG (як зазаначалося у повідомленні прес-служби держлісагенства), керівник цього проекту та провідні експерти проектів не тільки не були залучені до розробки але навіть не запрошені на круглий стіл?
dev93
Прикро , що “круглий стіл” відбувся в закритому форматі. Щодо мисливського господарства, проблема дійсно існує, однак вона не сама страшна для галузі. Дуже актуальна для Червоного – це правда. Краще звернемо увагу як наголошено щодо контролю проти незаконних дій від сторонніх осіб. Розумію, що проти самовільних рубок. Однак самовільні рубки це всього 1-2% від обсягу наповнення “чорного ринку” деревини. Решта, це свідома діяльність лісової охорони направлена на заниження запасу на офіційних лісосіках з подальшим його розкраданням для власного збагачення. А це ухиляння від сплати сотні міл. грн. податку та особиста вигода. Дійсно, фінансові проблеми в галузі існують, однак спробуйте “зашити” кишені лісівникам ( директорам та іншим керівникам) і фінансових проблем в галузі стане в рази менше. Де відповідний законопроект? Крім того деревообробники не погоджуються з існуванням в галузі власної деревообробки, яка існує поза ринку деревини. Така переробка є одним з вагомих корупційних чинників в галузі і способом зумисного зменшення прибутковості лісогосподарських підприємств. Слід спробувати це пояснити згаданим в доповіді Бондара німецьким колегам.
forester18
для “oleg1965 “..пан Олег пише у вказаному вище посиланні ..що ми -ахотнікі використовуєм для мисливства – тільки 66.3% проценти українських земель..(тому і очевидно все винищили) ..а у Європі – мисливські угіддя -90% !!!..тому там звір і є!!!..немає великого секрету -що українські ахотнікі – це аморальне стадо п’яндиг та неадекватів -яким у руки продалли ружжо і він повинен з нього щось убити ..навіть товариша по “ахотє”..у мене думка взагалі заборонити мисливство..хай “ахотяться” не на суспільних народних полях чи лісах…а викупляють за свої гроші землю..чи арендують по адекватній ціні – розводять там за парканом дічь…і бухають там і стріляють…щоби нормальні люди і не бачили ту перемазану болотом кровью та просмерділу перегаром шарагу…
Олег з Франківська ..тут приклад -які огидні та кінчені ті франківські “ахотніки”..може для франківщини краще їх на атстрєл санітарний випустити ..http://vikna.if.ua/news/category/kl/2019/09/07/101864/view
oleg1965
Прем’єр-міністр України Гончарук О.В. запланував провести детінізацію економіки та досягнути економічне зростання економіки мінімум на 40% протягом 5 років. Також я підтримую намагання детінізації економіки, що дозволить створити в Україні близько 1 мільйона робочих місць.
Тому мною направлено звернення у КМУ в якому міститься алгоритм дій для вирішення важливої суспільної проблеми.
https://drive.google.com/file/d/1MJpypY4EIWMkx260n-dz65fuNl84490d/view?usp=sharing
Пропоную проблему детінізації галузі мисливського господарства включити у програму реформування лісової політики України і тим самим долцчитись до реалізації планів КМУ.
Comments are closed.