30/08/2019
1Поправка в Закон о животном мире мне понравилась, но… В этом случае из этого же абзаца надо убрать слово “санітарних” и определить порядок выделения “мест массового размножения”. М.П.
Продовжуємо публікацію законопроектів, розроблених експертами Товариства лісівників України і направлених на вдосконалення законодавчої бази ведення лісового господарства, які потребують негайного розгляду та схвалення (частина 4)
Проект
З а к о н У к р а Ї н и
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо негайного подолання кризової ситуації, що склалася у зв’язку із незаконним полюванням
- Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
- Внести до Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради України, 1984, додаток до № 51, ст.1122) такі зміни:
1) у частині першій статті 85:
виключити слова “попередження або”;
слова ” шести до шістдесяти” замінити словами “ста до ста п’ятдесяти”;
слова ” тридцяти до дев’яноста” замінити словами “ста п’ятдесяти до двохсот”;
2) у частині другій статті 85:
слова ” шістдесяти до ста двадцяти” замінити словами “двохсот до двохсот п’ятдесяти”;
виключити слова “, які є приватною власністю порушника,”;
слова ” дев’яноста до ста п’ятдесяти” замінити словами “двохсот п’ятдесяти до трьохсот”;
3) доповнити статтею 85-2 такого змісту:
“Стаття 85-2. Незаконна реалізація добутих тварин, їх частин та мисливських трофеїв (шкір, опудал, черепів)
Реалізація добутих тварин або їх частин, мисливських трофеїв (шкір, опудал, черепів) в громадських місцях, на ринках, в закладах торгівлі та громадського харчування без підтверджуючих документів про їх добування або договорів з мисливськими господарствами –
тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно добутих об’єктів тваринного світу і на посадових осіб – від ста п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно добутих об’єктів тваринного світу.”
5) доповнити статтею 188-49 такого змісту:
“Стаття 188-49. Невиконання розпоряджень (приписів) посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політики у сфері лісового та мисливського господарства
Невиконання розпоряджень (приписів) посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політики у сфері лісового та мисливського господарства, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов’язків –
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.”
6) статтю 221:
після цифр “85-1” доповнити цифрами “85-2”;
7) статтю 241:
після цифр “188-5” доповнити цифрами “188-49”;
8) у статті 242:
абзац перший після цифр “188-5” доповнити цифрами “188-49”;
абзац третій виключити;
9) у частині першій статті 255:
абзац перший пункту 1 після цифр “51-2” доповнити цифрами “85-2”;
абзац “центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, уповноважених підрозділів ветеринарної міліції (статті 42-1, 42-2, 107, 166-22, 188-22);” пункту 1 викласти в такій редакції:
“центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, (статті 42-1, 42-2, 85-2, 107, 166-22, 188-22);”;
абзац “центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства (частини друга і п’ята статті 85, статті 85-1, 88-1, 90);” пункту 1 викласти в такій редакції:
“центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства (частини друга і п’ята статті 85, статті 85-1, 85-2, 88-1, 90);”;
абзац “центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (частини друга, четверта та п’ята статті 85, статті 85-1, 88, 88-1, 88-2, 90, 91, 164 – в частині порушення порядку провадження господарської діяльності, пов’язаної з раціональним використанням, відтворенням та охороною природних ресурсів (земля, надра, поверхневі води, атмосферне повітря, тваринний та рослинний світ, природні ресурси територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, добування і використання риби та інших водних живих ресурсів), поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами;” пункту 1 після цифр “85-1” доповнити цифрами “85-2”;
абзац “служби державної охорони природно-заповідного фонду України (частини друга, четверта і п’ята статті 85, статті 90, 91);” пункту 1 після слів “статті 85” доповнити словами “, статті 85-2”;
доповнити пунктом 15 такого змісту:
“15) єгері та посадові особи користувачів мисливських угідь (частини друга статті 85).”;
10) пункт 20 частини другої статті 255 виключити слова “уповноважених на охорону державного мисливського фонду”;
11) у статті 258 виключити слова “частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,”.
- Внести до Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст.131) такі зміни:
1) у частині першій статті 248:
після слів “Червоної книги України,” додати слова “або полювання з використанням теплові зорів,”;
слова “ста до двохсот” замінити словами “трьохсот до чотирьохсот”;
2) у частині другій статті 248:
слова “двохсот до чотирьохсот” замінити словами “чотирьохсот до вісімсот”;
3) Примітку до статті 248 викласти у наступній редакції:
“Примітка. Істотною шкодою у статтях 248-249, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка у десять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.”;
4) у частині першій статті 249:
слова “ста до двохсот” замінити словами “трьохсот до чотирьохсот”;
2) у частині другій статті 249:
слова “двохсот до чотирьохсот” замінити словами “чотирьохсот до вісімсот”.
3. Внести до Закону України “Про мисливське господарство та полювання” (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., №18, ст.132) такі зміни:
1) частини другу та третю статті 43 викласти у наступній редакції:
“Такси для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих державному мисливському фонду унаслідок порушення законодавства в сфері мисливського господарства та полювання, встановлюються від розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у наступних ставках за одну особину
за незаконне добування або знищення:
- олень європейський та плямистий – 3530;
- кабан – 1950;
- козуля – 1950;
- лань – 1950;
- муфлон – 1950;
- бобер – 470;
- борсук – 470;
- заєць-русак – 412;
- бабак – 294;
- куниці лісова і кам’яна – 147;
- вовк -118;
- ондатра – 95;
- нутрія вільна – 95;
- норка американська – 95;
- білка – 59;
- кролик дикий – 59;
- єнотовидний собака – 59;
- лисиця – 59;
- шакал – 59;
- фазан – 118;
- галагаз – 89;
- гуска сіра, білолоба велика, гуменник – 89;
- кеклик – 59;
- куріпка сіра – 59;
- голуб (крім голуба-синяка)– 47;
- качка (крім гоголя, черні білоокої, савки, огара, алагаза, гаги звичайної, лутка, крохалів, черні червонодзьобої, нерозня, креха середнього, каменярки, казарок білощокої та червоноволої) – 47;
- кулик (крім кулика-сороки, ходуличника, шилодзьобки, кроншнепів, чайки, лежня, дерихвоста, поручайника, крем’яшника, чорниша, перевізника, фіфі, зуйка морського, малого, великодзьобого, галстучника, пісочників, плавунців, баранця великого)– 24;
- лиска – 24;
- перепілка – 24;
- інші мисливські птахи – 24.
за знищення чи пошкодження гнізда, нори, іншого житла тварин, а також бобрової загати – за таксою на відповідний вид тварин, збільшений у п’ять разів;
за кожне вилучене чи пошкоджене яйце – 50% на відповідний вид птаха;
за кожен вилучений чи пошкоджений ембріон у незаконно добутої тварини – 50% від такси на відповідний вид тварин;
за кожне знищене чи пошкоджене штучне гніздо птахів – за фактичною вартістю, збільшеною у десять разів;
за знищення чи пошкодження солонців, годівниць, вишок для спостереження та добування тварин, вказівних знаків, інших біотехнічних споруд, сіно та зерносховищ – за фактичною вартістю, збільшеною у п’ять разів;
за знищення чи пошкодження посівів кормових рослин – за фактичною вартістю, збільшеною у три рази.
У разі неможливості вилучення незаконно добутої продукції полювання, порушник, крім відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення законодавства у сфері мисливського господарства та полювання, відшкодовує вартість незаконно добутої продукції полювання, яка становить 50 відсотків такси, встановленої частиною другою цієї статті.”.
- Пункт 38 Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України “Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності” (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 47, ст. 532), виключити.
ІІ. Прикінцеві та перехідні положення
- Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Голова Верховної Ради України
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо негайного подолання кризової ситуації, що склалась у зв’язку із незаконним полюванням»
- Обґрунтування необхідності прийняття акта
Сучасний стан ведення мисливського господарства потребує посилення юридичної відповідальності за порушення законодавства по охороні мисливських угідь. Численні випадки браконьєрства лише підтверджують недієвість законодавства про адміністративні правопорушення яке не змінювалося багато років. Відсутність норми про право на складання протоколів про порушення правил полювання службовими особами УТМР, мисливських клубів та інших користувачів мисливських угідь недержавної форми власності унеможливлює своєчасну фіксацію правопорушень, особливо в нічний час.
Сучасне законодавство не передбачає відповідальності за реалізацію м’яса та мисливських трофеїв в закладах харчування та торгівлі не підтвердженими документами на добування мисливських тварин. Також не передбачені такі функції контролю в новостворених центральних органах виконавчої влади.
Сучасні браконьєри не тільки озброєні краще ніж охорона мисливських угідь, а й використовують на полюванні тепловізори, які заборонені відповідними міжнародними конвенціями. В той же час, законодавство не передбачає відповідальності за їх застосування. Фактично встановлений поріг істотної шкоди не передбачає кримінальної відповідальності за відстріл навіть великих копитних таких як лось чи олень.
Тому на сьогодні існує нагальна потреба вдосконалення правового регулювання юридичної відповідальності за правопорушення в сфері мисливського господарства. Зволікання з прийняттям необхідних законодавчих актів сприятиме росту браконьєрства та зменшення популяції диких тварин.
На вирішення перелічених проблем спрямований проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо негайного подолання кризової ситуації, що склалася в зв’язку з незаконним полюванням.
- Цілі та завдання прийняття акта
Основними цілями законопроекту є:
- підвищення ефективності охорони мисливських угідь;
- удосконалення норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, запровадження нових складів правопорушень у сфері мисливського господарства;
- забезпечення можливості всіх представників охорони мисливських угідь на складання протоколів про порушення правил полювання;
- забезпечення контролю за реалізацією мисливських тварин та трофеїв.
- Загальна характеристика і основні положення акта
Проектом передбачається внесення ряду змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Закону України «Про мисливське господарство та полювання» основними з яких є:
- підвищення штрафів за правопорушення в сфері мисливського господарства та полювання та використання добутих тварин;
- посилення кримінальної відповідальності за браконьєрство;
- уточнення та посилення функцій органів центральної виконавчої влади з контролю за веденням мисливського господарства та полювання і використанням добутих мисливських тварин;
- надання права на складання протоколів про адміністративні правопорушення відповідним працівникам мисливських господарств.
Досягти поставлених цілей пропонується наступним чином:
1) збільшити адміністративну відповідальність (ст.85 КУпАП) за порушення правил використання об’єктів тваринного світу.
2) ввести відповідальність (ст. 85-2 КУпАП) за незаконну реалізацію добутих тварин, їх частин та мисливських трофеїв (шкір, опудал, черепів).
3) ввести відповідальність (ст. 188-49 КУпАП) за невиконання розпоряджень (приписів) посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері лісового та мисливського законодавства.
4) надати право (ст. 255 КУпАП) єгерям та посадовим особам користувачів мисливських угідь на складання протоколу про адміністративні правопорушення.
5) ввести кримінальну відповідальність (ст. 248 ККУ) за полювання з використанням теплові зорів.
6) встановити розмір істотної шкоди (ст. 248 – 249 ККУ) за заподіяння матеріальних збитків, якщо така у сорок, або більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян. Це дозволить ввести кримінальну відповідальність за всі випадки незаконного добування копитних тварин.
7) збільшити такси за відшкодування збитків (ст. 43 ЗУ «Про мисливське господарство та полювання») завданих унаслідок порушень законодавства в галузі мисливського господарства та полювання.
8) враховуючи індивідуальний характер видачі дозвільних документів на право полювання виключно користувачами мисливських угідь, в залежності від затвердженого в установленому порядку ліміту добування мисливських тварин та птахів, виключити п. 38 Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності затвердженого ЗУ «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності».
- Стан нормативно-правової бази
До сфери правового регулювання законопроекту належать Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кримінальний кодекс України, Закон України «Про мисливське господарство та полювання», Закон України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності».
- Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація акту не потребує додаткових витрат з бюджету та обумовлює надходження додаткових коштів до держбюджету.
- Прогноз результатів
Внаслідок реалізації акту очікується підвищення ефективності охорони мисливських угідь, зменшення кількості браконьєрства та підвищення рівня невідворотності покарання за вчинення правопорушень в сфері мисливського господарства та полювання.
- Громадські обговорення
Проект Закону розглянуто та підтримано на Всеукраїнському науково-практичному семінарі «Мисливське господарство України: бізнес, елітна розвага чи соціальна послуга?» та круглому столі з питань реформування мисливської галузі, що відбувся 2 червня 2017 року в Національному університеті біоресурсів і природокористування України за участю представників користувачів мисливських угідь, науковців, освітян та громадських організацій.
Проект Закону підтримано одноголосно Громадською Радою при Державному агентстві лісових ресурсів України 29 червня 2017 року.
Народний депутат України
Порівняльна таблиця
до проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодонегайного подолання кризової ситуації, що склалася у зв’язку із незаконним полюванням”
|
Зміст положення (норми) чинного акта законодавства |
Зміст відповідного положення (норми) проекту акта |
| Кодекс України про адміністративні правопорушення | |
|
Стаття 85. Порушення правил використання об’єктів тваринного світу |
Стаття 85. Порушення правил використання об’єктів тваринного світу |
|
Порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин, допускання собак у мисливські угіддя без нагляду, полювання з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку здійснення полювання), яке не мало наслідком добування, знищення або поранення тварин, а також транспортування або перенесення добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту в контрольній картці обліку добутої дичини і порушень правил полювання та в дозволі на їх добування – тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від шести до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб – від тридцяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин) чи таке, яке мало наслідком добування, знищення або поранення тварин, – тягне за собою накладення штрафу на громадян від шістдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією рушниць та інших знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об’єктів тваринного світу чи без такої або позбавлення права полювання на строк до трьох років з конфіскацією рушниць та інших знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об’єктів тваринного світу чи без такої і на посадових осіб – від дев’яноста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об’єктів тваринного світу чи без такої. … |
Порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин, допускання собак у мисливські угіддя без нагляду, полювання з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку здійснення полювання), яке не мало наслідком добування, знищення або поранення тварин, а також транспортування або перенесення добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту в контрольній картці обліку добутої дичини і порушень правил полювання та в дозволі на їх добування – тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і накладення штрафу на посадових осіб – від ста п’ятдесятидо двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин) чи таке, яке мало наслідком добування, знищення або поранення тварин, – тягне за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією рушниць та інших знарядь і засобів вчинення правопорушення, та незаконно добутих об’єктів тваринного світу чи без такої або позбавлення права полювання на строк до трьох років з конфіскацією рушниць та інших знарядь і засобів вчинення правопорушення, та незаконно добутих об’єктів тваринного світу чи без такої і на посадових осіб – від двохсот п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, та незаконно добутих об’єктів тваринного світу чи без такої.
… |
|
Відсутній |
Стаття 85-2. Незаконна реалізація добутих тварин, їх частин та мисливських трофеїв (шкір, опудал, черепів) |
|
|
Реалізація добутих тварин або їх частин, мисливських трофеїв (шкір, опудал, черепів) в громадських місцях, на ринках, в закладах торгівлі та громадського харчування без підтверджуючих документів про їх добування або договорів з мисливськими господарствами – тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до ста п’ятдесятинеоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно добутих об’єктів тваринного світу і на посадових осіб – від ста п’ятдесятидо двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно добутих об’єктів тваринного світу.
|
|
Відсутній |
Стаття 188-49. Невиконання розпоряджень (приписів) посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політики у сфері лісового та мисливського господарства |
|
|
Невиконання розпоряджень (приписів) посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політики у сфері лісового та мисливського господарства, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов’язків – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
|
|
Стаття 221. Районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді) |
Стаття 221. Районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді) |
|
Судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою – четвертою та сьомою статті 41, статтями 41-1 – 41-3, 42-1, 42-2, частиною першою статті 44,статтями 44-1, 46-1, 46-2, 51, 51-2, частинами другою, четвертою та п’ятою статті 85, статтями 85-1, 88 – 88-2, 90, 91, 92-1, статтями 98, 101-103, частиною першою статті 106-1, статтями106-2, 107-1, частиною другою статті 112, частинами четвертою тасьомою статті 121, частиною четвертою статті 122, статтями 122-2, 122-4, 122-5, частинами другою і третьою статті 123, статтею 124, частиною четвертою статті 127, статтею 127-1, статтею 130, частиною третьою статті 133, статтями 135-1, 139, частиноючетвертою статті 140, статтями 146, 149-1, частиною другою статті 154, статтею 155-1, частинами першою, третьою і четвертою статті156, статтями 160, 162 – 162-3, 163-1 – 163-4, частиною другоюстатті 163-7, статтями 163-12, 164, 164-3, 164-5 – 164-18, 166-1 – 166-4, частинами першою, другою, дев’ятою та десятою статті 166-6, 166-8 – 166-12, 166-14 – 166-18, 166-21, 166-22, 166-23, 171-2, 172-4 – 172-20, 173 – 173-2, 174, 177-2, частиною третьою статті178, статтею 180-1, частинами першою, другою і третьою статті 181,частиною другою статті 182, статтями 184 – 185-11, 185-13, 186-5 – 186-7, 187, 188, 188-1, 188-13 (крім справ про адміністративні правопорушення, пов’язані з невиконанням законних вимог державного виконавця), 188-14, 188-16, 188-17, 188-19, 188-22, 188-25, 188-27, 188-28, 188-31, 188-32, 188-33, 188-34, 188-35, 188-38,188-39, 188-40, 188-41, 188-45, 188-46, 188-47, 188-48, частиноюпершою статті 189-1, статтями 189-3, 190, 191, 193, 195-1 – 195-6,статтями 204-1, 204-2, 204-3, 206-1, 212-2 – 212-21 цього Кодексу,а також справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.
|
Судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою – четвертою та сьомою статті 41, статтями 41-1 – 41-3, 42-1, 42-2, частиною першою статті 44,статтями 44-1, 46-1, 46-2, 51, 51-2, частинами другою, четвертою та п’ятою статті 85, статтями 85-1, 85-2, 88 – 88-2, 90, 91, 92-1, статтями 98, 101-103, частиною першою статті 106-1, статтями106-2, 107-1, частиною другою статті 112, частинами четвертою тасьомою статті 121, частиною четвертою статті 122, статтями 122-2, 122-4, 122-5, частинами другою і третьою статті 123, статтею 124, частиною четвертою статті 127, статтею 127-1, статтею 130, частиною третьою статті 133, статтями 135-1, 139, частиноючетвертою статті 140, статтями 146, 149-1, частиною другою статті 154, статтею 155-1, частинами першою, третьою і четвертою статті156, статтями 160, 162 – 162-3, 163-1 – 163-4, частиною другоюстатті 163-7, статтями 163-12, 164, 164-3, 164-5 – 164-18, 166-1 – 166-4, частинами першою, другою, дев’ятою та десятою статті 166-6, 166-8 – 166-12, 166-14 – 166-18, 166-21, 166-22, 166-23, 171-2, 172-4 – 172-20, 173 – 173-2, 174, 177-2, частиною третьою статті178, статтею 180-1, частинами першою, другою і третьою статті 181,частиною другою статті 182, статтями 184 – 185-11, 185-13, 186-5 – 186-7, 187, 188, 188-1, 188-13 (крім справ про адміністративні правопорушення, пов’язані з невиконанням законних вимог державного виконавця), 188-14, 188-16, 188-17, 188-19, 188-22, 188-25, 188-27, 188-28, 188-31, 188-32, 188-33, 188-34, 188-35, 188-38,188-39, 188-40, 188-41, 188-45, 188-46, 188-47, 188-48, частиноюпершою статті 189-1, статтями 189-3, 190, 191, 193, 195-1 – 195-6,статтями 204-1, 204-2, 204-3, 206-1, 212-2 – 212-21 цього Кодексу,а також справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.
|
|
Стаття 241. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства |
Стаття 241. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства |
|
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 49, 63-70, 73, 75, 77, 188-5 цього Кодексу. Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, його заступники, головні лісничі, старші інженери та інженери, командири авіаланок, старші льотчики-спостерігачі та льотчики-спостерігачі баз авіаційної охорони лісів, лісничі, помічники лісничих, майстри лісу.
|
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 49, 63-70, 73, 75, 77, 188-5, 188-49 цього Кодексу. Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, його заступники, головні лісничі, старші інженери та інженери, командири авіаланок, старші льотчики-спостерігачі та льотчики-спостерігачі баз авіаційної охорони лісів, лісничі, помічники лісничих, майстри лісу.
|
|
Стаття 242. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства |
Стаття 242. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства |
|
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням правил ведення мисливського господарства і полювання, передбачені статтею 50, частиною першою статті 85, статтями 91-2 і 188-5 цього Кодексу. Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право посадові особи, уповноважені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства, керівники, заступник керівника з питань мисливського господарства, головні лісничі, головні мисливствознавці, державні районні мисливствознавці, керівники, головні лісничі, лісничі, головні мисливствознавці, мисливствознавці держлісгоспів, інших державних лісогосподарських підприємств, а також державних лісомисливських та державних мисливських господарств. Керівниками, заступником керівника з питань мисливського господарства, головними лісничими, головними мисливствознавцями, державними районними мисливствознавцями, керівниками, головними лісничими, лісничими, головними мисливствознавцями, мисливствознавцями держлісгоспів, інших державних лісогосподарських підприємств, а також державних лісомисливських та державних мисливських господарств штраф до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за правопорушення, передбачені частиною першою статті 85 цього Кодексу, може стягуватися на місці.
|
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням правил ведення мисливського господарства і полювання, передбачені статтею 50, частиною першою статті 85, статтями 91-2 і 188-5, 188-49 цього Кодексу. Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право посадові особи, уповноважені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства, керівники, заступник керівника з питань мисливського господарства, головні лісничі, головні мисливствознавці, державні районні мисливствознавці, керівники, головні лісничі, лісничі, головні мисливствознавці, мисливствознавці держлісгоспів, інших державних лісогосподарських підприємств, а також державних лісомисливських та державних мисливських господарств. Виключити |
|
Стаття 255. Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення |
Стаття 255. Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення |
|
У справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 – 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: 1) уповноважені на те посадові особи: органів внутрішніх справ (Національної поліції) (частина перша статті 44, статті 44-1, 46-1, 46-2, 51, 51-2, 92, частина перша статті 106-1, стаття 106-2, частини четверта і сьома статті 121, частини третя і четверта статті 122, статті 122-2, 122-4, 122-5, частини друга і третя статті 123, стаття 124, частина четверта статті 127, статті 127-1, 130, частина третя статті 133, стаття 135-1, стаття 136 (про порушення на автомобільному транспорті), стаття 139, частина четверта статті 140, статті 148, 151, 152, 154, 155, 155-2 – 156-2, 159, 160, 162 – 162-3, 164 – 164-11, 164-15, 164-16, 165-1, 165-2, 166-14 – 166-18, 172-4 – 172-9, 173 – 173-2, 174, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, 178 – 181-1, 181-3 – 185-2, 185-4 – 185-9, 186, 186-1, 186-3, 186-5 – 187, 188-28, 188-47, 189 – 195-6, статті 204-1, 206-1, 212-6, 212-7, 212-8, 212-10, 212-12, 212-13, 212-14, 212-19, 212-20); … центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, уповноважених підрозділів ветеринарної міліції (статті 42-1, 42-2, 107, 166-22, 188-22); … центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства (частини друга і п’ята статті 85, статті 85-1, 88-1, 90); центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (частини друга, четверта та п’ята статті 85, статті 85-1, 88, 88-1, 88-2, 90, 91, 164 – в частині порушення порядку провадження господарської діяльності, пов’язаної з раціональним використанням, відтворенням та охороною природних ресурсів (земля, надра, поверхневі води, атмосферне повітря, тваринний та рослинний світ, природні ресурси територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, добування і використання риби та інших водних живих ресурсів), поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами; … служби державної охорони природно-заповідного фонду України (частини друга, четверта і п’ята статті 85, статті 90, 91); … відсутня … У справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 – 244-21 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів. Крім того, протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати: … 20) єгері та посадові особи користувачів мисливських угідь, уповноважених на охорону державного мисливського фонду (статті 65, 65-1, 66, 72, 73, 77, 77-1, частини перша і третя статті 85) … |
У справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 – 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: 1) уповноважені на те посадові особи: органів внутрішніх справ (Національної поліції) (частина перша статті 44, статті 44-1, 46-1, 46-2, 51, 51-2, 85-2, 92, частина перша статті 106-1, стаття 106-2, частини четверта і сьома статті 121, частини третя і четверта статті 122, статті 122-2, 122-4, 122-5, частини друга і третя статті 123, стаття 124, частина четверта статті 127, статті 127-1, 130, частина третя статті 133, стаття 135-1, стаття 136 (про порушення на автомобільному транспорті), стаття 139, частина четверта статті 140, статті 148, 151, 152, 154, 155, 155-2 – 156-2, 159, 160, 162 – 162-3, 164 – 164-11, 164-15, 164-16, 165-1, 165-2, 166-14 – 166-18, 172-4 – 172-9, 173 – 173-2, 174, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, 178 – 181-1, 181-3 – 185-2, 185-4 – 185-9, 186, 186-1, 186-3, 186-5 – 187, 188-28, 188-47, 189 – 195-6, статті 204-1, 206-1, 212-6, 212-7, 212-8, 212-10, 212-12, 212-13, 212-14, 212-19, 212-20); … центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, (статті 42-1, 42-2, 85-2, 107, 166-22, 188-22);
… центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства (частини друга і п’ята статті 85, статті 85-1, 85-2, 88-1, 90); центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (частини друга, четверта та п’ята статті 85, статті 85-1, 85-2,88, 88-1, 88-2, 90, 91, 164 – в частині порушення порядку провадження господарської діяльності, пов’язаної з раціональним використанням, відтворенням та охороною природних ресурсів (земля, надра, поверхневі води, атмосферне повітря, тваринний та рослинний світ, природні ресурси територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, добування і використання риби та інших водних живих ресурсів), поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами; … служби державної охорони природно-заповідного фонду України (частини друга, четверта і п’ята статті 85, статті 85-2,90, 91); … 15) єгері та посадові особи користувачів мисливських угідь (частини друга статті 85). У справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 – 244-21 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів. Крім того, протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати: … 20) єгері та посадові особи користувачів мисливських угідь(статті 65, 65-1, 66, 72, 73, 77, 77-1, частини перша і третя статті 85)
… |
|
Стаття 258. Випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається |
Стаття 258. Випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається |
|
Протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238) частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п’ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135, 185-3 цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.
|
Протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238) частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п’ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135, 185-3 цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.
|
| Кримінальний кодекс України | |
|
Стаття 248. Незаконне полювання |
Стаття 248. Незаконне полювання |
|
1. Порушення правил полювання, якщо воно заподіяло істотну шкоду, а також незаконне полювання в заповідниках або на інших територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, або полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України, –
караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста шістдесяти до двохсот сорока годин, або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів полювання та всього добутого. 2. Ті самі дії, якщо вони вчинені службовою особою з використанням службового становища, або за попередньою змовою групою осіб, або способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного віту, або з використанням транспортних засобів, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, караються штрафом від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією знарядь і засобів полювання та всього добутого. Примітка. Істотною шкодою у цій статті, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка у двісті п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. |
1. Порушення правил полювання, якщо воно заподіяло істотну шкоду, а також незаконне полювання в заповідниках або на інших територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, або полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України, або полювання з використанням тепловізорів, – караються штрафом від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста шістдесяти до двохсот сорока годин, або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів полювання та всього добутого. 2. Ті самі дії, якщо вони вчинені службовою особою з використанням службового становища, або за попередньою змовою групою осіб, або способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу, або з використанням транспортних засобів, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, – караються штрафом від чотирьохсот до вісімсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією знарядь і засобів полювання та всього добутого. Примітка. Істотною шкодою у статтях 248-249, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка у десять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
|
|
Стаття 249.Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом |
Стаття 249.Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом |
|
1. Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду, – карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.
2. Ті самі діяння, якщо вони вчинені із застосуванням вибухових, отруйних речовин, електроструму або іншим способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, – караються штрафом від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого. |
1. Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду, – карається штрафом від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого. 2. Ті самі діяння, якщо вони вчинені із застосуванням вибухових, отруйних речовин, електроструму або іншим способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, – караються штрафом від чотирьохсот до вісімсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.
|
|
Закон України “Про мисливське господарство та полювання” |
|
|
Стаття 43. Відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання |
Стаття 43. Відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання |
| Відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання, здійснюється добровільно або за рішенням суду відповідно до законодавства за затвердженими в установленому порядку таксами, а за їх відсутності – за розрахунками користувачів мисливських угідь. Такси для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання, затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, і центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. У разі неможливості вилучення незаконно добутої продукції полювання (якщо вона використана порушником в особистих цілях або з його вини стала непридатною для використання) порушник відшкодовує її вартість, яка обчислюється виходячи з ринкових цін на м’ясо, шкіряну, хутрову та іншу сировину вищого сорту, що діють на час відшкодування, у таких розмірах (не менш як):зубр: м’ясо – 300 кілограмів, шкура – 50 кілограмів;лось: м’ясо – 130 кілограмів, шкура – 30 кілограмів;олень благородний: м’ясо – 80 кілограмів, шкура – 20 кілограмів;олень плямистий: м’ясо – 50 кілограмів, шкура – 15 кілограмів;кабан: м’ясо – 60 кілограмів, шкура – 10 кілограмів;лань: м’ясо – 40 кілограмів, шкура – 5 кілограмів;козуля, муфлон: м’ясо – 15 кілограмів, шкура – 3 кілограми; ведмідь: м’ясо – 100 кілограмів, шкура – 250 квадратних дециметрів;бобер: м’ясо – 5 кілограмів;заєць-русак, бабак, нутрія вільна: м’ясо – 3 кілограми;лебідь, дрофа: м’ясо – 5 кілограмів;глухар, гуси: м’ясо – 3 кілограми;тетерук, фазан, кріль дикий: м’ясо – 1 кілограм;качки, лиска: м’ясо – 0,5 кілограма;інша дрібна перната дичина: м’ясо – 0,3 кілограма.Кошти за відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення законодавства у галузі ведення мисливського господарства та полювання, зараховуються на рахунок користувача мисливських угідь, якому заподіяні збитки. |
Відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання, здійснюється добровільно або за рішенням суду відповідно до законодавства за затвердженими в установленому порядку таксами, а за їх відсутності – за розрахунками користувачів мисливських угідь. Такси для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих державному мисливському фонду унаслідок порушення законодавства в сфері мисливського господарства та полювання, встановлюються від розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у наступних ставках за одну особину 1) за незаконне добування або знищення: олень європейський та плямистий – 3530; кабан – 1950; козуля – 1950; лань – 1950; муфлон – 1950; бобер – 470; борсук – 470; заєць-русак – 412; бабак – 294; куниці лісова і кам’яна – 147; вовк -118; ондатра – 95; нутрія вільна – 95; норка американська – 95; білка – 59; кролик дикий – 59; єнотовидний собака – 59; лисиця – 59; шакал – 59; фазан – 118; галагаз – 89; гуска сіра, білолоба велика, гуменник – 89; кеклик – 59; куріпка сіра – 59; голуб (крім голуба-синяка)– 47; качка (крім гоголя, черні білоокої, савки, огара, алагаза, гаги звичайної, лутка, крохалів, черні червонодзьобої, нерозня, креха середнього, каменярки, казарок білощокої та червоноволої) – 47; кулик (крім кулика-сороки, ходуличника, шилодзьобки, кроншнепів, чайки, лежня, дерихвоста, поручайника, крем’яшника, чорниша, перевізника, фіфі, зуйка морського, малого, великодзьобого, галстучника, пісочників, плавунців, баранця великого)– 24; лиска – 24; перепілка – 24; інші мисливські птахи – 24. 2) за знищення чи пошкодження гнізда, нори, іншого житла тварин, а також бобрової загати – за таксою на відповідний вид тварин, збільшений у п’ять разів; 3) за кожне вилучене чи пошкоджене яйце – 50% на відповідний вид птаха; 4) за кожен вилучений чи пошкоджений ембріон у незаконно добутої тварини – 50% від такси на відповідний вид тварин; 5) за кожне знищене чи пошкоджене штучне гніздо птахів – за фактичною вартістю, збільшеною у десять разів; 6) за знищення чи пошкодження солонців, годівниць, вишок для спостереження та добування тварин, вказівних знаків, інших біотехнічних споруд, сіно та зерносховищ – за фактичною вартістю, збільшеною у п’ять разів; 7) за знищення чи пошкодження посівів кормових рослин – за фактичною вартістю, збільшеною у три рази. У разі неможливості вилучення незаконно добутої продукції полювання, порушник, крім відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення законодавства у сфері мисливського господарства та полювання, відшкодовує вартість незаконно добутої продукції полювання, яка становить 50 відсотків такси, встановленої частиною другою цієї статті. Кошти за відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення законодавства у галузі ведення мисливського господарства та полювання, зараховуються на рахунок користувача мисливських угідь, якому заподіяні збитки. |
|
Закон України “Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності” |
|
| пункт 38 Додатку до Закону України № 3392-VI |
виключити |
| 38. Дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка) Закон України “Про мисливське господарство та полювання” |
виключити |
З А К О Н У К Р А Ї Н И
«Про внесення змін до статті 39 Закону України «Про тваринний світ» (щодо охорони тваринного світу)»
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є :
- В частині п’ятій статті 39 Закону України «Про тваринний світ» (Відомості Верховної Ради України (ВВР) 2002 р., №14, ст. 97; 2015 р., №25, ст.194) слова «у період масового» замінити словами «у місцях».
ІI. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Голова Верховної Ради
України
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України «Про внесення змін до статті 39 Закону України «Про тваринний світ» (щодо охорони тваринного світу)»
- Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо охорони тваринного світу) внесені зміни до статті 39 Закону України «Про тваринний світ». Зокрема, частину п’яту зазначеної статті викладено в наступній редакції: «У період масового розмноження диких тварин, з 1 квітня до 15 червня, забороняється проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою (пальба, проведення вибухових робіт, феєрверків, санітарних рубок лісу, використання моторних маломірних суден, проведення ралі та інших змагань на транспортних засобах)».
З набранням чинності зазначеними змінами в роботі сільськогосподарських товаровиробників, лісогосподарських підприємств, органів рибоохорони, органів місцевого самоврядування встановлено численні законодавчі обмеження ведення господарської діяльності. Зазначені заборони діють на всіх територіях (землі сільськогосподарського призначення, лісові землі, парки, водні об’єкти та інші), проте не всі перераховані території є місцем масового розмноження тварин (ліси вздовж доріг, населених пунктів, парки і т.д.).
Питання створення сприятливих умов для розмноження диких тварин повинно вирішуватися через визначення місць розмноження згідно частини першої статті 39 Закону України «Про тваринний світ». Такий підхід вирішить питання оптимального співвідношення тваринного світу та господарської діяльності.
- Мета законопроекту
Метою прийняття проекту Закону є врегулювання місця дії заборон, встановлених частиною четвертою статті 39 Закону України «Про тваринний світ», відновлення балансу між господарською діяльністю та природоохоронними заходами, зокрема, створення сприятливих умов для розмноження диких тварин.
Завданнями законопроекту є встановлення заборони проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою не тільки у конкретно визначений період часу (з 1 квітня до 15 червня), а й у визначених місцях розмноження диких тварин згідно частини першої статті 39 Закону України «Про тваринний світ».
- Загальна характеристика та основні положення законопроекту
Проект Закону України «Про внесення змін до статті 39 Закону України «Про тваринний світ» вносить зміни до частини пятої статті 39 Закону України «Про тваринний світ». Зокрема, діюча заборона на проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою у визначений період (з 1 квітня до 15 червня) буде доповнена місцем її дії, яке буде визначатися згідно частини першої даної статті.
- Місце законопроекту в системі законодавства
У даній сфері правового регулювання діють Конституція України, Кодекс про адміністративні правопорушення, Закони України «Про тваринний світ», «Про захист тварин від жорстокого поводження», «Про мисливське господарство та полювання», «Про природно-заповідний фонд України».
Реалізація положень даного законопроекту після його прийняття не потребуватиме внесення змін до інших Законів України.
- Фінансово-економічне обґрунтування
Проект Закону не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.
- Обґрунтування очікуваних наслідків застосування законопроекту після його прийняття
Прийняття Закону врегулює місце дії частини п’ятої статті 39 Закону України «Про тваринний світ», відновить баланс між господарською діяльністю та природоохоронними заходами, зокрема, створенням сприятливих умов для розмноження диких тварин.
ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
до проекту Закону України «Про внесення змін до статті 39 Закону України «Про тваринний світ» (щодо охорони тваринного світу)»
|
Редакція законодавчого акту |
Редакція законодавчого акту з урахуванням змін |
|
Закон України «Про тваринний світ» |
|
|
Стаття 39. Охорона середовища існування, умов розмноження, шляхів міграції тварин
Підприємства, установи, організації і громадяни при здійсненні будь-якої діяльності, що впливає або може вплинути на стан тваринного світу, зобов’язані забезпечувати охорону середовища існування, умов розмноження і шляхів міграції тварин. При цьому зазначені суб’єкти спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, органом місцевого самоврядування вживають заходів щодо визначення місць розмноження диких тварин та своєчасно інформують населення про правила поведінки, яких необхідно дотримуватися в таких місцях. Під час розміщення, проектування та забудови населених пунктів, підприємств, споруд та інших об’єктів, удосконалення існуючих і впровадження нових технологічних процесів, введення в господарський обіг цілинних земель, заболочених, прибережних і зайнятих чагарниками територій, меліорації земель, здійснення лісових користувань і лісогосподарських заходів, проведення геологорозвідувальних робіт, видобування корисних копалин, визначення місць випасання і прогону свійських тварин, розроблення туристичних маршрутів та організації місць відпочинку населення повинні передбачатися і здійснюватися заходи щодо збереження середовища існування та умов розмноження тварин, забезпечення недоторканності ділянок, що становлять особливу цінність для збереження тваринного світу. Під час розміщення, проектування і будівництва залізничних, шосейних, трубопровідних та інших транспортних магістралей, ліній електропередачі і зв’язку, а також каналів, гребель та інших гідротехнічних споруд повинні розроблятися і здійснюватися заходи, які забезпечували б збереження шляхів міграції тварин. Введення в експлуатацію об’єктів і застосування технологій без забезпечення їх засобами захисту тварин та середовища їх існування забороняються. У період масового розмноження диких тварин, з 1 квітня до 15 червня, забороняється проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою (пальба, проведення вибухових робіт, феєрверків, санітарних рубок лісу, використання моторних маломірних суден, проведення ралі та інших змагань на транспортних засобах). Випалювання сухої рослинності або її залишків здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. З метою збереження і поліпшення екологічного стану окремих територій, визначених в установленому законом порядку такими, що мають особливу цінність як середовище існування рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, та цінних видів тварин, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища може розробляти і запроваджувати для цих територій більш суворі екологічні нормативи, ніж ті, що встановлені для всієї території України. Експлуатація гідротехнічних та інших споруд на водних об’єктах, встановлення гідрологічного режиму і режиму водоспоживання та інша діяльність, що впливає чи може вплинути на стан середовища існування диких тварин, повинні здійснюватися з урахуванням вимог охорони тваринного світу, інтересів рибного і мисливського господарства. Гідромеліоративні роботи та промислове рибальство у місцях, які за рішенням уповноважених органів виконавчої влади, що здійснюють управління та регулювання у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, визначені як такі, що мають особливе значення для перебування водноболотних птахів та напівводних ссавців (бобри, хохулі тощо), здійснюються за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, а на території Автономної Республіки Крим – органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань мисливського господарства та полювання. |
Стаття 39. Охорона середовища існування, умов розмноження, шляхів міграції тварин
Підприємства, установи, організації і громадяни при здійсненні будь-якої діяльності, що впливає або може вплинути на стан тваринного світу, зобов’язані забезпечувати охорону середовища існування, умов розмноження і шляхів міграції тварин. При цьому зазначені суб’єкти спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, органом місцевого самоврядування вживають заходів щодо визначення місць розмноження диких тварин та своєчасно інформують населення про правила поведінки, яких необхідно дотримуватися в таких місцях. Під час розміщення, проектування та забудови населених пунктів, підприємств, споруд та інших об’єктів, удосконалення існуючих і впровадження нових технологічних процесів, введення в господарський обіг цілинних земель, заболочених, прибережних і зайнятих чагарниками територій, меліорації земель, здійснення лісових користувань і лісогосподарських заходів, проведення геологорозвідувальних робіт, видобування корисних копалин, визначення місць випасання і прогону свійських тварин, розроблення туристичних маршрутів та організації місць відпочинку населення повинні передбачатися і здійснюватися заходи щодо збереження середовища існування та умов розмноження тварин, забезпечення недоторканності ділянок, що становлять особливу цінність для збереження тваринного світу. Під час розміщення, проектування і будівництва залізничних, шосейних, трубопровідних та інших транспортних магістралей, ліній електропередачі і зв’язку, а також каналів, гребель та інших гідротехнічних споруд повинні розроблятися і здійснюватися заходи, які забезпечували б збереження шляхів міграції тварин. Введення в експлуатацію об’єктів і застосування технологій без забезпечення їх засобами захисту тварин та середовища їх існування забороняються. У місцях розмноження диких тварин, з 1 квітня до 15 червня, забороняється проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою (пальба, проведення вибухових робіт, феєрверків, санітарних рубок лісу, використання моторних маломірних суден, проведення ралі та інших змагань на транспортних засобах). Випалювання сухої рослинності або її залишків здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. З метою збереження і поліпшення екологічного стану окремих територій, визначених в установленому законом порядку такими, що мають особливу цінність як середовище існування рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, та цінних видів тварин, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища може розробляти і запроваджувати для цих територій більш суворі екологічні нормативи, ніж ті, що встановлені для всієї території України. Експлуатація гідротехнічних та інших споруд на водних об’єктах, встановлення гідрологічного режиму і режиму водоспоживання та інша діяльність, що впливає чи може вплинути на стан середовища існування диких тварин, повинні здійснюватися з урахуванням вимог охорони тваринного світу, інтересів рибного і мисливського господарства. Гідромеліоративні роботи та промислове рибальство у місцях, які за рішенням уповноважених органів виконавчої влади, що здійснюють управління та регулювання у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, визначені як такі, що мають особливе значення для перебування водноболотних птахів та напівводних ссавців (бобри, хохулі тощо), здійснюються за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, а на території Автономної Республіки Крим – органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань мисливського господарства та полювання. |
1 коментар
oleg1965
Відповідно до офіційної інформації, яка виставлена на сайті ДАЛР у 2015 році на порушників правил полювання складено 3 237 протоколів, з них стягнуто 589 тис. грн штрафів та 167 тис. грн на відшкодування завданих збитків. До адміністративної відповідальності притягнуто 3237 порушників правил полювання, до кримінальної – 4.
В середньому за порушення правил полювання уповноважені на це органи складали протоколи де штраф становив всього 181 грн., що на 80 грн більше мінімально можливої. Нагадаю, що законодавство дозволяє накладати штраф на порушників правил полювання 1020 грн. 80 % протоколів про порушення правил полювання розглядаються у системі ДАЛР. Тож краще і легше зміни підходи у правозастосуванні ніж міняти законодавство. Просто непотрібно імітувати бурхливу діяльність і посилатись що норми законодавства мішають працювати.
Comments are closed.