20/08/2019
0Что тут скажешь. Проблема как раз в том, что увеличение заготовок в основном идет не за счет главного пользования, что было бы логично,а за счет санитарных рубок, объемы которых уже превысили объемы плановых заготовок. Как их проводят один из авторов санитарных правил, которые я уже много лет называю “дебильными”, может изучить вместе с правоохранительными органами на Харьковщине….
Для организация устойчивого лесопользования надо для начала знать прирост леса, который на Шота и Пушкинской с удивительным упорством занижают более, чем на 50%….
Почти 500 тыс.га патологических ельников в следующем году, при почти 460 тыс.га и общей площади ельников по последнему учету лесов Гослесагентства (смело можно тысяч 20-30 отминусовать) это предсказание “елового апокалипсиса”… Страшно и чуть чуть не верится…, так как прогноз явно хромает…
На фразу: “Проте через 20–30 років, коли більшість хвойних насаджень вступить у вік зрілості, вартість хвойної деревини, особливо на внутрішньому ринку, суттєво здешевіє”, – даже не знаю, как реагировать… Вань, если Ты сам это придумал, -типун Тебе на язык… но,конечно, так, чтобы не больно и говорить не мешал… :)М.П.
Впровадження невичерпного лісокористування – вимога сьогодення.
Скандальне розслідування компанії Earthsight дивним чином збігається з запровадженням мораторію на експорт необроблених деревоматеріалів. Загалом економічна складова згаданого конфлікту не в нашій компетенції. Є два ключових положення у цьому скандальному аналізі:
1. Обсяги заготівлі деревини в Україні значно зросли за останні роки, досягнувши максимуму в 2016 році 22,5 млн куб. м, що на 27% більше, ніж за десять останніх років.
2. Найбільш поширеною та найбільш руйнівною формою нелегальної лісозаготівлі в українських лісах сьогодні є незаконна санітарна рубка. Наприклад, аналіз деревини, заготовленої в Українських Карпатах у 2016 році показав, що кількість деревини, зібраної за санітарною лісозаготівельною класифікацією, набагато перевищила обсяг вирубки деревини за попередньо запланованим обстеженням.
Щодо зростання обсягів заготівлі деревини. Обсяги заготівлі деревини в Україні зросли і будуть зростати і це закономірність, яка є наслідком вікової структури українських лісів, їх складу та походження. Ситуація ускладнюється кліматичними змінами. Близько 90% соснових насаджень створені шляхом посадки. Ялинники Лісостепової зони та Полісся всі штучно створені, а в Карпатах та Прикарпатті є культурами на 50–70%. Всі ці насадження створювалися за короткий період на великих площах, тому і патологічні процеси тут відбуваються в однаковий період і на великих площах. Щодо законності чи незаконності рубок, то тут є юридичний бік і тому конфлікти на цьому ґрунті повинні вирішуватися спеціальними комісіями за участю спеціалістів і в судах. На сьогодні це політична авантюра.
Близько 70% наших лісів мають вік 60–70 років, що є наслідком лісокультурних компаній 50–60-х років минулого століття. З кожним роком площа лісових насаджень, що переходять межу стиглості, збільшується. В ті післявоєнні часи відновлення зруйнованих міст і сіл України потребувало великих обсягів деревини і масштаби рубок були значними. На зрубах, як правило, створювалися лісові культури та нові лісові масиви. Заліснювалися, в основному сосною, піщані арени вздовж лівих берегів річок Сіверського Дінця, Ворскли, Псла, Дніпра Десни та ін. Створено великі соснові масиви на зандрових рівнинах Полісся. В цей період остаточно були закріплені рухомі піски Нижньодніпров’я, де на піщаних аренах бувшої дельти Дніпра було створено близько 80 тисяч гектарів соснових лісів. Нижній найбільш доступний дубово-буковий пояс Українських Карпат був вирубаний і замінений смерекою, ще в період Австро-Угорщини. Сучасні смерекові ліси фактично друге покоління смерекових лісів у Карпатах. Ліси теж старіють і вмирають, бо все на світі, що має дату народження має дату смерті. Відносно вічним може бути лише різновіковий і різнопорідний ліс. Активізації лісопатологічних процесів сприяють також кліматичні флуктуації, зокрема, суттєве підвищення температур у вегетаційний період останнього десятиліття, та посухи.
За даними аналізу повидільної бази даних лісів України, в яких були відзначені ті чи інші патологічні процеси, масштаби погіршення стану лісових насаджень будуть збільшуватись. Результати прогнозу свідчать, що на 2020 р. патологічні процеси будуть спостерігатись на 12,2% покритих лісовою рослинністю площах, тобто ступінь поширення патологічних процесів досягне дуже сильного рівня. Прогноз поширення патологічних процесів, зокрема, свідчить, що площі сосняків, в яких спостерігатимуться лісопатологічні процеси, в Україні при збереженні сучасних тенденцій на 2020 р. становитимуть близько 140 тис. га, дуба – 230 тис. га та ялини – майже 500 тис. га.
Поширення патологічних процесів не зупиняється в період між відводом дерев у рубку і самою рубкою, тому, як правило, під час самої рубки вирубується більше дерев, ніж відведено, що узгоджується з лісозахисними підприємствами окремими актами. Навіть якщо клімат стабілізується, всихання хвойних (і не тільки) буде продовжуватись, хіба дещо сповільниться. Науковцями УкрНДІЛГА випробовуються різні системи поступових рубок, які дають змогу поступового невичерпного користування лісом, не розкриваючи суцільними рубками лісові площі. Це тривалий і затратний процес, який потребує відповідного обладнання і часу і призведе відповідно до здороження деревини. Проте через 20–30 років, коли більшість хвойних насаджень вступить у вік зрілості, вартість хвойної деревини, особливо на внутрішньому ринку, суттєво здешевіє.
