07/08/2019
25Тошно читать эти перепевы. Напомню, что с 1996 года ни одного полноценного учета лесов в стране не было. Последний учет по лесам Гослесагентства проведен в 2011. Очередной учет пропущен: требования ЛК просто “прикрыли медным тазом” и как бы не замечают. Вместо прироста продолжают использовать среднее изменение запаса: показатель который вообще с приростом не связан. Проведенная в двух областях инвентаризации показала, что реальный прирост украинский лесов более чем в два раза больше того показателя, который лесные чиновники отсылают в европейские сборники… Кому я это всё рассказываю? В лесном ведомстве всем по барабану…, Францович собирается на заслуженный отдых, а с журналистов какой спрос… Видно Александр старался, но форма для него пока важнее содержания…М.П.
Приріст і використання деревини: в Україні і ЄС.
Ліс – величезний природний ресурс, частка якого становить більш як 30% території планети. Європейські ліси, куди входять і українські, становлять лише 5%, однак вони використовуються найбільш інтенсивно. Одним із показників сталого користування лісовими ресурсами є приріст деревини, який також характеризує і ефективність лісової політики держави.
Українські ліси: стале зростання
Сьогодні ліси без перебільшення займають одну з ключових позицій у боротьбі зі змінами клімату, забезпечуючи поглинання вуглецю, регулювання паводків, зсувів ґрунту. Вони також тісно пов’язані з життєдіяльністю та культурною спадщиною місцевого населення. Як показує практика ведення лісового господарства в ЄС, значна увага там приділяється питанням лісовідтворення та збалансованого лісокористування. За останні 20 років ліси Європи збільшилися на понад 16 млн га, що за площею дорівнює майже двом територіям Ірландії. Середньорічний приріст європейського лісового покриву становить близько 0,8 млн га за рік. При цьому широке використання деревини у різних галузях економіки ЄС компенсується керованим управлінням її зростання, як наслідок, на потреби ринку вирубується близько 2/3 щорічного приросту європейських лісів.
Площа лісового фонду України становить 10,8 млн га, в тому числі, вкрита лісом – 9,4 млн га, з яких 73% перебувають у підпорядкуванні Держлісагентства. Близько 51% українських лісів віднесено до категорії захисних, водоохоронних та інших цінних в екологічному відношенні, решту становлять експлуатаційні.
Лісистість території країни становить 15,9%, причому територіально її рівень досить диференційований. Так, до прикладу, в Івано-Франківській області вона становить 43,2%, а в Запорізькій – лише близько 1,8%. Найбільш оптимальним вважається показник на рівні 20–22%, який дає змогу досягти збалансованості між лісосировинними запасами, обсягами лісоспоживання і екологічними вимогами.
Найстаріші ліси України – в Закарпатській області, їхній середній вік становить 63 роки. У зоні Карпат молоді насадження досягають 42%, а решта – 58%. На Україні більша частина насаджень – 56% є молодими. При цьому, незважаючи на відносно невелику лісистість території, Україна за площею і запасами лісу є європейською лісовою державою.
За даними Держлісагентства, загальні запаси деревини в лісах Україні оцінюються в межах 2,1 млрд кубометрів.
Запаси є, вирубка – мінімальна
За даними Держлісагентства, у підпорядкованих йому лісах запас деревини на 1 гектарі становить близько 240 кубометрів(7 місце в Європі), в Польщі – 219 кубометрів, Білорусі – 183 кубометри, в Швеції – 119 кубометрів. У цілому по Україні цей показник нижчий і становить 218 кубометрів (9 місце в Європі) за рахунок, у першу чергу, лісів реформованих сільгосппідприємств, які зріджені та перебувають у складному санітарному стані.
Порівняння площі територій і лісів Україниз найближчими країнами ЄС
За статистикою, в Україні щорічний приріст становить більше 40 млн кубометрів лісу. Під вирубку йде не більше 20 млн кубометрів, тобто половина, а на звільнених ділянках лісівники одразу висаджують нові дерева. Нагадаємо, що упродовж 2018 року Держлісагентство відтворило 44 тис. га лісу, з них майже дві тис. га становили нові ліси. Між тим і Європа, і Україна втрачає значну кількість лісових площ не лише через кількість легальних чи нелегальних вирубок, а й через всихання лісів, яке спричиняє суттєва зміна клімату.
Слід зазначити, що за останні роки намітилася тенденція до поступового збільшення обсягів лісокористування. Так, за даними Держлісагентства, за 2017 рік в Україні було заготовлено 18,9 млн кубометрів ліквідної деревини, а за 2018 рік обсяг її заготівлі зріс до 19,7 млн кубометрів. Втім, це менше 1% загального запасу деревини, тобто за зазначених обсягів рубок фактичного запасу лісу вистачить на століття. Окрім того, запас деревини в лісах щорічно приростає. Середньорічний приріст деревини у лісах Держлісагентства становить 3,9 кубометра на 1 га і коливається від 5 кубометрів у Карпатах, до 2,5 кубометра у степовій зоні.
За рік по всіх лісах Україні приростає, за різними даними, від 35 до 43 млн кубометрів деревини. Впродовж 2014–2018 років Держлісагентством відтворено 250 тис. га лісу. І хоча на даний час з об’єктивних причин динаміка створення нових лісів, особливо на Півдні і Сході країни, дещо припинена, в Україні відбувається поступове збільшення запасу деревини, що підтверджує значний економічний і природоохоронний потенціал українських лісів.
За даними Держлісагентства деревина від рубок головного користування у загальному обсязі заготівель становить близько 38%. Однак, потенціальні запаси і можливості українських лісів великі і, як вважають вітчизняні та зарубіжні спеціалісти, повністю не використовуються. Реальне використання щорічного приросту перебуває в межах 64%, тоді як в окремих лісових країнах Європи цей показник може коливатись від 70% до 85%. У країнах з розвиненим лісовим господарством і деревопереробною промисловістю вважають, що оскільки ліс є відновним ресурсом, то він повинен приносити благо для місцевого населення, а також поповнювати державний та місцеві бюджети.
В Україні впродовж року вирубується лише 0,9% запасу. До прикладу, у Швейцарії щорічний обсяг рубок відповідно становить 1,9% запасу, Чехії – 2,4%, Фінляндії – 2,8%, Великобританії – 3%, Бельгії – 3,1%. Через збільшення у лісах України площі стиглих і перестійних насаджень, у найближчі роки об’єктивним є збільшення норми заготівлі деревини. Як свідчить лісова статистика, щорічно заходи з формування і оздоровлення лісів (рубки догляду, санітарні, лісовідновні, реконструктивні та інші) здійснюються на площі до 409 тис. га.
Слід зазначити, що невиправдано низький відсоток використання приросту деревини в Україні обумовлений багатьма чинниками, серед яких недосконала законодавча база, неузгодженість дій держави та місцевої влади щодо політики лісокористування, тиск псевдоекологічних організацій, використання проблем лісової галузі у суто політичних питаннях тощо. Все це призводить до поступового збільшення лісового запасу, що, з одного боку, є позитивним моментом, а з іншого – призводить до неминучого старіння лісів та втрати деревиною її технічних якостей. Як результат, втрачає не лише галузь, але й держава, як мінімум, через недоотримання коштів до бюджету.
Підсумовуючи, можна констатувати, що лісове господарство України, займаючи достойне місце серед лісових галузей європейських країн, все ще потребує вдосконалення виробничих процесів, зокрема, у частині раціонального лісокористування та дотримання сталого балансу між приростом запасів деревини та вирубками, постійного моніторингу якості виконанню всіх поставлених планів, цілей та завдань. Українські ліси мають всі потенційні можливості до виведення їх стану та використання до європейського рівня задля здійснення ефективного лісокористування в інтересах громадян і держави.
25 коментарів
popkov
Свет… Я не рискну спорить с Вами у географической карты.. Вы слишком мне дороги, чтобы Вас очередной раз обижать… Я уважаю Вас и Ваше мнение, но у меня есть своё. Вы не обидитесь, если я его буду отстаивать? …не всегда, только пока не пойму, что оно ошибочно? Полностью согласен с тем, что Вам “статью надо писать”..М.П.
P.S. Законы у нас УЖАСТНЫЕ и не моя вина в том, что Вы, и иже с Вами, этого пока не понимают… Я не буду мешать…Дерзайте…
Isachenko
Законы у нас прекрасные. Жалкое состояние лесов как раз от невыполнения законов, от жалкого состояния системы управления, когда собственник не понимает своей значимости и задачи, а бесконтрольный зажравшийся пользователь может творить с национальным ресурсом что хочет. Это как бы всем понятно.
Но, к сожалению, до лесников и до местной власти никак не доходит тот простой жизненный тезис (где-то даже выписанный на международном уровне), что леса должны в первую очередь служить экономическому благосостоянию своей территории. Это никакой не общенациональный ресурс, которым непременно должен управлять Киев. До чего это доводит, мы как раз сейчас и видим.
Словом, надо писать отдельную статью.
popkov
Светлана, а Вы не допускаете, что “усі крапки на і” в украинском лесном законодательстве ИЗНАЧАЛЬНО расставлены не верно и в этом одна из причин жалкого состояния лесов, лесного хозяйства и лесного сектора? Вы когда нибудь пробовали понять чем отличается правовая модель управления лесами и лесными ресурсами, реализованная в Украине и любой иной европейской стране, в том числе и благополучной постсоветской Белоруси. На мой взгляд, пока Вы просто “верующая”, а я Вас хочу видеть “критически думающей”…С уважением и более того…М.П.
popkov
Дорогой Lssnyk, разговор начался c обсуждения статьи Александра Козка, в довольно резкой приамбуле к которой я помимо прочего написал: “Вместо прироста продолжают использовать среднее изменение запаса: показатель который вообще с приростом не связан. Проведенная в двух областях инвентаризации показала, что реальный прирост украинский лесов более чем в два раза больше того показателя, который лесные чиновники отсылают в европейские сборники… Кому я это всё рассказываю?”. Я очень ценю Ваши знанию, но не могу понять Вы понимаете о чем идет речь? Я в этом уже начинаю сомневаться, потому, что вместо ответа на простые вопросы сплошные общие фразы. Просто скажите как Вы определяете средний прирост.
Isachenko
Шановний пане Попович! Ціную Вашу дотепність. Але не перший раз переконуюсь, що у знанні законодавчої бази Ви, вибачте за відвертість, цілковитий профан. У нас 70% так званих колгоспних лісів вже перебувають у комунальній власності територіальних громад, від імені яких розпоряджаються ними органи місцевого самоврядування. А державними лісами розпоряджаються ОДА. Кожна з них на своїй території. тому децентралізація в лісовій сфері давно існує. Ви просто цього не знаєте, але беретеся судити і ще й давати якісь поради іншим.
Я вже не кажу про цілковито очевидну децентралізацію користування лісовим ресурсом. Кожен суб,єкт господарювання, який отримав у користування лісфонд, самостійно визначає господарську політику і несе за її реалізацію відповідальність. у тому числі за збереження біорізноманіття, яке є одним з критеріїв ведення лісового господарства. Тому не меліть дурниць.
Я б жодним чином не вступала би з Вами у дискусію, знаючи на своєму досвіді, що чекати від Вас правди і навіть логіки марно. Але питання управління лісовим ресурсом, а отже визначення суб,єктів власності і користування, межі їх компетенції і відповідальності, має значну суспільну вагу. тут направду треба озвучити усі крапки на і, давно розтавлені життям і законами.
popkov
Для Lssnyk: “За статистикою, в Україні щорічний приріст становить більше 40 млн кубометрів лісу!”
Если можно, с позиций знаний 3-4 курса оцените эту цифру, покажите как её считают и дайте ей правильное название.
Lssnyk
QШановний п. Михайло, розмова починалася про визначення розміру загального середнього приросту в розрізі госпсекцій окремо взятого підприємства. Навіщо переводити на глобальні масштаби? Хоча і там і там алгоритм розрахунку той же. Не знаю чи лісова таксація щось придумала прогресивніше.
Popovich_Pavel
Я нікуди тікати не збираюсь. Навпаки, на вашому прикладі зручно показувати шкідливість таких підходів і поглядів. Люди з такими поглядами шкідливі і небезпечні особливо зараз. Старі очільники шукають способів проникнути до нових управлінських структур і можуть використати для прикриття людей, які виступають за децентралізацію. Ще раз повторюю, біорізноманіття справа не містечкова і не якимось громадам туди лізти. Чек, цурюк, назад, то не ваша власність.
Isachenko
Шановний Popovich_Pavel! Коли школяркою я сідала за піаніно, мій сусід, професійний музикант-скрипаль, тікав з дому. Він не міг це стерпіти, бо це була не музика, а набір звуків, хоча і у відповідності з нотами і навіть в емоційно-піднесеному виконанні. А мені моя гра дуже подобалася! Це все, що варто сказати про Ваші тут розмірковування – набір слів і понять. Удачі!
Popovich_Pavel
Пані Світлано, я вбачаю у Ваших намаганнях встановити децентралізацію раніше специфікації прав власності дискримінацію за місцем проживання. Наприклад: біологічне різноманіття є власністю всього людства і Людство через механізм міжнародних договорів зобов’язує національні держави управляти своєю, але не конкретної держави та її резидентів фіз і юр осіб власністю. Щодо біорізноматіння то і Світлина і Бондар та й Зеленський не мають до нього жодного стосунку, крім виконання обов’язків. Обмеження мають бути супертотальними і, якщо в ліс у Харківській області заходити не можна то карати треба однаково і китайця і селянина, який живе поруч. А, якщо цей селянин хоче якихось прав то повинен ставати корінним народом згідно ООН.
Popovich_Pavel
Навпаки, облік лісів і запасів має бути тотальним в т ч і на приватних земельних ділянках. Єдина тотальна державна система обліку і оцінки, приватні з супердржавною нормативною і програмно-алгоритмічною базою. Виконавці приватні структури. Замовник: власники, користувачі першого порядку лісових ресурсів в т ч потенційні. Пояснюю: потенційний користувач першого порядку рекреаційного ресурсу – це особа, яка надіслала повідомлення держлісгоспу про бажання взяти ділянку лісу в оренду щоб брати гроші з відвідувачів лісів (кінцевих користувачів рекреаційних ресурсів лісів).
Isachenko
Все ответы на поставленные вопросы даны в законодательном поле Украины, а также закреплены четко и ясно в документах земле- и лесопользования, в Госреестрах. В том числе статус ОГА и ДАЛРУ. Поднимите хотя бы документацию лесхозов, закрепляющую их право постоянных землепользователей на определенные земельные участки лесохозяйственного назначения. Отсебятиной занимаюсь здесь не я. :))) Тема “собственность-пользование лесными ресурсами” вообще-то касается всех. А тем, кому в ней скучно, не обязательно ее слушать и разбирать. При этом желательно, конечно, не множить невежество, поскольку оно дорого всем обходится. Спасибо!
dev93
Достовірність любих розрахунків в першу чергу залежить від достовірності первинних матеріалів. Сьогодні проблемою є саме достовірність даних які будуть основою аналізу. Раніше, коли було якісне базове лісоупорядкування, всі аналітичні висновки , в тому рахунку і по середньому приросту на 1 га, робились за результатами лісоупорядкування і для даного лісгоспу (області) фактично були незмінним показником протягом ревізійного періоду. Починаючи з 1993-96 років з лісоупорядження масово почали уходити спеціалісти. На мою думку безперервне лісоупорядкування фактично звели до своєчасного занесення змін в таксаційний опис насаджень. При цьому зник принцип, що в кожен лісовий виділ раз в 10-ть років повинен зайти таксатор, зробити його візуальний огляд, а також визначити основні таксаційні характеристики насадження застосовуючи спеціальні прилади і таблиці. Якщо сьогодні це не робиться або зроблено не якісно значить і показники сумнівні.
popkov
Для Lssnyk. Если нет времени то не надо рассчетов, хотя было бы интересно. Хотя бы приведите формулу по которой будете считать.
popkov
Светлана… Что у нас является ресурсом? Земля? Лес? Угодья? Рекреационные блага? Недревесные ресурсы? Песок? Торф? Янтарь? Кто собственник всего этого? По отношению к государственным лесам собственник один или их много? С чего Вы взяли, что собственник должен управлять ресурсом? Обычно он делегирует это право профессиональным управляющим… С чего Вы взяли что Бондарь это пользователь, а Светличная собственник? А к кому отнести лесную охрану, в том числе и лесоустроителей? Они управляют или пользуются? С чего Вы взяли, что навязанная Украине схема управления лесами “простая и правильная”?…а выписанные правила и регламенты не содержат глупостей и коррупциогенных норм? . Вы не хотите работать над собой… Я знаю Вашу точку зрения и вижу, что Вас она на все времена устраивает… Не меняться и не развиваться – это Ваше право, но … Мне уже скучно…
Isachenko
Не надо путать собственность с пользованием. Управлять ресурсом должен собственник. Управлять – совершенно не значит своевольничать. Для этого существуют законы и правила. Пользователь обеспечивает эксплуатацию ресурса в соответствии с выписанными правилами, техническими и технологическими регламентами. Собственник контролирует пользователя. Поэтому (продолжая недавний разговор) Светличная должна была контролировать Бондаря. Не может обеспечить контроль и надлежащую эксплуатацию – с пляжа! Нарушение совершенно простой и правильной системы управления ресурсом при участии правоохранительных органов в противозаконных схемах и приводит к преступлениям с разворовыванием леса.
popkov
Света! В любое понятие можно вложить разный смысл. Я всегда был за децентрализацию внутри профессиональной централизованной лесной системы… А это значит больше полномочий и ответственности ОУЛМГ и лесничим… Но… я всегда был против не профессиональной децентрализации, когда лесами начинают рулить те, кто зеленого (начального) понятия в лесном деле не имеет…
Та система лесоуправления, которую создала в Украине “тройка гнедых, запряженных судьбою” это издевательство над экономикой, лесоводством и здравым смыслом…
На этом сегодня – ВСЁ…
Как говорил настоящий патриот Украины и лесной отрасли Валерий Михайлович Брежнев, сегодня 10 лет как его не стало, я “заболел, лег спать и ушел”…
Не сердитесь,
Ваш,
М.П.
Isachenko
Децентралізація управління ресурсами, у тому числі лісовими, це не МОЇ ПОГЛЯДИ. Це життєва тенденція, яка виникла і розвивається з потреб часу, незалежно від того, сприймають її чи ні, говорять про неї чи не говорять. Я цю тенденцію, яка неминуче призведе до адміністративно-територіального обліку ресурсів, просто озвучую. Загальнонаціональний масштаб (обласний, районний, якщо збережуться області і райони у цій мало кому зрозумілій реформі) виведуть за сумою місцевих показників. У будь-якому випадку, замовником ресурсного обліку повинна бути адмінодиниця. Вона ж його і оплачує зі свого бюджету. А от щодо виконавця – я не берусь судити. Буде це державний централізований інститут, як зараз, чи приватні установи – не важливо. Головне, щоб були спеціалісти і необхідні методики.
popkov
Светлана, Вы, на мой взгляд, не правы… Журналист взял цифры из официальных источников (ссылка конечно нужна) и не его вина, что туда просочилась ЛОЖЬ.
Ваши взгляды о децентрализации это пока только Ваши взгляды: к примеру я их уважаю, но не разделяю… Будет случай поговорим публично… Только не сейчас… я совсем не в форме… Надо хоть к осени восстановиться…
Isachenko
Тиражування неправдивої інформації шкодить найперше самій галузі. Я розумію, що газета, з якої наведено статтю, видання підневільне і у своєму рабському пориві прогинається перед ДАЛРУ. Але ж колеги, будьте чесними. Вас, врешті, утримує не Агентство – Вас утримують лісгоспи. Про схеми витискування коштів з державних підприємств для приватного видавничого дому, який запопадливо обслуговує ДАЛРУ, забуваючи про професійну честь, – розмова окрема. Але за будь-яких розкладів для журналіста найперше – правдиво навести інформацію. Так от, шановний Олександр Козка, Держлісагентство ліси не відтворює, як Ви тут пишете через речення. Воно взагалі не оре, не сіє і не жне. Усі виробничі процеси – на держлісгоспах. Тому і розмова про лісокористування не повинна базуватися на даних “середньої температури по лікарні”.
Ще один сталий брехливий шаблон, який гуляє інформпростором вже років 20 і наведений також і зараз, – про ліси реформованих сільгосппідприємств, які ніби виснажені, “зріджені і перебувають у складному санітарному стані”. Почнемо з того, що ці ліси були взагалі у сільгосппідприємств вкрадені лісгоспами і конкретно тодішнім Комітетом лісового господарства. Щодо їх стану, то вже залежить знову ж від лісокористувача.
Потребує нарешті професійного об,єктивного підходу визначення якоїсь незрозумілої сталої лісистості територій, про яку також багато розмов. Хто є це, цікаво, виводив “оптимальний показник лісистості” у 22%? А якщо у Путильському районі ліси займають 75% території, то їх можна трохи розрідити бензопилою до оптимального показника? Цей показник вивели винятково для розпилу бюджетних коштів, які ніби необхідно виділити для насаджень лісів до “оптимальної лісистості”.
І, нарешті, головне. Облік лісів повинен бути не загальнонаціональним масштабним заходом для виведення якоїсь примарної усередненої циферії. Облік лісів повинна здійснювати, причому за свій кошт, кожна окрема адміністративно-територіальна одиниця. І почати такий облік зобов,язані громади, щоб розуміти свій фінансово-економічний стан і реальні бюджетні надходження. Але і для цього ДАЛРУ їм абсолютно не потрібне.
popkov
Самое обидное, что Укргослеспроект всю эту частично глубоко ошибочную, а частично давно устаревшую херню перепечатал на своем сайте… Видимо и там разнообразные шаровики уже полностью заменили профессионалов типа Тюкова, Полякова, Неретина, Клим Петровича ( фамилия выпала), Кожушко, Йосипенко, Рековца и очень многих других… Эти “комсомольцы”… эти – “падла” – ” беспокойные сердца”… “всё развалят и разрушат до конца”… Ничего личного, просто стараюсь судить по делам…
Lssnyk
Визначити загальний середній приріст по підприємству в розрізі госпсекцій не така вже й складна робота. Для цього потрібно мати розподіл насаджень по госпсекціям і класам віку, нормального фахівця, а не власника диплому і хвилин 30-40 часу. В Excel значно скоріше.
forester18
і в ліс ходити не треба!!! треба мати хфахівця за компом????..от і приклад – як сидячи дупою на теплій батареї вирішують зайди непрофесійні -що рубати..як садити..результатом став тотальний завал лісового господарства – та зявилися тонни дармоїдів -які продукують брехливу та неадекватну інформацію та статистику …пане Lssnyk ..хай Ваш спіціяліст зробить аналіз виходу ділової деревини від головних рубок -скажемо за останніх 30 років…чому нема статистики по цінам по зарплаті по окремим видам робіт..по закупкам..по договорам на виконання робіт..по затратам на кілометр дороги…взагалі нема -нормальної виробничої статистики ..та інформації..а тільки непотрібні пузирі…віртуальні прогнози..чи гадання на короїдах та сосновій пущі..
Lssnyk
Щоб зрозуміти те, що мною вище написано, бажано володіти знаннями з Лісової таксації та Лісовпорядкування (3-4 курси лісогосподарського факультету). Там керуються формулами, а не місцеперебуванням, окремо взятої дупи відносно компа.
forester18
ці цифірки взяті з потолка – чи то п’яним таксатором..чи то журналістом…насправді за 32 роки роботи – я ні разу не стикався -щоби десь вели облік приросту насаджень ,деревини чи стволів…звідки цей мусор оцифрований взявся…роскажу анєкдот з роботи ..у таксації 1973 року ставлять запас -5 мкуб/га на 20 га..всього -100 на ділянці…у 1983 -25мкуб/га- 500мкуб!!!..у 1993 році..45мкуб/га-900мкуб всього..ну і 2003 рік 65..і на 20 -1300мкуб ділянка горіха волоського !!!…по факту на ділянці -20 га..кущів горіхових на всій -25мкуб???..та кущіів маслини -100мкуб!!!…і все це висіло в проекті лісовпорядкування …тобто цифри на дійсність розбігалася на ТИСЯЧУ ПРОЦЕНТІВ???..я бачив наприклад на картах загибле насадження -а там вже нове мало -50-100 кубів..чи навпаки ..як з горіхом…
Comments are closed.