Лісовий килим – на півмільйона гектарів

Яків ГАЛЬЧЕНКО, “Голос України” 2002.07.03

За термінологією Держкомлісгоспу, “загальна площа лісів та інших земель, вкритих лісовою рослинністю”, нині становить усього 10,8 млн. гектарів.

Проте, хоч за останні 40 років ця площа збільшилася на 31,8 відсотка, все ж фактична лісистість території країни – 15,6 відсотка – недостатня і нижча, ніж у багатьох країнах світу. Оптимальний показник лісистості для України – 19-20 відсотків. А досягти його можна лише шляхом збільшення площі лісів щонайменше на 2-2,5 млн. гектарів.
Нещодавно Кабінет Міністрів затвердив Державну програму “Ліси України на 2002-2005 роки”. Які її головні завдання? Чи дасть можливість її реалізація досягти бажаних результатів? З цими та іншими запитаннями звертаюся до голови Державного комітету лісового господарства України Миколи КОЛІСНИЧЕНКА.

Донедавна він працював тут першим заступником. Після обрання Валерія Самоплавського народним депутатом України його призначили керівником цієї галузі.

– Миколо Васильовичу, які головні напрями і параметри розвитку лісового господарства передбачено щойно затвердженою програмою?

– Досі ми працювали за програмою, розробленою ще у 1992 році. Значні зміни організаційно-економічних умов у державі, прийняття низки нових законів змусило нас підготувати нову програму збалансованого розвитку лісового господарства.
Слід наголосити: ця програма визначає стратегічні показники лісогосподарської діяльності не лише нашого комітету, а й інших основних постійних лісокористувачів – Мінагрополітики, Мінекоресурсів, Міноборони й Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Назву лише основні напрями розвитку лісового господарства країни. Це – збільшення лісистості, підвищення продуктивності, поліпшення якості складу лісових насаджень, збереження біологічного різноманіття лісів, посилення державного контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням їх і соціального захисту опрацівників цієї галузі тощо. Важливо, що все має бути здійснено на науково обгрунтованій основі.

– Яка, на ваш погляд, буде найголовніша складність у реалізації програми?

– Фінансова. Саме через неї програмою передбачено не необхідні показники збільшення площ лісів до 2-2,5 млн. гектарів, а лише на 0,5 млн. Лісистість має зрости з 15,6 тільки до 16,1 відсотка. Хоча й це чимало.

– Відомо: гарний і продуктивний ліс сам не росте. Скільки орієнтовно коштів потрібно для виконання обсягів робіт, передбачених цією навіть скромною програмою? – 13,5 млрд. гривень.

– Бюджетних?

– З Державного бюджету передбачено виділити близько 3,24 млрд. гривень.

– Де візьмуть решту?

– Решта – це мають бути власні кошти лісокористувачів, а також інші джерела, у тому числі кошти міжнародних організацій та іноземних інвесторів. Сподіваємося, що важливим джерелом покриття витрат на виконання програми будуть надходження від господарської діяльності лісокористувачів, кошти місцевих бюджетів і фондів охорони довкілля.

– Хочеться вірити, що потрібні кошти для виконання наміченого програмою знайдуться. Адже ліс – не лише необхідна всім і всюди деревина, а й кисень, без якого неможливе життя…

– Збільшення площі лісів навіть на 0,5 млн. гектарів, а лісистості на 0,5 відсотка, дасть змогу додатково заготовити 2,4 млн. кубічних метрів деревини від вирубування головного користування. До речі, сьогодні запас деревостанів – 1,74 млрд. кубічних метрів.

Крім того, істотно зменшиться загроза деградації земель, а також знизиться концентрація парникових газів в атмосфері. Адже кожен додатково вирощений гектар лісу у десятирічному віці поглинатиме близько 0,7 тонни вуглецю. В наступні десять років – біля однієї тонни щорічно. Водночас щорічно кожен гектар нових насаджень поглинатиме відповідно вуглецю 2,5 і 3,5 тонни. А за умови, що нові насадження створюватимуться рівномірно за роками, то через десять років вони щорічно поглинатимуть у середньому 100 тис. тонн, у наступне десятиріччя – 250 тонн. Отже, реалізація програми стане ще й істотним внеском у виконання Україною Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату і Конвенції ООН про охорону біологічного різноманіття.

– Про згадані вами конвенції ми неодмінно розповімо нашим читачам, бо вони надто важливі. Дякую вам, Миколо Васильовичу, за відповіді. Гадаю, наші читачі стануть ще палкішими прихильниками лісів і, можливо, також вноситимуть посильну частку у виконання програми. Віриться: знайдуться й наші національні інвестори, які нададуть фінансову й іншу допомогу у забезпеченні сталого розвитку нашого лісового господарства.

– Ми чекаємо їх із нетерпінням… І я дякую вашій редакції за інформаційну підтримку нашої роботи. Наш комітет подбає, щоб серед передплатників вашої газети було більше працівників нашої галузі.

– Тоді ще одне спасибі вам…