НОВІ МЕТОДИ З ОСВІТЛЕННЯ ЛІСУ ВПРОВАДЖУЮТЬ У ВІЙСЬКОВОМУ ЛІСГОСПІ

Приятно вспомнить Иван Семеновича. Талантливый, добрый, светлый был человек. Рецензировал мой диплом. Написал “мыслит самостоятельно, мало зависим от авторитетов”. Потом много раз звал на кафедру. Жаль ушел очень рано… Светлая ему память…Что касается кольцевания и обжигания камбия то это работы его молодости… Идея не новая, но он придумал инструменты для облегчения работы… Шведы предпочитают спиливать лиственные в летнее время и оставлять на корм лосям. В таком возрасте и березу и осину лучше спиливать на высоте колен и выше: поросли меньше.  Есть и другой способ: каплю раундапа в зарубку до камбия… Убирать и складывать заготовленную в таком возрасте березу не надо ни в коем случае.  Это глупость. М.П. 

В «ОСТЕРСЬКОМУ ВІЙСЬКОВОМУ ЛІСГОСПІ», ЩО НА ЧЕРНІГІВЩИНІ,  НИНІ АПРОБУЮТЬ НАУКОВІ ПІДХОДИ У ВЕДЕННІ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА.

Удосконаливши винахід вченого-лісовода Івана Марченка – кільцевача дерев, тут впроваджують нові техніки у догляді за лісом, які демонструють не лише ефективність, але й значну економію.

Ініціатор такого введення директор підприємства Володимир Брайко.

«На цій ділянці ми освітлюємо головну породу – сосну, — говорить лісничий Карпилівського лісництва Ігор Коханчук. — Береза вже зробила свою функцію і підтягла сосну, тепер її треба знищити. Якщо ми зараз цього не зробимо, то сосна заглушиться і ми втратимо її насадження. – А ось – осика. Якщо ми її зрубуємо, то на виході отримаємо ще десять відростків. Щоб цього не трапилося, найкраще проводити  кільцювання дерева. Тоді дерево всихатиме не зверху, а з кореня».

Володимир Брайко пояснює принцип дії кільцевача.

«Коли ми беремо дерево «на кільце», то функції його вегетації зводяться практично до нуля», —каже він.

ОВЛ-1 – так назвав свій удосконалений виріб Володимир Брайко. У перекладі він означає  «Остерський військовий лісгосп-1».

«Прилад не новий, — пояснює раціоналізатор. – Його історія тягнеться ще з 1929-го року. Перший кільцевач винайшов лісничий Гаврись. Ми взяли за основу кільцева БТІ-1 від великого професора Івана Семеновича Марченка. Головне завдання приладу – вбити небажані рослини. Даний пристрій дає змогу це робити способом зменшення витрат. Для освітлення площ не треба ні бензопила, ні кущоріз, ні ланцюги. Це – малокваліфікована робота. Тут не треба збирати порубкові рештки і складати їх докупи та вивозити, — зауважує Володимир Борисович. – Дерево загине і впаде, а рештки слугуватимуть  поживними речовинами для основної культури». 

Після випробування кільцевача остерські лісівники хочуть порахувати трудові витрати і порівняти між собою економіку механізованого та ручного способу освітлення лісових культур.