14/06/2019
9У Києві розпочалася дводенна Міжнародна науково-практична конференція «Соснові ліси: сучасний стан, існуючі проблеми та шляхи їх вирішення», організаторами якої є Національні академії наук України та Білорусі.
Окрім науковців з цих країн, участь у конференції беруть представники Німеччини, Польщі та Австрії.
Під час відкриття конференції виступив заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар, який розповів про причини та наслідки погіршення санітарного стану лісів.
«В останнє десятиріччя санітарний стан лісів різко погіршився внаслідок негативної дії комплексу факторів, в основному пов’язаних із глобальними змінами клімату, що призвело до зростання площ всихаючих насаджень і масового пошкодження їх шкідниками і хворобами. За останні роки по всій території України спостерігається масове всихання більшості лісоутворюючих порід (ялини, ясена, дуба, граба, берези), але найбільше занепокоєння викликає стан соснових насаджень, де пошкодження ослаблених лісів стовбуровими шкідниками, в основному сосновими короїдами, набули катастрофічних масштабів. Станом на 01.01.2019 загальна площа всихання лісів становила більше 413 тис. га, з них насаджень сосни звичайної – 222 тис. га, ялини європейської – 27 тис. га, дуба звичайного – 100 тис. га та інших насаджень – 64 тис. гектар. Таким чином, масове пошкодження соснових лісів стовбуровими шкідниками, зокрема верхівковим і шестизубим короїдами, продовжує поширюватися на території країни», – сказав він.
 |
 |
Володимир Бондар повідомив, що проведені у багатьох країнах наукові дослідження щодо порівняння сьогоднішніх показників клімату і прогнозу кліматичних показників дозволили зробити для України наступні висновки – подальше зростання температури по всій країні, особливо в південній її частині. Протилежний тренд очікується по відношенню до опадів – загальна кількість опадів зменшиться як у середньому за рік, так і у вегетаційний період, особливо в південній частині України. Таким чином, негативний вплив кліматичних факторів на лісові екосистеми буде продовжуватись, що призведе до подальшого їх ослаблення і поширення осередків короїдів.
«Ситуація щодо масового поширення осередків короїдів стає катастрофічною також для більшості країн Європи. За останнє десятиріччя всихання сосни внаслідок пошкодження верхівковим короїдом зареєстровані у Білорусії, Польщі, Італії, Німеччині і навіть у скандинавських країнах – Фінляндії і Швеції. Згідно з офіційними звітами і науковими публікаціями європейських вчених, поширення осередків стовбурових шкідників є прямим наслідком негативного впливу змін клімату. Стовбурові шкідники хвойних насаджень швидко зайняли домінуючу позицію, складаючи у 2018 році 23% площ усіх осередків шкідників і збільшивши площу своїх осередків за 4 роки у 7,7 разів», – зазначив заступник Голови Держлісагентства України.
Директор Інституту лісу Національної академії наук Білорусі Олександр Ковалевич поінформував, що проблема всихання лісів у Білорусі також дуже велика, однак, завдяки злагодженій та фаховій роботі вдається з нею боротися.
«Протягом останніх десятиліть найбільш негативні патологічні явища відзначаються в хвойних лісах Білорусі. У лісовому фонді країни тільки в 2018 році площа загиблих хвойних насаджень склала 49,5 тис. га, в тому числі від впливу несприятливих погодних умов – 43,7 тис. га. На санітарний стан хвойних лісів істотний впливають хвороби лісу. Максимальне поширення серед них отримала коренева губка, площа осередків якої станом на 31.12.2018 склала 103,5 тис. га. Перші осередки короїдного всихання соснових насаджень виявлені в 2010 році в Гомельській області. Особливо інтенсивний процес масового всихання соснових лісів відзначено в 2016-2018 рр., що вимагало проведення в них суцільних санітарних рубок на площі 67,9 тис. га, в тому числі в 2018 році – 39,9 тис. га», – повідомив він.
За словами Олександра Ковалевича, ефективний захист лісів від шкідників, оперативна локалізація і ліквідація вогнищ їх розмноження можливі при оперативному виявленні пошкоджених ними насаджень, що визначається результативністю лісопатологічного моніторингу, складовою частиною якого є феромонний нагляд. На сьогодні феромонні пастки є найбільш ефективним засобом для контролю чисельності вершинного і шестизубчастого короїдів в соснових насадженнях і їх поширення, а також своєчасного проведення відповідних санітарно-оздоровчих заходів.
«Зарубіжний багаторічний практичний досвід профілактики і боротьби з короїдним всиханням соснових насаджень засвідчує те, що на сьогодні основними найбільш ефективними способами боротьби в осередках стовбурових шкідників є суцільні і вибіркові санітарні рубки, утилізація порубкових залишків (спалювання, мульчування), прибирання захаращеності, оперативне вивезення заготовленої деревини, а також її обробка інсектицидами. У соснових насадженнях обробки інсектицидами проти стовбурових шкідників у силу біологічних особливостей їх життєвого циклу є неефективними і не проводяться», – сказав він.
Також Директор Інституту лісу Національної академії наук Білорусі він наголосив, що проведення в лісовому фонді Білорусі в 2016-2018 рр. санітарно-оздоровчих заходів в осередках короїдного всихання соснових насаджень в максимально стислі терміни з подальшою утилізацією порубкових залишків і обробкою інсектицидами заготовленої деревини дозволило не допустити втрати якості заселеної шкідниками деревини для її подальшого використання.
«Міністерством лісового господарства Білорусі оперативно розроблений, узгоджений з Інститутом лісу, і успішно реалізується Алгоритм проведення санітарно-оздоровчих заходів в сосняках. Санітарно-оздоровчі заходи в соснових насадженнях повинні бути спрямовані на зниження в них «короїдного запасу». Вибіркові і суцільні санітарні рубки, прибирання захаращеності повинні проводитися протягом до 20 днів з дня взяття на облік пошкоджених соснових насаджень», – підкреслив Олександр Ковалевич.
У свою чергу, на конференції були озвучено низку проблем у впровадженні сучасних і термінових заходів з поліпшення санітарного стану лісів в Україні.
 |
 |
Так, низку гострих питань можна розподілити у наступні групи:
– законодавчі
– занадто зарегульований процес призначення заходів з поліпшення санітарного стану лісів, і як наслідок – несвоєчасне їх проведення;
– існування «сезону тиші», передбаченого Законом України «Про тваринний світ», з 1 квітня по 15 червня, що забороняє проводити санітарні рубки свіжозаселених короїдами дерев з метою не допущення масового вильоту жука та збільшення площі його осередку;
– законодавчо встановлені обмеження щодо проведення заходів з поліпшення санітарного стану лісів у природно-заповідному фонді – на жаль короїду все одно де заселяти дерева – в експлуатаційних лісах чи у природно-заповідному фонді;
– Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» штучно обмежено площу проведення заходів з поліпшення санітарного стану лісів – для проведення повноцінних заходів підприємствам необхідно пройти процедуру оцінки впливу на довкілля, яка крім того що є вартісною, ще й довготривала в часі – від двох до шести місяців, а то й більше (відповідно до Закону мінімальний термін проведення оцінки становить 55 робочих днів). Про яку оцінку впливу на довкілля можна говорити, коли насадження під дією кліматичних умов, шкідників та хвороб, чи інших несприятливих факторів уже загинули, втратили свої функції. Такі насадження залишається лише прибрати, а на їх місці створити новий ліс. Проведення оцінки впливу на довкілля для проведення суцільних санітарних рубок у загиблих насадженнях призводить до втрати часу і як наслідок – до неефективності проведеного заходу (осередок короїда збільшується), втрати якості деревини, що в свою чергу зменшує надходження платежів до бюджетів у вигляді рентної плати та призводить до збитків лісогосподарських підприємств.
– не можна оминути і проблему зі збутом дров’яної деревини від санітарних рубок. У державі відсутні компенсаційні механізми, які б стимулювали проведення, як правило, збиткових санітарних рубок в осередках всихання.
– можливість проведення суцільних санітарних рубок тільки при повноті нижче 0,1. Санітарними правилами в лісах України у редакції 2016 року стало можливим проведення вибіркових санітарних рубок у насадженнях, зріджуючи їх до повноти 0,1. Внаслідок цього спостерігається різке збільшення обсягів вибіркових санітарних рубок по всіх породах, а не тільки у соснових насадженнях. І що ми в результаті спостерігаємо? За останні два роки збільшилася площа низькоповнотних насаджень з повнотою 0,1-0,3. Дані насадження уже не можна назвати лісом – згідно з ДСТУ 3404-96 деревостан, повнота якого менша ніж 0,3, а для молодняків – ніж 0,4 є рідколіссям.
– організаційні
– відсутність бюджетної підтримки лісогосподарських підприємств Півдня та Сходу країни, а також лісозахисних підприємств. У результаті цього підприємства половини території України не можуть своєчасно проводити заходи з поліпшення санітарного стану лісів, а також винищувальні заходи боротьби з хвоє-листогризучими шкідниками. Із-за цієї ж причини лісозахисні підприємства не в повній мірі виконують свої основні функції, зокрема, і моніторинг за лісопатологічною ситуацією в лісах;
– на сьогодні Держлісагентство не володіє інформацією щодо лісопатологічної ситуації в лісах інших лісокористувачів, які не належать до сфери його управління. У таких користувачів знаходиться у користуванні 27% лісового фонду країни.
– соціальні
– низька інформованість суспільства про роботу лісової галузі, в тому числі щодо проведення санітарних рубок, і – досить низька довіра у суспільстві до роботи лісівників.
Які ж кроки здійснює Держлісагентство України у вирішенні зазначених проблем, і що ще необхідно?
– на законодавчому рівні
– уже більше року Держлісагентство не може погодити в окремих центральних органах виконавчої влади зміни до Санітарних правил в лісах України, які дали б змогу більш якісно та своєчасно здійснювати заходи з поліпшення санітарного стану лісів. На сьогодні Держлісагентсво ініціювало перед Мінприроди створення ініціативної групи для розроблення та узгодження нормативно-правової бази і отримало відповідь Мінприроди про підтримку даної ініціативи. Крім того, Держлісагентством уже розроблено новий проект Санітарних правил в новій редакції, який надіслано до Мінагрополітики;
– на організаційному рівні
– переглянути підходи до створення лісових культур, максимально використовуючи природне відновлення лісу. Результатом створення лісових культур мають бути не монокультури, а змішані, багатоярусні і бажано різновікові насадження;
– змінити підходи у проведенні рубок догляду за лісом (збільшити їх інтенсивність, зменшити повноту, при якій дозволено проводити такі рубки);
– передбачати здійснення рубок свіжозаселених дерев короїдами (ІІІ-ІV категорії санітарного стану) у буферній зоні осередку шкідника.
– на соціальному рівні
– максимально вживати на постійній основі заходи з популяризації професії лісівника з метою повернення довіри у суспільстві.
9 коментарів
popkov
Сережа…Прогиб засчитан…Моя оценка – 5.6… Мог бы ещё постараться…
Особенно мне понравилось “Учти, что за спиной Петра Ивановича и его учеников виднеется монументальная фигура Анатолия Зиновьевича “… По-моему Ты что -то попутал: это за спиной Швиденко слегка виднеются “Петр Иванович и его ученики” .. Вообще вопрос о “школе Пети ” без Швиденко – отдельная тема… он сродни ответу на классический вопрос поколения наших родителей, заканчивающийся фразой, – “мой милый, – если б не было войны”…
Что касается диссертации то, думаю это перепевы той работы (более десятка авторов вместе с Швиденко, ответственный Ваня Лакида) которая пару месяцев опубликована журналом Forests: я читал и мне уже не интересно…Технологию я знаю, но лесному хозяйству Украины, которое текущий прирост от среднего изменения запаса не отличат, – это не поможет… По меркам НУБиП это минимум две докторские и две кандидатские диссертации, но у меня свои оценки…
Парень, выходящий на защиту, – действительно толковый, только мне его жаль …: ему надо что-то резко менять в своей жизни и уходить к тем, кому он действительно нужен и у кого ему есть чему учиться…
Ответь мне на другой вопрос… Мы все знаем, что дорогу в будущее нам указывает НАУКА… Украине около 30 лет, остепененных не продохнуть… страна и отрасль всегда шли за своими учеными пастырями. Так почему же Украина, вместе с её лесным хозяйством и лесным сектором, оказались в ЖОПЕ? Кто там шел впереди факельного шествия и прокладывал единственно правильный путь?
Сегодня пятница, – лень писать на эту бесполезную тему… Каждый сделал, свой выбор …и каждый имеет право на своё мнение… своих адвокатов и прокуроров… Жизнь всех закончится и только потом можно будет о чем -то говорить…
…Но знаешь, когда мне рассказали, как Петя поднимал тост “За нашего нового коллегу”, после того как Налькович за год получил диплом о высшем лесном образовании, что-то в моем отношении к нему изменилось… С возрастом слова становятся лишними: начинаешь делать выводы только по делам…
Р.S. Я очень давно знаю Швиденко и ещё ту его, родную мне кафедру…, где Петя был на десятых ролях… Мы давно с АЗ не виделись, но я продолжаю его любить и уважать… Мне всегда его сильно не хватало…. Считаю, что если бы личность такого уровня была в Украине в 90-е многое сложилось бы иначе.. Но… здесь всегда предпочитали иных: тех кто Тебя восхищает…
Есть ли у АЗ УЧЕНИКИ в Украине? Не думаю… может быть Сережа Кашпор? но… выкормышей очень много… Какая от них польза отрасли и стране? Время покажет…
Мы уже, помнится, с Тобой углеродом в пользу державы торговали? И без толку… А почему? Не помнишь?
Zibtsev
В дополнение: что бы оценить сегодняшний уровень института приходи на защиту Миронюка В.В – докторанта Петра Ивановича “Теоретичне і експериментальне обґрунтування інвентаризації лісів рівнинної частини України за даними супутникової зйомки” – думаю работой бы гордился любой университет мира – тебе будет интересно и это лучше пища для ума чем некоторые комментарии твоего сайта – 9 липння 2019 р 9:00 – хотя может ты видел автореферат.
Zibtsev
Миша! Разреши тебе возразить – что касается научной работы группы Лакиды П.И., то считаю, что методически она очень хороша. Фактаж по биомассе, экосистемным сервисам, биоэнергетике и хорошие модели есть по всем регионам и породам – это не для сегодняшнего дня – это на завтра, когда украинская экономика даст Б-г задумается о переходе на зеленые рельсы – и лесники смогут зарабатывать не только на древесине, но и на продаже экосистемных сервисов и энергетической биомассы. Чего только стоят пробные площади кафедры таксации – это десятилетия – а это бесценно. У кого еще такое есть? Это системная работа и многолетняя и современная. Ответвление этого мы используем для моделей горючих материалов. Начал это еще Будыко – если помнишь такое имя. Учти, что за спиной Петра Ивановича и его учеников виднеется монументальная фигура Анатолия Зиновьевича – а там все очень серьезно. Мы только начали нарабатывать фактаж по пирологии – и видим, что это длинный путь. Проблема в том что никто не хочет ехать в лес – а лучше накачать всяких баз и есть результат. Так что не путай администрирование образования – это линия университета и научные исследования. Другое дело – кому это нужно и с кем это обсуждать – но это уже время такое – Правительству не до зеленой экономики.
popkov
Мало кто знает, что я 15 лет руководил НИЦЛ, и все эти 15 лет Коля Савущик работал у меня на 0,5 ставки… А до этого мы долго работали в отделе экологии УкрНИИЛХА, группе матметодов, Чернобыле… Мы дружим “с научного детства”… и вряд ли это кто-то может изменить теперь, когда осталось уже мало…
Я говорил не столько о конкретных людях, сколько о той СИСТЕМЕ, которая сформировала нынешнюю украинскую лесную “элиту” и не дала реализоваться таким людям, как Коля… и он не один такой…многие просто ушли…
Вообще обсуждать нечего… Я сказал, то что думал… потому, что хорошо знаю о чем говорю и потому, что это больше никто не скажет…
Мы сейчас похожи на пушкинскую старуху у разбитого корыта и у нас очень мало шансов что-то исправить… тем более по лекалам научных лесных корифеев современности…чей основной конек “популизация”…
Надо было бы все это удалить… но не буду… Я могу обосновать и доказать каждое своё слово…но.. это уже позже … если живы будем… Кроме того, я тоже виноват… Меня многие просили написать диссертацию за деньги, но я никогда этого не делал, хотя многим помогал бесплатно…Однако я видел, как пишут и продают, как ОПУСКАЮТ лесную науку и образование, постоянно говорил об этом, но слишком тихо… Теперь Вы знаете, что я презираю всех кто продавал диссертации, кто их покупал и кто закрывал на это глаза, кто согласовывал лицензии на подготовку лесников всё новым и новым ВУЗАМ и т.п хотя среди них полно моих знакомых и более того…
Р.S. Когда Петр вылез на трибуну съезда и начал сетовать на то, что в Украине 28 Вузов, большинство с одной кафедрой, готовят лесных специалистов я с ним был согласен, но слушать его почему-то было тошно…
popkov
Дорогой Петр,
Зафиксируйте для потомков, –
“Все наши лесные академики не стоят ” грязного носка” своих предшественников , – Высоцкого, Орлова и Жукова…, а также многих современных лесничих с которыми я стараюсь регулярно общаться…”Лесничие” -это “вид” лесных работников, который считают вымершим или полностью переродившимся , но он жив…, как живы и лемуры на Мадогоскаре… Погоны к определению вида “лесничих” отношения не имеют…более того всё запутывают до невозможности…
Морозов не стеснялся при каждом удобном случае повторять, что он “переписчик от лесничих”…. А наши лесные ученые – переписчики от Марчука, Сивця, Шершуна, Кристины, Бондаря, которые в свою очередь переписчики от Любы, которая переписчик от всего, что автоматически зафиксировало её левое полушарие… В любом случае, – поверьте: сравнивать, к примеру, Ткача с Высоцким, а Лакиду с Орловым это не только большой грех, но и святотатство…Перед тем как начать спорить, прочитайте их лучшие работы… А можете мне возразить и начать писать их Иконостас, – диссертаций продано не мало: Вам достойно заплатят за труд…
Что касается представителей “УКРАИНСКОЙ НАУКИ по БОЛЬШОМУ” , которые ВАС вдохновили, то половину из них давно пора лечить стационарно …
Я прочитал тезисы…. И могу точно сказать, – МНЕ СТЫДНО…
Разве Вы не понимаете, что ВСЕ представители высокой украинской лесной науки, которых Вы лицезрели, это – в подавляющем большинстве – НЕУЧИ, с детства патологические трусы и фарисеи, потом торговцы степенями и званиями…. приспособленцы и христопродавцы… в основном сельские хлопчики изначально, а это значит при КПСС, ставившие себе цель в”выбиться в люди” любой ценой…Я лично видел, как они выбивались… А Вы?
Я долго не заходил на сайт… А когда зашел и почитал тезисы конференции … Могу сказать одно, – ДЛЯ ЛЕСНОГО ХОЗЯЙСТВА УКРАИНЫ ЭТО АКАДЕМИЧЕСКОЕ СБОРИЩЕ , – ПОЗОРИЩЕ… И коллеги з РБ , Польши и Германии это прекрасно понимают…
Кстати, почему Вы не в Финляндии? Если бы на пару с вездесущей Алёной, Бондарь брал в такие поездки Вас или Колечкина, то это, возможно, ускорило бы процесс евроинтеграции…
А в целом мы лицезреем начало мультфильма на тему русской поговорки, – “не в свои сани , не садись”..
forester18
незнаю як і прокоментувати Вас пане Адмін..звісно науки лісової -на рівні академічної (академіка)на Україні нема і по чесному виступи молодих білорусів -пацанів(25-27років) – виглядали набагато крутішими чим виступи українських корифеїв -які просто гнали пургу..проте монолог пана Савущика у лісі -виглядав тверезим та логічним..та і місце було таке вибране -що якщо хтось може бачити і робити висновки..то і без коментів можна було зрозуміти що короїду подобається і хто його інтенсивно кормить…я там говорив з одним “великим спецом” і як мені здалося він або з головою не дружить -або в лісі тільки на конференціях буває…в принципі там академіки і нафік не треба..то просто гроші викинуті на вітер…чи на хабарі та могоричі..
PETRO Checheliuk
Не знаю, хто допустив таку брутальність і ляп, не доповівши Олегу Листопаду про те, хто брав участь у конференції, то доповідаю я – на восьмий день. Були присутні академіки НАН України: віце-президент і головний вчений секретар, академік-секретар відділення загальної біології НАН України, керівник сектору проблем навколишнього середовища НАН України, директор Інституту екології Карпат, вчені з харківської лісової науки, були вчені такого ж рангу з Білорусії, був директор Інституту лісу НАН Білорусії, вчені люди з Республіки Польща, ФРН, Данії. Про Інститут зоології не скажу, бо в обличчя знаю не усіх. Були ті лісівники, яким сам бог велів бути там присутніми: начальник Київського управління, директор Іванківського держлісгоспу, бачив начальників лісозахисту Вінниці, Херсону, Львова, був присутній Юрій Марчук. На жаль, ніхто не з’явився з рідного міністерства (хоча б прибиральницю прислали!) і з Мінприроди (яке хамство!!!). Олег, читайте матчастину – усе є в соціальних мережах.
OLEG Lystopad
А хто був з НАНУ? З Інституту зоології? З Інституту ботаніки? Дивна якась конференція двох академій, в якій Україну представляють не академічні вчені, а лісники.
Петро Тєстов
Ну це вже хоч щось…Щоправда треба було делегацію возити не в Іванківський лісгосп, а наприклад в Дубенський чи Острозький. Де на місці дубових та дубово-вільхових лісів продовжують садити сосну…
“-переглянути підходи до створення лісових культур, максимально використовуючи природне відновлення лісу. Результатом створення лісових культур мають бути не монокультури, а змішані, багатоярусні і бажано різновікові насадження;
– змінити підходи у проведенні рубок догляду за лісом (збільшити їх інтенсивність, зменшити повноту, при якій дозволено проводити такі рубки);
– передбачати здійснення рубок свіжозаселених дерев короїдами (ІІІ-ІV категорії санітарного стану) у буферній зоні осередку шкідника.”
А ще, по традиції, в черговий раз проігнорували одну з основних причин, чому в суспільстві немає довіри до санітарних рубок – маніпуляції з їх призначенням. І якщо це робить якийсь лісгосп з малим % експлуатаційних лісів то це ще можна якось зрозуміти…Але коли ВСР по листяним ПЗФ призначає лісгосп з достатнім експлуатаційним фондом…У них же “лісопатолог завжди правий і ніколи не помиляється”.
Ще нещодавно чув про випадок, коли у одному ПЗФ хотіли призначити ВСР по вже сухим, відпрацьованим соснам. При чому в глибині масиву, там де немає відвідувачів і відповідно загроз для людей від сухостою. Так жодні апеляції до світового досвіду чи навіть до рекомендацій ДАЛРУ по боротьбі з всиханням (де чітко записано що видалення сухостою не допомагає боротись з короїдом) не допомогли. “У нас є санправила, якщо не вирубати ці сухі сосни ліс пропаде, ви не розбираєтесь”.
Тому й надалі буде замкнене коло – з одного боку існуюча нормативно-правова база дійсно ускладнє оперативне проведення санрубок там де вони потрібні, з іншого боку спрощення процедури проведення призведе до збільшення обсягу зловживань з санітарними рубками…
Comments are closed.